Складний світ НМТ. Чи здають математику під час вступних іспитів в інших країнах — аналіз тестування від Великої Британії до США

Питання залишати математику в НМТ чи прибрати її звідти сколихнуло пів країни, а в першу чергу тих юних українців, що будуть у найближчі роки здавати вступні тести, а також їхніх батьків і вчителів. Як вирішують цю проблему за кордоном. 

Анна Лип’ятських, студія онлайн-освіти EdEra

Цього літа в Україні точиться бурхлива дискусія довкола можливого скасування обов’язкового НМТ з математики. Причиною стала пропозиція частини народних депутатів, зокрема Юлії Гришиної, дати змогу випускникам і випускницям складати цю дисципліну за бажанням. Ініціатива викликала негайну реакцію серед освітян, науковців, батьків і абітурієнтів та швидко вийшла за межі питання про формат тестування.

У центрі обговорення опинилася ширша тема: чи має математика залишатися базовою компетентністю для кожного випускника школи? Прихильники скасування нерідко називають обов’язкову математику спадком радянської системи освіти та стверджують, що в багатьох країнах світу вступ до університетів можливий без неї. Чи справді це так, які аргументи наводять обидві сторони та що показує міжнародний досвід — з’ясовуємо в статті.

Аргументи за і проти

Прихильники змін у системі тестування знань випускників наголошують: не всі спеціальності потребують однакового рівня математичної підготовки, тож вступні випробування могли б краще враховувати специфіку освітніх напрямів. Це зменшило б навантаження на абітурієнтів і зробило б систему вступу гнучкішою.

У дискусіях також звучить аргумент, що обов’язкова математика є спадком радянської освітньої моделі. У СРСР вона справді була одним із ключових шкільних предметів, а також основою розвиненої мережі математичних шкіл та олімпіад. Водночас цей підхід орієнтувався передусім на академічну підготовку, а не на застосування математичних знань у реальному житті.

Опоненти застерігають, що відмова від обов’язкової математики може мати довгострокові наслідки для якості освіти. Очільник профільного міністерства Оксен Лісовий назвав вилучення математики з переліку обов’язкових предметів на НМТ хибним кроком, а прем'єр-міністерка Юлія Свириденко наголосила, що математичні знання й навички будуть необхідними для відбудови та розвитку України.

Зрештою дискусія виходить за межі самого НМТ і стосується ширшого питання: які знання та навички школа має гарантувати кожному випускнику? Чи повинна математика залишатися універсальним критерієм навчальної підготовки, і якими мають бути ці знання — переважно теоретичними чи прикладними? Щоб краще зрозуміти можливі відповіді, варто подивитися, як це питання розв’язують в інших країнах.

Математика для вступу в університет: досвід країн від Китаю до США

У більшості країн світу математика залишається частиною вступних вимог — або як обов’язковий предмет, або як базовий складник стандартизованих тестів. Формати різняться, але логіка подібна: перевірити універсальні когнітивні навички, незалежно від майбутньої спеціальності.

Китай: математика для всіх без винятку

У Китаї випускники складають Gaokao — національний вступний іспит. Він включає обов’язкові предмети — китайську мову та літературу, іноземну мову (зазвичай англійську) та математику — а також один предмет за вибором відповідно до освітнього профілю. Кожен предмет оцінюють у 150 балів, а результати визначають вступ до університету, що робить іспит критично важливим для кожного абітурієнта. Тож незалежно від спеціальності — від медицини до літературознавства — математика є обов’язковою.

ІСПИТ НА ЧОТИРИ ПРЕДМЕТИ: У Китаї випускники складають Gaokao — національний вступний іспит, який включає обов’язкові предмети — китайську мову та літературу, іноземну мову (зазвичай англійську) та математику — а також один предмет за вибором відповідно до освітнього профілю (Фото: Qu Honglun/China News Service/VCG via Getty Images)

Цікавий факт:

У 2025 році іспит Gaokao складали 13,35 млн абітурієнтів — це більше, ніж населення багатьох європейських країн. Під час іспиту влада застосовує масштабні заходи безпеки. На ньому заборонено користуватися мобільними телефонами, а також смартгодинниками, браслетами та окулярами. Останні роки навіть обмежують роботу деяких функцій ШІ-сервісів, щоб запобігти списуванню.

Польща: математика як базовий компонент Egzamin maturalny

У Польщі вступ до університетів відбувається на основі результатів Egzamin maturalny — аналога українського НМТ. Обов’язкові для складання предмети — польська мова, математика та іноземна мова. Тобто навіть для гуманітарних і творчих спеціальностей результат з математики є частиною конкурсного балу. Екзамен можуть не складати випускники технікумів, що не планують навчатися далі, а от для тих, хто бажає вступати у виш, та для всіх випускників ліцеїв він обов’язковий.

Цікавий факт:

У 2010 році Польща після більш ніж 20-річної перерви знову зробила математику обов’язковою частиною випускного іспиту Matura. Це рішення викликало багато суперечок, але тепер без цього предмету не вдасться отримати атестат зрілості.

Велика Британія: математичне тестування для окремих напрямів

У Великій Британії немає єдиного загальнодержавного обов’язкового іспиту з математики, але найпрестижніші університети запровадили власний — TMUA (Test of Mathematics for University Admission). Це тест для оцінки математичного мислення та здатності до міркування студентів, що вступають на пов’язані з математикою спеціальності або курси, де математика відіграє значну роль, як-от комп’ютерні науки чи економіка. TMUA використовують Кембриджський університет, Оксфордський університет, Імперський коледж Лондона, Університетський коледж Лондона, Лондонська школа економіки, Університет Ворика та Університет Дарема.

Німеччина: математика як частина Abitur

В Німеччині учні та учениці складають Abitur — підсумковий шкільний іспит, результати якого використовують для вступу до закладів вищої освіти. До його предметів зазвичай входять німецька мова, математика та щонайменше одна іноземна мова. Випускники обирають, що складатимуть, але принаймні дві з цих дисциплін мають бути серед екзаменаційних. Залежно від федеральної землі математика може не входити до обов’язкових предметів випускного іспиту. Водночас її вивчають всі, куди б не планували вступати.

Для іноземних студентів, які вступають із дипломом International Baccalaureate (IB), діє окрема вимога: для допуску до університету математику або природничий предмет потрібно скласти на поглибленому рівні (Higher Level). Якщо людина вивчала математику лише на стандартному рівні (Standard Level), диплом IB не дає права на вступ незалежно від обраної спеціальності.

США: математика закладена у стандартизованих тестах

У США немає єдиного державного іспиту з математики для вступу до університету, однак усі абітурієнти зазвичай складають SAT або ACT — стандартизовані тести, які використовують для оцінки академічної підготовки. SAT (Scholastic Assessment Test) і ACT (American College Testing) перевіряють, зокрема, математичні навички. Тож навіть абітурієнти гуманітарних спеціальностей проходять оцінювання, де математика є частиною відбору. Офіційні рекомендації також передбачають чотири роки вивчення математики у школі з акцентом на розуміння концепцій і розвиток аналітичного мислення.

Південна Корея: адаптований варіант математики для «гуманітаріїв»

Загальнонаціональний іспит Suneung (CSAT) включає обов’язковий математичний блок для всіх. Щоправда, математика поділена на два типи — для природничників і гуманітаріїв, але все одно обов’язкова. Тож майбутні студенти-гуманітарії не уникають математики — вони складають її адаптований варіант.

Цікавий факт:

У день проведення іспиту в країні змінюють графіки роботи установ, а під час аудіювання навіть коригують рух транспорту та авіарейсів, щоб шум не заважав майбутнім абітурієнтам. Іспит настільки важливий, що його часто називають подією національного масштабу.

Замість висновків

Світовий досвід показує, що чимало провідних країн зберігають математику як частину випускних іспитів у школі та вступних випробувань до університетів. Вона може бути окремим обов’язковим предметом або входить до стандартизованих тестів.

У різних системах за цим стоїть спільна ідея: математика допомагає розвивати й перевіряти універсальні навички — критичне мислення, уміння аналізувати інформацію та приймати обґрунтовані рішення. Тобто йдеться не про ускладнення заради ускладнень, а про базові вміння, потрібні в навчанні та дорослому житті.

Водночас досвід різних країн, зокрема й модель, яка існувала в Радянському Союзі, показує: важливо не лише те, чи є математика обов’язковою, а й те, як її викладають. Кращі результати дають підходи, коли учні та учениці не заучують формули, а розуміють зв’язок між математикою та реальним життям.