Чи можна довіряти рейтингам на основі ЗНО/НМТ?

Автор: Сергій Дятленко, експерт з освіти на місцевому та регіональному рівнях Шведсько-української програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні»  

Коли запитують як ставитися до рейтингів шкіл за результатами ЗНО/НМТ, то очікують, зазвичай, просту і зрозумілу відповідь. Але так не працює. Чому?

В той час коли Державна підсумкова атестація (ДПА) для випускників 11-х класів відбувалася у формі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) рейтингування було більш правдивим, адже всі випускники для того щоб отримати атестат (свідоцтво) мали складати це ЗНО. Тепер же, ті, хто не планує вступати до закладів вищої освіти, національний мультипредметний тест (НМТ) можуть не складати. Також його не складають ті, хто хоче продовжувати навчання за кордоном. Тобто, випадає значна частина учнів, що унеможливлює об’єктивне відображення повної картини результатів в конкретному закладі. Видається, що ця картина була б для більшості закладів ще гіршою ніж тепер, але то здогадки.

Окрім того, НМТ в теперішньому вигляді як і ЗНО до того, не здійснює перевірки навчальних досягнень з усіх предметів, а отже в «мертвій зоні» залишається велика кількість обов’язкового для освоєння навчального матеріалу, що також сприяє фрагментарному моніторингу роботи закладу.

Іншою підставою певного знецінення оцінки діяльності школи за рейтингуванням через результати ЗНО/НМТ є доля складників результату для кожного учня. У будь якому випадку, це вклад самого учня та його родини. Але є ще вклад оточення, різний доступ до додаткової освіти (позашкілля, освітня та культурна інфраструктура) та, зрештою, вклад репетиторів, залучення яких для підготовки до випробувань у випускних класах окремих регіонів сягає 70-80%.

Здебільшого знаннєвий підхід, що застосовується в тестах ЗНО/НМТ, не дає змоги визначити величезний сегмент освітньої діяльності шкіл, який складається з спроможності випускників застосовувати набуті знання при вирішенні практичних завдань. Міжнародне порівняльне дослідження PISA показало нам різницю в підходах до формування завдань. І мені більш об’єктивними видаються тести PISA. Саме в цьому напрямі варто працювати.

І остання з мого боку «претензія» до рейтингів на основі результатів ЗНО/НМТ - це відсутність можливості виміряти, так звані, м’які навички, які формує і розвиває школа, і які віднедавна закладені в суть і зміст нашої освіти, і які мають суттєвий вплив на успішність подальшої самореалізації випускників.

Все написане вище є важливим. Але все це навіть разом поступається аргументу, що в нас немає на сьогодні кращого чи іншого механізму моніторингу виконання школою своїх функцій. Цей механізм не повний, не досконалий, але він єдиний із доступних. І якщо цей механізм недосконалий, то застосовувати його варто із застереженнями, не вдаючись до абсолютизації результатів ЗНО/НМТ та рейтингів на їх основі. Тобто, простої відповіді не буде.

При оцінці діяльності школи результати потрібно брати не за один навчальний рік, а за декілька, бо випуски бувають різні і обставини часом роблять суттєву кореляцію. До речі, завдяки системній роботі в цьому напрямі Українського центру оцінювання якості освіти та приватних ініціатив окремих освітніх ресурсів маємо можливість прослідкувати динаміку за достатню кількість років щоб робити висновки.

Якщо школа постійно в першій тисячі рейтингу – це прекрасний результат. «Перша тисяча», як і подальші, взяті орієнтовно і ґрунтуються виключно на власному досвіді і розумінні ситуації.

Маючи місця в другій та третій тисячі, потрібно дивитися на індивідуальний рух по цьому рейтингу за роками.

Якщо школа постійно розташовується поза першими 3-4 тис. закладів освіти у загальнонаціональному рейтингу, то там є значні проблеми з наданням якісних освітніх послуг.

Якщо в перші 4000 тис. не потрапляє жодна школа громади, то вже в громаді є значні проблеми з ставленням до освіти, з цінністю освіти на рівні місцевої влади, освітян та жителів.

В переважній більшості випадків, у школах поза межами перших 4 тис. (нагадаю, що межа в 4 тисячі не є абсолютною) проблеми не лише з якістю знань випускників, що їх вимірює ЗНО/НМТ, там проблеми з освоєнням і предметів, що не потрапили до переліку, і з цінністю освіти, і з освітньою інфраструктурою, і з умінням випускників застосовувати здобуті знання на практиці, і з формуванням м’яких навичок. Тобто засвітивши і звернувши увагу на результати ЗНО/НМТ можна прогнозувати, що там цілий букет проблем, які наразі не вимірюють, але їх можна за бажанням побачити провівши відповідні моніторинги.

Зазвичай ті, хто знаходиться вгорі рейтингів дуже довіряють таким рейтингам та підтримують їх. І мають, до речі, на це підстави. А ті, хто в внизу – застосовують аргументи, які я навів на початку матеріалу. Але застосовують до тих пір поки не зроблять зовнішній замір тих аргументів.

І в переважній більшості цей замір підтвердить результати рейтингу.

Колонка відображає винятково позицію її автора. За достовірність інформації відповідає автор колонки. Точка зору редакції порталу «Децентралізація» може не збігатися з точкою зору автора колонки.