Що будуємо: «STEM-освіту чи STEM-декорацію?»

Автор: Ігор Лікарчук, доктор педагогічних наук, професор

Щойно прочитав інформацію: лише 8% українських шкіл мають STEM-лабораторії. 

Улюблена привід для чиновницьких дій: давайте гроші на STEM-лабораторію для кожної школи. 

Але ніхто не хоче зрозуміти просту річ: самі по собі STEM-лабораторії природничо-математичну освіту в Україні не врятують. Вони можуть стати або потужним інструментом оновлення, або черговим «бамбуковим літаком» - красивою декорацією без реального польоту.

На мою думку, сьогодні є щонайменше кілька речей, без яких STEM-лабораторії неминуче  перетворяться  на іще одну вітрину реформи. 

По-перше, це - учитель 

Можна поставити  у школу робототехніку, цифрові датчики й інтерактивні комплекси. Але якщо вчитель фізики боїться експерименту, перевантажений бюрократією, працює на 1,5 ставки й отримує зарплату, яка не відповідає складності праці — нічого не буде.

STEM — це не про «дороге залізо». Це про інший тип педагогічних технологій. Для  цього потрібен учитель нового типу. А його такого ніхто не готує. Нікому і нікого готувати. 

Із учителями природничо-математичних дисциплін повна катастрофа. ПОВНА і майже - безнадійна. 

По-друге, це - зміст і технологія навчання.

Українська школа досі значною мірою працює в контексті:, вивчити параграф, розв’язати типові задачі, написати реферат, підготувати  до НМТ. 

І до чого тут STEM?

STEM народжується там, де дитина конструює, моделює, помиляється, досліджує, ставить питання, бачить практичний сенс науки. 

Від усього цього більшість наших шкіл дуже далекі. Як, власне, і генетика НУШ. Бо там, в основному, Soft skills: щоб було легше пристосовуватися до життя в мінливому світі. 

А STEM-освіта - то є праця, а не розвага. Розум і праця в сучасній українській школі давно відсунуті на другий план. 

Тобто, без зміни технології навчання STEM-лабораторія легко перетворюється на музей дорогого обладнання.

По-третє, це - НМТ.

STEM-освіта потребує довгих досліджень, експериментів; проєктів..

А система НМТзалежності штовхає школу до натаскування, шаблонізації, тестоцентризму.

У такій ситуації директор школи часто зобовʼязаний думати не про дослідницький проєкт із фізики, а про середній бал НМТ. Бо це  рейтинги, імідж, суспільна думка. Ці речі хибні й дикі, але в українській освіті реальні. 

По-четверте, це - базова математична катастрофа.

Якщо значна частина учнів  не читає з розумінням; боїться математики; не володіє базовою логікою; не вміє працювати самостійно, то STEM-лабораторія не вирішить цю проблему. Бо STEM - це надбудова над фундаментом. А фундамент у багатьох місцях уже тріщить.

По-п’яте, це - історична тяглість до чергової інфраструктурної 

В українській освіті останні десять-пятнадцять років системно і вперто плутають освіту з обладнанням; реформу з ремонтом; якість із освітнім простором.

Тобто, головним стало: відремонтувати дорогу до ліцею; закупити меблі; поставити панелі; розмалювати освітні простори, відкрити STEM-лабораторію; зробити фото; вчителям затанцювати перед учнями та батьками; розмістити фото у соцмережах. 

А те, що  учителя фізики немає; хімію викладає  біолог; лабораторні роботи проводяться «на словах»; математику для складання під час НМТ масово тягнуть репетитори - про це воліють не згадувати. Бо якось невдобно. 

Написане вище, аж ніяк не свідчить, що я вважаю STEM-лабораторії чимось непотрібним. 

Навпаки. У хорошій школі з хорошим учителем вони можуть творити дива. Бо сучасна природничо-математична освіта без експерименту, моделювання й практики  - фактично мертва. І сама Концепція розвитку STEM-освіти говорить про дослідницький, інженерний та практичний характер навчання.  

Але ключове питання звучить інакше: «Що саме ми будуємо - STEM-освіту чи STEM-декорацію?»

Бо між цими речами - прірва.