Яким буде навчання з 1 вересня: відповіді освітнього омбудсмена

1 вересня в Україні розпочнеться навчальний рік у умовах війни. Міністерство освіти та науки рекомендує школам працювати у очному форматі,  якщо дозволяє безпекова ситуація, а заклади оснащені укриттями.

Утім, петиція про те, щоб під час війни українські діти навчалися дистанційно, набрала 25 тисяч підписів.

Також у батьків все ще дуже багато запитань. Головне з них: чи не ставить навчання у школах офлайн під загрозу життя дітей та педагогів.

Які мають бути укриття при навчальних закладах, як будуть сповіщати батьків, де знаходяться їхні діти під час повітряною тривоги  та інші питання "Українська правда. Життя" поставила освітньому омбудсмену Сергію Горбачову.

Чи може укриттям бути підвальне приміщення у школі і  чи можливо облаштовувати ще "радянські" укриття, які збереглися на територіях деяких шкіл?

При місцевій владі зараз створені комісії для обстеження укриття. До її складу обов'язково входить представник ДСНС. 

Якщо при школі укриття немає, комісія розглядає питання використання споруд подвійного призначення, зокрема, підвалів  суміжних будівель або спорудження фортифікаційних укриттів.

Укриття мають відповідати мінімальним вимогам щодо безпеки учасників освітнього процесу та мають бути відповідно облаштовані. 

До облаштування кожного типу укриття свої вимоги.

Комісія повинна визначити можливість використання споруди для укриття школярів та освітян. 

Після завершення роботи комісії буде зрозуміло, які заклади можуть продовжувати очне або змішане навчання, а де треба провести відповідні роботи для підготовки укриття.

Але заклади освіти у зоні бойових дій чи на тимчасово окупованих територіях будуть працювати дистанційно.  

Яким критеріям має відповідати навчальний заклад, щоб там можна було розпочати очні заняття?

МОН рекомендувало провести відповідні заходи з посилення безпеки у школах. 

Перед відкриттям школи засновники мають: 

• перевірити заклад освіти та прилеглі територій на наявність вибухонебезпечних предметів;

• підготувати  системи оповіщення, зокрема, доступності оповіщення для дітей із порушеннями зору та слуху;

• визначити та позначити шляхи евакуації;

• підготувати і обладнати укриття для всіх учасників освітнього процесу;

• створити запаси води та медикаментів;

• організувати проведення тренувань з учасниками освітнього процесу щодо дій у разі повітряної тривоги;

• провести навчальні заняття щодо охорони здоров'я, надання домедичної підготовки тощо;

• підключити мережі Wi–Fi в укриттях для проведення занять (за можливості). 

За інформацією МОН, очне навчання відбувається лише тоді, коли для всіх дітей та вчителів є місця у укритті.  

Якщо місць у спорудах  цивільного захисту не вистачає, то освітній процес може бути організований шляхом розподілу навчального часу в межах годин (змін) упродовж дня, тижня, місяця або семестру. 

Якщо сховище знаходиться поруч, то яка відстань має бути від школи?  І чи зможуть користуватися ним інші громадяни? 

Будівельні норми не встановлюють окремих вимог для закладів освіти, тому на них діють загальні норми. Розташування захисної споруди дозволяється на відстані 500 м від закладу освіти. 

Водночас звертаємо увагу, що ДСНС, враховуючи досвід організації захисту населення в умовах збройної агресії Росії рекомендувало, щоб укриття розташовувалися від закладу освіти на відстані до 100 метрів.

Необхідно враховувати багато факторів щодо евакуації учасників освітнього процесу. Адже в дітей дошкільного віку під час повітряної тривоги може бути "тиха година" чи прийом їжі, й у такій ситуації діти та працівники потребуватимуть ще більше часу для евакуації: дітей же треба не лише розбудити, але й допомогти одягнутися. Зрозуміло, що в холодну пору дітям дошкільного віку та 6-7 років для цього необхідно більше часу. 

До того ж діти можуть розгубитися, почати панікувати, тому надзвичайно важливо проводити для учасників освітнього процесу тренування з евакуації до укриття.  

Це стосується також і станцій метро: при плануванні того, куди вивести дітей, бажано орієнтуватися на невелику відстань до цих станцій. 

Стосовно того, хто саме може перебувати в укритті, то важливо знати, що укриття розраховується лише на здобувачів освіти та працівників закладу освіти. Тому орган місцевого самоврядування має заздалегідь подбати про інше укриття для мешканців навколишніх будівель. І обов'язково треба попередити мешканців прилеглих будівель, що в разі небезпеки заклад освіти не обслуговуватиме їхні будівлі як укриття.

Що має бути в укритті? І чи будуть там проводити заняття?

Потрібно розрізняти види укриттів, адже для кожного виду укриття свої особливості його забезпечення.

Наприклад, протирадіаційне укриття забезпечується, зокрема таким спеціальним інженерним обладнанням, як: 

• двері (звичайні, посилені); 

• вентиляція (до 50 осіб – природна, більше – з механічним спонуканням);

• стаціонарне електроживлення; 

• якщо більше ніж на 20 осіб – каналізацією та водопроводом, менше – баками з питною водою та виносними тарами для нечистот.

Найпростіші укриття забезпечуються:

• місцями для сидіння (лежання) – лавками, стільцями, ліжками тощо;

• ємностями з питною (з розрахунку 2 л на добу на одну людину) та технічною водою (за відсутності централізованого водопостачання);

• контейнерами для зберігання продуктів харчування;

• виносними баками для нечистот, що щільно закриваються (для неканалізованих будівель і споруд);

• резервним штучним освітленням (електричними ліхтарями, гасовими лампами тощо);

• засобами пожежогасіння;

• засобами надання медичної допомоги;

• засобами зв’язку та оповіщення (телефоном, радіоприймачем);

• шанцевим інструментом (лопатами штиковими та совковими, ломами, сокирами, пилками–ножівками по дереву, по металу тощо).

Відповідно до рекомендацій МОН щодо особливостей організації 2022–2023 навчального року, освітній процес може завершуватися в укритті, а після відбою тривоги учасники освітнього процесу можуть повернутися до школи та продовжити процес навчання. 

Розуміючи, що це непросто, тим не менш, за можливості, на нашу думку, освітній процес під час повітряної тривоги варто продовжувати, якщо в укритті забезпечено належне освітлення, місця для сидіння та інші умови. 

Хто  має облаштовувати укриття? Що робити, коли гроші на укриття збирають з батьків?

Опікуватися захисними спорудами мають їх балансоутримувачі і власники, а це – засновники закладів освіти. Простіше кажучи - це практично завжди місцева влада.

Фінансування укриттів у державних і комунальних закладах освіти має здійснюватися за кошти місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством, наприклад, благодійної допомоги, грантів тощо. 

Тобто органи місцевого самоврядування мають виділити кошти на облаштування укриття. 

Також джерелом фінансування для облаштування укриттів може бути міжнародна допомога. 

Батьки також можуть допомагати фінансово для облаштування укриттів, але це має бути добровільна допомога – ніхто не може примушувати батьків здавати будь-які кошти на облаштування укриття.

Чи встигнуть на місцях обладнати школи укриттями до 1 вересня?

Питання облаштування укриттів у закладі освіти для організації безпечного освітнього процесу дуже непросте, адже є різні типи захисних споруд. 

Маємо дуже складні, подекуди - нереальні для виконання у короткі терміни  вимоги до їхнього облаштування, які потребують великих фінансових витрат, адже укриття має бути оснащене водовідведенням, вентиляцією, захищатися від затоплення тощо. 

Навіть облаштування захисних споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, зокрема підвалів, потребує часу та фінансових ресурсів. А бюджети громад, які є засновниками закладів освіти та відповідають за їх матеріально–технічне забезпечення, дуже обмежені в умовах воєнного стану. 

На жаль, неможливо за такий короткий період зробити те, що нами не планувалося і в бюджети не закладалося. Бо ми мирні люди - і до війни не готувалися. 

 Скільки шкіл зможуть фактично розпочати очне навчання?

На це запитання наразі відповісти неможливо. Ситуація, яка є зараз, вже суттєво відрізняється від того, з чого почалася підготовка більше місяця тому. Створені комісії, які вивчають можливості облаштування, десь вже ведуться будівельні роботи. Але все знаходиться у діже динамічному стані, бо вимоги до визнання укриттів готовими дуже складні. Думаю, у десятих числах серпня буде зроблений поточний аналіз ситуації - і тоді буде якась визначеність.

Що мають знати батьки перед тим, як відправити дитину у школу? Чи будуть їх повідомляти, де у випадку тривоги або обстрілу чи удару знаходяться їхні діти?

Головне у цьому - це комунікація, спілкування з батьками. Заклади освіти перед початком навчального року мають провести інформаційну роботу з батьками, показати укриття, де під час повітряної тривоги будуть перебувати діти, розробити та донести до відома дітей, батьків, вчителів правила перебування в укритті, правила передачі дитини батькам після завершення тривоги та інші безпекові питання.  

Відповідну роботу необхідно провести з вихованцями, учнями та студентами щодо безпеки, ознайомити з правилами евакуації до укриття та перебування у ньому. 

Ми не можемо також ігнорувати реальний ризик терористичних актів, принесення вибухових пристроїв до закладів освіти, зброї, проникнення до закладів освіти, в яких немає пропускної системи, сторонніх небезпечних осіб. Тому з батьками та учнями необхідно провести роз'яснювальну роботу, застерегти їх про небезпеки та  закликати бути пильними, звертати увагу на підозрілих сторонніх осіб та предмети в закладі освіти, заохочувати повідомляти про  будь–які  загрози  або  підозрілу  поведінку. 

Чи можуть батьки відмовитися від очного навчання, якщо вважають, що дітям небезпечно йти до школи? 

Чи будуть з такими дітьми займатися онлайн? Як тоді оплачуватимуть роботу вчителів, коли з частиною треба займатися очно, а з частиною – онлайн?

Батьки мають право вирішувати, де та за якою формою навчатиметься їхня дитина. Про це також заявив і міністр освіти і науки Сергій Шкарлет. 

Також Міністр спростував дезінформацію щодо обов'язкового очного навчання, яка активно поширюється в суспільстві.

Але тут виникають багато запитань. Якщо заклад освіти розпочав роботу в очному форматі, але частина дітей у класі продовжує навчатися дистанційно, то як організовувати уроки? Адже очний формат навчання відрізняється від онлайн навчання. І просто увімкнути камеру в класі для тих, хто навчаються онлайн, не вийде. 

Варто зазначити, що здобуття освіти за дистанційною формою та організація освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання під час карантину, війни та інших причин – різні речі.  

Закладів освіти, які здійснюють навчання за дистанційною формою, наразі небагато. Організація здобуття освіти за дистанційною формою здійснюється закладом освіти на підставі рішення педагогічної ради, за наявності навчально-методичного та системотехнічного забезпечення.

Саме зараз закладам освіти необхідно з'ясувати кількість дітей, які планують навчатися в онлайн форматі та очному форматі й спланувати освітній процес. За потреби організувати навчання за дистанційною формою як окремою формою здобуття освіти. 

Наприклад, у школі очно працюють три класи певної паралелі 7–х класів в очному форматі та один клас у дистанційному форматі. Це дозволить вирішити питання як з організацією навчання, так і з оплатою праці вчителів.

Зараз деякі органи місцевого самоврядування  організовують дистанційне навчання в одній школі міста, і запрошують батьків перевести дітей до цієї школи. А ті, хто буде навчатися очно, залишаються у своїх школах. 

Незважаючи, що Міністерство освіти і науки вже надало рекомендації щодо організації освітнього процесу у новому навчальному році, але живе життя суспільства і освіти весь час ставить перед нами нові запитання і потребує більшої визначеності. Ми постійно комунікуємо з МОН та звертаємося з проханнями визначити та роз’яснити певні моменти щодо організації у школі одночасно очного та дистанційного навчання. 

Хто і як визначає безпекову ситуацію у регіонах?  Що враховується:  кількість обстрілів, повітряних тривог, відстань від лінії фронту? Зокрема, чи можемо ми сказати сьогодні, що у Харкові, Миколаєві діти точно 1 вересня у школи не підуть?

Форма організації освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в регіоні. Зрозуміло, що в зонах бойових дій або наближених до них освітній процес відбуватиметься лише в дистанційному форматі. 

Питання організації освітнього процесу в очному форматі вирішуватимуть військові адміністрації. Безпекова ситуація щодня змінюється, тому керівники військових адміністрацій будуть враховувати кількість обстрілів, повітряних тривог, відстань від фронту, наявність укриттів у закладах освіти та інші безпекові питання. 

Щодо навчання у Харкові, Миколаєві, інших місцях, які наближені до зони активних бойових дій: наразі на це питання вичерпно відповісти неможливо. Ми не можемо передбачити, якою буде воєнна ситуація у вересні. Чи підуть діти в школу офлайн, залежатиме від того, як йтимуть справи на фронті.  Але в будь–якому разі до нового навчального року треба готуватися, планувати виконання освітніх програм та готуватися, щоб допомогти дітям компенсувати освітні втрати - і через пандемію, і через війну. 

При організації освітнього процесу в очному або змішаному режимі слід забезпечити безумовне переривання освітнього процесу у разі включення сигналу "Повітряна тривога" або інших сигналів оповіщення. 

Відповідно до рекомендацій МОН щодо особливостей організації 2022–2023 навчального року, керівники закладів освіти мають бути поінформовані про персональну відповідальність за організацію безпечних умов для здобувачів освіти та всіх працівників закладу.

У школах на заході України  живуть переселенці. Чи є у вас інформація про те, як триває процес їхнього виселення, куди і чи реально встигнути привести ті школи у порядок, щоб вони змогли прийняти дітей?

Болюча проблема. Ми вже маємо звернення щодо необхідності підготувати приміщення закладів освіти до нового навчального року, а зробити це подекуди неможливо, бо за даними Мінреінтеграції, на сьогодні у закладах освіти різного рівня тимчасово розміщено майже 40 тис. внутрішньо переміщених осіб, деяких з них просять виселитися через наближення навчального року. 

Але віцепрем`єр Ірина Верещук вже наголосила, що виселення ВПО з закладів освіти без надання альтернативного місця тимчасового проживання є неприпустимим. 

Мінреінтеграції  надіслало відповідного листа на керівників структурних підрозділів з питань освіти обласних, Київської міської та районних військових адміністрацій, а також органів місцевого самоврядування з вимогою терміново – до 25 липня – опрацювати питання переміщення таких ВПО у тимчасове або соціальне житло з придатними умовами для поселення.

Це складно, адже і людям необхідно десь жити, особливо тоді, коли немає куди повернутися, їхні будинки зруйновано та/або територія тимчасово окупована, чи інтенсивно обстрілюється. Але якщо заклад освіти планує розпочати освітній  процес в очному форматі, то питання переселення необхідно вирішувати. 

Чи мусять вчителі, які виїхали за кордон,  повертатися, якщо школа працює в очному форматі? І якщо вони не повернуться, то чи будуть звільнені? Наскільки це законно?

Звісно, частина вчителів вже повертаються або повернулися додому. Як повідомляє Сергій Бабак, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, зараз за кордоном знаходяться 22 тисячі вчителів. Але необхідно розглядати у кожному випадку, чи безпечний той населений пункт, де проживав  учитель, чи  є куди йому повертатися, вцілів його будинок чи квартира. 

У нас є скарги від вчителів, де їх змушують повертатися в ті місця, де щоденно бомблять, або навіть на тимчасово окуповані території, зокрема для викладання за російськими програмами.  

Зараз головне завдання місцевих органів влади – визначити, чи є в закладі освіти укриття для того, щоб розпочати очне навчання.

Питання організації очного освітнього процесу визначатимуть військові адміністрації. Вчителям, які не повернулися з-за кордону, керівник може дозволити працювати дистанційно й організувати в такому разі змішане навчання. Якщо ж у закладі освіти продовжується для всіх дистанційне навчання, тоді всі вчителі можуть працювати дистанційно з будь-якого місця, у т.ч. - і з інших країн. 

Що робити в ситуації, коли будинок вчителя зруйнований? Де йому жити?

Не можна змушувати повертатися додому педагогічних працівників, якщо їхнє житло було зруйноване, і їм немає де жити. Особливо це стосується жінок із дітьми.  

Куди будуть розподіляти дітей та вчителів, чиї школи були зруйновані?

Учні та вчителі, чиї школи були зруйновані під час війни, будуть переведені в найближчі заклади освіти. Якщо є змога, зруйнований заклад освіти може продовжити працювати у дистанційному форматі. 

Яна Осадча,"УП. Життя"