Чи може дитина з ООП навчатися у 10 класі, чи має право вчитель на повну відпустку: роз’яснення юриста

Навчальний рік завершується, педагоги йдуть у відпустки, батьки переймаються тим, де далі буде навчатися дитина…

І все це – у запитаннях наших читачів до медіа “Нова українська школа”:

✔ Чи зобов’язаний учитель роздруковувати електронний журнал?

✔ Чи можна видалити оцінку із електронного журналу?

✔ Чи може дитина з ООП навчатися у 10 класі?

✔ Чи завжди вчитель має право на  відпустку 56 днів?

✔ Чи можна використовувати найпростіше укриття при змішаній формі навчання?

✔ Чи потрібно окремо оплачувати роботу вчителя з учнями-екстернами, якщо школа працює очно?

На запитання відповідає Володимир Божинський, юрист, директор Центру освітніх досліджень Навчально-наукового інституту “Академія вчительства” Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна.

Чи має право дирекція закладу освіти вимагати від учителя роздруковування електронного журналу?

Якщо коротко, то ні, дирекція закладу освіти не має права вимагати від учителя роздрукування електронного журналу.

Нормативна база:

Наказ МОН України від 08.08.2022 № 707 “Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі“, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.09.2022 за № 1029/38365

Згідно з пунктами 1, 3, 4 розділу ІІ Інструкції, затвердженої цим наказом, електронний класний журнал є документом ділової документації закладу освіти, що ведеться в електронній формі та лише у разі потреби, електронний класний журнал та інші документи можуть бути вивантажені даних у форматах pdf, csv, xlsx або іншому зчитуваному форматі. Після завершення навчального року та внесення відповідних записів у електронний класний журнал, директор закладу освіти або уповноважена ним особа накладає електронний підпис.

Вочевидь про друкування вивантажених матеріалів мова не йде, а накласти електронний підпис на папір просто неможливо.

Також варто ознайомитися з матеріалами на вебсайті освітнього омбудсмена щодо ведення електронних журналів замість паперових, що не втратили своєї актуальності.

Чи має вчитель початкових класів виконувати вказівки заступника директора з навчально-виховної роботи, а саме, видалити із електронного журналу фіксацію письмових робіт та виставити одну підсумкову оцінку з кожної галузі?

Для коректної відповіді на дане питання необхідно ознайомитися з наведеними нижче наказами та листами МОН:

Наказ МОН від 13.07.2021 № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти” (див. також лист МОН від 19.08.2022 № 1/9530-22).

Наказ МОН від 02.09.2020 № 1096 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи” (його положення щодо фіксації результатів навчання є актуальними і регулюють ведення класних журналів, у тому числі електронних).

Згідно з Методичними рекомендаціями щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи у графі “Зміст” можуть зазначатися форми роботи (дистанційні онлайн-консультації, відеоуроки, скайп-конференції, діагностичне тестування тощо). При цьому результати діагностичних робіт не фіксуються в журналі (ні в друкованому, ні в електронному).

До журналу записуються лише результати підсумкового оцінювання: за I семестр (I і II триместр) та рік (здійснюється на підставі результатів оцінювання за II семестр або III триместр), тому видалення результатів діагностичних робіт відповідає згаданим методичним рекомендаціям.

Щодо виставлення однієї підсумкової оцінки з кожної галузі, то згідно з наказом МОН від 13.07.2021 № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти”, то основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. При цьому підсумкове оцінювання за рік з предметів вивчення таких освітніх галузей, як “Технологічна”, “Інформатична”, “Мистецька” і “Фізкультурна” пропонується здійснювати шляхом узагальнення даних, отриманих під час формувального оцінювання, з урахуванням динаміки формування результату навчання. Підсумкова (річна) оцінка фіксується у класному журналі і свідоцтвах досягнень учнів.

На лівій сторінці останнього розвороту журналу для записів уроків з певного предмета / інтегрованого курсу пропонується записувати номери показників характеристик результатів навчання, що подані у свідоцтві досягнень з відповідної освітньої галузі, а на правій сторінці розвороту журналу - записувати ці показники характеристики результатів навчання у тому порядку, як вони записані у свідоцтві досягнень.

Варто зауважити, що посадова інструкція заступника директора з навчально-виховної роботи як правило передбачає, що він/вона контролює виконання навчальних планів і програм, якість знань, умінь та навичок учнів, а також може вносити пропозиції щодо покращення організації роботи.

В цьому конкретному випадку можна прийти до висновку, що відповідні вказівки є цілком обґрунтованим та базуються на чинних методичних рекомендаціях МОН, але рекомендуємо ретельно вивчити згадані вище документи та співвіднести їх конкретною ситуацією.

Цікавить питання щодо дитини з ООП. Учень, 16 років, з ООП, закінчує 9 клас. Чи може він продовжити навчання у 10 -11 класі, чи обов’язково його випускати зі школи?

Варто враховувати, що учень з ООП має право як на продовження тривалості навчання, так і на переведення на наступний рік навчання.

Для вирішення цього питання треба враховувати, який рівень підтримки має дитина з особливими освітніми потребами.

Нормативна база:

✔ Закон України “Про повну загальну середню освіту”, стаття 4, 13

✔ Постанова КМУ від 23.04.2003 № 585 “Про встановлення тривалості здобуття освіти у закладах загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами“.

✔ Наказ Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 “Про затвердження Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання”

Згідно зі статтею 4 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, тривалість здобуття повної загальної середньої освіти на кожному її рівні може бути змінена (подовжена або скорочена) залежно від форми здобуття освіти, результатів навчання та/або індивідуальної освітньої траєкторії учня. Тривалість здобуття повної загальної середньої освіти на кожному її рівні особами з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 13 цього ж Закону учні переводяться на наступний рік навчання після завершення навчального року, крім випадків, визначених законодавством. Учні, які здобули початкову освіту та/або базову середню освіту та продовжують навчання у тому самому закладі освіти, переводяться на наступний рік навчання в порядку, визначеному законодавством.

Для дітей з ООП тривалість здобуття повної загальної середньої освіти може бути продовжена на один рік на рівні початкової освіти та/або на один рік на рівні базової середньої освіти відповідно до індивідуальної освітньої траєкторії.

Згідно з пунктом 5 Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання, затвердженим МОН, учні дев’ятих класів, які завершили здобуття базової середньої освіти (незалежно від того чи вони з ООП чи без), переводяться з використанням АІКОМ або онлайн-сервісів до десятого класу цього самого закладу загальної середньої освіти відповідно до пункту 2 цього Порядку чи випускаються із закладу загальної середньої освіти (за власною заявою (у разі досягнення повноліття) чи заявою одного з батьків, інших законних представників).

Ліцей, в якому я працюю, прийняв рішення, що у нас очна форма навчання. В 2024-25 н.р. у нас було 7 учнів, які навчалися, як екстерни (знаходяться за кордоном). Я та мої колеги витрачаємо багато особистого часу для надання завдань (які невиконуються вчасно), перевірку, видруковування, складання у папки, писання звітів та виставлення оцінок. У мене запитання: чи має оплачуватися дана робота?.

Так, робота з учнями-екстернами повинна оплачуватися відповідно до встановлених норм.

Нормативна база:

✔ Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом МОН від 15.04.1993 № 102

✔ Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти

Відповідно до Інструкції МОН № 102, оплата за проведення занять з учнями-екстернами здійснюється за погодинними ставками. Кількість годин на кожного учня визначається навчальним планом відповідно до освітньої програми програм.

Оплата праці педагогічних працівників закладів освіти за проведення навчальних занять для екстернів конкретно проводиться за:

1. проведення формувального, підсумкового (семестрового, річного) оцінювання;

2. проведення атестації в закладі освіти (якщо вона проводиться не разом з іншими здобувачами освіти відповідного класу);

3. перевірку навчальних (письмових) робіт;

4. проведення консультацій.

Кількість годин для розрахунку оплати визначена згаданим вище Положенням про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти

Працюю у ліцеї вчителем української мови 7 місяців. Хочу взяти щорічну відпустку 56 днів, кажуть, що не можу, тільки 30 днів. Чи законно це?

В даному випадку педагогічний працівник має право на повну відпустку тривалістю 56 календарних днів.

Нормативна база:

✔ Закон України “Про відпустки“, статті 6 та 10

✔ Постанова КМУ від 14.04.1997 № 346 “Про затвердження переліку посад працівників освіти, педагогічних та наукових працівників, яким надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів”

Згідно зі статтею 6 Закону “Про відпустки” та постановою КМУ від 14.04.1997 № 346, тривалість щорічної основної відпустки педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти становить до 56 календарних днів.

Загальна норма Закону України “Про відпустки” (ст. 10), яка стосується всіх без виключення найманих працівників, де би вони не працювали, встановлює, що право на щорічну відпустку повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи. Оскільки працівник пропрацював 7 місяців, що навіть у цьому випадку, він має право на повну відпустку - 56 календарних днів. Обмеження тривалості відпустки у даному випадку є прямим порушенням трудових прав працівника.

Але звернемо увагу, що той самий закон містить окрему норму, яка стосується саме вчителів (ст. ): “Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.”

Тобто вчитель має право на відпустку 56 календарних днів, якщо навіть він взагалі не провів жодного уроку, а був прийнятий на роботу в останній день навчального року, тобто – 30 червня.

Чи залишились вимоги до укриттів для змішаної форми навчання? Бо нам повідомили, що найпростіше укриття, яке відремонтували нещодавно, вже неможливо внести до фонду захисних споруд, тому що згідно ч.3 ст.32 Цивільного кодексу України, вихованці та працівники освіти повинні укриватися лише в ПРУ (протирадіаційному укритті). Чи можете надати розʼяснення, спираючись на законодавство?

Вимога щодо наявності доступу до об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту для організації змішаного навчання залишається, але обов’язкова наявність саме ПРУ не є універсальною вимогою.

Нормативна база:

✔ Кодекс цивільного захисту України, стаття 32

✔ Наказ Міністерства освіти і науки України 07 серпня 2024 року № 1112 “Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”

Відповідно до статті 32 Кодексу цивільного захисту України, захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, первинні (мобільні) та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту, є об’єктами такого фонду, мають стратегічне значення для забезпечення захисту населення і належать до засобів колективного захисту.

Відповідно п. 3 заданих вище Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в очній (денній) формі, у тому числі із застосуванням змішаного навчання, організовується у разі, якщо:

✔ у закладі освіти або на відстані не більше ніж 500 метрів від нього наявні об’єкти фонду захисних споруд цивільного захисту, що придатні для укриття учасників освітнього процесу та до яких їм забезпечено безперешкодний доступ;

✔ матеріально-технічна база закладу освіти є достатньою для організації очної (денної) форми здобуття загальної середньої освіти, у тому числі із застосуванням змішаного навчання.

При цьому на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей (крім тимчасово окупованих територій цих областей) здобуття загальної середньої освіти в очній (денній) формі, у тому числі із застосуванням змішаного навчання, організовується на підставі:

✔ рішення ради оборони області та/або розпорядження керівника відповідної обласної військової адміністрації щодо провадження освітньої діяльності закладами освіти в очній (денній) формі, у тому числі із застосуванням змішаного навчання;

✔ рішення педагогічної ради закладу освіти щодо провадження освітньої діяльності в очній (денній) формі, у тому числі із застосуванням змішаного навчання, уведеного в дію наказом керівника такого закладу.

Отже заклад освіти для організації змішаного навчання може використовувати як ПРУ, так і найпростіше укриття, якщо воно включене до фонду захисних споруд цивільного захисту в установленому порядку.