Державні освітні гранти та нова модель фінансування вищої освіти: Президент підписав Закон

Президент Володимир Зеленський підписав ухвалений парламентом Закон №4946-IX (законопроєкт №10399) про внесення змін до деяких законів щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам. Документ офіційно запроваджує грантову форму навчання в українських університетах паралельно з бюджетною та контрактною.

Про це повідомив народний депутат від «Слуги Народу», голова Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

За його словами, документ передбачає, що держава поступово переходить від фінансування виключно закладів освіти до принципу «гроші ходять за студентом» — гранти стають повноцінним механізмом оплати навчання нарівні з бюджетними місцями.

«Позаду майже три роки роботи над документом, який змінює сам підхід держави до фінансування вищої освіти. Держава отримує можливість точніше спрямовувати ресурси на підготовку тих фахівців, яких потребує, а вступник — більше можливостей отримати державну підтримку для здобуття вищої освіти, про яку мріяв», — зазначив парламентар.

Народний депутат додав: якщо вступник проходить за конкурсом на контрактну форму навчання, він зможе отримати державний грант на повну або часткову оплату навчання.

Передбачено кілька видів грантів:

✅ академічні — за результатами НМТ (ЗНО);
✅ соціальні — для вразливих категорій;
✅ спеціальні — за досягнення у спорті й мистецтві;
✅ гранти Героїв — для ветеранів, осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників Революції Гідності.

У Законі також закріплено запобіжники, які унеможливлять зменшення мінімальних обсягів державної підтримки. Водночас, наголосив політик, бюджетні місця нікуди не зникають.

«Вкотре наголошую, що бюджетні місця залишаються. Але тепер поряд із ними зʼявляються державні освітні гранти, а державне замовлення формуватиметься з урахуванням потреб країни у фахівцях», — пояснив очільник профільного Комітету.

Натомість держава законодавчо гарантує, що видатки на підготовку фахівців не можуть бути меншими за торішні з урахуванням інфляції, і щонайменше 51% випускників закладів загальної середньої освіти зможуть навчатися за державні кошти — бюджет або грант.

Крім того, не менше ніж 50% випускників-бакалаврів зможуть продовжити навчання в магістратурі коштом держави, а не менше ніж 5% випускників-магістрів — здобувати ступінь доктора філософії або доктора мистецтва.

Кількість бюджетних місць визначатиметься на основі обґрунтованого прогнозу потреб ринку праці. Для цього передбачається створення інформаційно-аналітичної системи, яка забезпечить збір та аналіз відповідних даних. Це дасть змогу готувати фахівців відповідно до потреб країни сьогодні та в майбутньому.

«Державне замовлення цього навчального року вже формувалося на нових принципах, закладених у Законі, і нарешті воно максимально наближене до потреб економіки», — зауважив Сергій Бабак.

Пріоритетом держзамовлення залишаються спеціальності, критичні для безпеки й економіки держави та її майбутньої відбудови.

Закон також передбачає, що громадяни, які вже здобули вищу освіту коштом державного бюджету або за державним грантом, за визначених законом умов зможуть повторно отримати державну підтримку для здобуття того самого ступеня освіти.

Також держава фінансуватиме підготовку фахівців для сектору безпеки та оборони відповідно до визначених потреб із подальшим гарантованим працевлаштуванням. Для курсантів навчання є частиною їхньої службової кар’єри.

«Так ми крок за кроком будуємо систему, у якій держава розуміє, яких фахівців потребує країна, але водночас залишає молоді право обирати власний освітній шлях», — резюмував парламентар.

Основні положення закону запроваджуватимуться поетапно. Механізм академічних грантів запрацює вже через місяць після набрання Законом чинності, а повноцінна грантова модель фінансування — з 1 січня 2027 року.