Міністерство освіти і науки України (МОН) представило оновлені методичні рекомендації, затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України, що вносять зміни до регулювання здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. Ці зміни спрямовані на забезпечення безперервності освіти для українських дітей, які вимушено перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях України, а також на створення механізму визнання результатів навчання, здобутих за межами України. Головна мета – надати українським дітям можливість продовжувати навчання за українською програмою та підтримувати їх зв’язок з Україною, незалежно від місця їх перебування.
Гнучкі освітні траєкторії для дітей за кордоном:
МОН пропонує кілька варіантів здобуття освіти для дітей-громадян України, які знаходяться за кордоном:
• Навчання лише у закладі освіти країни перебування за очною формою.
• Поєднання навчання у закладі країни перебування з навчанням в українській школі за однією з форм, передбачених законодавством (дистанційною, сімейною (домашньою), екстернатною), зокрема для вивчення українознавчого компонента.
• Навчання у закладах освіти країни перебування та/або у верифікованих суб’єктах освітньої діяльності за кордоном, які провадять освітню діяльність, зокрема, організовують викладання українознавчих предметів.
• Навчання лише у закладі освіти України за дистанційною, сімейною (домашньою) або екстернатною формою, якщо це не суперечить законодавству країни перебування.
Для уникнення перевантаження учнів, які навчаються одночасно у двох освітніх системах, рекомендується використовувати Типову освітню програму, орієнтовану на українознавчий компонент. Закладам освіти в Україні також рекомендується оптимізувати освітній процес, враховуючи зайнятість учнів у закордонних школах, складаючи розклад онлайн-уроків, виключаючи вибіркові предмети та застосовуючи асинхронне навчання, зокрема через платформу «Всеукраїнська школа онлайн». Батькам рекомендується надавати довідки із закордонних шкіл для оптимізації розкладу.
Для зменшення навантаження учні можуть бути переведені на індивідуальну форму здобуття освіти (сімейну або екстернат) за заявою батьків, що дозволяє розробити індивідуальний навчальний план, який враховує програму закордонної школи.
Визнання результатів навчання та гнучке оцінювання:
Особлива увага приділяється механізму визнання результатів навчання, здобутих за кордоном.
• Результати формальної освіти, здобуті в закордонних школах, гімназіях, ліцеях тощо, визнаються та зараховуються без додаткового оцінювання шляхом співвіднесення шкал оцінювання. Батькам необхідно подати заяву та копії документів (табель, свідоцтво досягнень, довідка з оцінками), що містять ключову інформацію про учня, заклад, період навчання, предмети та систему оцінювання.
• Зарахування відбувається шляхом співвіднесення змісту предметів, наприклад, інтегрований курс «Природничі науки» може бути зарахований для всіх предметів природничої освітньої галузі. Різниця у класі/році навчання між українською та закордонною системою не є перешкодою для визнання.
• Для учнів 1-8 класів рекомендується використовувати дихотомічну шкалу «Зараховано» / «Не зараховано» при визнанні результатів.
• Для учнів 9-11 класів застосовується 12-бальна шкала оцінювання. У випадках, коли у закордонній школі виставлено оцінку «No Grade» або «Fail», український заклад організовує оцінювання обов’язкових предметів.
• Якщо певні обов’язкові предмети (наприклад, «Фізична культура», «Мистецтво») не оцінювалися бально за кордоном, але факт їх вивчення задокументований, результат зараховується за дихотомічною шкалою «Зараховано» / «Не зараховано».
• При відсутності шкали співвіднесення для конкретної країни, український заклад освіти може самостійно формувати таку шкалу, прирівнюючи найвищу закордонну оцінку до 12 балів, а найнижчу – до 1 балу, з подальшим округленням. Також можна скористатися загальними принципами переведення оцінок, враховуючи описовий результат.
Оцінювання та документація в умовах воєнного стану:
• Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним семестрових оцінок; враховується динаміка та сформованість умінь.
• За відсутності задокументованих результатів оцінювання за І семестр, річне оцінювання може здійснюватися за результатами ІІ семестру.
• За рішенням педагогічної ради, семестрове та річне оцінювання учнів 5-8 та 10 класів може здійснюватися за дихотомічною шкалою «Зараховано» / «Не зараховано» у випадках відсутності об’єктивних причин задокументованих результатів або пропуску понад 50% уроків через війну.
• Річне оцінювання може бути здійснене протягом наступного навчального року через обставини, зумовлені наслідками повномасштабного вторгнення.
• Зарахування дітей до шкіл України може відбуватися без дотримання терміну до 31 травня.
• Учні, які переривали навчання в Україні, як правило, зараховуються (поновлюються) на ту паралель класів, у якій би вони навчалися, якби не переривали навчання.
• Допускається повторне здобуття освіти в тому ж класі не більше одного разу, якщо дитина має непереборні освітні втрати або з інших поважних причин (вік, адаптація, стан здоров’я). Це рішення приймається батьками в найкращих інтересах дитини.
• Визнання та зарахування результатів навчання не потребує затвердження педагогічною радою та видання окремого наказу, але заклад освіти може запроваджувати таку процедуру в межах автономії.
• Видача документів про освіту (свідоцтва досягнень, табелі) здійснюється з урахуванням індивідуального підходу. У свідоцтві досягнень можуть бути заповнені лише ті характеристики, які вдалося ідентифікувати.
• Переведення на наступний рік навчання може здійснюватися після отримання результатів з закладу освіти країни перебування, наприклад, у липні-вересні.
Ці оновлені методичні рекомендації підкреслюють орієнтацію на потреби дітей та гнучкість освітнього процесу в умовах воєнного стану, забезпечуючи право кожної української дитини на безперервне здобуття освіти та інтеграцію в українську освітню систему, незалежно від її місця перебування.
Коментарі
Додати коментар