“єЯсла” та “Пакунок школяра” для родин: хто має право і як отримати - всі деталі урядової програми

Попри війну та колосальне бюджетне навантаження, держава запускає масштабні програми підтримки батьків. Уряд вирішив серйозно посилити соціальну допомогу для родин із дітьми — від народження до першого класу.

14 липня прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував ухвалення законопроєкту, що передбачає одразу кілька суттєвих новацій:

✔ щомісячну допомогу з догляду за дитиною до року;

✔ запуск програми “єЯсла” — з вибором: працювати й отримувати 8 000 грн щомісяця або залишатися з дитиною вдома, поки держава сплачує соціальні внески за вас;

✔ підвищення одноразової допомоги при народженні дитини до 50 000 грн;

✔ збільшення щомісячної допомоги жінкам без страхового стажу — до 7 000 грн;

✔ нову програму “Пакунок школяра” — 5 000 грн для кожного першокласника на шкільне приладдя, одяг і взуття.

Уряд також зберігає вже відому програму “Пакунок малюка”.

Медіа “Нова українська школа” проаналізувало, що саме стоїть за новими ініціативами: чому в умовах повномасштабного вторгнення та прогнозованого держборгу понад 110% ВВП держава все ж ухвалює рішення про масштабні соціальні програми. І що це означає для батьків, освіти й суспільства загалом.

Усі деталі нових програм — у другій частині статті.

Передумови і дослідження

Україна стикнулася з гострою демографічною кризою — низька народжуваність, старіння, міграція — це прямо впливає на економіку та структуру суспільства. Інвестиції в раннє дитинство уряд розглядає як стратегічну ціль.

Ще у березні цього року під час інтерв’ю медіа “Нова українська школа”, заступниця міністра освіти Анастасія Коновалова анонсувала масштабну реформу дошкілля, однак деталі тоді не розкрила. “Ми наразі чекаємо на затвердження нової політики з підтримки дошкільної освіти. Я не можу це комунікувати, на жаль, поки вона не затверджена, однак скажу, що інструмент, який пропонується, не зовсім стандартний. Я думаю, що він дуже правильний”, — зазначила вона.

Попри відсутність деталей на той момент, вже тоді було зрозуміло, що потреба в рішучих кроках назріла. Адже демографічна ситуація в Україні залишається критичною.

Як писало раніше медіа “НУШ” з 4,5 мільйонів воєнних мігрантів — 1,5 мільйони дітей і підлітків до 18 років. Станом на 1 грудня 2024 року дітей віком від 0 до 13 років – 24%, 14-17 років – 9%.

Найсумніша статистика — народжуваність в Україні. За словами директорки Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи Елли Лібанової, у 2021 році це був показник 1,26, у 2022 році — 0,9, 23-24 рік – 0,7.

За даними Державної служби статистики, з 2021 року кількість дітей у дошкіллі зменшилася на 25% через окупацію та виїзд громадян за кордон. Близько 74% дошкільнят навчалися очно, 14% — онлайн, а 10% — за змішаною формою навчання.

Невтішні прогнози також опублікував UNICEF. У звіті організація зазначає, що Україні критично потрібна молодь, але її частка — лише 19% населення віком 14–35 років, що значно менше за світовий показник у 34%. Багато молодих людей виїхали або були переміщені. UNICEF оцінив наслідки у 255 мільярдів доларів через втрату населення та зниження продуктивності.

Попри критичність ситуації, дослідження визнає молодь ключовим ресурсом відновлення України.

Інвестицій в її освіту, працевлаштування молоді розглядаються як економічний інструмент. Важливо, що аналіз витрат і вигод демонструє високу віддачу таких вкладень, як фінансову, так і соціальну. Бездіяльність натомість обійдеться країні значно дорожче.

UNICEF у дослідженні підтверджує, що дошкільна освіта для дітей 0–3 років допомагає матері повернутися на ринок праці — як мінімум 350 000 жінок до 2030 року.

Тож заходи Уряду сприятимуть розвитку людського капіталу, полегшать повернення жінок до роботи, підтримають повернення сімей з-за кордону, створять нові робочі місця й підвищать загальну якість освіти.

Реалії і цифри в освіті

Держстат свідчить, що у 2023 році дошкільна освіта охоплювала близько 53%, а кількість дошкільнят становить 845,6 тисяч.

Тобто майже 400 тисяч сімей не мають можливості працювати повний день або хоча б частково. Якщо дивитися статистику за попередні роки, то з 1990 року кількість ЗДО скоротилась вдвічі, але проблему дефіциту кадрів це не вирішило. У березні 2025 року заступниця міністра освіти Анастасія Коновалова в інтерв’ю LB.ua звернула увагу, що в Україні 101 тисяча вихователів, а вакантних посад для них — 5489. Тобто більше 5 тисяч педагогів не вистачає. При цьому попит у регіонах нерівномірний, адже багато внутрішньо переміщених осіб переїхали у більш безпечні області.

Дані UNICEF

Ці дані показують, що часто садочки розташовані так, що одні стоять напівпорожні, а в інших районах їх взагалі немає. Через це система працює неефективно: витрачає багато грошей там, де мало дітей, але не може забезпечити доступ для тих, хто справді потребує.

Якщо враховувати європейські стандарти, то окремі приміщення — як от спортивні та музичні зали чи спальні кімнати — не є обов’язковою умовою для якісної дошкільної освіти. Водночас саме вони створюють зайве фінансове навантаження: такі великі будівлі потребують більше коштів на утримання та більше персоналу для обслуговування, що з’їдає значну частину бюджету.

Заступниця міністра розповідає, що в Україні налічується 11 804 заклади, ще 129 ЗДО зруйновано, пошкоджено —1 237. У той же час укриття мають тільки 8 181 садочок. “Ми щороку просимо субвенцію на їхню побудову. Минулого року дали тільки на школи, цього року теж попросимо”, — констатує Анастасія Коновалова.

У селах батьки майже не мають шансу віддати дитину в садочок і повернутися до роботи до шкільного віку дитини. Навіть якщо садок є й у ньому є місця, він часто не працює повний день або цілий рік, що робить повноцінну зайнятість для батьків практично неможливою.

Зараз вся система дошкільної освіти — і навчання, і догляд за дітьми — фінансується виключно з місцевих бюджетів. Як зазначає Анастасія Коновалова, у 2024 році на дошкільну освіту з місцевих бюджетів надійшло 54,5 млрд грн, в середньому на дитину припадає 5300 грн.

“Але куди йдуть ці гроші? Вони йдуть на оплату роботи фахівців, які безпосередньо працюють з дітьми? Чи їх спрямовують на те, що ми маємо гарні клумби в садку? Чи діти отримують достатньо методичної підтримки? Що ми фінансуємо? І оця реформа ставить пріоритетом фінансування педагогів”, — розповідає Анастасія Коновалова в своєму інтерв’ю LB.ua.

Механізм підримки педагогів у випадку з виплатами єЯсла — опосередкований, адже згідно рішення, кошти, які держава надаватиме в рамках проєкту, можуть витрачатися в якості оплати за заклад дошкільної освіти або на рахунок ФОП, у КВЕД якої є відповідний напрямок діяльності. А отже це сприятиме наповнюваності закладів. Крім того, якщо раніше приватний заклад не міг конкурувати із комунальним за критерієм вартості, то тепер це питання відійде на другий план — гроші від виплати батьки можуть спрямувати і в приватний дитсадок.

Водночас комунальні заклади майже не зацікавлені у “конкуренції за клієнтів”, оскільки обсяги їх фінансування лише незначною мірою залежать від кількості дітей, які відвідують заклади. Тож механізм підтримки батьківства сприятиме здоровій конкуренції, а отже — якості дошкільної освіти.

Бонуси від уряду

Законопроєкт передбачає збільшення кількох видів фінансової підтримки для родин з дітьми.

У період вагітності, пологів і після народження дитини:

✔ Одноразова виплата при народженні дитини зросте до 50 000 грн (зараз — 10 320 грн).

✔ Щомісячна допомога для жінок без страхового стажу (незастрахованих осіб) зросте до 7 000 грн. Наразі ця сума становить лише 757 грн (25% прожиткового мінімуму).

✔ Програма “Пакунок малюка” буде продовжена: батьки зможуть обирати між натуральною допомогою або грошовою компенсацією у розмірі 7 689 грн.

У період догляду за дитиною:

✔ Запроваджується допомога з догляду за дитиною до 1 року — як для застрахованих, так і для незастрахованих осіб.

✔ Стартує програма “єЯсла”: батьки дітей віком від 1 року зможуть отримувати 8 000 грн щомісяця на оплату послуг з догляду — або ж залишатися вдома і продовжувати доглядати дитину самостійно. У такому випадку за них продовжуватимуть сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ) до досягнення дитиною 3 років.

На етапі підготовки до школи:

✔ Впроваджується програма “Пакунок школяра” — 5 000 грн на придбання шкільного приладдя, одягу та взуття для першокласників.

Допомога нараховуватиметься автоматично.

Після зарахування дитини до першого класу батьки або інші законні представники отримають сповіщення в Дії. Щоб отримати виплату, потрібно підтвердити заявку в застосунку — гроші надійдуть на спеціальну віртуальну картку.

Якщо ви не користуєтесь застосунком Дія, можна звернутися до Пенсійного фонду та подати заяву, вказавши номер свого банківського рахунку.

Витрачати кошти можна як онлайн, так і в магазинах — але лише на товари, необхідні для школяра.

Для родин з дітьми з інвалідністю передбачена додаткова підтримка:

✔ Послуги раннього втручання;

✔ Розширена підтримка в межах “єЯсел” — виплати до 16 000 грн щомісяця;

✔ Комплексні соціальні послуги з розвитку та догляду;

✔ Асистент дитини або супровід при інклюзивному навчанні;

✔ Реабілітаційні послуги та інші форми підтримки.

Окрему увагу документ приділяє підтримці жінок, які стали матерями, не маючи офіційного трудового стажу. За даними Міністерства соціальної політики, у 2024 році таких жінок було 44% серед усіх, хто народжував. Нинішня система соцзабезпечення майже не охоплює цю категорію — у період відпустки по догляду за дитиною вони фактично залишаються без державної підтримки.