Анатомія неефективності: чому система «Груп результатів навчання» гальмує українську освіту
Впровадження нового Державного стандарту базової середньої освіти (НУШ) супроводжується значними змінами в підходах до оцінювання, зокрема через фокусування на компетентнісному підході та використанні так званих Груп результатів навчання (ГРН). Хоча ідея оцінювання не лише знань, але й умінь, навичок, ставлень та цінностей є прогресивною, її реалізація в українських школах, закріплена у відповідних Рекомендаціях, перетворилася на бюрократичний монстр.
Українські освітяни стверджують: поточна система оцінювання за Групами результатів є надмірно складною, адміністративно обтяжливою і, зрештою, контрпродуктивною для справжнього навчального процесу.
Бюрократичний глухий кут: створення оціночних матеріалів
Однією з найбільших перешкод, яку створює система ГРН, є практична неможливість об’єктивного й комплексного створення оціночних матеріалів. Згідно з Рекомендаціями, об’єктами оцінювання є результати навчання, які охоплюють знання, уміння, навички, ставлення та цінності. Оцінювання здійснюється за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий) у 12-бальній шкалі, при цьому опис кожного бала має враховувати структуру компетентності та наскрізні вміння (критичне мислення, творчість, співпраця).
Проблема виникає на етапі підсумкового оцінювання за семестр, яке здійснюється саме за Групами результатів.
Типова ситуація: Вчителю математики необхідно провести семестрове оцінювання, яке охоплює три групи: «Досліджує ситуації та створює математичні моделі», «Розв’язує математичні задачі» та «Інтерпретує та критично аналізує результати». Вчитель має два варіанти: 1) виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють установити результати за всіма групами; або 2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів.
Створення єдиної, валідної та об’єктивної роботи, яка б забезпечила точне вимірювання (наприклад, оцінювання ГРН 3: «Інтерпретує та критично аналізує результати»), і при цьому була б диференційована за всіма когнітивними рівнями (від відтворення знань до оцінювання та продукування), є завданням, що межує з науково-методичним дослідженням, а не з рутинною педагогічною діяльністю. Фактично, система вимагає від кожного вчителя бути професійним розробником тестів, здатним перевести якісні показники в точні кількісні бали 1–12 для кожної мікро-компетенції.
Перевантаження вчителів та відволікання від навчання
Ця гіпердеталізація оцінювання призводить до критичного перевантаження педагогічних працівників, відволікаючи їх від основної місії – навчання та виховання.
Вчитель, окрім поточної роботи, повинен:
1. Планувати освітній процес, визначаючи форми поточного та підсумкового оцінювання на семестр.
2. Складати навчальні цілі на основі обов’язкових результатів навчання.
3. Забезпечувати зворотний зв’язок (письмовий, усний, електронний), який має бути “зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним”.
4. Створювати умови для самооцінювання та взаємооцінювання учнів.
5. Використовувати широкий спектр методів оцінювання: усне опитування, спостереження, аналіз портфоліо, письмові та практичні завдання, ІТ-засоби.
Усі ці вимоги самі по собі є значним навантаженням. Але необхідність фіксувати результати за кожною з 3-4 Груп результатів у Свідоцтві досягнень перетворює процес на рутинну паперову (або електронну) звітність.
Цей адміністративний тиск змушує вчителів приділяти більше часу документуванню та оформленню оцінок відповідно до складної структури, а не безпосередньому коригуванню освітнього процесу, незважаючи на те, що коригувальна функція є однією з основних функцій оцінювання.
Викривлення досягнень та суб’єктивність оцінювання
Система Груп результатів навчання, намагаючись бути максимально деталізованою, насправді ускладнює об’єктивне оцінювання і не відображає цілісно реальних досягнень учнів.
Оцінювання компетентностей, які включають ставлення і цінності, є за своєю природою суб’єктивним. Але коли ціннісні й наскрізні уміння (як-от вміння “конструктивно керувати емоціями” або “оцінювати ризики”) мають бути оцінені (хоча б через виставлення позначки у Свідоцтві досягнень: «Має значні успіхи / Демонструє помітний прогрес / Потребує уваги і допомоги»), це стає великою проблемою. Як об’єктивно оцінити на 12 балів згідно з галузевими критеріями (наприклад, у Групі 3 Соціальної та здоров’язбережувальної галузі – “Підприємливість та етична поведінка для поліпшення добробуту”) ставлення чи етичну поведінку?
Крім того, розбиття навчального предмета на окремі, штучно виділені групи, призводить до викривлення:
• Учні, які мають загальні високі здібності до предмету, але демонструють помітні прогалини в одній конкретній Групі (наприклад, учень з Математики відмінно “Розв’язує математичні задачі” (ГРН 2), але має труднощі з “Досліджує ситуації та створює математичні моделі” (ГРН 1)), отримують середній бал, який не відображає його загальну високу продуктивність.
• З іншого боку, зведення оцінки за семестр до загального балу на підставі оцінок за групами результатів нівелює діагностичну користь деталізованого оцінювання. Навіть якщо вчитель ретельно виставляв оцінки за 4 групи, у свідоцтві все одно буде виставлено загальну оцінку за семестр з предмета.
Вплив на мотивацію учнів та педагогічну автономію
Впровадження цієї складної системи має негативний вплив на ключові аспекти освітнього процесу.
Мотивація учнів
Коли процес оцінювання стає надмірно формалізованим і складається з великої кількості окремих вимірювань, учень втрачає розуміння того, що саме і навіщо він вивчає. Фокус зміщується з навчання і розвитку (формувальна, розвивальна функції) на накопичення оцінок у різних групах для досягнення бажаного середнього балу. Замість того, щоб активізувати внутрішні та зовнішні мотиви до навчання (мотиваційно-стимулювальна функція), учень бачить громіздкий, малозрозумілий бюрократичний механізм.
Педагогічна автономія
Хоча Рекомендації згадують про автономію вчителя, зокрема про можливість визначати частотність і процедури оцінювання та можливість мати відмінності в підходах до оцінювання в різних класах, фактична автономія залишається обмеженою. Жорсткий формат Свідоцтва досягнень та обов’язок виставляти оцінки за чітко визначеними Міністерством групами змушує педагога підлаштовувати свій навчальний процес під вимоги звітності, а не під потреби учнів. Це підриває професійну свободу, оскільки критерії оцінювання результатів навчання (додаток 2) диктують, які саме, вузько визначені, результати мають бути виміряні.
Висновок: час для спрощення та переосмислення
Система оцінювання, заснована на надмірно деталізованих Групах результатів навчання, яка вимагає від педагогів багаторазового, складного і часто суб’єктивного вимірювання мікро-компетентностей, є неефективною і шкідливою. Вона перевантажує вчителів адміністративною роботою, відволікає їх від якісного викладання, і водночас не забезпечує прозорого та об’єктивного відображення навчального поступу учня.
Необхідне спрощення процедур фіксації досягнень, повернення довіри до професійного судження вчителя та зосередження на формувальному оцінюванні, яке дійсно відстежує динаміку навчального поступу, а не на складному й бюрократичному підсумковому звітуванні за групами, яке лише створює ілюзію об’єктивності. Освіта потребує педагогічної свободи та фокусу на учні, а не на заповненні численних таблиць у Свідоцтві досягнень.
Андрій Шуліга
Коментарі
Це недолуге оцінювання спеціально робить МОНя, щоб вчителі були завантажені "дурною" роботою, а не безпосереднім навчанням дітей. Бо наплювали в душу вчительству своєю (не)реакцією на петицію щодо цього оцінювання. Владі не потрібні освічені люди. Малограмотними керувати легше!?
Дякую! Нарешті ми починаємо в голос говорити про безглуздя в український освіті. Діти не вміюють читати, конспектувати, працювати за алгортмом, величезні проблеми з увагою і запам'ятовуванням; тобто учні в переважній більшості не долають репродуктивний рівнень, а ми вже стрибаємо на гілки груп результатів, які потребують добре сформованих навичок вчитися, знаходити потрібну інформацію, обробляти інформацію, аналізувати і синтезувати навчальний матеріал. Про дослідницьки компетенності і про критичне мислення мова , навіть, не йде. З боку дітей і батьків теж не розуміння: чого від учнів хочуть учителі.... Біда. Дуже болісно обійдеться майбутньому України сьогоднійшній НУШ з його ГР
Згодна з автором статті. Для чого городити все це, коли на виході маємо 1 оцінку. Всі ці ГР.1,2,3 - уроки розвитку мови. Я все це робила 42 роки своєї діяльності. Раніш були уроки, на яких вчила писати перекази, твори, а зараз зразу пиши переказ, твір, есе. Звертаю увагу колег, маю в 5 класі з літ. 1,5 години. Як важко мені, досвідченій людині, привчити дітей читати. Про виразне читання мову не веду. Хоч би навчити читати. А в 7,8 класах обʼємні твори, на вивчення яких 2-3 уроки максимум. Спробуйте розібрати ідею, композицію, образи… А ми все мовчимо.
Це точно .Нав'язали якусь дурню і виконайте.Чи сприяє воно покращенню хоч чого-небудь, аж ніяк..Оце робота непотрібного міністерства
Школа була, а зараз ще більше перетворюється на заклад, в якому учні заважають вчителям вести документацію!!!!
Робота з навчальними і нормативними документами вже давно суперечить наукової організації праці. Треба ставити це питання на загал. Я це поки підняв на рівні Товариства "Знання" України і стаття, дякую пану Андрію, надихає до праці і дає нових аргументів.
Поясніть мені як мамі та вчителю мету такого оцінювання: як вчитель я прекрасно знаю на здатен кожен з трьох сотень учнів, яких я навчаю. Я чітко знаю, що умовна Марійка вміє розв'язувати прості задачі та перетворювати прості формули, а лабораторні, де потрібно досліджувати, викликають у неї труднощі. Я знаю, що умовний Іванко, буде розповідати мені теоретичний матеріал, пояснювати і наводити приклади з життя, а розв'язувати не здатен. Яка мета в групах результатів? Заплутати дитину? Як мама, я слідкую за навчанням своєї дитини, я прекрасно знаю, що вона написала погано диктант, і знаю як вона виконує завдання на застосування правил. І як мама я чесно кажу: я жодного разу не поцікавилась до якої групи результатів відноситься оцінка моєї дитини, я не маю жодного уявлення за що відповідає та чи інша гр в кожному з предметів і не маю жодного бажання вникати. Мене дратує, що я не розумію який загальний рівень знань у моєї дитини і яку загальну оцінку вона буде мати з предмета. Взагалі мене дратує відсутність оцінювання знань і вмінь моєї дитини в початковій школі. Я не могла слідкувати за системність навчання. Не могла пояснити дитині, що кожен не вивчений урок, кожна "хмара , на якій вона вітала", це проблема в її майбутньому навчанні, бо я не бачила цих проблем, бо дітей не оцінювали. А кінцева, старанно заповнена вчителем "папірця", оцінювала загальний результат, а не вказувала на те, де і на якому етапі виникла проблема "вітання в хмарах", "сачкування" та ін. І тепер, в 5-тому класі, я бачу проблеми своєї дитини, але вже багато втрачено і я не впевнена, що зможу надолужити і налаштувати організацію навчання. А завдяки ГР, я ще й зараз не можу пояснити дитині на що звертати увагу під час вивчення предмета. P.S. А те свідоцтво, яке я заповнювала як ласний керівник своїм дітям, перетворилось в "Фількіну грамоту" і " казки дідуся Панаса", бо я два роки у своїх Нушиків вела інформатику в одній підгрупі, один урок на тиждень. І скажіть, як я маю оцінити вміння розв'язувати задачі, формулювати і розв'язувати проблеми у тих дітей, у яких я жодного уроку не провела. А для тих, у яких вела уроки, свідоцтво 5,6 класу - це моя суб'єктивна думка, яка може не мати нічого спільного з думкою вчителя математи, мови чи історії. І на що перетворилось оцінювання? На формалізм, безглуздість і додаткове навантаження для вчителя. І на невідомо що для батьків та дітей. Бо у кожного вчителя свій підхід до ГР, а батькам замість того, щоб витрати час на свою дитину, потрібно вивчати систему оцінювання і гр з кожного предмету. Висновок: не можуть люди, які пропрацювали в школі менше 5 років, не мають досвід класного керівництва і власних дітей, що навчаються в звичайній школі, говорити про нововведення і нав'язувати правила, бо не мають жодного уявлення про внутрішню організацію навчального процесу.
А я ще додам, що ті групи результатів неадекватні. Наприклад, з історії: група 1: орієнтація в історичному часі й просторі, виявлення взаємозв'язків подій і явищ; група 2: робота з інформацією історичного й суспільствознавство змісту; (А це не однак й те ж? Хіба історичний час і простір - це не інформація історичного змісту?) група 3: виявлення здатності до співпраці, толерантності, громадянської позиції ( це про що взагалі? Рядок з характеристики? Яке відношення особистісні риси мають до оцінки? Вчитель має знищити оцінку,якщо дитина інтроверт, сором'язлива чи має ПТСР, або дитині з ООП, бо вона краще справляється наодинці, а не в співпраці?) І, нарешті, за цими ж критеріями пропонується оцінювати й, наприклад, "громадянську освіту". Чи так важливий там час, простір і історичний матеріал? Хочеться запитати наше МОН: зрозуміло, що ви не любите вчителів, але ВИ ДІТЕЙ ВЩАГАЛІ КОЛИСЬ БАЧИЛИ!
Згідна із статтею та коментарями, петицію підписувала... Але МОНя глуха, сліпа і байдужа до думок вчителів... До того, що скоро не буде кому вчити дітей і через проблему з МОНею! Таке враження, що москальня намагається знищити нашу державу, а так само вперто МОНя свідомо знищує українську освіту!!!
МОН отримало 10 млн євро на НУШ і всіляке з нею пов'язане шайзе. Гроші ... зрозуміли де? Тому чиновники не змінюватимуть нічого.
Усе, що написали вчителі й батьки, правда, згодна на всі 100!!! Допоки буде тривати цей безлад? А..Я знаю.. Як з'явиться ще одна нікчемна реформа освіти, яка доб'є її остаточно. Поверніть просту і зрозумілу систему оцінювання, приберіть ці групи, діти від неї вже стягнути, а результату -нуль!
На четвертому році зрозуміли і зробили висновки..... А вчителів спитати- ні, не могли- їм на другий день все було ясно. Батькам однаково - вони не вникають в ці групи зовсім. Їм треба оцінка- і чим вище, тим краще. Не треба говорити - треба мовчки відмінити цей бред, повернути нормальні оцінки і повернути оцінки в молодшу школу. Бо мені здається ( може помиляюсь, зчичайно), що вчителі штампують галочки у свідоцтва, не читаючи формулювання
Діти початкової школи дуже хочуть нормальні оцінки, а не вислови (можеш краще, я тобою пишаюсь...) та букви П, С, Д, В. ДУРНЯ якась!!!
1.Абсурдность законов компенсируется их повсеместным невыполнением ("ab" (от) и "surdus" (глухой) = "исходящий от ГЛУХОГО"). 2.Мені здається - в МОН не ідіоти. Тому єдине (за)питання: ЧОМУ вони приймають ТАКІ рішення?
Так, коли, це закінчиться! Це знущання над педагогами! Краще б подумали про обладнання кабінетів... Гідну зарплату..
Нове Українське Шоу
якщо відмінять ГР я буду святкувати кожного року як день визволення від мук. За ці два роки цієї дурниці, я почала сумніватися в своїх розумових здібностях...ТАКА ДУРНЯ в голову не лізла, а ще й доводилось пояснювати батькам...
Додати коментар