Автор: Irina Gnezdilova
Майстерність викладання будь-якої дисципліни починається з якісної комунікації. Робота психолога з будь-яким запитом клієнта починається із встановлення довірливого контакту. Отже, тема ефективної комунікації ніколи не втрачає своєї актуальності! Тож починаємо серію постів, присвячених тому, як будувати якісні відносини з дітьми через комунікацію.
Сьогодні пропонуємо поговорити про почуття, які проявляються під час комунікації дорослого та дитини. На жаль, коли дитина говорить про свої почуття чи емоції (тут будемо використовувати їх як синонімічні поняття), дорослий поруч не завжди звертає на них належну увагу.
Якщо це злість чи роздратування – їх автоматично хочеться зупинити або заборонити. Іноді дорослі схильні ігнорувати прояв почуттів дитини, іноді – поспішають дати пораду.
Поміркуйте про те, як, частіше за все дієте ви у ситуації спілкування з учнями чи власними дітьми? Або запропонуйте таку вправу батькам на батьківських зборах.
Будь-яка з цих реакцій не допомагає дитині, оскільки емоція – це завжди енергія, за нею стоїть вдоволена чи невдоволена потреба. Отже, варто дати простір для вираження емоцій і усвідомити, яка вдоволена чи невдоволена потреба стоїть за її проявом.
Пропонуємо до вашої уваги техніку ефективного спілкування, описану в книзі Адель Фабер та Ейлен Мазліш «Як говорити, щоб діти нас слухали. Як слухати, щоб діти з нами говорили»
Акцептування почуттів (акцептувати – схвалювати)
Її варто використовувати, щоб допомогти дитині впоратися з власними почуттями.
✅ 1. Дуже уважно вислухайте дитину (відклавши гаджети, демонструючи невербально, що ви її слухаєте і чуєте).
✅ 2. Заакцептуйте її почуття словами: «Так», «Це прикро», «Ох..», «Це чудово» - радість також варто акцептувати
✅ 3. Назвіть ці почуття: «Це дуже сумно», «Це так прикро», «Тебе це злить», «Ти роздратований», «Це так радісно!»
✅ 4. Зробіть паузу….І в багатьох випадках ви зможете побачити, що на цьому етапі, після того, як ви дали визнання почуттям дитини, вона сама почне розмірковувати про те, як можна вийти з ситуації, що викликала емоції.
✅ 5. Якщо так не сталося, запропонуйте пошукати рішення разом: «Давай разом подумаємо, що з цим можна зробити»
Ця вправа не буде складною, якщо дорослий поруч з дитиною, має ресурс. Коли ж наші ресурси обмежені – нам важче акцептувати почуття інших. Тож починати варто з усвідомлення власних почуттів та станів.
Для цього пропонуємо вам попрактикувати техніку, що називається
H.A.L.T. Розшифровується як Hungry (голодний), Angry (злий) , Lonely (самотній) , Tired (втомлений).
👇Отже, якщо ви відчуваєте брак ресурсів, поставте собі такі питання:
❓Можливо, я голодний? Якщо відповідь позитивна – знайдіть час пообідати або зробити перекус. Часто неусвідомлене почуття голоду провокує роздратування.
❓Можливо, я злий? Згадайте екологічні способи справлятися зі злістю, які ви, зазвичай, використовуєте. Наприклад, зробіть кілька інтенсивних вдихів та видихів.
❓Можливо, я самотній? Зробіть перерву на дзвінок близькій людині або на чаювання з колегою чи близькою людиною.
❓Можливо, я втомлений? Зробіть коротку перерву. Навіть, якщо її тривалість буде 5 – 10 хвилин.
Ці техніки можуть стати основою для побудови зустрічі психолога з батьками чи педагогами. А зараз, під час літньої відпустки, спробуйте попрактикувати їх з ролі батьків.
Коментарі
Додати коментар