Думки про Серпневу 2025

Автор: Сергій Дятленко, експерт з питань освіти у Центральному офісі реформ

Поділюся своїми думками про Серпневу 2025 після того як спав трохи шум. 

1. Конференція стала ще більше відкритою і вільною. Паралельно працювали 3 зали + кава-зона для індивідуальних бесід. Скажу, що саме в цій зоні вдалося зібрати найбільше інсайдерської інформації та домовитися про майбутні активності, випивши при цьому лише дві чашки кави). По приміщенню вільно пересувалися спікери, експерти всіляких проєктів, регіональні управлінці, зірки вчительського подіуму, міністр освіти та його заступники, не кажучи вже про ексміністрів та ексзаступників. Зі всіма можна було сфотографуватися (напевне ви бачили ці калейдоскопи) та поспілкуватися, обговорити тези їх виступи чи домовитися про взаємодію

2. Не було довгих нудних виступів. Ні, таки нудні були, не було довгих. Бо пам’ятаю серпневі часів моєї роботи в МОН, то було всякого. Одного разу напередодні виборів міністр привів свого партійного боса і той розповідав….. Слабкі виступи лише підсилювали відчуття правдивості заходу

3. Не лунало інструкцій до дій – і це плюс, але було багато планів – і це мінус. Бо кожного разу плани стомлюють, бо завжди знайдеться щось, що зашкодить чи скорелює ці плани вже до наступної серпневої

4. В учасників яскраво вираженим був запит на спікера. На того спікера, якого вже чули і від якого очікували інформації, що буде корисною, або ж цікавою (краще коли 2 в 1. Привіт вчителю Руслану Шаламову). Просто подати інформацію могли дозволити собі тільки «зірки», та й ті старалися вигадати щось для привернення уваги

5. Цього разу не обходили стороною «незгодних» з освітньою політикою і відкрито їх гнобили зі сцени і в колуарах. Вони є і завжди будуть, адже на «незгоду» є запит.