10% підвищення - лише для педагогів академічних ліцеїв. А як бути з учителями, які працюють в іншому типі ліцею?

Автор: Андрій Черних, експерт з питань освіти

10% підвищення - лише для педагогів академічних ліцеїв. А як бути з учителями, які працюють в іншому типі ліцею?

В ліцеї в якому здобувають початкову та базову середню освіту?

Уряд змінив умови оплати праці педагогічних працівників.

Серед іншого передбачено підвищення на 10% посадових окладів педагогічним працівникам та керівним працівникам, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім процесом, у ліцеях, які забезпечують здобуття виключно профільної середньої освіти академічного спрямування.

На перший погляд - цілком логічно: академічний ліцей, профільна середня освіта- додаткове стимулювання.

Але проблема виникає, якщо подивитися на цю норму не формально, а з точки зору того, що насправді робить учитель.

Уявімо двох учителів.

Один працює в академічному ліцеї, який забезпечує виключно профільну середню освіту.

Другий працює в ліцеї, який також має профільні класи 10–12, але одночасно забезпечує початкову та базову середню освіту.

Обидва викладають, наприклад, математику учням 10 класу.

Вони мають однакові вимоги до професійної діяльності, працюють із учнями одного віку, реалізують один Державний стандарт і виконують однакову роботу в профільній школі.

Але 10% підвищення отримує один - і не отримує інший.

Чому?

Тому що заклад, у якому вони працюють, має іншу структуру.

І тут виникає принципове питання: чи може це бути підставою для різної оплати праці педагогів, якщо вони виконують однакову роботу?

Особливо дивно це виглядає в контексті реформи старшої школи.

У 2026/2027 навчальному році держава проводить експеримент щодо запровадження профільної середньої освіти у 150 закладах.

Але серед цих закладів є не лише ліцеї, які забезпечують виключно профільну середню освіту.

Є заклади, які одночасно забезпечують освіту на різних рівнях.

Отже, якщо метою підвищення було додаткове стимулювання педагогів, які працюють у профільній старшій школі або беруть участь у пілотуванні НУШ, то нинішнє формулювання цієї мети не забезпечує.

Навпаки, воно створює ситуацію, коли:

учитель профільної школи в одному ліцеї отримує +10%, а учитель профільної школи в іншому ліцеї - ні.

При цьому відмінність полягає не в роботі самого педагога, а в тому, які ще рівні освіти функціонують у цьому закладі.

Це вже питання не просто про 10%.

Це питання рівності умов, недискримінації та логіки державної освітньої політики.

Якщо держава вважає, що робота у профільній середній школі потребує додаткового стимулювання - тоді це має стосуватися педагогів, які працюють у профільній середній освіті, незалежно від того, чи є в цьому самому закладі початкова та базова школа.

Якщо ж мета - стимулювати саме академічні ліцеї як окремий тип закладів, про це потрібно прямо казати.

А якщо мета - стимулювати учасників експерименту НУШ, тоді критерій взагалі має бути пов’язаний з участю в експерименті, а не з тим, чи забезпечує заклад виключно профільну освіту.

Бо інакше виникає парадокс:

держава одночасно говорить про розвиток профільної старшої школи та експеримент НУШ, але встановлює різні умови оплати праці для педагогів, які цю профільну освіту забезпечують.

І саме це потребує пояснення.

Не 10% є головною проблемою.

Проблема - у принципі.

Якщо два педагоги виконують однакову роботу в профільній школі, держава має дуже чітко пояснити, чому один із них заслуговує на 10% підвищення, а інший - ні.

Бо реформа старшої школи має створювати рівні можливості для закладів та педагогів, а не нові категорії «своїх» і «не своїх» ліцеїв.