Індекс медіаграмотності працівників сфери освіти

Згідно із результатами дослідження, презентованого у «Детектор медіа», 93% опитаних працівників сфери освіти мають досить високий рівень знань у сфері медіа та цифрових комунікацій, повідомляється на їх офіційному сайті.

Вищий за середній або високий рівень медіаграмотності: відповідно 77% і 16%; лише 7% демонструють низький або нижчий за середній рівень. 

В українців віком 18-65 років ці показники суттєво нижчі: лише 7% загальної аудиторії мають високий індекс медіаграмотності, тоді як 28% – низький або нижчий за середній.

Серед висновків дослідження «Детектор медіа» й те, що загальний рівень медіаграмотності вищий серед молодшої категорії освітян (віком 18-25 років) порівняно зі старшими віковими групами (особливо 46-55 років): відповідно 26% та 15%.

Кожен другий освітянин (51%) має високий рівень чутливості до спотвореного контенту (дезінформації, маніпуляцій, замовних матеріалів тощо), що суттєво перевищує показник серед загальної української аудиторії (31%).

Освітяни є більш компетентними за загальне населення в розумінні ролі медіа в суспільстві, їхньої місії, впливу на свідомість, цінності та поведінку аудиторії (41% проти 27% з високим рівнем відповідно); а також у володінні навичками користування цифровими медіа, безпеки в інтернеті, створенні та розповсюдженні власного контенту, використанні штучного інтелекту (68% проти 48% з високим або вищим за середній рівнем відповідно).

• Лише 16% опитаних освітян ніколи не перевіряють достовірність інформації, тоді як серед загальної української аудиторії цей показник становить 37%.

• Всі опитані освітяни (99%) щодня користуються інтернетом. А 95% використовують онлайн-джерела для підготовки уроків / лекцій: 72% – майже завжди, 23% – досить часто.

• Майже дві третини освітян (63%) використовують більше трьох джерел, включаючи онлайн джерела, під час підготовки до освітніх заходів.

• На відміну від загальної української аудиторії, освітяни краще розуміють, яким джерелам інформації можна довіряти, а яким ні. Половина освітян вважає надійним контент, що містить посилання на інформацію від офіційних органів влади України, а також офіційні заяви ЗМІ на урядових вебсайтах (відповідно 52% і 50%).

• 43% освітян використовують штучний інтелект під час підготовки уроків / лекцій; 40% не використовують ці технології з різних причин: відсутність потреби, недовіра або недостатні навички. Лише 1% ніколи не чули про ШІ.

• 55% дозволяють учням / студентам користуватися інтернетом під час занять, а 31% не забороняють використання штучного інтелекту.

• Двоє з трьох освітян (66%) зазначили, що в їхньому навчальному закладі проводяться уроки медіаграмотності або медіаосвіти. Майже кожен другий (47%) освітянин повідомив, що дає учням завдання аналізувати достовірність інформації з різних джерел.

• 37% освітян відвідували курси або тренінги з підвищення медіаграмотності, тоді як серед загальної української аудиторії віком 18-65 років цей показник становить лише 7%. Водночас 15% освітян ніколи не чули про такі заходи. Напрями підвищення медіакомпетентності освітян. 

На основі результатів дослідження можна припустити, що найбільш актуальними напрямами підвищення медіаграмотності освітян є використання нових медіа (гаджетів, програмного забезпечення, різних медіаплатформ) та цифрова грамотність.

Попри високий рівень загальної медіаграмотності, освітяни потребують додаткових навичок у сфері цифрової компетентності. Зокрема, це стосується використання нових програм, платформ для дистанційного навчання, створення контенту, безпеки в інтернеті та ефективного використання ШІ.

Щоб підтримати цей потенціал, дослідники з «Детектор медіа» рекомендують розробити спеціалізовані курси та тренінги для педагогів.

Довідково 

Дослідження було проведено ГО «Детектор медіа» в рамках проєкту «Підсилення медіа та інформаційної грамотності в Україні». Цей проєкт реалізується у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Відповідальність за добір та подання фактів, викладених у цій публікації, несуть виключно автори. Погляди, висловлені у публікації, належать лише авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО або Японії.

Важливість дослідження цієї цільової групи полягає в тому, що саме працівники освітньої сфери є найбільш впливовими агентами у формуванні критичного мислення та медіаграмотності серед населення. 

Визначення рівня медіаграмотності педагогів за непрямими показниками дасть змогу розробити комплекс заходів, спрямованих на підвищення їхніх компетентностей у сфері розуміння та використання різноманітних джерел інформації, цифрових медіа тощо.