Державна служба якості освіти презентувала результати інституційних аудитів 2025 року

1 травня 2026 року в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова відбулася презентація аналітичного звіту «Якість освітньої діяльності в Україні. Результати інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти 2025 року». Під час заходу Голова Служби Руслан Гурак наголосив, що інституційний аудит підтвердив свою дієвість як інструмент розвитку шкіл та основа для ухвалення управлінських рішень на рівні держави, громади та закладу освіти.

Іван ЮРІЙЧУК, заступник Голови Державної служби якості освіти України, презентував аналітичні дані, наголосивши: кожен  результат інституційного аудиту — це тільки початок. Керівництво закладу освіти й громади спільно мають опрацювати висновки та рекомендації і скласти скоординований план дій на кілька років.

Протягом 2025 року Державна служба якості освіти провела 233 позапланових інституційних аудити. Прикметно, що більшість перевірок — 56% (131 аудит) — відбулися за ініціативою самих керівників шкіл, а 44% (102 аудити) — за запитом засновників.

Освітнє середовище та безпека

За результатами оцінювання, освітнє середовище залишається найуразливішим компонентом. Лише 3,9% шкіл мають високий рівень за цим напрямом, тоді як 53,6% закладів потребують покращення. Найскладнішою є ситуація з формуванням інклюзивного простору: 60% шкіл перебувають у зоні ризику, а високого рівня досягли лише 2% закладів.

Щодо безпекового питання, то споруди цивільного захисту наявні у 83% шкіл, ще 15% використовують укриття інших суб’єктів. У 75% випадках місткість сховищ відповідає кількості учнів, що дозволяє організувати очне навчання.

Управлінські процеси та вчительська активність

У сфері управління спостерігається чітка поляризація. З одного боку, частка шкіл із високим рівнем управлінських процесів зросла до рекордних 13,7% (порівняно з 5% у 2024 році), а з іншого — третина закладів залишається у зоні ризику. Найсильнішою стороною українських шкіл є довіра та прозорість (80,7% закладів мають достатній або високий рівень) та кадрова політика (75%).

Професійна активність педагогів у 2025 році істотно зросла. Зокрема, частка шкіл, на базі яких реалізуються експерименти та проєкти, збільшилася з 8% у 2024 році до 24% у 2025-му.

Рекомендації для основних учасників освітнього процесу, розроблені на основі результатів інституційних аудитів 2025 року та аналітичного звіту Державної служби якості освіти України

Для засновників шкіл та місцевих органів влади

Цій групі учасників рекомендовано змістити фокус із формального утримання закладів на створення реальних умов для безпеки та розвитку:

📌 Модернізація укриттів: Ресурси слід спрямувати не просто на наявність сховища, а на його відповідність вимогам інклюзивності (доступність для маломобільних груп) та можливості продовжувати там навчання під час повітряних тривог.

📌 Усунення бар’єрів в інклюзії: Необхідно забезпечити функціональність, а не лише номінальне існування ресурсних кімнат, оснастивши їх дидактичними матеріалами, спеціальною технікою та забезпечивши фаховий кадровий супровід дітей з ООП.

📌 Інвестиції в безпеку та автономію: Встановлення систем відеоспостереження, пожежної сигналізації, пристроїв оповіщення для осіб із порушеннями слуху та забезпечення енергетичної незалежності шкіл.

📌 Підтримка варіативної складової: Забезпечити повне фінансування варіативної частини навчальних планів, оскільки зараз у 10% закладів вона не фінансується, що обмежує розвиток учнів.

Для керівників закладів освіти (директорів)

Для директорів ключовим завданням є перехід від «паперової» якості до реальних управлінських дій:

📌 Стратегічне планування: Результати аудиту мають стати основою для складання скоординованого плану дій на кілька років, а не залишатися формальним звітом.

📌 Впровадження повного управлінського циклу: Використовувати шестикрокову модель: від бачення проблеми та розуміння її причин до ухвалення рішення, забезпечення ресурсу, виконання та обов’язкової перевірки результату.

📌 Реальна академічна доброчесність: Важливо подолати розрив між наявністю положення (яке є у 96% шкіл) та його фактичним дотриманням, оскільки лише 11% закладів мають високий рівень реалізації цієї політики.

📌 Трансформація звернень у рішення: Перетворити розгляд звернень громадян із адміністративної процедури на механізм зворотного зв’язку для покращення роботи школи (наразі лише у 33% закладів аналізують результати звернень для ухвалення рішень).

Для педагогічних працівників (учителів)

Рекомендації для вчителів стосуються зміни підходів до викладання та взаємодії з учнями:

📌Зміна моделей навчання: Відходити від домінування фронтальної роботи (яка зараз становить 93%) на користь кооперативних форм — роботи в парах та групах.

📌Педагогіка партнерства: Повністю завершити перехід до партнерської моделі взаємин, викорінюючи поодинокі прояви авторитарного стилю.

📌 Запобігання академічній недоброчесності: Пропонувати учням завдання, що знижують ризик списування, та системно дотримуватися вимог щодо посилань на джерела.

📌 Постійний розвиток: Використовувати можливості для підвищення кваліфікації, оскільки професійний рівень педагогів є однією з найсильніших сторін системи, що потребує підтримки.