Як нова система оцінювання у громадянській та історичній галузі допомагає побачити поступ учня. Головне з вебінару

Оцінювання перестає бути контролем і стає підтримкою навчання. Що змінюється для вчителів у 2025 році - про це йшла мова під час вебінару.

Пропонуємо вашій увазі детальний конспект події.

Навіщо змінюється система оцінювання

5 листопада майже тисяча педагогів із різних регіонів України долучилися до національного вебінару МОН, присвяченого новій системі оцінювання в громадянській та історичній освітній галузі Нової української школи. Йшлося не про чергову “таблицю”, а про зміну філософії: оцінювання стає не перевіркою, а підтримкою, не фіксацією помилок, а виявленням поступу.

Документ, який став основою обговорення — “ГІО-оцінювання-2025. Путівник”, затверджений наказом МОН № 418 від 6 березня 2025 року (зі змінами від квітня та липня). Його мета — пояснити, як оцінювати не “на око”, а за орієнтирами стандарту, як зробити зворотний зв’язок чесним, а результати — зрозумілими для всіх учасників освітнього процесу.

Співавторки посібника Ірина Костюк та Марина Кафтан пояснили, як користуватися новими орієнтирами, що саме тепер оцінюється, та як зробити процес зрозумілим і для вчителя, і для учня.

“Ми перестаємо дивитися на оцінку як на цифру. Тепер це інструмент для розуміння поступу дитини — її мислення, участі, здатності співпрацювати”, — зазначила Ірина Костюк.

Головна мета змін — перенести акцент із контролю на розвиток. Учень має розуміти, що оцінювання не карає, а показує, що вже вдалося і над чим варто попрацювати.

“Оцінювання — це не покарання і не цифра. Це дзеркало, у якому дитина бачить свій поступ, а не свій страх”, — підкреслила під час вебінару Ірина Костюк.

Оцінювання спирається на закон і стандарт

Першою темою обговорення стало юридичне підґрунтя.

Ірина Костюк нагадала, що оцінювання має чітку нормативну ієрархію: закон → державний стандарт → накази МОН → методичні рекомендації.

“Коли ми говоримо про оцінювання, це не “хтось придумав”. Це частина державної освітньої політики, підкріплена документами. Закон визначає мету, стандарт — результат, а наказ МОН — як саме діяти”, — пояснила експертка.

Експертка підкреслила, що типологія оцінювання закладена у професійному стандарті вчителя, а тому робота з новими інструментами не створює додаткового навантаження, а підсилює професійну автономію педагога.

Як побудований стандарт: шість груп результатів і їхнє поєднання у свідоцтві

Державний стандарт базової середньої освіти передбачає шість груп результатів для громадянської та історичної галузі:

1. Історико-хронологічне мислення.

2. Геопросторове мислення.

3. Критичне мислення і робота з джерелами.

4. Системне мислення.

5. Усвідомлення власної гідності, прав і свобод.

6. Дотримання демократичних принципів та участь у спільноті.

Щоб спростити структуру, їх об’єднали у три укрупнені групи, що відображаються у свідоцтві досягнень:

✔ Група 1. Орієнтується в історичному часі та просторі.

✔ Група 2. Працює з інформацією історичного й суспільствознавчого змісту.

✔ Група 3. Виявляє здатність до співпраці, толерантність і громадянську позицію.

“Ми не скорочуємо зміст. Ми лише структуруємо його, щоб бачити не випадкові знання, а системний розвиток дитини”, — пояснила Ірина Костюк.

Нові підходи 2025 року: компетентнісна логіка, орієнтири та “сирі бали”

У центрі оновленої системи — компетентнісний підхід. Тепер учитель перевіряє не лише, що учень знає, а й як він мислить, діє, співпрацює, робить висновки.

Оцінювання охоплює знання, уміння, досвід і ставлення — усе, що формує цілісну компетентність.

“Ми маємо розуміти: не можна оцінювати лише те, що дитина запам’ятала. Треба бачити, як вона застосовує знання й чи вміє робити власні висновки”, — підкреслила Ірина Костюк.

Три основні новації:

✔ орієнтири для оцінювання — чіткі критерії, що описують, який результат має продемонструвати учень;

✔ “сирі бали” — накопичення результатів за кожне завдання, які потім перетворюються у 12-бальну шкалу;

✔ формувальне оцінювання — коли оцінка не є фіналом, а способом дати учневі зрозумілий зворотний зв’язок.

“Накопичення сирих балів дає можливість відстежувати прогрес і показати дитині, що будь-яке її зусилля має значення. Це робить оцінювання прозорим і справедливим”, — додала Костюк.

Історичний і громадянський компоненти: знання плюс участь

Громадянська та історична галузі тісно пов’язані: одна формує розуміння минулого, інша — відповідальне ставлення до сьогодення.

Ірина Костюк зазначила, що головне завдання вчителя — допомогти учню побачити зв’язок між історичними подіями та власним досвідом.

“Громадянський компонент — це не додаток до історії. Це можливість показати, як знання працюють у житті: як ми ухвалюємо рішення, як співпрацюємо, як будуємо громаду”.

У посібнику наведено низку таких інтегрованих завдань:

✔ рольова гра “Обговорення бюджету громади”;

✔ аналіз історичного джерела з точки зору прав людини;

✔ складання короткої хронології розвитку демократичних інститутів в Україні.

Ці завдання не лише перевіряють знання, а й формують громадянську компетентність.

Орієнтири для оцінювання: що саме вимірює вчитель

Марина Кафтан наголосила, що головна мета “Методичного посібника” — зробити зв’язок між стандартом і практикою прозорим.

“Учитель має знати, що саме перевіряє. Якщо ми оцінюємо роботу з картою — це геопросторове мислення. Якщо аргументування — це критичне. Коли все пов’язано з результатами, оцінювання стає чесним і передбачуваним”.

Посібник містить таблиці орієнтирів — у кожній чітко визначено, що учень має показати на базовому, достатньому чи високому рівні.

Наприклад, для шостого класу орієнтир звучить так: “Учень визначає послідовність подій у межах теми, розпізнає часові позначення.”

А для дев’ятого — “Учень пояснює, як різні системи літочислення відображають культурні особливості епохи.”

Так учитель бачить траєкторію розвитку від класу до класу.

Типи оцінювання: поточне, формувальне, тематичне, підсумкове

Ірина Костюк пояснила різницю між видами оцінювання:

✔ Поточне — коротке завдання на уроці;

✔ Формувальне — процес постійного зворотного зв’язку;

✔ Тематичне — підбиття підсумків розділу;

✔ Підсумкове — інтегрований вимір поступу.

“Формувальне оцінювання — це коли учень розуміє, що робить добре, а що може покращити. Це головна зміна мислення”, — підкреслила експертка.

Структура результатів навчання та рівні досягнень

У Державному стандарті базової середньої освіти громадянська та історична галузь має шість груп результатів, які стосуються історичного мислення, просторового орієнтування, критичного аналізу, системності, прав людини й громадянської участі.

Для зручності у Свідоцтві досягнень їх об’єднано у три укрупнені групи:

1. Орієнтується в історичному часі та просторі, встановлює зв’язки подій.

2. Працює з інформацією історичного й суспільствознавчого змісту.

3. Виявляє здатність до співпраці, толерантність і громадянську позицію.

“Три групи результатів не означають спрощення. Це систематизація, яка допомагає побачити цілісний розвиток учня — від знання до дії”, — пояснила Марина Кафтан.

На вебінарі наголосили: “групи результатів зі стандарту” та “групи у свідоцтві” — різні поняття. У першому випадку це детальні індекси (наприклад, ГІО-3.2.1), у другому — три узагальнені напрями для семестрового підсумку.

Кожен результат має чотири рівні досягнень — початковий, середній, достатній і високий.

У посібнику наведено приклади, як виглядає кожен рівень:

4. Як користуватися “Путівником-2025”: приклади, інструменти, діагностика

Посібник “ГІО-оцінювання-2025” — це практичний інструмент учителя, що містить таблиці, зразки завдань, коментарі й пояснення.

“Посібник — це місток між стандартом і практикою. Він допомагає вчителю побачити, що саме перевіряє кожне завдання і як співвідносяться бали та рівні”, — наголосила Марина Кафтан.

Приклади завдань

✔ 6 клас, тема “Що таке сучасний світ”

Учні заповнюють пропуски в тексті про розвиток транспорту, визначають, які карти потрібні для опису світу сьогодні, і коротко пояснюють, як сучасний світ відрізняється від минулого.

Орієнтир: працює з інформацією, формулює думку письмово, дотримується структури висловлювання.

✔ 8 клас, тема “Українські землі у складі Речі Посполитої”

Завдання: скласти хронологію подій, описати вплив Люблінської унії, визначити станові групи суспільства.

Орієнтир: встановлює причинно-наслідкові зв’язки, аналізує факти, робить висновки.

Короткі діагностичні завдання

Путівник радить використовувати “малі перевірки” просто на уроці: заповнення таблиць, підписування карти, робота з уривком джерела, визначення типу джерела чи пропущених термінів.

Такі вправи допомагають учителю швидко побачити, які орієнтири вже досягнуто, не чекаючи великої контрольної.

Інструменти для оцінювання

Посібник містить таблицю практичних інструментів — лінії часу, історичні карти, аналіз документів, рольові ігри, міні-проєкти.

Учитель може комбінувати ці інструменти, щоб оцінювання було природною частиною навчання.

“Це не шаблон, а набір варіантів. Кожна школа може поєднувати інструменти так, щоб оцінювання відповідало власній програмі”, — пояснила Кафтан.

Критерії для письмових і усних висловлювань

У Путівнику наведено шкалу для оцінювання висловлювань:

1. Чіткість формулювання проблеми.

2. Аргументованість позиції.

3. Використання історичних фактів.

4. Логічність структури.

5. Коректність термінів і мови.

Учитель виставляє “сирі бали” за кожен критерій, а потім підсумовує. Це зменшує суб’єктивність і допомагає учням бачити власний прогрес.

Що змінилося для вчителя: оцінювання як підтримка

Нова система змінює роль педагога. Тепер оцінювання — це інструмент підтримки навчання, а не контрольна функція.

“Коли ми розуміємо, що саме вимірюємо, зникає страх перед оцінюванням. Учитель бачить у ньому не перевірку, а частину навчання”, — підкреслила Марина Кафтан.

Формувальне оцінювання, короткі діагностичні перевірки й тематичні роботи утворюють єдину систему спостереження за поступом.

Учитель може комбінувати методи: обговорення, тест, міні-есе, проєкт, роботу в парі.

“Не важливо, як ми назвемо роботу — головне, щоб вона допомагала зрозуміти, чого досяг учень і як може покращити результат”, — сказала Ірина Костюк.

Важливо також, щоб учні заздалегідь знали критерії оцінювання. Це забезпечує прозорість і справедливість.

Практична апробація: як працює нова система

Ірина Костюк розповіла, що нові тематичні роботи вже апробували вчителі-тренери в різних областях.

Педагоги виконували завдання як учні, а потім аналізували, що вдалося і що варто спростити.

“Коли вчителі самі проходять цю роботу, вони краще розуміють її логіку й бачать, як діти сприйматимуть завдання. Це найкраща форма навчання педагогів”, — зазначила Костюк.

Результати апробації показали: завдання реалістичні, але потребують гнучкого планування часу — не обов’язково виконувати їх за один урок, можна розділити на кілька етапів.

У багатьох школах педагоги почали створювати власні варіанти тематичних робіт за зразками з посібника, адаптуючи їх до своєї програми.

Відповіді на типові запитання педагогів

Під час вебінару вчителі поставили десятки практичних питань — від технічних до концептуальних.

Як ділити оцінки між групами результатів?

→ Розподіляти за змістом завдань: якщо робота переважно про хронологію — це перша група; якщо про співпрацю — третя. Решту можна оцінити в інших видах діяльності.

Що робити, якщо тематична робота не охоплює всіх результатів?

→ Планувати наступні роботи так, щоб вони “підхоплювали” пропущені орієнтири. Головне — баланс у межах року.

Як оцінювати громадянську діяльність (проєкти, волонтерство)?

→ Такі дії зараховуються до третьої групи результатів. Важливо лише задокументувати їх (фото, опис, презентація).

Як перевіряти рівні складності?

→ Використовувати “сирі бали” та таблиці з орієнтирами: завдання з короткою відповіддю, аналіз джерела, аргументоване висловлювання.

Чи можна застосовувати підхід у різних програмах?

→ Так. Система універсальна: підходить і для інтегрованих курсів (“Україна і світ”), і для окремих предметів (історія, громадянська освіта, правознавство).

Підсумок: головні принципи нової системи

Нова система оцінювання в громадянській та історичній галузі — це перехід від перевірки знань до розвитку компетентностей і цінностей.

Вона спирається на чотири ключові принципи:

1. Прозорість. Критерії відомі наперед, “сирі бали” роблять процес зрозумілим.

2. Розвиток. Оцінювання показує динаміку, а не фіксує помилки.

3. Співпраця. Учитель і учень діють як партнери.

4. Цінності. Знання пов’язуються з реальними життєвими ситуаціями та громадянською участю.

“Посібник — це не формальна вимога, а допомога вчителю. Він має стати настільною книгою кожного, хто працює в громадянській та історичній галузі”, — наголосила Ірина Костюк.

“А головне — він допомагає побачити в учневі не лише носія знань, а людину, яка мислить, співпрацює й бере відповідальність за себе і громаду”, — підсумувала Марина Кафтан.

Педагоги зможуть адаптувати методичний посібник до власних потреб або створювати аналогічні завдання. Переглянути й завантажити путівник Громадянська та історична освітня галузь можна за посиланням.