Булінг вчителів у Tik Tok: як реагувати і змусити кривдника заплатити штраф?

Джерело: Освіторія

Вчительська спільнота цими днями обурена новою формою булінгу: учні цькують учителів через образливі відео у TikTok. Як педагогу реагувати на ролики зі своїми фото і нецензурним аудіо, мемами чи звуками тварин? Куди звертатись, якщо вчитель має твердий намір оштрафувати батьків кривдника за булінг? Освіторія.Медіа попросила психологиню дати поради вчителям, як реагувати на кібербулінг і що варто проговорити у класі з учнями? А юрист дає алгоритм дій вчителя у випадку булінгу.

Нова форма булінгу: учні цькують вчителів у Tik Tok через образливі відео

Коли ми говоримо про булінг у школі, то зазвичай йдеться про цькування школярів. Але випадки, коли об’єктом булінгу стають учителі — не поодинокі. І саме про це говорить нещодавній кейс із масовим цькуванням українських педагогів через ролики у Tik Tok із образливою чи нецензурною озвучкою, накладеною на фото педагогів. Такі «жарти» з принизливим контентом задля лайків — яскравий приклад кібербулінгу.

Такі відео учні публікують з чужих фейкових акаунтів, щоб автора не знайшли й не покарали. А оскільки відео з потенційно образливим контентом соцмережі видаляють, то учні зазвичай роблять їх приватними і просто пересилають друзям в особисті. Та рано чи пізно ці ганебні відео таки потрапляють до об’єкта цькування. Викладачі чесно діляться емоціями від побаченого.

Експертна думка психологині

Євгенка Чугуй, експертка Освіторії, психологиня, тьюторка середньої школи у Новопечерській школі та ілюстраторка дитячої літератури

Маємо справу з новим видом кібербулінгу, який заторкнув десятки українських учителів. Ці образливі ролики з фото викладачів і нецензурними звуками потрапляють у мережу і можуть демонструватись некотрольовану кількість разів (до моменту, поки на ролик не поскаржаться і не заблокують його) й абсолютно різними людьми. Складність такого виду кібербулінгу у виході за межі конкретного класу і школи. Це більш складно і вразливо, аніж якась локальна історія в школі з плакатом чи іншою вигадкою, адже такі відеоролики «розлітаються» на необмежену аудиторію. Страждає репутація і публічний образ вчителя.

Короткий висновок: булінг в інтернеті ставить об’єкт цькування у більш вразливе становище. Ми не можемо знати, в чиї руки це потрапить, скільки саме людей це побачить і хто як відреагує.

Ролики про вчителів: хайп чи помста?

Навіщо підлітки знімають тренди з образами про вчителів у Tik Tok?

Окрім «звичайного» життя у наших дітей є ще окреме — у соціальних мережах. Там вони себе проявляють, реалізовують, шукають ствердження. І виключно за рахунок кількості переглядів, лайків, репостів.

З одного боку це хайп і спосіб отримати впізнаваність чи шалену кількість переглядів (а також недалекоглядність, реактивна поведінка – спочатку зробив, а потім подумав). З іншого боку — це ще може бути спосіб реагування дітей на якісь ситуації незадоволеності. Працюючи в школі, я часто бачу ситуації, коли дитина категорично не згодна з оцінкою, хоча критерії оцінювання повністю відповідають тому чи іншому балу. Тож ролик може бути «помстою» за оцінку чи за іншу ситуацію, яку учень вважає образливою,  несправедливою  для себе.

І тут нам варто згадати, що критичне мислення дітей розвивається, через вікові особливості передбачення наслідків, уміння з емпатією поставитися до інших це не базові налаштування,  а все ще навички які формуються. Досить часто діти  ще не повністю розуміють наслідки ситуацій, які створюють. Натомість, легко вступають у конфлікт, проявляють опозиційну поведінку, вигадують нові тренди, що можуть шкодити репутації вчителя чи власній репутації. Це характерно для пубертату.

Як реагувати вчителю, який став об’єктом кібербулінгу?

У такій ситуації досить важко себе тримати в «дорослій позиції». Адже беззахисність відчувається максимально гостро. Для когось зі вчителів така прикра ситуація може стати останньою краплею перебування в професії. І необдумана історія, відео, коментар учнів завжди має свої наслідки на емоційну сферу. 

Моє припущення: вчитель, який опиняється в цій ситуації, відчуває не тільки свою вразливість, а й помножує її на відчуття інших тригерів своєї професії, включно із невдоволеністю рівнем оплати й високим рівнем стресу у професії педагога. Умовно: «Я стільки всього роблю, отримую за це мало, а мені ОСЬ ТАК ВІДДЯЧИЛИ?»

Я раджу спробувати наступні кроки реагування:

1. Дайте волю емоціям. Дайте собі час. Ви можете відчувати злість, образу, роздратування — все це абсолютно нормально. Це окей.  
2. Поділіться випадком з людьми, які є вашим підтримуючим і безпечним середовищем. Це можуть бути ваші рідні, друзі. Або зверніться в професійну спільноту й поспілкуйтесь у ком’юніті з колегами, чи переживав хтось подібну ситуацію. Важливо не лишатися з цим на самоті,  щоб не накручувати себе і не множити некорисні думки. 
3. Заземляйтеся  – переключайтеся на щось, що має для вас цінність: хобі, приємні активності,  вистава чи книга,  щоб вийти за межі ситуації і відновити ресурс. 
4. Вмикайте холодний розум. Наскільки ця історія травмувала вас? Це факти чи думка? Що б мені сказала людина, яка цінує мене і підтримує безумовно? Що я буду думати про це через місяць? Через півроку? Через 2 роки? Нагадайте собі: «Я знаю, який я вчитель(ка). І я знаю, що я окей. Як і знаю, що є діти, яким я можу не подобатись. Не тому, що я поганий вчитель — моєї особистості і професійності це не стосується».
5. Зважте кількість ресурсу. Якщо його достатньо — можна звернутись у кіберполіцію і домагатись стягнення штрафу з батьків кривдника. Якщо ресурс обмежений — варто подбати про себе,  дати собі час відпочити і переключитися,  а вже тоді приймати рішення. Звісно, на цьому етапі доречна підтримка психолога.

Що варто проговорити з учнями, які чинять кібербулінг проти вчителів?

✅ Діти мають знати, що їхні дії — це порушення закону, і що за ці дії їхні батьки (а з досягненням конкретного віку і вони) відповідатимуть за свої вчинки в суді. Цьому треба приділити найбільше уваги, адже ми готуємо дітей до реального життя і до того, що їм доведеться брати відповідальність за свої рішення.

✅Важливо, щоб з дітьми, які вчинили булінг, працювали психологи, але точно не у звинувачувальний тональності. Мета — донести можливі наслідки такої історії. Також варто дізнатись причину цього вчинка — залежно від неї будуватиметься стратегія розмови: медіація між учасниками або вирішення конфлікту, психоедікація для учасників, психоедукація про короткострокові і довгострокові наслідки для дитини,  співпраця з батьками та вибір наслідку, наявність наслідку в цьому випадку є важливою, щоб ситуація не була просто рядовою розмовою і дитина зрозуміла проблему такого рішення та здійсненого вчинку. 

Є думка

Просунутий кібербулінг під маскою ІПСО

Катерина Гольцберг 

сімейна і дитяча психологиня, президентка професійної Асоціації дитячих аналітичних психологів, авторка книг експертка Освіторії

Освітній простір сколихнула хвиля нового технологічно просунутого булінгу. У TikTok масово з’являються відео, де обличчя вчителів за допомогою штучного інтелекту накладаються на принизливі, порнографічні або абсурдні сюжети. Те, що починалося як поодинокі «жарти» окремих учнів, перетворилося на масштабну кампанію знецінення педагогів.

Раніше учнівські фотожаби обмежувалися невдалими фото з уроку чи образливими підписами. Сьогодні ж технології дозволяють створювати дипфейки (deepfakes), такі відео, де вчитель нібито виголошує антидержавні гасла, танцює в неналежному вигляді або опиняється в принизливих ситуаціях.

Чому це небезпечно?Алгоритми TikTok підхоплюють скандальний контент, миттєво поширюючи його на тисячі переглядів. Автори часто використовують пусті акаунти, що створює ілюзію безкарності. Чи не є це спланованою ІПСО? Зважаючи на масовість цих речей, думаю що це саме воно. Та і багато експертів та освітян помічають у цій тенденції ознаки російських інформаційно-психологічних операцій (ІПСО). Хоча частину відео створюють підлітки заради «хайпу», масовість та однотипність хейту вказують на можливу координацію зовні.

Яка мета ворога? Очевидно, що деморалізація вчителів. Бо вчитель – це фундамент національної ідентичності та виховання. Дискредитуючи вчителя, ворог б’є по стійкості всієї системи освіти. Створення прірви між поколіннями, учнями та адміністрацією школи теж може бути метою хейтерів. Коли замість навчання школа займається судовими позовами та внутрішніми розслідуваннями, якість освіти падає. Важливо розуміти, що російські ботоферми часто «підсвічують» такі тренди, вкидаючи перші відео або розганяючи їх коментарями, щоб українські підлітки підхопили це як «модну фішку». 

Ця тенденція руйнує екосистему школи зсередини. Батьки та вчителі повинні знати, що за поширення подібного контенту або наклепу передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність (навіть для неповнолітніх через їхніх батьків). Педагоги не мають залишатися наодинці з цією проблемою. Масові скарги на подібні відео в TikTok з поміткою «цькування» або «маніпуляція» допомагають блокувати деструктивні канали.

Знаєте, за кожним таким «смішним» роликом у стрічці TikTok стоїть реальна людина, яка приходить додому, заварює чай і намагається вгамувати тремтіння рук. Це та сама вчителька, яка під час повітряної тривоги заспокоювала ваших дітей у сховищі, чи той педагог, який попри все намагається зробити свій предмет цікавим, бо вірить у майбутнє своїх учнів.

Технології дали нам неймовірну силу створювати цілі світи, але чомусь деякі обрали цю силу, щоб руйнувати чужі долі заради кількох тисяч вподобайок. І в цей складний час, коли навколо і так забагато болю, школа має залишатися місцем, де дитину вчать бути людиною, а не анонімним хейтером.

Давайте пам’ятати, що жоден алгоритм не має серця. А ми  маємо. Не дозвольте пікселям та екранам витіснити з нас і наших дітей елементарну доброту та повагу до тих, хто присвятив своє життя нашим дітям. Бо в підручнику життя найважливішим предметом завжди була і буде людяність

Експертна думка юриста

Юрист Олександр Брижак коментує для Освіторія.Медіа:

— Юридичне визначення понять «булінг» та «мобінг» є в українському законодавстві. Зокрема, визначення булінгу (цькування) учасника освітнього процесу ми знайдемо в статті 173–4 Кодексу про адміністративні правопорушення:

«Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого».

Як учителю діяти у випадках булінгу: алгоритм для педагога

✅ Фіксуйте кожен факт (прояв) булінгу

Це можуть бути як документи, так і свідчення свідків, листування електронною поштою, в соціальних мережах. Дуже важливо задокументувати такі випадки, зібрати достатні докази для того, щоб учитель самостійно або вже з допомогою юриста міг захистити свої права.

✅ Про булінг спершу повідомляйте адміністрацію

Якщо ви стали об’єктом булінгу — однозначно потрібно повідомити адміністрацію навчального закладу (його керівника): подати службову записку з фіксацією інциденту. Керівництво зобов’язане розглянути такий випадок, залучити батьків, провести з ними спільну зустріч, щоб запобігти таким ситуаціям. Якщо це не діє — звертайтеся до управління освіти або навіть до поліції.

✅ Чи передбачена адміністративна чи кримінальна відповідальність за булінг вчителя?

Так. За булінг — накладення штрафу від 850 до 1 700 грн (відповідальність нестимуть батьки або законні опікуни дитини) або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Кримінальна відповідальність може бути у випадку, якщо булінг призвів до серйозних наслідків.

Проєкт dignity online ділиться шляхами реагування батьків, якщо дитина стала ініціатором кібербулінгу.

1. Зʼясуйте, чому це відбувається. Поговоріть із дитиною (без агресії — у форматі діалогу) та встановіть факти цього інциденту. Ми можемо подекуди не помічати того, що наші діти можуть бути агресорами.
2. Поговоріть про офлайн-життя дитини, можливо, проблеми саме там, і таким чином дитина шукає вивільнення своїм емоціям в онлайні.
3. Пояснюйте дітям, що існує розмита межа між тим, що для когось може бути смішно, а для інших може бути образливо та неприємно. Поясніть, що залякування та агресія у мережі може призвести до проблем у закладі освіти, до втрати друзів, і ця поведінка є неприйнятною.
4. Демонструйте власним прикладом, моделюйте та заохочуйте позитивну поведінку дитини, висловлюйте дитині похвалу та підтримуйте її починання.
5. Вчіться на цьому. Перш за все, допоможіть своїй дитині розібратися у тому, що сталося. Подумайте про те, що ви могли б зробити по-іншому як батьки чи сім’я, і поділіться своїми знаннями з іншими батьками та опікунами.