5 вправ для розвитку психологічної резильєнтності учнів

Поговоримо, як допомогти дітям впоратись зі стресом та знайти внутрішню гармонію

Психологічна резильєнтність – це здатність людини справлятися з труднощами, адаптуватися до змін та відновлюватися після стресових подій. В умовах воєнного стану розвиток цієї якості у дітей та підлітків набув особливого значення та став важливою складовою психологічної підтримки в освітньому процесі. Тож ми підготували декілька вправ, які допоможуть навчати учнів долати стреси та шукати можливості для особистісного зростання навіть у найскладніших ситуаціях.

«Мапа моїх ресурсів»

Ця вправа сприяє розвитку саморефлексії та дає змогу дітям усвідомити, що вони мають внутрішні та зовнішні ресурси, які можна використовувати для подолання життєвих труднощів. Вона також навчає їх звертати увагу на позитивні аспекти життя, які іноді залишаються непоміченими.

Запропонуйте учням у центрі аркуша намалювати себе або написати своє ім'я. Навколо цього зображення попросіть їх розмістити слова, малюнки чи символи, які символізують усе, що підтримує їх у складних ситуаціях. Наприклад, це може бути:

• люди (родина, друзі, вчителі, наставники), які допомагають і надають емоційну та психологічну підтримку;

• навички та вміння (наприклад, вміння вирішувати проблеми, спортивні досягнення, здатність малювати чи грати на музичному інструменті);

• захоплення або місця, де вони почувають себе у безпеці;

• позитивні спогади або події, що підсилюють впевненість у собі.

Після завершення роботи попросіть кожного учня коротко розповісти про один чи декілька найбільш значущих ресурсів. Важливо обговорити, як вони допомагають долати стресові ситуації та що можна робити, щоб ще більше зміцнювати власну систему підтримки.

«Щоденник перемог»

Ця вправа сприяє зміцненню впевненості у власних силах, підсилює позитивне мислення і допомагає учням навчатись звертати увагу на власні досягнення замість помилок або невдач. Регулярні записи розвивають звичку помічати навіть маленькі успіхи, що підвищує рівень мотивації та емоційної стійкості.

Запропонуйте учням започаткувати ведення щоденника, де щодня записувати три події або ситуації, в яких їм вдалося подолати труднощі або в яких вони відчули гордість за свої дії. Це можуть бути як великі успіхи (успішна презентація, перемога в конкурсі), так і маленькі кроки до розвитку (сміливість висловитися на уроці, допомога однокласнику, читання навіть декількох сторінок книги). Для зручності можна запропонувати готову структуру для запису: 

• дата;

• подія;

• мої дії;

• емоції;

• думки про досягнення (чого я навчився).

Наприкінці кожного тижня організовуйте коротке групове обговорення, під час якого кожен учень поділиться однією зі своїх перемог, яка була для нього особливо важливою.

Заохочуйте учнів використовувати цей щоденник не лише для шкільних перемог, а й для особистих досягнень, що сприятиме кращому розумінню своїх сильних сторін та розвитку самооцінки.

«Скринька рішень»

Ця вправа допомагає учням навчитися аналізувати проблеми та знаходити нестандартні рішення, розвивати вміння передбачати наслідки власних дій, відповідально прийняти рішення, формувати навички співпраці та обміну ідеями.

Попросіть учнів створити «скриньку рішень» – це може бути картонна коробка або контейнер, оформлені яскраво та оригінально. Запропонуйте їм написати на картках різні ситуації чи труднощі, які трапились у їхньому житті (конфлікт із другом, низька оцінка за контрольну роботу, страх публічного виступу тощо) та покласти усі картки в скриньку. 

Далі попросіть кожного учня навмання вибрати одну картку та запропонувати декілька способів вирішення проблеми, інші учасники також можуть додати свої ідеї. Обговоріть кожен запропонований варіант, розглядаючи його ефективність, можливі наслідки та креативність. Під час дискусії звертайте увагу дітей на те, як різні підходи можуть мати різний вплив на ситуацію. Адже їм важливо зрозуміти,  що гнучкість мислення – це ключова навичка для подолання труднощів у житті.

Також можна ввести додаткову категорію «позитивних рішень», щоб учні більше уваги приділяли пошуку конструктивних і мирних варіантів. Або створити «підказкові картки» з методами вирішення проблем (наприклад, «попросити поради», «застосувати тайм-менеджмент», «подивитися на ситуацію з іншої точки зору»).

«Переписування негативних сценаріїв»

Ця вправа сприяє формуванню навички трансформації негативних установок у конструктивні та допомагає учням змінювати сприйняття подій і бачити можливості для дій замість безвиході.

Запропонуйте учням пригадати ситуацію, яка викликає у них тривогу, страх або відчуття безнадії, і описати її на аркуші паперу. Це може бути реальна подія з минулого або уявний сценарій, що викликає негативні емоції. А потім попросіть учнів поглянути на ситуацію з іншого ракурсу та написати новий сценарій, де вони успішно долають труднощі та досягають бажаного результату. Заохочуйте їх використовувати техніку "якби... то" та  використовувати яскраві деталі, щоб зробити цей сценарій максимально реальним, оптимістичним і позитивним. Обговоріть, як зміна мислення впливає на ставлення до проблеми та можливість її вирішення.

Заохочуйте учнів регулярно практикувати цю техніку, щоб вона стала природною стратегією у щоденному житті. Це допоможе не лише зменшити рівень тривожності та підвищити впевненість у власних силах, а й посилить почуття контролю над життєвими ситуаціями та сприятиме розвитку навички вирішення проблем.

«Мої кроки до успіху»

Ця вправа допоможе учням навчитись чітко бачити структуру шляху до досягнення мети, формувати здатність справлятися з великими завданнями через маленькі та контрольовані кроки, розвивати навички самодисципліни та планувати своє майбутнє.

Запропонуйте учням вибрати одну конкретну мету, яку вони хочуть досягти. Нехай це буде щось, що дійсно важливо для них і принесе задоволення. Наприклад, це може бути покращення оцінки з навчального предмета, підготовка до важливого заходу, розвиток нової навички тощо. Разом з учнями розбийте цю мету на кілька невеликих, реалістичних кроків, кожен з яких можна здійснити в короткий термін. Наприклад, якщо мета – покращити оцінку з математики, це можуть бути кроки на кшталт:

• «Щодня виконувати домашні завдання»;

• «Скласти список тем, які викликають найбільші труднощі»;

• «Попросити допомоги у вчителя з певних тем»;

• «Виконати онлайн-тест з математики для самоперевірки».

Для кожного кроку запропонуйте учням визначити строки виконання, щоб вони могли чітко бачити, що саме вони мають зробити і коли. Попросіть їх щотижня оцінювати свій прогрес -  що вдалося зробити, що залишилося зробити, які труднощі виникли і як їх можна подолати. Це можна оформити у вигляді плану або списку досягнень.

Заохочуйте учнів додавати до плану не тільки академічні завдання, а й особисті цілі, такі як покращення здоров’я або розв’язання конфліктів з друзями. Це дозволить їм бачити свій розвиток у різних сферах життя і сприятиме формуванню гармонійної особистості, яка вміє балансувати між навчанням і особистими потребами.