Які міжнародні практики професійного розвитку можна застосувати в українській освіті

Сфера професійного розвитку українського освітянства потребує вдосконалення і оновлення — задля реалізації освітніх інновацій, надання освіти майбутньому молодому поколінню і трансформації системи освіти у контексті повоєнного відновлення. 

Власне, зміни у цій сфері закладені у Стратегічному плані діяльності Міністерства освіти і науки України до 2027 року. Однією зі стратегічних цілей цього плану є робота команд закладів освіти на основі партнерства і реалізація принципів і підходів НУШ. У межах цієї цілі МОН планує, зокрема, розробити й пілотувати нову систему оплати праці, оновити модель сертифікації, впровадити нові програми підвищення кваліфікації. 

- Ми працюємо над тим, щоб вже у 2026 році запрацював механізм “гроші ходять за вчителем”. Для цього нам важливо забезпечити прозорий і ефективний розподіл коштів, мати якісні пропозиції від провайдерів і дати реальну свободу вибору у їхньому професійному зростанні, – відзначила заступниця Міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова на зустрічі для координаторського кола регіональних (не)конференцій ГО “ЕдКемп Україна”. 

Громадський сектор також працює над розвитком сфери професійного зростання. На думку його представників і представниць, оновлення професійного розвитку має охоплювати не лише підвищення кваліфікації, а й власне педагогічну освіту, яка є входом у вчительську професію. 

- Коли ми говоримо про те, що допомагаємо освітянам зростати, для мене це означає, що ця місія була б неповноцінною без залучення педагогічної освіти. Ба більше, ми маємо думати про момент, коли випускниця чи випускник робить вибір своєї майбутньої професії, і сприяти тому, щоб педагогічні заклади не були вибором останньої надії, а приваблювали найкращих кандидаток і кандидатів і давали якісну освіту, — зазначив голова Ради ГО “ЕдКемп Україна” Олександр Елькін. Ця організація вже десять років працює у цій сфері й адвокує зміни у політиках і процедурах підвищення кваліфікації. 

Проблема статусу

Педагогічна освіта в Україні останніми роками відчутно втрачає популярність. Зокрема, за даними реєстру ЄДЕБО у 2018 році на бакалаврат зі спеціальності “Середня освіта” за всіма спеціалізаціями вступило 14 685 осіб, а в 2024-му — майже вдвічі менше, 9 000 молодих людей. Якщо говорити про спеціальності, то найменший набір у 2024 р. був на природничі науки (108 осіб), хімію (119 осіб), фізику та астрономію (167 осіб).  

На думку експертної спільноти, ключовим чинником, який спричинив цю ситуацію, є непрестижність і низький статус вчительської професії в суспільстві. 

- На жаль, соціальний статус учителя в Україні залишається низьким, що прямо впливає на мотивацію молоді обирати цей фах. Міжнародні дані свідчать: рівень оплати праці українських педагогів значно нижчий навіть у порівнянні з країнами зі співмірним ВВП. Тож підвищення заробітної плати — це першочерговий і базовий крок до справжніх змін, — зазначила проректорка з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, директорка ННІ “Академія вчительства” Лілія Гриневич. 

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), заробітна плата українського вчительства є найнижчою серед 45 країн, що входять до цієї організації. 

Також ОЕСР проаналізувала співвідношення рівня зарплат і задоволеності професією вчительок і вчителів різних країн. 

Зʼясувалося, що ця кореляція не завжди є прямою. До прикладу, у США зарплата вчительства є низкою, водночас вони вважають, що в учительській професії більше переваг, ніж недоліків. А португальське вчительство отримує високі зарплати і незадоволене своєю професією. “Є багато доказів того, що підвищення зарплати не гарантує професійне зростання вчительства. Якісні зміни йдуть поруч з підвищенням інтелектуальної привабливості цієї професії”, — розповів директор з освіти і навичок ОЕСР Андреас Шляйхер, який представив результати досліджень ОЕСР щодо вчительської професії 12 травня 2025 р. у Києві на (не)звітній події “Соціально-емоційні навички для життя в мінливому світі”, яку провела ГО “ЕдКемп Україна”. 

Тож для підвищення статусу і довіри до вчительської професії в суспільстві необхідно не лише підвищувати рівень заробітної плати (що є абсолютно необхідним), а й переосмислювати й оновлювати систему професійного навчання і розвитку педагогів. 

Можливості зростання

Спеціально для України ОЕСР проаналізувала міжнародний досвід і релевантні для України практики у сфері професійного навчання вчительства. У своїй аналітиці ОЕСР скористалася єдиним підходом до професійного навчання — від залучення і мотивації молодих людей вступати на педагогічні спеціальності до зростання упродовж усієї карʼєри. На цьому шляху організація запропонувала чотири магістральні цілі, згідно з якими систематизувала міжнародний досвід. 

Ціль 1. Закласти основи ефективної і значимої карʼєри

Ця ціль стосується того, як відбувається відбір у вчительську професію, наскільки якісною є педагогічна освіта і адаптація випускниць і випускників педагогічних університетів до викладання і роботи в школі. 

✔ Щоб заохотити талановиту молодь до навчання на педагогічних спеціальностях, в Естонії запровадили програму стипендій, оскільки в цій країні вчительська карʼєра недостатньо популярна. 

✔ У Фінляндії та Японії педагогічна освіта має сильне практичне спрямування — у цих країнах педагогічні заклади вищої освіти тісно співпрацюють зі школами, де студентство проходить практику, і завдяки цьому фінські і японські випускниці і випускники добре підготовлені до роботи в школах.

Ціль 2. Розробити інфраструктуру, що заохочує прагнення до вдосконалення

У межах цієї цілі йдеться про привабливу вчительську карʼєру, як вертикальну, так і горизонтальну, а також надійні методи оцінювання роботи вчительства. Крім фінансового стимулювання країни задіюють різноманітні методи мотивації вчительства на його професійному шляху. 

✔ Коли молодий вчитель чи вчителька приходить на роботу в Сінгапурі, керівництво закладу пропонує йому чи їй одразу кілька карʼєрних шляхів, і у кожному з них різні можливості зростати і супровід на обраному шляху. На шляху вчителювання сінгапурська молодь може стати старшим, провідним чи головним вчителем, або обрати спеціалізацію “навчання вчительства”. Інший шлях — освітнє лідерство, і тут також можна обирати з різних варіантів, від керівництва певним напрямком навчання у школі і до керівництва школи департаменту чи міністерства. Третій шлях, який можуть обирати в Сінгапурі — “старший спеціаліст”, який передбачає глибоке занурення в певну тему чи предмет і формування необхідних навичок. 

✔ В оцінюванні кваліфікації і навичок вчительства Чилі застосовують сертифікацію, яка на початкових етапах карʼєри є обовʼязковою, а на подальших — добровільну, якщо вчителька чи вчитель хоче просуватися до експертки чи експерта першого і другого рівнів. Водночас на цьому етапі вчительство має брати участь у чотирирічній програмі, яка передбачає активну підтримку професійного розвитку.

Ціль 3. Сприяти якісному і змістовному безперервному навчанню, яке дає змогу професійно зростати і відповідати на виклики майбутнього

Тут ідеться про якісні можливості підвищення кваліфікації вчительства. За дослідженнями ОЕСР  ефективні заходи професійного розвитку підвищують рівень задоволеності вчительок і вчителів від роботи. 

Втім, не всі: за даними ОЕСР найчастіше вчительство відвідує курси чи семінари або читає професійну літературу. 

Але найбільш ефективними є такі формати, як навчання “рівні — рівним”, а також наставництво та участь у професійних спільнотах

- Ми навчаємося найкраще, коли підключаємо дію: як діти, які створюють проєкти у класі, так само і вчительство. Ми бачимо чітку кореляцію між частотою навчальної взаємодії з колегами і відчуттям задоволеності від роботи. Хороший приклад такого формату — освітня платформа ПОВІР, де створене середовище взаємодії між вчительками і вчителями, — підкреслив Андреас Шляйхер. 

У різних країнах ініціативи професійного розвитку спрямовані саме на формування педагогічних спільнот, які навчаються одні в одних, як до прикладу, мережі співпраці вчительства у Фінляндії чи “Групи дослідження викладання” спільного планування й спостереження за навчанням у Китаї (Шанхай).

Ціль 4. Створити екосистему для колективного навчання та обміну досвідом, щоб усі мали можливість досягати найкращих результатів.

Ця ціль передбачає створення екосистем, де партнерами виступають заклади різних ланок освіти, громади, інші професійні спільноти, а також розвиток культури досліджень - як всередині шкіл, так і між ними, і між школами та університетами. Українське вчительство бере участь у міжнародних дослідженнях, таких як PISA, а також ДоСЕН і TALIS, до яких Україна доєдналася вперше, а національним дослідницьким центром виступає ГО “ЕдКемп Україна”. Втім, у нас недостатньо розвинута внутрішньо-шкільна культура досліджень і співпраця між школами й університетами. 

✔ Між тим в Естонії вже на етапі педагогічної освіти студентство готують до досліджень і активно розвивають необхідні для цього навички. Крім того, студентство залучають до дослідницьких проєктів у самих університетах. 

✔ Для доступу вчительства до надійних даних і результатів досліджень у Сінгапурі діє централізований портал накопичення і поширення знань, це допомагає як і використовувати ефективні методики в освітньому процесі, так і розвивати дослідницьке мислення педагогів.

Українській освітній спільноті ще треба вирішити, яким чином і наскільки варто адаптовувати міжнародний досвід у межах трансформації системи професійного навчання. Втім, практики різних країн є інструментами, які слугують реалізації тих чи інших цінностей. 

- Часто буває так, що в основу освіти ми закладаємо зміст, а цінності є десь збоку. Але цінності — це ядро освіти, бо ми маємо виховувати дітей з ціннісними орієнтирами, — говорить Андреас Шляйхер. Тому, на його думку, цінності є компасом, яким вчительство рухається у мінливому світі і виховує їх у молодому поколінні.

Докладніше про міжнародний досвід професійного навчання вчительства — у презентації Андреаса Шляйхера “Майбутнє професійної підготовки та зростання педагогів:‌ ‌які віз й можливості для України‌” на (не)звітній події “Соціально-емоційні навички для життя в мінливому світі”.