7 клас НУШ: огляд і розбір Держстандарту мистецької освітньої галузі

Готуємось до викладання навчальних предметів у 7-х класах НУШ

Держстандарт є фундаментальним документом в організації освітнього процесу для кожного рівня здобуття освіти, а його виконання є обов'язковим для всіх закладів загальної середньої освіти. Аби допомогти педагогам, які викладатимуть навчальні предмети мистецької освітньої галузі у 7-х класах НУШ, розібратися з вимогами до результатів навчання школярів, ми підготували вибірковий огляд Держстандарту.

Навчальне навантаження

Згідно з Типовим навчальним планом для 7-х класах закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання для реалізації мистецької освітньої галузі встановлено річний діапазон кількості годин у межах: 

• мінімального показника, який становить 35 годин;

• максимального – 105 годин;

• рекомендованого –70 годин.

Діапазон тижневого навчального навантаження цієї освітньої галузі у 7-х класах становить від 1 до 3 годин (рекомендовано – 2 години). За рішенням закладу освіти до навчального плану освітньої програми може включатися інтегрований курс «Мистецтво» або окремі предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» (кількість годин на їх вивчення школа визначає самостійно). Резерв навчальних годин (різниця між рекомендованою та мінімальною кількість годин) становить 1 годину, який може бути розподілений між обов’язковими для вивчення та вибірковими освітніми компонентами.

Компоненти обов’язкових результатів навчання учнів

У Державному стандарті обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами. Розберемося, як він розшифровується на прикладі індекса 9 МИО 1.2.1-2:

• перша цифра вказує на порядковий номер року навчання, на завершення якого очікується досягнення результату навчання (9 клас);

• скорочений буквений запис означає освітню галузь (МИО – мистецька освітня галузь).

Цифри після буквеного запису означають номер:

• групи споріднених результатів навчання (1);

• загальних результатів навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі (2);

• конкретних результатів навчання учнів, що визначають їхній навчальний прогрес за освітніми циклами (1);

• орієнтир для оцінювання, на основі якого визначається рівень досягнення учнями результатів навчання (2).

Отже, досягнення обов’язкових результатів навчання учнів базового циклу у мистецькій освітній галузі очікується по завершенню 9 класу.

Орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів у мистецькій освітній галузі

Мистецька освітня галузь включає 4 групи споріднених результатів навчання, а саме:

1. Пізнання різних видів мистецтва, інтерпретація художніх образів, досвід емоційних переживань, ціннісне ставлення до мистецтва

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

1.1. Пізнання мови різних видів мистецтва.

Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитися пояснювати особливості художньої мови творів різних видів, жанрів і стилів мистецтва та встановлювати зв’язки між народним і професійним мистецтвом.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• характеристика засобів виразності у створенні цілісного художнього образу творів різних жанрів;

• розрізнення спільного та відмінного у трактуванні однієї теми/сюжету засобами різних видів мистецтва, зокрема художньої літератури;

• виявлення стильових особливостей твору мистецтва, наведення прикладів із знайомих творів за стильовими ознаками; 

• визначення окремих характерних ознак певного стилю в новому для себе творі; 

• орієнтування в особливостях українського народного мистецтва, зокрема мистецтва рідного краю;

• виявлення обізнаності у мистецтві етносів України і різних народів світу;

• наведення прикладів використання етнічних мотивів у творах митців, зокрема у творах українських письменників;

• встановлення зв’язків народного мистецтва із сучасними мистецькими тенденціями на прикладах.

1.2. Аналіз, інтерпретація та критична оцінка художніх образів.

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні сприймають твори різних видів, жанрів, стилів (напрямів тощо) мистецтва, аргументовано інтерпретують твори та формулюють своє ціннісне ставлення до них, досліджують синтез мистецтв у творах, зв’язки між видами мистецтва і встановлюють зв’язки між мистецтвом, життям і різними галузями знань.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• цілісний аналіз творів, зосередження на деталях і пояснення їх ролі у створенні художнього образу, керування своєю увагою;

• інтерпретація творів різних видів, жанрів, стилів (напрямів тощо) мистецтва, використовуючи власний досвід, зіставлення з іншими творами, опрацьованими раніше;

• виокремлення цінностей, закладених у творі мистецтва, ідентифікація їхньої зрозумілості для себе; 

• формулювання оцінних суджень про твір мистецтва, пов’язування змісту твору та соціокультурного контексту;

• користування довідниковими/ енциклопедичними джерелами для подолання труднощів під час аналізу творів; 

• дослідження зв’язків, встановлення аналогії між художніми образами у творах різних видів мистецтва/різних авторів;

• наведення прикладів синтезу мистецтв;

• порівняння художнього образу та явищ навколишнього середовища;

• наведення прикладів зв’язків мистецтва з науковим знанням різних освітніх галузей. 

2. Художньо-образне, асоціативне мислення під час творчої діяльності в різних видах мистецтва

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

2.1. Творення різними засобами і способами. 

До конкретних результатів навчання учнів відноситься їхні вміння реалізовувати художні ідеї/задуми в різних видах і жанрах мистецтва та використання етномотивів у власній творчості.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• демонстрація музичних, акторських та інших виконавських умінь для реалізації творчого задуму;

• застосування різних прийомів, художніх технік, матеріалів, форматів, фактури, засобів дизайну, знань та умінь з інших освітніх галузей, свідомо враховуючи закони композиції для реалізації творчого задуму;

• розробка сценографічного оформлення відповідно до  сценічного/екранного образу; 

• використання художніх засобів (ракурсів/ планів/освітлення) під час фільмування;

• вибір цифрових технологій для втілення задуму, поєднання їх із іншими засобами;

• демонстрація наполегливості у досягненні цілі, зокрема реалізації власних ідей;

• застосування художніх навичок, умінь в нових обставинах;

• виконання народних пісень/обробок пісень/сучасних творів на фольклорній основі тощо, створення ескізів виробів/творів з етномотивами.

2.2. Імпровізація. 

Конкретними результатами навчання учнів визначено вміння імпровізувати (експериментувати, поєднувати, візуалізувати тощо) художніми засобами (зокрема цифровими) для реалізації мистецької ідеї, пропонувати різні варіанти втілення, самостійно обирати види художньої діяльності для імпровізації.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• імпровізація, поєднання різних засобів і способів виконання (засоби музики, пластичного інтонування, візуального ряду тощо),  застосовуючи набуті вміння художнього творення;

• створення зображень під час експерименту з кольорами, лініями, формами тощо (графічні, живописні, пластичні, анімаційні, відео тощо);

• опанування окремих нових прийомів роботи під час виконання творчих завдань, обираючи з-поміж них ті, що є викликом, новою діяльністю.

2.3. Естетичне перетворення навколишнього середовища. 

Передбачається, що у ході базового циклу навчання учні навчаться спостерігати, досліджувати навколишнє середовище, стежити за мистецькими подіями, явищами, фіксувати ідеї для творчості та естетично перетворювати предметне середовище, виявляючи громадянську позицію.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• здійснення пошуку можливостей і пропонування власних ідей для естетизації середовища засобами мистецтва;

• пропонування власних інтерпретацій ідей інших осіб;

• участь у проєктній діяльності;

• реалізація ідей (самостійно або в групі), зокрема з урахуванням національних традицій, сучасних тенденцій, використання знань і умінь з інших освітніх галузей.

3. Пізнання себе через взаємодію з різноманітними мистецькими об’єктами; розвиток емоційного інтелекту

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

3.1. Оцінювання власних мистецьких здобутків. 

Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитися критично оцінювати власні досягнення за обраними критеріями та визначати способи вдосконалення вмінь.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• аналіз власного творчого розвитку;

• оцінювання своїх сильних і слабких сторін у мистецькій творчості, характеристика причин труднощів;

• усвідомлене самовдосконалення.

3.2. Демонстрація власних досягнень. 

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні демонструють створене, реагують на інформацію та аналіз від інших осіб, аргументують і можуть дискутувати, відстоюючи свою позицію у власній творчій діяльності.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• цілісне представлення та обґрунтування задуму/ідеї;

• пояснення свого бажання і можливостей у творчості, розуміння власних сильних сторін, врахування своїх досягнень під час самопрезентації;

• конструктивне сприйняття критики вчителя чи інших осіб, аналіз помилок з метою самовдосконалення;

• визначення можливостей варіативності інтерпретацій творчого задуму, аргументоване обстоювання позиції у творчості і право на самовираження.

3.3. Взаємодія з іншими особами через мистецтво.

Конкретними результатами навчання учнів є вміння аргументувати свою позицію під час обговорень творів мистецтва, виконувати різноманітні ролі, співпрацюючи в групах над мистецькими і дослідницькими проектами, виявляти толерантність і доброзичливість під час порівняння різних творчих ідей.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• виявлення ініціативності в обговореннях творів мистецтва і створенні спільного творчого продукту, підтвердження думки аргументами;

• врахування власного досвіду для досягнення якісного результату в спільній творчості;

• зіставлення різних поглядів на проблему, використовуючи кілька джерел інформації, формулювання та деталізація творчого завдання;

• вибудова партнерських взаємин під час мистецької творчості; 

• продукування ідей для реалізації проекту, вміння ставити уточнювальні запитання для кращого розуміння інших осіб;

• аналіз нових ідей для сприйняття чи їх відхилення;

• робота в групі, відповідальність за спільний результат;

• участь в інсценізаціях календарно-обрядових дійств, народних іграх з використанням пісенного матеріалу, танцювальних рухів, елементів костюмів, атрибутів, гриму, інструментального супроводу;

• участь у розробленні сценаріїв творчих заходів.

 3.4. Регулювання власного емоційного стану засобами мистецтва.

Держстандартом визначено, що школярі мають навчитися аналізувати власні емоції від творів різних видів мистецтва та виражати різноманітні почуття у процесі художньо-творчої діяльності.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• усвідомлення власних мистецьких уподобань;

• пояснення причин своїх переживань від твору;

• визначення засобів виразності, теми, сюжету, належності твору до певного виду мистецтва тощо для пояснення своїх емоцій і вражень;

• вибір зі знайомих творів мистецтва і використання їх для покращення власного емоційного стану;

• визнання права інших осіб на власні вподобання в мистецтві. розуміння емоцій інших; 

• визначення своїх потреб в мистецькій діяльності;

• вибір видів художньо-творчої діяльності для задоволення;

• використання різних художніх способів, засобів для передачі настрою та емоцій у власній творчості.

4. Використання інформаційного середовища у власній творчості та художній комунікації

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

4.1. Створення мистецького медіатексту в процесі художньої комунікації.

Конкретними результатами навчання учнів визначено вміння створювати, обробляти та з урахуванням відповідальності поширювати мистецький медіатекст і самостійно застосовувати спосіб художньої комунікації відповідно до форми передавання інформації.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

• вибір способів творення, зокрема медіаформатів (додавання ілюстрацій, створення нескладних графічних зображень, аудіо-/відеороликів, фото тощо) для художнього самовираження, коментування задуму та обґрунтування вибору;

• самостійний пошук і добір аудіо-, відео-, ілюстративних і текстових матеріалів із різних джерел, планування своєї діяльності для реалізації поставленого завдання;

• самостійне впорядкування зібраних матеріалів.

4.2. Добір та оцінка джерел інформації про мистецтво.

Передбачається, що у ході базового циклу навчання учні навчаться розрізняти первинні і вторинні джерела інформації для власного художнього пізнання і здобуття знань про мистецтво.

Орієнтиром для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

• формулювання та пояснення критеріїв оцінки достовірності інформації про мистецтво, зокрема в інформаційному просторі. 

4.3. Виявлення культури використання авторського твору. 

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють визначати функції знаків охорони авторського права, дотримуються авторського права, знають, для чого існують вільні ліцензії, усвідомлено використовують цитати із посиланням на автора, виявляють і з урахуванням відповідальності використовують ліцензований/ авторський продукт, зокрема у власній мистецькій діяльності.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

• пояснення знаків охорони авторського права;

• ідентифікація графічних зображень ліцензій, які дозволяють використовувати (копіювати, брати за основу) твір чи продукт; 

• зазначення джерел і авторства під час цитування і посилання/звернення, ідентифікація межі використання цитат;

• визначення особистих прав автора мистецького твору.