Читацька компетентність: як покращити в дітей молодшого віку розуміння прочитаних текстів

Що таке читацька компетентність та як її розвивати в дітей молодшого шкільного віку розповідає childdevelop.

Що таке читацька компетентність

Читацька компетентність – це вміння розшифровувати та розуміти письмовий текст, правильно інтерпретувати його, враховуючи задум автора, а також давати тексту власні оцінки й робити на його основі висновки.

Навчити дитину любити книжки й повноцінно взаємодіяти з текстами – це найкраща навичка, яку вам слід прищепити своїй дитині. Читання – це вміння, яке може відкрити дитині двері до успіху в різних сферах життя, впливаючи не лише на її інтелектуальний розвиток, а й на емоційний стан. Окрім того, академічний та життєвий успіх дитини значною мірою залежать від уміння читати в широкому сенсі слова. 

Що значить уміти читати? Мова не лише про вміння складати звуки в склади, а склади у слова. Хоча із цього все починається. Уміти читати – значить правильно взаємодіяти з текстом, інтерпретувати прочитане, за окремими символами (буквами, знаками пунктуації) бачити смисли, образи, ідеї та задум автора, розуміти логіку тексту, вміти зробити висновок та виділити головну думку тощо. Наприклад, уміти застосувати прочитане для власного життєвого досвіду. Навчити такого вміння дитину непросто, але вкрай важливо. 

Чому читати книги важливо

Процес читання долучає величезну кількість когнітивних процесів, активно стимулює діяльність мозку і розвиток нових нейронних зв'язків. Це «вибухова суміш» для інтелектуального становлення дитини. Активні читачі мають чудову пам'ять, об’ємний словниковий запас і гарні навички критичного мислення. А ще діти, які багато читають, краще зосереджуються та більш уважні.

Читання заспокоює нервову систему, балансує емоційне навантаження. Також є ще один не зовсім очевидний факт, помічений фахівцями Інституту соціальних досліджень Університету Лондона. Учені доводять, що читання допомагає досягти більших успіхів у математиці, адже завдяки читанню логіка й аналітичні здібності теж розвиваються активно. 

Про те, що читання позитивно впливає на розвиток творчих здібностей, образної уяви та фантазії, говорити годі. Читання поліпшує кругозір, ерудованість людини, даючи їй змогу пережити досвід, який важко набути шляхом реальних подій (помандрувати морями, злітати у космос, дослідити будову клітини тощо), а також стимулює допитливість.

Отож, формуванню читацької компетентності справді слід приділити достатньо уваги, особливо в початковій школі. Це саме той період, коли має остаточно сформуватися вміння читати усвідомлено та з насолодою. 

Уміння, які розвивають читацьку компетентність дітей молодшого шкільного віку

Навичка усвідомленого читання передбачає розвиток умінь, пов’язаних із взаємодією з книжкою і письмовим текстом. Ось основні з них.

✔ Для досягнення високого рівня читацької компетентності важливо, щоб читання було автоматизованим, тобто в міру плавним, таким, щоб дитина не замислювалася над власне процесом читання. Тому потрібно працювати над технікою читання, оскільки добре розвинена техніка читання означає не лише кількість слів, прочитаних за хвилину, а насамперед те, наскільки автоматизованою є навичка читання.

✔ Треба навчитися відповідати на запитання за сюжетом тексту. Таке вміння свідчитиме про добрий рівень розуміння прочитаного. Вищий рівень розуміння – це самотужки ставити запитання до тексту, що є першим кроком до опанування вміння складати план та розуміти структуру тексту.

✔ Гарна навичка – вміти аналізувати текст на основі карти історії. Цей підхід буде корисним для роботи з текстами розповідного характеру. Карта історії дає змогу схематично зобразити сюжет та головні ідеї твору за допомогою спеціальної блок-схеми. Для менших дітей можна схематично малювати основні події, що відбулися в прочитаній історії, її героїв тощо. Не важливо: дитина пише чи зображає у вигляді малюнків структуру тексту. Набагато важливіше, що вона міркує над текстом, намагається узагальнити і виділити в ньому головне.

✔ Навчайте дитину складати план тексту. Ця діяльність допоможе їй виокремлювати головне в тексті та розуміти загальну логіку розгортання подій. Для цього навчайте дитину, що їй треба: віднайти ключові опорні слова (слова-підказки, на які спирається структура тексту), розбити текст на умовні частини й дібрати до них заголовки. Цю навичку опанувати не досить просто, адже окрім розуміння суті написаного треба вміти бачити історію як певну систему й уміти узагальнювати її. Скористайтеся завданням-схемою, яке дитина зможе використовувати для складання планів до текстів-розповідей. 

✔ Вміння підсумовувати та робити висновки теж потрібно навчитися. Слід уміти робити висновки і щодо частин тексту, і тексту загалом. Висновок передбачає здатність адекватно оцінити та інтепретувати смисли, закладені в текст автором. Також зробити висновок певною мірою означає уміти дати свою оцінку прочитаному. 

✔ Потрібне читачеві вміння – передбачати розвиток подій. Така вправа вчить дитину аналізувати, розвиває її уяву й образне мислення і є додатковим способом взаємодіяти з текстом. Корисним для розвитку зазначеного вміння є обговорення питань: «Що було б, якби герой пішов іншим шляхом? Куди він міг би піти? Як ще по-іншому могли розвиватися події? Чим могла закінчитися історія, якби…?». 

Як покращити читацьку компетентність дитини та розуміння нею тексту

Читацька компетентність пов’язана з любов’ю до книг. Діти, яким справді до вподоби читання, не мають проблем щодо розуміння тексту, вправно роблять висновки і добре усвідомлюють основні ідеї творів. Особливо, якщо дитина не лише читає, а й обговорює прочитане. 

Читання має стати частиною дитячого щоденного життя, повсякденною звичкою, як-от чищення зубів. Але до цього заняття не має бути примусу. За даними Інституту соціальних досліджень Університету Лондона, позитивний вплив на дитячий розвиток має не будь-яке читання, а читання із насолодою. На цьому наголошують і багато психологів та нейропсихологів. 

Найбільша проблема полягає в тому, що тексти, які пропонуються і є обов’язковими до прочитання згідно із шкільною програмою, не завжди збігаються з інтересами дитини. Наприклад, дитина не хоче читати запропонований твір, а батьки, вчитель наполягають. Тоді школяр читає з примусу. І в результаті з читанням у дитини асоціюються неприємні відчуття і читання уявляється нею як діяльність, до якої не хочеться повертатися. 

Одна з основних причин, чому молодші школярі не хочуть читати: у таких дітей немає досвіду читання з насолодою. Як цьому зарадити? 

1. Із раннього дитинства показуйте дитині, що книжкьаа – це безмежне джерело знань і цікавої інформації, а також неймовірних відкриттів. 

2. Захоплюйтеся читанням самі. Розповідайте дитині цікавинки із прочитаного вами, діліться думками. 

3. Відвідуйте бібліотеки. Люди призабули, що у світі є не лише книгарні, а й бібліотеки. Жодного дорослого чи малюка не залишить байдужим це царство книг. 

4. Гарна ідея – вести читацький календар. У ньому можна фіксувати кількість прочитаних сторінок або ж прочитані книги. 

5. Пропонуйте дитині вести щоденник читача. У нього варто записувати не лише автора і назву книги, а й моменти твору, що найбільше вразили дитину, або основну ідею книги. Якщо дитина не хоче описувати письмово, нехай малює чи зображує схематично. Головне, щоб вона міркувала про текст ретроспективно, змогла його проаналізувати і, найголовніше, прочитати. Щоденник читача та читацький календар допоможуть дитині бачити свій прогрес у читанні, а це її надихатиме.

6. Запровадьте звичку робити колекцію відгуків на прочитані книги. Це вчитиме дитину аналізувати й критикувати конструктивно, даватиме їй відчуття важливої діяльності. 

Найкращий спосіб удосконалити читацьку компетентність – це читати, читати і ще раз читати. Нехай навколо дитини буде якомога більше книг різних жанрів та тематики, і вона точно знайде ту, яка захопить її до глибини душі. А за цією книжкою трапиться інша. Так і з’явиться новий щасливий задоволений читач.