У перспективі школи втрачатимуть до 90 тисяч учнів щороку

Наприкінці квітня 2026 року Державна служба статистики України оприлюднила дані, які демонструють стрімке скорочення кількості дітей шкільного віку. Уже сьогодні до перших класів українських шкіл приходить значно менше учнів, ніж кілька років тому. За оцінками експертів, у перспективі система освіти може щороку втрачати від 60 до 90 тисяч школярів, що становить приблизно 15–25% від загальної кількості учнівських потоків.

Фахівці наголошують: демографічна ситуація в Україні дедалі сильніше впливатиме на освітню сферу. Особливо гостро ці процеси відчуватимуть сільські громади, невеликі населені пункти та регіони, з яких через війну виїхала значна кількість родин із дітьми.

Демографічна ситуація в Україні: що показує офіційна статистика

За інформацією Міністерства юстиції України, у 2025 році в державі народилося 168,7 тисячі дітей, тоді як кількість померлих становила 485,2 тисячі осіб. Таким чином, на одну новонароджену дитину припадало майже троє померлих.

Попри те, що смертність порівняно з попереднім роком знизилася на 2%, народжуваність також продовжила падіння — ще на 4,5%. Це свідчить про продовження глибокої демографічної кризи, яка безпосередньо впливатиме на майбутнє української освіти.

Експерти пояснюють: вплив низької народжуваності на школи проявляється приблизно через шість років. Саме тому діти, народжені у 2022–2025 роках, формуватимуть контингент першокласників уже наприкінці 2020-х років.

Кількість першокласників в Україні скоротилася на 13%

У 2024–2025 навчальному році до перших класів українських шкіл пішли 278 083 учні. Для порівняння, роком раніше кількість першокласників становила 314 281 дитину. Таким чином, лише за один рік показник скоротився приблизно на 13%.

Це означає, що українська система освіти вже входить у фазу поступового скорочення учнівських потоків. Найбільше наслідки відчуватимуть саме невеликі школи у сільській місцевості та громадах із високим рівнем міграції населення.

У великих містах ситуація наразі виглядає стабільнішою через внутрішню міграцію та переміщення населення, однак загальна тенденція до скорочення кількості учнів зберігається по всій країні.

Скільки шкіл працює в Україні у 2026 році

За даними Держстату, станом на 2025 рік в Україні функціонували 11 820 закладів загальної середньої освіти. Із них 7 426 шкіл розташовані у сільській місцевості, а 4 394 — у містах.

Порівняно з 2023 роком кількість шкіл скоротилася на 881 заклад. Цей процес уже зараз демонструє поступову реорганізацію освітньої мережі, яка посилюватиметься у найближчі роки.

Одночасно скорочується і кількість педагогічних працівників. Якщо у 2023 році в українських школах працювали 390,1 тисячі педагогів, то у 2025 році цей показник становив уже 373,5 тисячі. Загалом система освіти втратила 16,6 тисячі вчителів.

Як війна впливає на українську освіту

У 2026 році українські школи продовжують працювати у змішаному форматі навчання. Частина уроків проводиться очно, частина — дистанційно. Такий підхід залишається необхідністю через постійні безпекові ризики, пов’язані з війною, обстрілами, пошкодженням інфраструктури та проблемами з електропостачанням.

Додаткове навантаження несуть громади, які приймають внутрішньо переміщених осіб. Місцеві органи влади змушені оперативно інтегрувати дітей-переселенців у роботу шкіл та інших освітніх закладів.

Окремим викликом стало будівництво та облаштування підземних шкіл і сучасних укриттів. На створення безпечного освітнього середовища держава та громади спрямовують значні бюджетні ресурси.

Чи можливе масове закриття шкіл в Україні

Експерти у сфері демографії та освіти визнають: частина малокомплектних шкіл у сільській місцевості може бути реорганізована або об’єднана. Водночас вони наголошують, що це не означає руйнування системи освіти.

Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи Елла Лібанова вважає, що школи з 10–12 учнями не можуть забезпечити повноцінну якість освіти та необхідний рівень соціалізації дітей.

На її думку, у найближчі роки Україні доведеться активніше впроваджувати різні форми організації навчання, розвивати опорні школи та модернізувати освітню мережу.

Однією з ключових причин реформування залишається кадровий дефіцит. У багатьох сільських школах один педагог змушений викладати одразу кілька різнопрофільних предметів, що негативно впливає на якість навчання.

Якими будуть українські школи через 4–5 років

Фахівці прогнозують, що вже через кілька років система освіти відчує наслідки нинішнього падіння народжуваності максимально гостро. До шкіл почнуть масово приходити діти, народжені після початку повномасштабної війни, а це значно менш численне покоління.

У результаті в Україні одночасно посиляться кілька процесів:

• скорочення кількості першокласників;

• зростання навантаження на місцеві бюджети;

• посилення конкуренції між школами;

• необхідність перегляду мережі ліцеїв, гімназій та опорних закладів;

• збільшення ролі дистанційного та змішаного навчання.

Провідна наукова співробітниця Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Світлана Аксьонова наголошує, що скорочення кількості дітей не варто сприймати виключно як негативне явище.

На її переконання, менша кількість учнів може стати можливістю для покращення якості освіти, зменшення навантаження на педагогів та модернізації освітньої інфраструктури.

Чому Україні важливо не повторити помилки 1990-х років

Світлана Аксьонова звертає увагу на досвід 1990-х років, коли через різке падіння народжуваності в Україні масово закривали дитячі садки. Коли ж демографічна ситуація частково стабілізувалася, система виявилася неготовою приймати збільшену кількість дітей.

Саме тому експерти закликають державу не поспішати із масовим закриттям шкіл, а натомість інвестувати у якість освітнього середовища, сучасні укриття, цифрові технології та безпечну інфраструктуру.

Особливу увагу необхідно приділяти створенню комфортних сховищ, у яких діти зможуть не лише перебувати під час повітряних тривог, а й повноцінно продовжувати навчальний процес.

Перспективи розвитку освіти в Україні

Експерти сходяться на думці, що кількість дітей в Україні й надалі зменшуватиметься, особливо у сільській місцевості. Однак майбутнє системи освіти залежатиме не лише від демографії, а й від здатності держави адаптувати школи до нових умов.

Серед ключових напрямів розвитку називають:

• модернізацію опорних шкіл;

• оновлення шкільних автобусів;

• розвиток дистанційних технологій;

• створення сучасних укриттів;

• зниження навантаження на педагогів;

• підвищення якості освіти у громадах.

Фахівці переконані: головним завданням найближчих років має стати не механічне скорочення шкіл, а створення якісної, безпечної та доступної системи освіти, здатної працювати навіть в умовах демографічної кризи та воєнних викликів.