Як допомогти дитині вчитися онлайн: поради для батьків

Як допомогти дитині вчитися онлайн: поради для батьків
Дата: 06.10.2023

Через війну, що триває, для багатьох українських школярів новий навчальний рік почнеться онлайн, щоб вони могли почуватися в безпеці – емоційно та фізично. Тому на викладачів та батьків лягає відповідальність за організацію цього процесу.

Що можуть зробити батьки, аби дистанційне навчання дітей було ефективним та цікавим?

Що допоможе дітям ефективно та комфортно вчитися вдома

Якщо дитина вчиться онлайн, не намагайтеся регулювати весь навчальний процес замість вчителя: ви не можете досконало володіти знанням всіх предметів, або розуміти, якою має бути динаміка уроку. Ваше завдання – підтримувати дитину, переконати, що вона з усім впорається, а якщо потрібно – може звернутися до мами й тата по допомогу.

Щоб навчальний рік пройшов легше та корисніше, зверніть увагу на ключові моменти, від яких будуть залежати майбутні успіхи дитини.

Створення умов та адаптація

Навчання вдома відрізняється від очного: дитина щодня за розкладом приходить в клас, де ніщо не відволікає від навчання, а контролює професійний педагог.

Натомість дім сприймається як місце для ігор та відпочинку, і дитині важче зосередитися на навчанні. До того ж зміна обставин – стресова сама по собі. Тому спершу варто потурбуватися, аби процес адаптації був комфортним. Цьому допоможуть:

• Простір для навчання

Виділіть місце, де дитина зможе читати, займатися творчістю тощо. Воно має бути зручним, комфортним та за можливості – усамітненим, щоб було легше налаштуватися на навчання. Дитина має розуміти: на кухні треба їсти, в ліжку – спати, за цим столом – вчити уроки. Тут потрібно поставити гаджет, з яким дитина вчиться – ноутбук або планшет, органайзер для олівців та ручок, на стіні – повісити розклад занять.

• Розпорядок дня

Дитині потрібно знати, як виглядатиме її день, і що від неї очікується – попри те, що до школи йти не потрібно. Прокидатися щоранку в той самий час, вмиватися, снідати, а потім навчатися.

Режим допомагає систематизувати все, що відбувається в житті дитини, і нічого не забути. Роздрукований або написаний від руки розпорядок можна повісити перед очима, а старші діти можуть використовувати календар в телефоні або нотатки. 

• Регулярні перерви

Через певні періоди – наприклад, між уроками, треба дати дитині можливість встати, потягнутися руками, потупати. З молодшими можна виконувати руханки. Це перемикає увагу та сприяє кращому засвоєнню матеріалу.

Баланс внутрішнього та зовнішнього контролю

Навчаючись вдома, дитина може відчувати на собі забагато уваги – ніби "під наглядом" батьків, і через це – скутість та напругу. Або уваги може бути замало, адже на онлайн-уроках вчитель не завжди має змогу контролювати, що робить кожен з учнів, а батьки в цей час працюють – і тоді дитина ніби "сама по собі".

Надмірний тиск, як і надмірна свобода, відвертають увагу та заважають ефективному навчанню. Тому варто окреслити обов’язки дитини вдома (поїсти, відвідати уроки, виконати завдання тощо), але й залишити для неї право на особистий простір.

Спитайте: "Чого б тобі зараз хотілося?", і дитина може відповісти: перепочити, побути на самоті, почитати книжку в кріслі, попити чаю з цукерками. Тоді, з одного боку, вона відчуває зовнішній контроль, з іншого – власну ініціативу.

Мотивація та підтримка

Мотивація – це розуміння, для чого ми робимо те, що робимо. Зазвичай вона формується на п’ятий-шостий рік життя, коли дитина вже вчиться підпорядковувати мотиви: "не хочеться щось робити, але треба". І вона може легко втратити її, почувши, що зробила щось не так. Тому варто підтримувати віру дитини в себе, і разом з нею знайти індивідуальний сенс, чому вона навчається.

• Хваліть та шукайте сильні сторони

Не варто переконувати дитину, що домашнє завдання – це легко, і треба просто "сісти й зробити": вона лише навчається, і не все може вдаватися з першого разу. Важливо давати позитивне підкріплення, хвалити за докладені зусилля: "Яка гарна квіточка в тебе вийшла!" І помалу дитина буде прагнути цей малюнок вдосконалити.

• Не погрожуйте, а заохочуйте

Замість "Ніяких мультиків, якщо не вивчиш уроки!" краще сказати: "Коли ти вивчиш уроки, в тебе буде ще ціла годинка, аби подивитися мультики!" Ніби аргумент лишається той самий, але звучить для дитини вже зовсім інакше.

• Порівнюйте дитину не з іншими, а з нею самою

Не наводьте прикладу Наталки, яка вище стрибає, або Микити, який швидше розв’язує приклади з математики. Краще сказати: "Дивись, ще вчора ти цього не могла, а сьогодні в тебе чудово виходить!" При цьому важливо говорити не сухо, а включатися емоційно.

• Зацікавте в тому, що нецікаве

Дитина не любить читати, але гарно малює – почніть з розмальовок. Якщо любить спорт – купіть книжку про футбол. Поступово вона привчиться до думки, що книжки можуть бути цікавими.

• Перемкніть увагу

Чим молодша дитина, тим менше часу вона може бути сконцентрованою. Тому можна додати до занять трохи гри: наприклад, запропонувати їй самій стати вчителем ("А ну, спробуй пояснити мені це!"), або дослідником – щось роздобути та пізнати ("Що ж написано в цьому тексті? Розкажи мені!").

• Говоріть про відповідальність

Зі старшою дитиною потрібно розмовляти як з дорослою, тоді вона легше піде на контакт і не буде чинити супротив. Коли ви чуєте дитину, то й вона намагається чути вас.

"Я розумію, що тобі б хотілося зараз займатися тим, що для тебе важливо. Але спробуймо зараз все ж таки зробити уроки, а потім – ти підеш на футбол". Дитина відчуває, що мама чує та розуміє її потреби, і намагається виправдати очікування.

В реаліях воєнного часу можна повертати дитині відповідальність за те єдине, що вона може контролювати: "Після перемоги ми будемо відбудовувати Україну, і якщо ти добре навчатимешся, станеш хорошим та потрібним спеціалістом".

Спілкування з однолітками

Люди – соціальні істоти, і для підтримки морального стану нам потрібне спілкування з іншими.

Інколи батьки пропонують дітям домовлятися з однокласниками, аби вони сиділи на уроках в одній кімнаті. Проте такий формат не робить онлайн-навчання ефективнішим: цей процес розрахований на індивідуальні завдання, а щоб діти в кімнаті не відволікалися, потрібен постійний нагляд дорослих.

Однак дружні зв’язки з однокласниками все одно треба підтримувати, особливо якщо вони ресурсні для дитини. Спільні чати, відеодзвінки, онлайн-ігри – все це буде об’єднувати та підтримувати, коли діти далеко одне від одного (особливо закордоном або ВПО).

Та онлайн-спілкування не замінить живого. Тому варто організувати для дітей дозвілля: виходити у двір на вулицю гуляти з однолітками, відвідувати гуртки або майстер-класи. 

Перемикання емоцій на дії

Якщо дитина – в стресі, їй страшно, вона хвилюється чи сумує, то частина мозку, яка відповідає за пам’ять та обробку інформації, відключається, і навчатися стає важко. Тоді головне – зняти тривожність:

• Розпізнати емоцію

Зростаючи, дитина знайомиться з новими для себе емоціями, так розвивається її емоційний інтелект. І розуміння того, що з нею відбувається, допомагає опанувати емоції та навчитися керувати ними. Наприклад: "Я засмутилася – через те, що малюнок вийшов некрасивий".

• Знайти рішення

Аби не залишати дитині відчуття безпорадності, потрібно перемикнути увагу на те, як впоратися зі складнощами: "Я бачу, ти засмутився через те, що в тебе зламався олівець. Що ти можеш зробити, щоб виправити це?", "Закінчився зошит? Візьмімо новий", "Неправильно написав? Давай ти обережно перекреслиш і виправиш".

• Бути поруч

Дитину можуть турбувати речі, які від неї не залежать: наприклад, часті повітряні тривоги, страх, що може прилетіти ракета. А якщо при цьому ще й батьки кричать через те, що вона щось не зрозуміла – стає тільки гірше.

Найважливіше, що можуть дати батьки – це тепло, довіра та підтримка. Якщо дитина тривожиться, варто заспокоїти її: обійняти, подихати разом з дитиною, попити водичку, погуляти на свіжому повітрі. Пріоритетом завжди мають бути якісні відносини, а не вивчені уроки.

Тетяна Обоянська, психологиня фонду "Голоси дітей", спеціально для УП. Життя

  • Слідкуйте за новинами:
  • Поділитися:

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто поділився своєю думкою!

Додати коментар