Як розповісти дітям про Гелловін
Розповідаємо учням про найжахливіше свято року.
Це не наше свято, у нас інші традиції, це просто жах – чого тільки не говорять про Гелловін! Але як би там не було, а наші діти його люблять (чи принаймні цікавляться ним) та охоче святкують. І з кожним роком культура Гелловіну проникає все глибше – тепер ще з початку жовтня ми бачимо всюди тематичні прикраси, фотозони та подарунки. Не дивно, що у школах усе частіше це свято відзначають на рівні з іншими, до того ж не дивуйтеся, якщо ввечері до вас постукають чудернацько вдягнені діти та скажуть «Цукерки або жарт!».
Утім, для нас, дорослих, це свято майже нічого не означає. Хіба що саме в цей день забажається переглянути класичних «Мисливців за привидами». А що ж робити, коли діти, наші учні, бажають відсвяткувати? По-перше, розповісти їм про Гелловін більше! Адже насправді багато хто з шанувальників свята дуже погано знають його історію. Тому пропонуємо вам кілька ідей для виховної години, яка дозволить розширити уявлення дітей про Гелловін та, можливо, навіть допоможе вирішити, чи варто його святкувати!
Екскурс в історію
Проведіть серед учнів коротке опитування:
1. Що таке Самайн?
2. Що ви знаєте про День усіх святих?
3. Чому Гелловін називають найжахливішим днем року?
4. Звідки взялася ця назва – Гелловін?
5. Чому саме цукерки?
Упевнені, далеко не всі учні зможуть правильно відповісти на ці дуже прості запитання та пояснити однокласникам, що ж це за свято. Тож розкажіть їм страшну історію! Антураж у вигляді приглушеного світла, свічок та загадкового голосу вітається.
«Колись дуже-дуже давно на землі жили кельти. Це був хоробрий та шляхетний народ, який мав свої уявлення про будову Всесвіту. Вони вважали, що рік поділяється на дві частини: темну та світлу. І ось коли світла частина (літо) поступалася місцем темній (зимі), кельти влаштовували особливе свято. А ще кельти вірили, що саме в цей день відкривається межа між світом живих та мертвих, тому тіні померлих виходять на землю. А думки в них можуть бути будь-які! А що звичайна люди може протиставити духу? Нічого! Тож єдиний вихід – сховатися! Саме тому у будинках гасили вогнища, а люди вдягалися якомога страшніше – це мало налякати духів».
У ті часи Гелловіну як такого ще не було, а був Самайн, Самхейн (англ. Samhain, гельск. Samhuinn, ірл. Samhain). Але після прийняття народами Британських островів християнства Самайн було поступово заміщено іншим святом – Днем усіх святих. Звичайно, язичницькі традиції не пішли в нікуди, вони змішалися з християнськими, що і стало своєрідним початком Гелловіну.
Проєкт «А як в інших?»
Перш ніж визначитися з тим, чи варто святкувати Гелловін, непогано було б дізнатися, як його святкують інші країни. Справедливо? Цілком! Тому об'єднайте учнів у групи по 5-6 осіб та запропонуйте створити проєкт, завдяки якому вони дізнаються, як відзначають Гелловін в інших країнах. А потім презентувати доповідь за результатами. А щоб усім було цікаво слухати товаришів, варто дати учням різні теми.
1. Гелловін у США.
2. Гелловін у Великій Британії.
3. Гелловін у країнах Європи (якщо у вас великий клас, можна брати окремі країни Європи).
4. Гелловін в Україні.
Готові проєкти учні презентують перед класом у вигляді стенгазети, презентації, театрального інсценування тощо.
Дослідження «Ліхтар Джека»
Гарбузи, що напередодні Гелловіну лякають своїми моторошними поглядами, теж з'явилися не просто так! У них своя зловісна та цікава історія, яку варто розказати всім! Напередодні спілкування з дітьми попросіть когось із них зазделегідь підготувати доповідь для однокласників. Учень чи учениця можуть знайти в Мережі інформацію про найвідоміший артибут Гелловіну – ліхтар Джека, обрати найцікавіші факти та підготувати розповідь. Якщо учень захоче, допоможіть йому написати невеличке оповідання чи навіть показати сценку.
День легенд
Так, ми вже трошки розповіли дітям про історію виникнення Гелловіну, а тепер час легенд! Чому саме цей день, чому люди так боялися духів, яких традицій дотримувалися давні кельти? Нумо розбиратися! Насправді це дуже пізнавально – нові знання ще нікому не завадили. Тож запропонуйте дітям швидко дати відповіді на наступні запитання:
1. Чому саме 1 листопада?
2. Чого так боялися люди в цей день?
3. Солодощі чи жарт? Що означає це запитання?
4. Навіщо перевдягатися?
5. Який сенс вкладають у це свято зараз?
Варто чи ні?
А тепер час дискусії! Діти вже знають багато чого про Гелловін, а отже – можуть скласти власне враження. Запитайте у них, що вони думають із приводу Гелловіну та чи можна його взагалі вважати святом. А якщо можна, то наскільки близьке воно нам? А для того, аби було цікавіше, об'єднайте дітей у дві групи: одна має навести аргументи на користь світкування Гелловіну, а інша – проти. Яка наведе більше реальних аргументів? І яке рішення ухвалить потім клас: святкувати чи ні?
А якщо все ж таки приймете рішення святкувати, то у нас є стаття з цікавими поробками до Гелловіну!
Коментарі
Православные христиане должны понимать, что принимая участие в подобных действиях, они предаются идолопоклонству и тем самым предают Господа нашего и нашу Святую Веру. Принимая участие в ритуале подражания мертвым, одеваясь в хэллоуинский костюм и скитаясь по улицам во мраке ночи, выпрашивая или раздавая угощения, мы сознательно вступаем в общение с мертвыми, повелитель которых не кельтский Сауин, но сам Сатана, Лукавый, восставший против Господа Бога. Более того, раздавая угощения, мы не раздаем сладости невинным детям, а приносим жертву богу смерти Сауину, слугами которого они становятся, бродя во тьме в подражание мертвым. Мы также должны воздерживаться от участия в других обычаях Хэллоуина, кануна празднования кельтского нового года. Друиды приказывали язычникам кельтам гасить домашние очаги и огни и собираться вокруг костра, где приносились жертвы и поклонялись повелителю тьмы. От огня этого священного костра в домах снова зажигались очаги и огни. Продолжением этого обычая стал «Джек фонарь». Новый огонь приносился в дом в тыкве (или других овощах); рожица, вырезанная на тыкве являлась образом мертвых. Тыкву с горящим внутри огнем оставляли на всю ночь. Даже украшение дома тыквой-Джеком фонарем означает, что мы участвуем в языческом обряде поклонения Сауину, кельтскому богу смерти. Православные христиане никак не могут участвовать в подобных ритуалах, напротив, в этот день они должны зажигать свечи перед иконами Спасителя, Божьей Матери и святых. Ворожба также является одним из обычаев этого древного кельтского праздника. После того, как костер затухал, друиды изучали останки жертвоприношений с целью предсказать события наступающего года. В средние века в ночь на Хэллоуин были приняты гадания, пророчества, колдовство и различные поклонения сатане. Святые отцы ранне-христианской кельтской церкви, которая в то время была православной, пытались противостоять этому языческому празднику, который чествовал бога смерти и установили в этот день праздник Всех Святых. (По традиции восточной христианской церкви День всех святых отмечается в первое воскресенье после Пятидесятницы.) Следуя обычаю кельтской церкви, верующие христиане должны были в этот день присутствовать на всенощной и литургии, и участвовавать в евхаристии. Этот христианский праздник стал называться Хэллоуин. Древнеанглийское All Hallow E’ en, что в переводе означает «канун дня всех святых», т.е. всех, причисленных к лику святых, со временем превратилось в Halloween. На усилия церкви вытеснить эту языческую традицию, оставшиеся язычники, иными словами, противники христианства, языческие традиции которых переплелись с оккультными науками, сатанизмом и колдовством, ответили еще большим проявлением ревности в этот день. Во времена раннего средневековья Хэллоуин стал главным оккультным праздником, ночью и днем колдовства, поклонения демонам, чародейства и всякого рода сатанизма. Многие обряды сопровождались осквернением христианских обычаев и верований и были насмешкой над ними. В насмешку над обычаем почитания святых мощей стали наряжаться в костюмы скелетов. Похищались священные предметы - кресты или Святые Дары – и над ними кощунствовали. Обычай выпрашивать подаяния превратился в систематическое преследование христиан, которые, верные заветам христианства, не могли присоединиться к тем, кто поклонялся богу смерти. Попытка западной церкви заменить языческий праздник Хэллоуин христианским праздником всех святых не увенчалась успехом.
Приближается праздник Хэллоуин. Школы, различные местные организации, средства массовой информации повсеместно празднуют Хэллоуин, при этом многие еще и наживаются на этом празднике. Мы, православные христиане, ни коим образом не можем принимать участие в этом празднике. В этом проявляется наша вера в Бога и верность святой Православной вере. Корни Халлоуина уходят в дохристианские времена идолопоклонства, и сегодня этот праздник продолжается как обряд поклонения сатане, ангелу смерти. Как мы знаем, наша святая церковь зиждится на крови мучеников, которые несмотря на пытки и казни, отказывались поклоняться или приносить жертвы идолам - ангелам сатаны. За веру, богопочитание и самопожертвование святых мучеников, число которых постоянно росло, Господь изливал обильную милость на свою святую Церковь. Гонения не остановили распространия веры. Презрение ценностей тленного мира, истинная вера и исповедание Господа укрепляли силы мучеников в их жизни во Христе, Который дал им истинный духовный мир, любовь, радость, изливая на них благодать Святого Духа. Поэтому святая Церковь призывает нас блюсти нашу веру, отвратиться от лжи и приобщиться Правде и вечной жизни. Мы можем отстраниться от участия в языческом празднике Хэллоуин если поймем ту духовную опасность, которую он несет, и узнаем историю этого анти-христианского праздника. Праздник Хэллоун возник в дохристианские времена среди кельтских племен, населявших территории современной Британии, Ирландии и северной Франции. Язычники кельты верили в зарождение жизни из смерти. Поэтому начало нового года они праздновали осенью (в ночь с 31 октября на 1 ноября), когда, согласно их верованиям, наступала пора холода, темноты, разложения и смерти. В эту ночь кельты прославляли языческого бога Сауина ( Samhain, произносится sow - in ), которого они почитали как бога смерти. С православной точки зрения с этим праздником связаны многие дьявольские верования и обычаи, которые сохранились и по сей день. В канун празднования нового года, друиды (жрецы кельтских племен), повелевали людям тушить все домашние очаги и огни. В ночь накануне праздника, они разжигали огромный костер из дубовых ветвей, священных согласно их верованию, на котором приносились жертвы - в него бросали плоды урожая, животных и даже людей, чтобы угодить богу смерти Сауину. Кельты также веровали, что Сауин, довольный жертвоприношениями своих верных, позволит душам умерших посетить свои дома в день праздника. Отсюда берет начало обычай бродить в темноте разряженными в костюмы приведений, ведьм, гномов и всяких злых духов. Следуя этому обычаю, наряжаясь в «праздничные» костюмы и бродя под покровом темноты, подобно душам умерших по языческому преданию, живые вступают в союз и общение с загробным миром. Неотъемлемой частью верований и традиций Хэллоуин является требование «подвох или угощение». Согласно кельтской традиции, души умерших перешли в мир тьмы, разложения и смерти, и оказались во власти бога смерти Сауина. В день празднования они являются страшно голодными. Язычники верили, что если души мертвых не получат угощения, иначе говоря, если не умилостивить их приношениями, они вызовут гнев Сауина, ангелы и слуги которого (т.е. души умерших и их подражатели) принесут вред или наложат проклятия. Так зародилась традиция «сбора приношений».
Додати коментар