Автономію університетів в Україні не скасовували. Її просто навчилися «обходити».

Автор: Андрій Черних, експерт з питань освіти

Те, що відбувається сьогодні у сфері управління закладами вищої освіти - це не окремі зловживання. Це відпрацьована схема демонтажу виборності керівників закладів вищої освіти.

Як це працює?

- замість виборів - призначають «вічних» в.о. ректора;

- замість конкурсу - постійно переносять дату виборів ректора або просто не оголошують чи скасовують вибори ректора;

- замість рівних умов - призначення кандидатів на посади в.о. ректора, хоча вони є учасниками виборів;

- «штучні» реорганізації університетів щоб конкретні люди отримали опцію керувати університетом ще два строки.

Формально все виглядає законно. Практично.

По суті - це підміна виборів призначеннями.

Коли виконувач обов’язків роками керує університетом - це не тимчасове рішення. Це система.

Коли кандидат отримує адміністративний ресурс до виборів - це не конкуренція. Це керований результат.

Коли засновник втручається у виборчий процес поза рамками Закону - це не управління. Це ліквідація автономії.

Найгірше - все це відбувається в межах закону, який не містить жодних запобіжників для таких дій.