Чому піклувальна рада закладів освіти громади є формою реалізації народовладдя на місцевому рівні?

Закон України «Про народовладдя у громадах» та діяльність піклувальної ради закладів освіти

Закон України № 3703-IX від 09.05.2024 р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування» (далі – Закон № 3703-IX) спрямований на забезпечення прав громадян на безпосередню участь у прийнятті рішень, що визначають розвиток громади, її стратегічні пріоритети та розподіл ресурсів, окрім цього він запроваджує низку інструментів прямої участі громадян у місцевому самоврядуванні та підсилює підзвітність місцевої влади.

Відповідно, Закон № 3703-IX та діяльність Піклувальної ради закладів освіти у територіальній громаді (далі – Піклувальна рада) взаємопов’язані спільною метою – забезпечити участь громадськості в процесі прийняття рішень у громаді. По суті, Піклувальна рада, яка діє в інтересах усіх закладів освіти громади, є однією з інституційних форм реалізації принципу народовладдя на місцевому рівні, зокрема у галузі освіти. А норми Закону № 3703-IX створюють додаткові сприятливі умови та нормативне підґрунтя для її ефективного функціонування.

Давайте розглянемо ключові аспекти цієї взаємодії:

✔ Визначення Піклувальної ради як консультативно-дорадчого органу. Закон № 3703-IX включає до переліку форм участі жителів у прийнятті рішень консультативно-дорадчі органи при органах місцевого самоврядування. Піклувальна рада закладів освіти, створена рішенням місцевої ради, також підпадає під цю категорію, адже її діяльність – це реалізація одного з механізмів участі мешканців громади, передбачених Законом № 3703-IX. Це не лише додатково легітимізує діяльність Піклувальної ради на рівні громади, підсилюючи її вплив на стратегічні рішення у сфері освіти, але й доповнює існуючі норми законодавства (Закони України «Про освіту» (ст. 29), «Про повну загальну середню освіту» (ст. 41), «Про дошкільну освіту» (ст. 40)), регламентуючи створення такого органу.

✔ Закріплення статусу Піклувальної ради у Статуті громади. Обов’язкова вимога закону щодо затвердження (оновлення) Статуту громади до 01 січня 2027 року дає змогу офіційно закріпити в ньому усі механізми місцевої демократії, які використовує громада. Доцільно, щоб у Статуті (або змінах до нього) було відображено й механізм діяльності Піклувальної ради як одного з консультативно-дорадчих органів у громаді. Як вже зазначалось, законодавство у сфері освіти також регламентує створення Піклувальних рад, проте включення такого механізму до Статуту підкреслить відданість громади принципам прозорості та залучення громадян до управління освітою. У Статуті може бути визначено загальні засади формування такої ради, порядок затвердження положення про неї, принципи її взаємодії з ОМС та іншими стейкхолдерами.

✔ Залучення ВПО до участі у діяльності Піклувальної ради. Закон № 3703-IX наголошує на принципі недискримінації жителів громади за ознакою місця реєстрації, гарантувавши внутрішньо переміщеним особам (ВПО) право на участь у місцевому самоврядуванні нарівні з іншими жителями громади. Ця норма має безпосередній вплив і на діяльність Піклувальної ради, оскільки, відповідно до законодавства, жителями громади вважаються всі, хто фактично в ній проживає, включаючи ВПО. Отже, жодних обмежень для участі представників ВПО у складі Піклувальної ради бути не може – навпаки, їх залучення є важливим елементом інклюзивної політики громади. ВПО можуть брати активну участь у роботі ради як батьки учнів, представники громадських ініціатив або фахівці у відповідних сферах. Це сприятиме більшій репрезентативності, врахуванню потреб усіх мешканців та підвищенню рівня довіри до процесу управління освітою.

✔ Залучення молоді. Хоча членами Піклувальної ради не можуть бути учні чи вихованці закладів освіти, для яких створюється ця рада, Закон № 3703-IX загалом заохочує участь молоді з 14 років у різних формах місцевої демократії. Це означає, що молодь може опосередковано долучатися до роботи Піклувальної ради через інші механізми. Наприклад, органи учнівського самоврядування шкіл або молодіжна рада при громаді можуть співпрацювати з Піклувальною радою: подавати їй пропозиції, брати участь у громадських обговореннях питань розвитку освіти, ініціювати зустрічі. Піклувальна рада, зі свого боку, може враховувати думку молоді під час формування своїх рекомендацій. Таким чином, норми про залучення молоді опосередковано впливають на діяльність Піклувальної ради, стимулюючи її до діалогу з учнівською молоддю громади.

✔ Публічні консультації з питань освіти. Відповідно до Закону № 3703-IX, рішення місцевої влади, що стосуються важливих питань громади, мають прийматися з урахуванням результатів публічних консультацій з громадськістю. У сфері освіти це можуть бути, наприклад, рішення про реорганізацію мережі закладів, розподілу видатків із бюджету на освіту тощо. Піклувальна рада, як представницький орган громади в галузі освіти, може стати платформою для обговорення цих питань, формувати консолідовану позицію мешканців громади та передавати її ОМС.

✔ Підзвітність влади та контроль за бюджетом. Закон № 3703-IX запроваджує обов’язкову публічну підзвітність голів громад і депутатів перед мешканцями. Фактично, Піклувальна рада отримала ще один інституційно закріплений механізм для забезпечення відкритості та підзвітності місцевої влади у сфері освіти: на таких звітних зустрічах члени Піклувальної можуть ставити керівництву громади питання щодо використання коштів субвенцій, виконання стратегії розвитку освіти тощо. Окрім цього, Закон № 3703-IX суттєво посилює вимоги до прозорості діяльності місцевої влади та її обов’язок звітувати перед громадськістю за використання бюджетних коштів. Піклувальні ради, відповідно до своїх повноважень, мають право здійснювати контроль за фінансуванням і витратами закладів освіти. Завдяки нормам Закону № 3703-IX вони отримують ширший доступ до фінансової інформації для подальшого аналізу та внесення пропозицій. Це стало можливим, зокрема, й завдяки раніше ухваленому Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо забезпечення прозорості місцевого самоврядування». Все це не лише розширює можливості Піклувальних рад у контролі за використанням фінансових ресурсів, а й створює правові механізми для підвищення ефективності їх використання у сфері освіти.

Окрім вищезазначеного, набрання чинності Законом № 3703-IX, на  нашу думку, сприятиме активізації створення Піклувальних рад закладів освіти у громадах, адже раніше законодавство лише пропонувало можливість створення таких рад, і багато громад не поспішали їх утворювати. Тепер, з огляду на прямий заклик цього закону до розвитку консультативно-дорадчих органів і участі мешканців, можна прогнозувати, що засновники закладів освіти (місцеві ради) частіше ухвалюватимуть рішення про їх створення, адже вони дозволяють реалізувати задекларовані принципи народовладдя на практиці. В свою чергу, це також спонукатиме ОМС дізнаватися про успішні кейси створення таких рад у інших регіонах та переймати кращі практики, щоб відповідати сучасним стандартам демократичного врядування. Таким прикладом може бути досвід створення Піклувальних рад у громадах-партнерах Швейцарсько-українського проєкту DECIDE.

Експертами Швейцарсько-українського проєкту DECIDE на основі унікального досвіду створення та супроводу діяльності таких Піклувальних рад у громадах-партнерах напрацьовано практичні рекомендації, які викладено у Пораднику «Створюємо піклувальну раду закладів освіти громади». Порадник містить покрокові інструкції, ефективні інструменти та зразки документів, що можуть бути використані для формування дієвих Піклувальних рад закладів освіти у громадах.

Загалом, зазначені зміни у законодавстві інституційно підсилюють Піклувальні ради, розширюючи їхні можливості впливу на освітню політику громади та забезпечуючи їхню роль як дієвого механізму громадської участі. Водночас успіх залежатиме і від практичних кроків на місцях – наскільки швидко громади внесуть зміни до своїх статутів, створять такі Піклувальні ради, навчать їх членів користуватися новими інструментами партисипації.

Світовий досвід (зокрема, досвід Швейцарії) підтверджує ефективність подібних органів у покращенні якості управління освітою, підвищенні прозорості прийняття рішень та розвитку партнерства між владою і громадськістю. Тому територіальним громадам варто активно використовувати надані законодавством можливості та розвивати Піклувальні ради як невід’ємний елемент системи місцевого самоврядування. Це сприятиме підвищенню прозорості, зміцненню довіри та формуванню ефективного партнерства між усіма зацікавленими сторонами, об’єднаними спільною метою – забезпечення якісної освіти та сталого розвитку громади.