Чи потрібні нам кролики на Великдень: що насправді означає Великодній кролик?

Джерело: Освіторія

А ви теж помітили, як кролики заполонили Великдень? З вушками кроликів випікають паски, підставки для крашанок і тарілки — теж із кроликами, як і великодні рушники, фігурки декору та шоколадні кролики як «великодні» ласощі для дітей. Величезні інсталяції з кроликами чатують на вас на вулицях і в торгівельних центрах. Мимоволі замислюєшся: з відколи український Великдень став ототожнюватись із кроликами? Освіторія.Медіа поспілкувалась з етнологинею Ярославою Музиченко і попросила відповісти на питання: звідки і як з’явився Великодній кролик? Що він насправді означає? Чи варто так беззастережно «впускати» його до великоднього кошика українців? А головне: які українські символи Великодня варто розвивати та популяризувати? Читайте у матеріалі про велике змагання святкових символів.

Спікерка:

Ярослава Музиченко, етнологиня, старша наукова співробітниця Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара»

Звідки і як з’явився «великодній кролик»? Що означає цей символ?

— Почнімо з того, що існує плутанина між кроликом і зайцем як символами Великодня, — розповідає пані Ярослава Музиченко. — А це різні тварини.

У католицький культурі заєць — символ пілігрима, духовного мандрівника. Його зображували на барельєфах стародавніх християнських храмів в часи Середньовіччя.

Кролик — дохристиянський язичницький символ давньогерманської богині Еостри або ж Остари, яку вважають покровителькою весни, світанку та родючості. Свято на її честь відзначали під час весняного рівнодення. Еостра якраз і дала назву Easter, — адже саме так у католицьких країнах називається Пасха. Супроводжуючими богині Еостри були кролі. Чому саме ці тварини? Навесні кролі починають розмножуватися і плодяться дуже швидко. А родючість і плодючість ототожнюють з Еострою, якій люди поклонялись, щоб вродив гарний урожай і був хороший приплід худоби.

Минає час. Країни, які вшановували Еостру (Остару) приймають християнство, і в голові у них все переплутується: заєць, кріль, крашанки, писанки… Бо ж, до слова, крашанки й писанки це не винятково український атрибут Великодня, — він притаманний майже всім країнам світу: Карфаген, Греція, Китай, Персія, вся Європа обрали яйце (фарбоване, мальоване воском) символом весняного відродження. І ось — з якогось дива кролі почали приносити… великодні яйця! І в цьому моменті варто згадати, що таке ТРАДИЦІЯ. Якщо до традиції ставитись бездумно — можна століттями жити у полоні забобонів на кшталт невдач через чорного кота, який перейшов тобі дорогу. Або якщо розсипати сіль — бути сварці. Це традиція? Так. Бо передається з покоління в покоління. Але чи ця традиція конструктивна й дає розвиток людині? Ні, не дає. Це забобон.

І ось так само ця традиція, коли кролі приносять яйця — не є конструктивною або виховною. Хоча традиції впроваджувались, передусім, аби розвивати людину, виховувати.

Але ж ми розуміємо, чому кролики так швидко асимілюються в нашій традиції. Кролик — надміру симпатичний, пухнастий, з кумедним рухливим носиком, гарнюніми вушками. Діти обожнюють кроликів! Ідея з кролями моментально «віруситься». А бізнес ґав не ловить, роблячи кроликів прибутковим інструментом маркетингу. Кролями оздоблюють усе перед Великоднем: від іграшок і декору для дому до посуду й смаколиків.

Нашестя кроликів: про що це говорить?

Проведемо таку паралель: дієтологи твердять, що людина, яка проживає у певній місцевості, має харчуватись переважно тими продуктами, які вирощені саме на цій землі. Звісно, в меню час від часу потраплятимуть і банани, і авокадо чи ківі. Але щоденна їжа має бути та, яка вирощується тут. Так само традиції у кожного народу свої, і народи їх намагаються зберігати. Бо це теж своєрідний «харч для душі». А ще традиції є засобом виховання наступних поколінь. Якщо маленьких громадян не навчити зберігати й захищати своє, за кілька поколінь усі музейні надбання, бібліотеки, національне мистецтво і музика стануть нікому не потрібними.

Відповідно, коли в українське святкування Великодня масово «застрибують» кролики — це призводить до плутанини в традиціях різних народів і не сприяє збереженню власної традиції, яка є каркасом, що тримає нашу націю. Якщо українські діти будуть виховані на інших культурах — який інтерес їм зберігати свою? Освіта кожного народу має дати наступним поколінням інтерес і знання про власну культуру, щоб вона була збережена.

Як ми зрощуємо сад, не знаючи, чи побачимо його плоди в майбутньому — так і даємо нашим дітям знання про свою культуру, знаючи, що вони через 50 і 100 років будуть передавати її далі. Звісно, ми не змінимо жагу бізнесу наживатись на такій прибутковій ідеї Великодня як кролики. Є попит — є і велика пропозиція. Тому маємо популяризувати українські символи Великодня.

Згадаймо: раніше на Масницю ми скрізь бачили самовари з в’язками бубликів, «бліни» та інші атрибути «російської зими». А зараз цього вже майже не залишилось, бо ми усвідомили загрозу. З кроликами складніше, бо в нашому розумінні вони «загрози не несуть». Та й «діти їх так люблять». Загроза починається тоді, коли вимальовується дисбаланс. І коли кроликів стає більше, ніж писанок, курчаток і пасок.

Які символи Великодня варто розвивати, посилювати і рекламувати в Україні?

Курчата

Пухнасті, симпатичні — діти люблять курчаток. І вони для нас точно ближчі, аніж кролі! Адже з твердої шкаралупи яйця виходить живе курчатко — і це абсолютно логічний символ Великодня.

Звісно, фігурок і зображень курчат не було в стародавній традиції українського Великодня. Але й кролики в якості великодніх символів почали масово з’являтись у Європі лише на початку 20 століття. І їх цілком можна «фасцинувати» чимось гарнесеньким і крутим в очах дітей. Курчата — чудовий претендент!

Але якщо неможливо перебороти, то можна очолити. Зайчик (не кролик) це персонаж багатьох українських казок. І в нас кажуть: великодній заєць. Є ще гарний вірш Лесі Храпливої-Щур:

ЗАЙЧИК ПИСАНОЧКУ НІС

Зайчик писаночку ніс

Через поле, через ліс.

Писанку писав він сам

На Великдень діточкам.

Спотикнувся він об гриб,

Писанка із рук лиш: стриб!

Плаче зайчик: скарб утік!

Впала писанка в потік!

Аж лелека-добродух

Бачить: плаче Довговух…

Полетів притьмом туди,