Психологічна підтримка в освіті 2026/2027: МОН запроваджує багаторівневу систему допомоги та нові пріоритети

Міністерство освіти і науки України оприлюднило методичні рекомендації щодо роботи психологічної служби у новому навчальному році. У фокусі — ментальне здоров’я в умовах війни, відмова від «масової діагностики» на користь адресного реагування та чіткий розподіл ролей між фахівцями (Лист МОН від 17.08.2026 р. №1/17702-26 "Про організацію діяльності психологічної служби у системі освіти у 2026/2027 навчальному році").

Навчальний рік 2026/2027 стане періодом системних трансформацій для шкільних психологів та соціальних педагогів. Як зазначають у МОН, організація їхньої діяльності тепер базується на новому Законі України «Про систему охорони психічного здоров’я» та Концепції розвитку психологічної служби до 2030 року.

Чотири рівні підтримки: від профілактики до спеціалізованої допомоги

Головним нововведенням є перехід до багаторівневої моделі надання допомоги. Це дозволить чітко розмежувати, хто і коли має втручатися:

1. Перший рівень (універсальний): Створення безпечного середовища для всіх учнів.
2. Другий рівень: Психосоціальна підтримка в межах класу, яку можуть надавати вчителі після відповідної підготовки.
3. Третій рівень: Спеціалізована допомога від практичних психологів (консультування, кризові втручання).
4. Четвертий рівень: Перенаправлення до зовнішніх фахівців — медиків або психіатрів, якщо проблема виходить за межі компетенції школи.

Пріоритет — діти, які постраждали від війни

Особлива увага у новому сезоні приділятиметься підтримці тих, хто пережив втрату, окупацію, депортацію або має рідних на фронті. Фахівцям рекомендують уникати публічного виокремлення таких дітей, аби не допустити повторної травматизації.

Кібербезпека та емоційна саморегуляція

Окрім традиційних напрямів, психологічна служба зосередиться на цифровій безпеці. Йдеться про запобігання кібербулінгу, сексуальній експлуатації в мережі та маніпулятивним впливам. Також важливою частиною роботи стане підтримка самих освітян: розвиток навичок саморегуляції та боротьба з професійним вигоранням.

Геть «діагностику заради діагностики»

Міністерство закликає відмовитися від формального підходу. Психодіагностика більше не має бути масовою — її слід проводити лише за конкретним запитом і з чіткою метою. Натомість акцент робиться на ранньому виявленні потреб через уважне спостереження за змінами у поведінці дитини.

Нові вимоги до керівників закладів

Керівникам шкіл рекомендують визначити від 3 до 5 пріоритетних напрямів роботи служби, забезпечити умови для конфіденційних консультацій та не навантажувати психологів адміністративними функціями, що не належать до їхніх обов’язків.

«Психічне здоров'я — це не просто відсутність проблем, а необхідна умова для повноцінної участі дитини в освітньому процесі», — підкреслюють у документі.

Нагадаємо, що оновлене Положення про психологічну службу також закріплює функції науково-методичного супроводу за Українським інститутом розвитку освіти.