«Якщо реформу старшої профільної школи відтермінують — москва аплодуватиме»

Джерело: Освіторія 

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує відтермінувати реформу старшої профільної школи. Чим загрожує сама ідея призупинити реформу під час війни? Чому складна для втілення реформа старшої профільної школи потребує не зупинки, а перехідного періоду? А головне, у чому полягає політичний аспект реформи: ми йдемо в Європу, чи повертаємось в росію? Авторка реформи НУШ і екс-міністр освіти і науки України Лілія Гриневич розповіла, на які саме компроміси можна піти для збереження реформи старшої профільної школи.

Національний запуск профільної старшої школи запланований на 1 вересня 2027 року. А вже з 1 вересня 2026 року пілотування має розпочатись у 150 закладах освіти у всіх регіонах країни, які апробують нову модель навчання. Проте інформаційний простір запруджений численними меседжами про те, що Міністерство освіти й науки не готове до реалізації реформи. Йдеться і про петицію щодо призупинення реалізації реформи Нової української школи для старшої школи (набрала понад 25 тисяч підписів), і про законопроєкт, зареєстрований у парламенті.

Що саме пропонує законопроєкт, зареєстрований у Верховній Раді?

Народна депутатка Ірина Борзова заявила, що у Верховній Раді України вже зареєстрований законопроєкт, який має відтермінувати реформу старшої профільної школи.

«Загалом питання цієї реформи дуже проблемне. На сьогодні Комітет освіти й науки Верховної Ради проводить засідання, здійснює контроль. Ми вже зареєстрували декілька законопроєктів, щоб виправити ситуацію, і я впевнена в тому, що потрібно це тримати під контролем та відтермінувати реформу», — заявила народна депутатка від фракції «Слуга народу». За її словами, громади не готові до змін через війну: бракує ресурсів, є проблеми з підвезенням учнів до академічних ліцеїв, а також не завершена підготовка освітньої інфраструктури, програм і підручників.

Заяви про можливе відтермінування впровадження НУШ прокоментувала Лілія Гриневич в ексклюзивному спілкуванні з Освіторія.медіа під час конференції EdCamp.

Про що свідчить сама ідея призупинити реформу старшої профільної школи на час війни?

Лілія Гриневич

проректор з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, міністр освіти і науки України (2016–2019)

— Зміна якості освіти в старшій профільній школі потребує зусиль і деколи некомфортних змін, — говорить Лілія Гриневич. — Меседжі про можливе відтермінування реформи старшої профільної почали згущуватись саме тоді, коли настав час впроваджувати їх на практиці.

Якою є мета старшої профільної школи?

В контексті академічних ліцеїв старша профільна школа це не просто додатковий третій рік навчання. Це навчання в новому середовищі, де учні зможуть вивчати поглиблено саме ті предмети, в яких вони зацікавлені, і згодом продовжити навчання в університетах. В академічному ліцеї обираються не лише ті чи інші предмети на вибір, а й рівень заглибленості вивчення. Це і про можливість обирати предмети, які взагалі не стосуються вашого профілю. Наприклад, ви можете бути на фізико-математичному профілі, але при цьому цікавитися мистецтвом.

Це означає, що в академічному ліцеї має бути створене відповідне навчальне середовище для поглибленого вивчення дисциплін і відповідний викладацький склад, який може забезпечувати рівень такого поглибленого вивчення, як і кількість предметів на вибір. Тому кожну школу в країні просто неможливо зробити академічним ліцеєм. Особливо в малих громадах. Та й навіть у містах! Увесь цей потенціал можливостей, про які ми говорили вище, треба сконцентрувати і ще в нього потрібно інвестувати — в конкретних школах.

Водночас під час війни, коли багато процесів пов’язані з безпековою ситуацією, освітню політику потрібно адаптувати до нових умов. Бо, наприклад, є низка вимог до академічних ліцеїв, озвучені ще ДО повномасштабного вторгнення. А тому ми можемо зробити перехідний період для того, щоб наблизити навчання в академічних ліцеях (особливо на територіях з низькою щільністю населення), ближче до споживача. До того часу, наприклад, поки в нас немає академічних ліцеїв з гуртожитками, куди можна доїжджати на автобусах, навчатись там і проживати в комфортних умовах.

Що важливо врахувати в перехідному періоді?

📌У гірських територіях, на територіях з низькою щільністю населення чи на територіях, де немає достатньо якісних доріг, можна не вимагати відділення старшої профільної школи.

У гірських територіях (як і на територіях з критично низькою якістю доріг) питання довезення відіграватиме одну з ключових ролей. Є суттєва різниця у якості доріг, якою учні їхатимуть ці умовні 30 кілометрів. Якщо дорога хороша — добре. Але якщо ні — довезення займе забагато часу й може стати окремим стресом для наших учнів. У зв’язку з цим, я прихильниця того, щоб зараз піти на певні компроміси для збереження реформи. Наприклад, не відділяти у таких випадках старшу профільну школу від базової.

📌 Можливість об’єднання двох, а в окремих випадках, навіть трьох ступенів — початкової, базової школи і старшої профільної школи.

Таке об’єднання цілком можливе в межах великої опорної школи в сільській території з налагодженими шляхами підвезення дітей. І тоді в такій опорній школі можна також відкривати академічний ліцей, — навіть якщо кількість дітей була недостатньою.

📌 Менша кількість дітей на паралелі класів, ніж це було закладено на початку моделі.

Примітка Освіторія.медіа:

Наразі є лише дві законодавчі умови у старшій школі: щонайменше два класи на паралелі та щонайменше три профілі навчання. Це може бути навіть 24 учні на паралелі: три профілі по мінімум 8 учнів у групі і близько 72 учнів у 10–12 класах загалом.

Разом із тим доцільно пояснити питання: «Чому так важливо, щоб кількість дітей була принаймні два класи на паралелі?» Навчання в старшій профільній школі передбачає так звані міжкласові групи, коли діти в межах одного класу можуть мати різні траєкторії навчання й різні профілі. Тоді вони об’єднуються з учнями з інших класів у групи для вивчення того чи іншого предмету на тому рівні поглиблення, який обрали для себе. Така специфіка організації освітнього процесу в старшій профільній школі, — у тій НОВІЙ старшій профільній школі, — вимагає, відповідно, саме такої кількості дітей, щоб усе функціонувало злагоджено й правильно.

У цьому питанні є дуже серйозний політичний аспект. Справа в тому, що в України вже була спроба перейти на 12-річну систему освіти. Чому тоді реформу згорнули? Тогочасним міністром освіти і науки був Табачник, фігура абсолютно проросійська. Його задачею було зберегти українську систему освіти в російській, а не європейській освітній рамці. Бо на території Європи дворічна старша профільна школа, — тобто 11-річка, — є лише трьох країнах: Білорусія, росія та Україна.

Думаю, що наші люди, які щодня роблять вибір, в якій країні хочуть жити, повинні вирішити: чи все-таки напружимося й приймемо необхідні зміни, щоб іти далі до 12-річної системи освіти й європейської освітньої рамки. Ачи для відчуття ілюзорного комфорту й нічогонероблення «відкотимося» назад. Адже зупинка реформи НУШ на ділі = відкладання реформи, а ціна нероблення завжди дуже і дуже висока.

Учні, які вже навчаються за новим державним стандартом у разі призупинення реформи будуть змушені в старшій школі перейти на старий стандарт, що суперечить будь-якій педагогічній логіці.

Чи можливо вже зараз втілювати компромісні рішення для поступу реформи старшої профільної?

Так, вважаю, що можливо. Наприклад, щодо проблеми, яка стала причиною петиції щодо гарантування права учнів 9 класів завершити навчання у своїх закладах освіти.

Я підтримую ідею законопроєкту, який пропонує законодавчо врегулювати право учнів 9 класу, які навчаються за старими державними стандартами, завершити повну загальну середню освіту саме у тій школі, де вони зараз навчаються. Необхідність такого кроку викликана тим, що у процесі оптимізації мережі закладів середньої освіти деякі громади вже змінюють їхні типи або реорганізовують їх. Як наслідок, окремі школи припиняють набір до 10-х класів ще до завершення перехідного періоду. Фактично це означає, що учні змушені шукати інші заклади — інколи за десятки кілометрів від дому, що у воєнний час створює додаткові ризики та незручності для сімей.

Аби реформи не ставили під загрозу право дітей нормально завершити навчання, ініціатива пропонує надати нинішнім дев’ятикласникам чітку гарантію: учні, які розпочали базову середню освіту у 2020/21 та 2021/22 роках (і навчаються за діючим державним стандартом сьогодні), повинні мати можливість закінчити навчання у своїх школах.

Вважаю, що це саме той компроміс, який ми можемо забезпечити тут і зараз, зважаючи на ситуацію в країні. Адже часто наша проблема — впадати в крайнощі: «Або тільки ось так, або скасуємо». Але цей шлях хибний — передусім нам потрібно зберігати тяглість освітньої політики, навіть у складній ситуації. Все для того, щоб ми не втрачали час, бо це час наших дітей. І їхні можливості — оскільки старша профільна школа для наших дітей створює ці нові можливості з опануванням спектру компетентностей, м’яких навичок, поглибленим вивченням дисциплін і можливістю кар’єрного освітнього радництва.

Чим загрожує призупинення реформи старшої профільної школи?

Мені важко спрогнозувати, як діятиме й голосуватиме надалі Верховна Рада України, якщо там вже зараз зареєстрований законопроєкт про призупинення реформи старшої профільної школи на час війни. Ухваленню такого рішення аплодуватимуть у москві. Тому що своїми руками, просто через поточні труднощі, українці зупинять свою реформу освіти й залишаться в проросійській рамці. Чекати? Давайте почекаємо, це потішить ворога, який хоче, щоб ми стали частиною росії, і щоб наша освітня система була зрощена і адаптована під них.

Тому таке недалекоглядне рішення, вважаю, стане надзвичайно небезпечним і знаковим кроком в частині євроінтеграції України. Це напряму суперечитиме нашій євроінтеграції.

Якщо поточний вектор реформи старшої профільної не влаштує освітній соціум — чи стане альтернативою розробка нових освітніх політик за участю нових команд?

— Освітня політика постійно повинна оновлюватись і верифікуватися, — переконана Лілія Гриневич. — Усі ми бачимо, скільки прилітає «чорних лебедів». Чи могли ми спрогнозувати, запускаючи реформу НУШ в початковій школі, що почнеться ковід і діти 3–4 класу змушені будуть навчатися дистанційно? Чи могли ми спрогнозувати, що діти, які переходять у 5 клас (тобто, завершили початкову школу), будуть це робити під час повномасштабного вторгнення в Україну? Тому кожен раз потрібно адаптувати освітню політику, оновлювати її.

Якщо є альтернативні команди, які вже зараз можуть запропонувати оновлення освітньої політики та її адаптації — це може принести користь. Але тут має йтися точно не про кардинальну зміну вектора. Давайте спочатку верифікуємо цілі: «Куди ми йдемо?»

Ось у нас є модель нашого випускника. Чим вона не влаштовує, що там ще треба доопрацювати? Або в нас є перелік наскрізних європейських компетентностей, які ми формуємо у школі. Практико-орієнтований підхід формується не лише задля знань, а задля вміння застосовувати ці знання для вирішення життєвих практичних завдань, сформувати ставлення на основі цінностей. Саме так молоді люди отримають цю «базу», що допоможе робити правильний вибір і були відповідальними громадянами.

А ось що я точно зараз дописала б до цього профілю — нам потрібно більше зробити в змісті освіти того, що посилить життєстійкість наших дітей в умовах турбулентного майбутнього.