Дорожня карта НУШ від Лілії Гриневич: дати, цілі, напрямки

Перспектива впровадження НУШ «розтягнута» на 12 років. Усе почалось із пілотування НУШ у початковій школі в 2017 році. А завершитись має в 2030 році, коли в профільній школі проводитимуть ДПА у формі ЗНО. Як втілити всі етапи реформи та не занедбати її дорогою? Освітні експерти на чолі з Лілією Гриневич підготували Дорожню карту НУШ. Публікуємо головні тези документа.  

Дорожня карта НУШ — перелік конкретних кроків і завдань, які треба втілити, щоб трансформації у школах відбувалися надалі і вчасно. Особливий акцент — на орієнтирах, які допоможуть реалізувати перехід до старшої профільної школи. Публікуємо ключові тези документа, що буде помічним для вчителів, освітніх управлінців і громадських спілок в ефективному плануванні роботи.

Дорожня карта реформи базової та профільної школи

Компетентнісний зміст освіти

Один з важливих напрямків реформи — оновлення змісту освіти. У школах мають розвивати компетентності та м’які навички. «Знання задля знань» дітям точно не потрібні, на відміну від уміння застосовувати знання в реальному житті.

Завдяки компетентністному підходу до змісту освіти діти розвиватимуть м’які соціально-емоційні навички, серед яких:

• когнітивне співпереживання та емпатія;

• вміння працювати в команді;

• вміння дитини самоорганізуватись і навчитись довгострокового планування;

• розвиток комунікативних здібностей;

• увага дитини до свого емоційно-психологічного стану.

Що має бути зроблено на цьому етапі?

• Створення типової освітньої програми, модельних навчальних програм базової і профільної освіти, які передбачають оновлені знання і вміння їх застосовувати для розв’язання комплексних практичних завдань, формування ставлень та наскрізних умінь (м’яких навичок).

• Створення системи формувального оцінювання.

• Розроблення методичних рекомендацій щодо створення навчальних програм закладами освіти.

• Створення сервісу-конструктора навчальних програм.

• Децентралізація ринку освітніх ресурсів.

• Профілізація у старшій школі. А саме — розроблення стратегії профорієнтаційної роботи та її впровадження, а також підготовка і проведення пілотного експерименту в профільній школі.

Професійний розвиток учителів

Без учителів реформа НУШ не зрушить з місця. Саме тому Дорожня карта пропонує:

• розробити нові стандарти вищої та фахової освіти за педагогічними спеціальностями;

• оновити освітні програми з урахуванням компетентнісного підходу;

• суттєво підвищити оплату праці молодим вчителям і перейти до рішучих дій у виконанні статті 61 Закону «Про освіту», який визначає посадовий оклад педпрацівника найнижчої кваліфікаційної категорії в розмірі трьох мінімальних зарплат. Детальніше — на двох наступних слайдах:

Цифровізація

Кілька хвиль дистанційного навчання показали нам, наскільки важлива цифровізація в освіті. Ось чого має торкнутись розбудова цифрової інфраструктури:

• оновлення застарілої комп’ютерної техніки та мультимедійного обладнання з розрахунку 1 комп’ютер на 5 учнів;

• забезпечення всіх закладів середньої освіти швидкісним інтернетом та мобільним зв’язком;

• створення системи електронного керування та електронного документообігу, яка охоплює всю систему середньої освіти й синхронізується із суміжними розробками;

• функціонує Національна освітня електронна платформа, що містить цифрові освітні матеріали для вчителів та учнів, а також конструктор уроків;

• розроблення відкритих електронних освітніх ресурсів різного формату (відео, аудіо, графічний, текстовий тощо), онлайн-платформи для підвищення кваліфікації та забезпечення доступу до них усіх учасників освітнього процесу.

Інклюзія

Лілія Гриневич наголошує на тому, що на сьогодні близько 35% шкіл можуть називатись «інклюзивними», хоча інклюзивну субвенцію запровадили ще в 2018 році й почали створювати мережу ІРЦ (інклюзивно-ресурсний центр). Тому головним завданням у цій сфері буде формування інклюзивної компетентності освітян.

• Потрібно оновити програми підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, у тому числі асистентів учителів, з урахуванням нових професійних стандартів учителя й керівника закладу загальної середньої освіти.

• Розробити навчально-методичний комплекс (навчальний курс, методичні рекомендації) для засновників і керівників закладів загальної середньої освіти щодо правового забезпечення інклюзивної освіти, у тому числі використання освітньої субвенції.

• Організувати навчання педагогічних працівників центрів професійного розвитку з питань інклюзивної компетентності педагогів відповідно до професійного стандарту.

Оцінювання якості освіти

НУШ має на меті оновлювати підходи до оцінювання, у тому числі підсумкового. Наразі маємо Стратегію розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти в Україні до 2030 року, в якій пропонується проводити ДПА після 4-го й 9-го класів.

Одне з важливих завдань у цій сфері — запровадження тестувань у цифровому форматі:

• цифровізація процедур узагальнення результатів інституційного аудиту (запуск системи Evaluate);

• розроблення механізмів оцінювання навчальних досягнень учасників оцінювань, проведення досліджень якості освіти, інших стандартизованих тестувань із використанням цифрових технологій;

• створення мережі екзаменаційних центрів (ЕЦ);

• реалізація окремих освітніх оцінювань і тестувань із використанням комп’ютерної техніки на базі мережі екзаменаційних центрів.

Доступна мережа шкіл

Якісна освіта неможлива без створення безпечного освітнього середовища в опорних школах та забезпечення логістичного фактора — щоб усіх дітей змогли туди довозити. Це незворотно призведе до закриття невеликих шкіл, що суспільство сприймає вкрай негативно. То в якому ж напрямку рухатиметься реформа? Перш за все, мають бути сформовані моделі шкільних мереж в областях. Для цього потрібні:

• аналіз наявних шкільних мереж: ефективність і якість функціонування, а також фінансова спроможність засновників;

• підготовка, візуалізація й обговорення зі стейкхолдерами моделей обласних мереж, які б ураховували особливості регіону, потреби й запити стейкхолдерів освітнього процесу та фінансові можливості територій;

• затвердження диференційованих підходів до формування мережі ліцеїв в залежності від щільності населення та відстаней до закладів освіти в різних терироріальних громадах.

У Дорожній карті окремо акцентують увагу на необхідності створення сучасного навчального середовища. Це включає:

• забезпечення закладів загальної середньої освіти нової (оновленої) шкільної мережі сучасною матеріально-технічною, навчально-методичною базами в обсязі, необхідному для дотримання стандартів у забезпеченні здобувачів освіти якісними сучасними освітніми послугами;

• забезпечення шкіл засобами для створення безпечного середовища та ефективної протидії цькуванню (булінгу);

• забезпечення належних капіталовкладень для оновлення основних та допоміжних приміщень у школах або створення нових;

• забезпечення всіх закладів освіти оновлених шкільних мереж широкосмуговим інтернетом.