Готуємося до НМТ з історії України: вчимося на гривневих купюрах, залучаємо кумедні асоціації та розвиваємо наполегливість

Про місце історії України в цьогорічному НМТ довго дискутували – чи варто робити її обов’язковим предметом? Мовляв, через повномасштабне вторгнення росії всі абітурієнти точно мають здавати на НМТ-2023 історію України. Зрештою, у парламенті визначилися, що предмет не буде обовʼязковим, а вступники обиратимуть його на власний розсуд. Натомість знання історії перевірятимуть під час ДПА, як тільки з’явиться така можливість.

Запам’ятовування дат та фактів ще не означає, що школярі навчилися встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, проводити аналогії з подіями в минулому і в сьогоденні, тобто знають історію на високому рівні. Це швидше робота вчителя на уроці, який може навчити учнів аналізувати історичні події та робити висновки.

“Нова українська школа” продовжує серію матеріалів про те, як готуватися до НМТ-2023 з різних предметів. Про особливості підготовки до блоку НМТ з історії України розповіли вчителька історії, правознавства та громадянської освіти Новопечерської школи Леся Юрчишин та вчителька історії Броварського ліцею “Перспективи” Дар’я Бовкун.

У новій статті читайте:

✔ як вивчити за кілька місяців те, що не вкладалося в голові раніше;

✔ які асоціації допоможуть запам’ятати візуальні пам’ятки;

✔ на що звертати увагу, працюючи з картами;

✔ чому підручник – це надійніше джерело інформації, ніж посібник;

✔ які онлайн-ресурси допоможуть перевіряти вивчене.

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО ТЕСТ З ІСТОРІЇ

Торік усі учасники НМТ складали історію України, українську мову та математику. Інших предметів на вибір не було, оскільки рішення про проведення національного мультипредметного тесту замість зовнішнього незалежного оцінювання ухвалювалося досить швидко та в екстремальних умовах. Через російську агресію треба було створити новий механізм, який би так само як і ЗНО гарантував чесні та конкурентні умови вступу до закладів вищої освіти.

Попри необов’язковість історії України в НМТ-2023, в Українському центрі оцінювання якості освіти прогнозують, що чимало абітурієнтів обере якраз цей предмет. Заступниця директора УЦОЯО Тетяна Вакуленко пояснювала, що третій предмет НМТ є універсальним, а абітурієнт, який складатиме, наприклад, історію України, зможе вступати як на гуманітарні, так і на технічні спеціальності.

Для тих, хто обере історію, для початку варто ознайомитися з демонстраційним тестом та програмою ЗНО. Леся Юрчишин радить видрукувати програму, щоби було легше осягнути обсяг дат, фактів та термінів, які доведеться опрацювати.

За словами Дар’ї Бовкун, програма ЗНО допоможе розкласти на полички всі теми, які перевірятимуть на тестуванні.

✔ До речі, у ЗНО було 32 теми, а в НМТ їх 26.

✔ Тестові завдання будуть стосуватися історичного періоду “Історія України (друга половина XVI – початок XXI ст.)”. Ці теми вивчаються з 8 по 11 класи.

✔ Мінімальна кількість отриманих балів для проходження тесту – 6 балів із 54 можливих.

У частині НМТ з історії України передбачено 30 завдань:

✔ 20 завдань із вибором однієї правильної відповіді;

✔ 4 – на встановлення відповідності;

✔ 3 – на встановлення послідовності;

✔ та 3 – з вибором трьох відповідей із семи.

Дар’я Бовкун вважає, що ЗНО (НМТ) з історії України в порівнянні з математикою чи англійською мовою дуже комплексне: “Діти мають знати фактичний матеріал (явища, події, дати), орієнтуватися на картах, знатися на пам’ятках, архітектурі та мистецтві. Учнів дуже лякає, що вони забувають інформацію. Приміром, вчимо 15-у тему, а діти вже погано пам’ятають, що було в десятій. Але це вирішується потім, коли всі теми пройдені, тоді дитина пригадує вивчене під час повторення матеріалу. Бо якщо вчити, то не можна нічого не пам’ятати. Також варто розуміти, що навчання та підготовка – це різні процеси. А до ЗНО (НМТ) якраз треба ретельно готуватися”.

ЯК ЗРОБИТИ СКЛАДНУ ТЕМУ ПРОСТІШОЮ

З чого починати, особливо якщо часу не багато?

Можна порахувати, скільки тем треба підготувати, та поділити їх на тижні, що залишилися до складання тесту. Дар’я Бовкун радить брати одну тему на тиждень (якщо часу обмаль, то більше), але залишити перед іспитом трохи часу на тренування тестів. Їх є чимало на порталі “Освіта.ua”.

“Краще готуватися послідовно: якщо вивчати якусь тему, то варто опрацювати всі матеріали, які до неї дотичні. Тобто працювати з картою, перевірити, які візуальні пам’ятки стосуються цього періоду. Приміром, вчимо другу половину XVI століття: дивимося, які постаті треба вивчати, які церкви та світські будівлі згадуються в темі, бо потім запам’ятати все разом буде важко, – вважає вчителька.

Зі своїми одинадцятикласниками ми працюємо так: проходимо тему і виконуємо тест, аби матеріал закріпився, і справді все розклалося на полички. Адже бувають складні теми, приміром, про Українську національну революцію, у якій багато подій та героїв одночасно. Тому важливо проходити тести спочатку тематично, а після вивчення всього матеріалу – комплексно”.

Під час шкільних уроків бажано, аби діти не просто слухали вчителя, а бачили перед собою певний візуальний супровід, наприклад, презентацію, а також конспектували почуте. Як пояснює Дар’я, сприймати інформацію на слух та виділити з неї логічну конструкцію може 6–7 % учнів у класі. Здебільшого треба максимально залучати всі органи чуття.

Оскільки чимало тестових питань стосується пам’яток, документів чи постатей, які важко запам’ятати, Дар’я вигадує для учнів дещо кумедні асоціації. Ось кілька з них:

✔ Дем’ян Многогрішний у 1669 році підписав Глухівські статті – “глухий за гріхи”;

✔ Виговський підписав із поляками Гадяцький договір із Річчю Посполитою проти Московії – “підгадив Виговський Московії”;

✔ автором пам’ятника Тарасу Шевченку в Ромнах на Полтавщині, де поет сидить на каменях, є скульптор Іван Кавалерідзе – “Шевченко сидить як кавалер”.

Вигадувати асоціації до теми, яку вчите, рекомендує також і Леся Юрчишин. Можна навіть придумувати схему, як величезний параграф перетворити в невелике схематичне зображення.

Також вчителька радить:

✔ якщо матеріал складний, його варто прочитати, занотувати й зробити якийсь малюнок. Це допоможе ще краще його зрозуміти та запам’ятати;

✔ можна розвісити в помешканні невеликі картки з даними до певної теми – на підсвідомому рівні щось та й запам’ятається;

✔ завантажені на телефон спеціальні додатки теж допоможуть у підготовці. Важливо щодня робити певну кількість завдань;

✔ в кінці тижня важливо підсумувати вивчене за цей проміжок часу.

“Гривнева купюра – це крутий помічник в історії, – веде далі Леся Юрчишин. – Треба дивитися, ким ви розраховуєтеся і що зображено на звороті. Наприклад, на 2 гривнях зображений Ярослав Мудрий, а на звороті – Софійський собор. Так відкладеться в голові, хто заснував Софійський собор і як він виглядає”.

Пам’ятки архітектури можна відкривати в Google Maps. Леся Юрчишин каже, що треба розглядати їх із різних сторін та ракурсів, а також спробувати прив’язати до персоналій певної доби. Освітянка наводить приклад, яким може бути ланцюжок “зображення-персоналії”: прототипом собору в однойменному романі Олеся Гончара вважається Троїцький собор у Новомосковську (історичні назви Самар, Новоселиця) Дніпропетровської області. Це унікальний дерев’яний храм, побудований Якимом Погребняком без жодного залізного цвяха.

Аби легше запам’ятати персоналії та дати, вчителька підказує, що їхню кількість теж можна поділити на тижні, що залишилися до тесту, і відпрацьовувати на онлайн-тренажерах. Або ж видрукувати матеріал, розрізати його і складати як пазл, де одна частинка – це дата, інша – подія, зображення, імена персоналій тощо.

“Знаю, що багато труднощів в учнів виникає з картами. Та з ними також можна подружитися. Візьміть атлас і уважно прочитайте всі-всі умовні позначення, які містять необхідну інформацію. Потім опишіть словами, які події відбувалися, пригадайте, які з обов’язкового списку персоналій із ними пов’язані, ще раз повторіть дати. Намагайтеся ставити себе на місце персоналії, поміркуйте, які рішення в конкретних ситуаціях вона ухвалювала, – додає Леся.

І не забувайте про поняття – намагайтеся зрозуміти, що вони означають, а не заучуйте якесь із підручникових тлумачень. Правило про взаємозв’язок “поняття-дата-персоналія-карта” працює і тут”.

Ще одна порада від Дар’ї Бовкун – бажано запам’ятовувати картинки та схеми, які подані в підручнику, а не в посібниках. Більшість із посібників не мають грифу МОН. Якщо в тестах раптом виникне помилка, приміром, має бути варіант Б за всіма ознаками, але в результатах ЗНО (НМТ) правильним буде варіант Г, то довести, що справді має бути варіант Б, можна тільки за даними з підручника.

Леся Юрчишин теж наголошує на важливості офіційних підручників. Саме з них варто запам’ятовувати зображення персоналій. І не зупинятися на одному підручнику, адже фото В. Антоновича, В. Симоненка, О. Гончара різних років можуть відрізнятися в різних видавців.

ТОП-6 ОНЛАЙН-РЕСУРСІВ

Чимало учнів готується до ЗНО (НМТ) самостійно. Аби не розгубитися серед різноманіття онлайн-ресурсів з історії, Леся Юрчишин звертає увагу на:

✔ YouTube-канал ZNOUA з короткими відео на 3–5 хвилин про основні факти, події, документи та персоналії, що згадують у програмі ЗНО;

✔ YouTube-канал Kozak UA, де є короткі відео на 5–6 хвилин про ключові події в історії від палеоліту до незалежності;

✔ безплатні вебінари від ILearn, де є теорія до певних тем, підказки, як працювати з картами та цитатами, спільне розв’язування тестів;

✔ онлайн-курс “Історія України в історіях” від EdEra, який складається із 6 модулів, кожен має лайфхаки, відео, подкасти, тексти та тести;

✔ Всеукраїнська школа онлайн, яка відповідає шкільним урокам за програмою МОН;

✔ гумористичний проєкт “Розкажи історію“, який допоможе запам’ятати певні персоналії.

Але не варто розпорошувати свої зусилля на вебінари, посібники, лекції, онлайн-курси одночасно. Дар’я Бовкун каже, що треба вибрати одну траєкторію підготовки: “Зазвичай діти, які дуже відповідальні, дійсно готуються та хвилюються, намагаються охопити все: слухають вебінари, читають посібники, підручники, але так робити не можна. Це погана тактика, бо потім вони розгублені. Адже вчитель подав їм інформацію у своєму стилі, а на вебінарі ту саму тему розповіли іншими словами, з іншими підходами. І замість того, щоб усе вклалося в голові, у дітей купа запитань”.

Та освітянка певна, що до блоку НМТ з історії можливо підготуватися та отримати високий бал. Адже результат залежить саме від підготовки учня.

Леся Юрчишин додає, що крім сидіння за книгами й вебінарами, не можна забувати про повноцінний сон, збалансоване харчування та прогулянки на свіжому повітрі. Тоді все неодмінно вдасться!

Інна Лиховид, “Нова українська школа”