Як підготуватися до Радіодиктанту національної єдності?

Авторки тексту: Аліна Мірошнікова, Олена Юрченко

25 жовтня всі охочі долучаться до всеукраїнського Радіодиктанту національної єдності. І це значно більше, ніж бажання відтворити текст без помилок. Люди пишуть вірші, надсилають неймовірні історії про себе, збираються разом у різних локаціях, постять фото у соцмережах та діляться враженнями. Що варто зробити, аби як слід підготуватися? Адже часу ще вдосталь.

Яким буде радіодиктант 2024

Цьогоріч текст замовили відомій багатьом новаторськими темами та оригінальним стилем письменниці Оксані Забужко. У соцмережах вже обговорюють, що речення, як у творах авторки, можуть бути величезними та сповненими авторської пунктуації. Однак сама пані Оксана з посмішкою це заперечує: «…старалась, аби забужківський стиль не аж надто деформував загальні граматичні правила та все, що там належить за правописом». Стосовно теми тексту (радіо) вона додала, що та мила, симпатична. Авторка, за її словами, радісно зібралася на цю тему висловитися і зачерпнути все те, що за століття українського радіо назбиралося.

Текст у прямому етері 25 жовтня об 11:00 читатиме військовий, поет, музикант та громадський діяч Павло Вишебаба. Радіодиктант транслюватимуть на всіх платформах Суспільного: телебаченні, радіо та диджиталі.

Як усе починалося

1. Найтриваліший диктант. Тепер це складно уявити, але у 2000 році, коли народився радіодиктант, письмові відповіді учасники надсилали організатору — Українському радіо протягом аж чотирьох місяців! Слухачі не зрозуміли часові межі. А організатори не очікували на таке повсюдне бажання приєднатися. Хоча акцію провели у травні, переможців оголосили тільки восени. Люди, які не чули диктанту, навіть переписували текст одне в одного! Звісно, це було не прозоро, але зворушливо.

2. Поява традицій. Напочатку ідея мало відрізнялася від шкільної практики. Тексти брали просто зі збірок диктантів. Читав їх автор шкільних підручників з української мови та літератури Олександр Авраменко.

3. Перший рекорд. 2014 року Київський столичний університет імені Бориса Грінченка встановив рекорд України з наймасовішого написання радіодиктанту: 689 учасників зібралися разом. Вони слухали козацькі марші та бандуристів, дискутували стосовно історії України. Преса тоді писала, що радіодиктант стає флешмобом, коли одночасно в різних регіонах збираються групи людей та приділяють час рідній мові. Того року подарунки та премії не присуджували через складні часи: початок російсько-української війни. Але учасників ставало дедалі більше.

4. Цифровізація. У 2015 радіодиктант отримав і телевізійний вимір. А роботи дозволили надсилати не лише звичайною поштою, а й електронною. Протягом двох днів дозволялося перевіряти помилки, а потім потрібно було відсканувати чи сфотографувати роботу та надіслати на імейл. Влаштували конкурс світлин та малюнків про радіодиктант, а текст був уперше спеціально підготовлений до події. У 2016 до диктанту долучилися громадяни 13 інших країн. У 2017 радіодиктант почали стрімити у Facebook.

5. Радикальні зміни. Із 2019 на роздуми й перевірку давали лише 15 хвилин після завершення диктанту. За цей час слід було сфотографувати чи відсканувати рукописний текст та надіслати в електронному варіанті до Національної суспільної телерадіокомпанії України. Після цього одразу ж публікували правильний текст. Для тих, хто з якихось причин міг надіслати роботу лише в конверті, ввели інший конкурс: есеїв про те, як писалося диктант. Ці історії можна було надсилати протягом трьох днів.

6. Нові голоси. У 2020 відбулося ще одне цікаве нововведення: текст тепер готує не філолог, а сучасний письменник, а читає його відомий актор. Першим експериментом був творчий дует письменника Івана Малковича та харизматичної Римми Зюбіної. Диктант писали навіть члени полярної експедиції на станції «Академік Вернадський» в Антарктиді! У 2021 текст написав та озвучив поет і прозаїк Юрій Андрухович. Він визнав, що це початок нової книги. Диктувальник читав схвильовано та швидко, що викликало трохи нарікань, тож надалі знову повернулися до дуету автора та актора.

7. В укритті та окопі. Чимало людей писали диктант зі сльозами на очах у 2022 — першому році повномасштабного збройного нападу рф на Україну. Наприклад, телеведуча Наталка Діденко згадувала в соцмережах, що «писала і весь час капали сльози, так якось от просто лилися… папір ставав прозорими цятками». Але то були емоції не відчаю, а розчулення від тексту письменниці, членкині Українського ПЕН Ірини Цілик «Твій дім». Зворушливості додавав і голос дикторки — народної артистки, Героя України Ади Роговцевої. Та й сама тема поєднувала і тих, хто писав в окопах (як бійці 44-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола), в укритті (наприклад, як в Одесі), і тих, хто змушений був вивозити дітей у безпечне місце за кордон (радіодиктант того року писали на всіх континентах). Роботи знову можна було надсилати в паперовому варіанті, адже не в усіх була електрика, гаджети тощо. На перевірку давали добу.

Торік письменниця, членкиня Українського ПЕН Катерина Калитко написала «Дороги України». А прочитав цей текст Заслужений артист України Олексій Гнатковський (особливо відомий завдяки ролі Довбуша з однойменного фільму, який вийшов на екрани теж у 2023). Загалом торік пів мільйона осіб взяли участь у написанні радіодиктанту.

Що кажуть вчителі

Спікерка: Лідія Поворознюк, методистка, вчителька української мови і літератури в ліцеї Educator, фіналістка премії Global Teacher Prize Ukraine

Освітянсько-терапевтичні властивості диктанту

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності має чудову терапевтичну особливість і суперсилу — об’єднувати. Одна з моїх улюблених частин трансляції — ще перед початком диктанту, коли на «Суспільному» показують мінісюжети з різних міст і континентів, на яких українці готуються писати радіодиктант. І я б дуже радила показувати такі моменти вашим учням — це про підтримку та натхнення. І про розуміння, що сьогодні, саме в цей момент ти — частина величезної спільноти, яка прийшла вподобати українську мову. Це відчуття єдності, приналежності до спільноти рідних людей залишиться з вами надовго. І навіть лікує зранене серденько. Зараз усім нам, як ніколи, необхідно цю єдність підтримувати.

А ще ви можете перевірити себе та свої знання української мови у цікавому флешмобному форматі. Тут і азарт, і приємний адреналін!

Яких помилок припускаються діти і дорослі в написанні диктантів на слух

Найпоширеніші помилки, які трапляються під час написання диктантів на слух, — пунктуаційні. Помиляються в тому, де ставити кому, кому з тире, тире та двокрапку. А ось написання слів завжди дається легше, ніж написання розділових знаків. До того ж маємо позитивну тенденцію: українці більше читають рідною мовою, — книги, медіапости. Ця «надивленість» сприяє кращим результатам.

Хитрики в підготовці до радіодиктанту: як покращити свій результат?

➡︎ Читаємо українською те, від чого мозок шаленіє

У мене є улюблений хитрик на всі випадки життя, і працює він практично у 100%. Радо поділюсь із вами.

Коли потрібно підготуватися до будь-якої події, пов’язаної з мовою, і ви вже не учень чи студент — зайдіть у будь-яку книгарню та візьміть книгу, яка вас найбільше зацікавила. Читайте її, насолоджуйтесь процесом. Книгарень поруч немає? Знайдіть час на контакт із будь-яким цікавим вам україномовним друкованим контентом. Це найважливіше.

Коли до мене приходять діти і чесно кажуть: «Я не люблю читати. Українська література — це сумно й нецікаво», підказую назву книгарні, куди можна зайти, вмоститися зручно і поринути в читання, що викликає захоплення. Або ж даю щось зі своєї книжкової колекції чи, насамкінець, ми обираємо щось неймовірно цікаве у звичайнісінькій бібліотеці.

➡︎ Вивчаємо кілька корисних правил, які позбавлять пунктуаційної плутанини

• Краще недоставити кому, ніж поставити зайву

Так, це буде помилкою, але не настільки сумною, як виставляння зайвих розділових знаків без будь-якої причини. Адже завжди є причина, щоб поставити крапку, кому чи крапку з комою.

• Двокрапка чи тире — ось у чому питання

Буває, що на рівні мовного відчуття вам здається, що звучить ось так і треба поставити той чи той розділовий знак. Ні-ні, не довіряйте «мовному чуттю»! Перевірте себе. Якщо можна в реченні замість розділового знака вставити фразу «а саме», «що саме», «чому» — потрібна двокрапка. (Вони заклякли перед дорогою: на них дивився дикий гоблін).

У випадку, коли на місці розділового знака добре вживається питання «і що?», «який наслідок?», «що з того?» — тоді ставимо тире. (Двері розчахнулися — влетів щасливий хлопець).

Як підготуватися

1. Зануртеся в логіку вибору тем. Спробуйте вгадати, про що нині розмірковувати актуально, якою буде атмосфера тексту. Звісно, диктант — не есей, але тема зазвичай визначає і лексику, і будову тексту. Тож легше буде зорієнтуватися. Можна навіть згадати всі теми.

Напочатку тексти брали зі шкільних диктантів, тож теми були відповідні: про природу, подекуди історичні. Скажімо, «Українському радіо — 90 років» — про розвиток цього засобу масової інформації. Темою радіодиктанту 2015 року стало саме п’ятнадцятиріччя диктанту, а частину його складав… лист тринадцятирічного учасника з попередньої акції. Із того часу диктанти спеціально готували до події. Їх писали на певну тему, яка стосується українського менталітету.

2016 Учасникам пропонували замислитися над темою «Україна на зламі тисячоліть».

2017 — «Наші пісні»: про українську музику від давніх часів до Руслани й Джамали.

2018 «Крила України» — про мрії, творчість та досягнення.

2019 — спілкування за часів цифрових технологій.

2020 — про принадність книжок, паперових чи електронних.

2021 — ліричний текст про парк дитинства та про соціальні дистанції по-особливому торкав, адже діяли карантинні обмеження (у групах учасників розсаджували по одному, на певній відстані).

2022 У рік початку повномасштабної війни у радіодиктанті «Твій дім» ішлося про те, що найдорожче для кожного з нас місце вистоїть у війні, дочекається тебе, буде жити у твоєму серці.

2023 Торік текст «Дороги України» ніби підхоплював тему рідного дому та шляху, що веде до нього. Але тут прикмети війни вже яскравіші: весна у знищеному селі, згорілий танк.

2. Потренуйте диктанти, але виключно на цікаві для вас теми. Якщо багато готуватися, нервувати, писати якісь далекі від вас речення, можна вигоріти що до 25 жовтня. Тож знаходимо те, що вкрай цікаве: технічний текст, рецепт смаколиків, дослідження з нейропсихології, уривок з детективу, горору, фантастичного роману. Те, що любите саме ви. Хай хтось диктує, а ви пишете. Процес невдовзі здасться звичним та ненапруженим. Якщо помічників немає, знайдіть аудіо- та письмовий варіанти необхідного тексту.

3. Записуйте улюблені пісні. Слова легше запам’ятати, якщо додається м’язова пам’ять. Зможете здивувати друзів, заспівавши без прогалин та «ла-ла-ла». Слухайте, пишіть, а потім подивіться тексти й перевірте, скільки зробили помилок.

4. Повторіть розділові знаки у прямій мові, непрямій, цитуванні, діалозі. Зробити це весело можна з улюбленими кінострічками. Записувати почуте та звіряти з титрами — ще один спосіб диктанту без помічників. Але варто йти далі. Озбройтеся підручником та дайте собі завдання переказати улюблене кіно в листі друзям або в пості в соцмережі. Хай там будуть усі види передавання мови на письмі: яскравий діалог, влучна цитата, переказ суті обміну репліками тощо. Перевірте себе або, ще краще, попросіть людину, грамотності якої довіряєте. Так правила запам’ятаються значно краще.

5. Відчуйте стиль автора — порада від кількаразових переможниць. Торік перемогли Христина Гоянюк та Галина Шура, які вже перемагали в попередні роки. Вони порадили, як стало відомо з преси: коли оголосять автора наступного тексту, почитати його твори, вивчити творчість, проаналізувати, до яких авторських знаків він тяжіє. Відчуття логіки тексту та авторського ритму допоможуть із пунктуацією. Нагадуємо, цього року варто зануритися в книги Оксани Забужко.