Поради директору школи від ДСЯО, як зберегти якість освіти під час дистанційного навчання

Уже два роки дистанційне навчання є невід’ємною частиною повсякденного життя вчителів, дітей і батьків у всьому світі. І не дивлячись на те, скільки ще триватиме пандемія, дистанційна форма, очевидно, і надалі залишатиметься важливою частиною освітнього процесу.

Закладам треба звикати та виробляти здатність поєднувати очне та дистанційне навчання і використовуючи все найкраще від кожного. У цій статті директори шкіл знайдуть корисні поради про те, як діагностувати можливі втрати в якості освітнього процесу під час дистанційного навчання та запобігти їх виникненню у майбутньому.

Регламентування дистанційного навчання

Як і звичайний освітній процес, дистанційне навчання потребує регламентування та встановлення рамок і правил. Їхня чіткість та виваженість дасть змогу керівникові закладу забезпечити належну залученість педагогів, учнів та їхніх батьків, зрозумілість процесів і підтримання рівня якості освітніх послуг.

Дистанційне навчання, як і освітній процес в очному форматі, потребує норм щодо:

• відвідування онлайн-уроків, взаємодії між учнями та з педагогом під час онлайн спілкування;

• пропусків (за яких умов допускаються, як регламентуються та фіксуються вчителем);

• правил та строків виконання завдань (учням важливо розуміти, що є чіткі дедлайни та як їхнє порушення вплине на оцінку виконаного завдання);

• принципів оцінювання в умовах онлайн-навчання тощо.

Керівник заклад у першу чергу має донести до дітей та батьків, що дистанційне навчання — це передовсім про розпорядок дня , в якому передбачено участь учнів у онлайн-заняттях, виконання завдань, опрацювання навчального матеріалу тощо. Доречно прокомунікувати з учнями і батьками, що загальні правила, які працюватимуть у закладі під час «дистанційки», є такими ж важливими, як і правила у школі під час очного навчання.

Моніторинги освітнього процесу

Діагностування успішності навчання учнів — процес, який необхідно запускати не лише після повернення учнів у класи, а й під час дистанційного навчання.

У разі переходу закладу на «дистанційку» директору важливо:

• проаналізувати відвідуваність онлайн-уроків та залучення учнів у освітній процес;

• виявити категорії учнів, які з різних причин не охоплені дистанційним навчанням.

Адже фактична відсутність в освітньому процесі частини учнів, які з тих чи інших причин не беруть участі у дистанційному навчанні, негативно відображається на їхніх успіхах та організації навчання загалом. Раннє виявлення проблеми, з’ясування її причин та співпраця з батьками дасть змогу допомогти таким дітям.

Додаткової підтримки керівника закладу потребують і педагоги. За дистанційного навчання учитель докладає значно більших зусиль, аніж під час роботи з учнями в класі. Саме тому педагогам варто регулярно проводити рефлексію, обмін досвідом, переглядати календарне планування та виявляти теми, що потребують додаткової уваги в умовах дистанційного навчання. Директор у цьому процесі має спрямовувати і підтримувати вчителів, допомагати справлятися з викликами. Разом з тим, не варто нехтувати/відмовлятися від функції моніторингу якості освіти.

У постійно змінних умовах дистанційного та очного навчання особливо важливим є внутрішнє відстеження, щоб бачити динаміку освітніх результатів та за потреби коригувати освітній процес під час дистанційного навчання.

Визначення сфер ризику

За умови належного ресурсного забезпечення педагогів та учнів і залученості в процес усіх його учасників дистанційне навчання може бути не менш ефективним, ніж очне. Втім є певні навчальні предмети, повноцінне викладання яких з об’єктивних причин неможливе під час дистанційного навчання. Найпростіший приклад — фізкультура, заняття з якої складно проводити онлайн, хоч учителі і намагаються дистанційно працювати з дітьми для збереження фізичної активності.

Тому директору важливо під час переходу на дистанційне навчання визначити групи навчальних предметів, що отримують менше уваги під час дистанційного навчання. Найбільший ризик дистанційного навчання — це відсутність методичного забезпечення та проблеми з комунікацією. Тому керівництву школи слід постійно аналізувати зворотний зв’язок від вчителів і здійснювати моніторинг освітнього процесу.

Визначивши ці «сфери ризику», керівництво школи може ще до повернення учнів у класи скоригувати ситуацію (допомогти вчителям методичними матеріалами, освітніми ресурсами тощо), а якщо це не вдалося зробити — приділити більше уваги цим предметам після відновлення очного навчання. Наприклад, на наступний навчальний рік заклад може переглянути перелік гуртків та посилити позакласну роботу на теми, пропущені під час «дистанційки».

Важливо звернути увагу також на те, як вчителі під час дистанційного навчання працюють над розвитком наскрізних умінь та формуванням ключових компетентностей у дітей. Ця сфера потенційно може постраждати за відсутності контакту учнів у класі, можливості працювати разом та підтримувати групову динаміку. Тому директорові ліпше спрямувати педагогів на те, щоб після повернення у класи вони звертали особливу увагу на цей аспект роботи. Зокрема, організовувати більше вправ на розпізнавання та керування власними емоціями, спільну роботу, творче самовираження.

Також варто ретельніше працювати над веденням діалогів та полілогів з дітьми, сприяти висловлюванню ними власних думок. Комунікація в онлайн- та офлайн-форматах відрізняється, тому можуть втрачатися уміння дискутувати, дотримуватися етики спілкування, встановлювати емоційний контакт під час групових обговорень.

Діагностика після повернення у класи

Діагностичні оцінювальні роботи після повернення учнів з дистанційного навчання — важлива частина діяльності в школі, щоб визначити можливі освітні втрати. Разом з тим директор має пам’ятати, що перехід з дистанційного навчання (особливо, якщо воно було тривалим) на очне — це певний стрес для учнів. Тому керівництву школи доречно зорієнтувати вчителів на налагодження протягом першого тижня дружньої атмосфери та відновлення співпраці дітей у класі, а не навантаження учнів діагностичними роботами.

Виділення першого тижня навчання після повернення з «дистанційки» відновленню психологічного клімату у школі, поверненню учням відчуття приналежності до закладу — стратегічне рішення, яке дасть змогу і учням, і педагогам поступово повернутися в очний освітній процес та без стресу звикнути до нового режиму роботи.

Після комфортного повернення у класи можна провести діагностичні роботи та оцінити ситуацію з навчальними досягненнями кожного учня. Результати такого оцінювання застосовні для продовження освітнього процесу, проте їх не варто фіксувати у класному журналі чи використовувати для виставлення підсумкових оцінок. Педагогам на цьому етапі інформують батьків про результати діагностики та, якщо необхідна підтримка, залучають батьків до процесу надолуження.

Інформаційний матеріал підготовлено для Державної служби якості освіти в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.

Слідкуйте за новинами:
Поділитися:

Коментарі

Додати коментар