Поговоримо про розробку документа, який визначає зміст навчання дітей з особливими освітніми потребами
Із 1 серпня 2026 року набуває чинності оновлений Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти. Саме том у питання розроблення індивідуальної програми розвитку (далі – ІПР) стає особливо актуальним для команди психолого-педагогічного супроводу. У цій статті ми підготували огляд структури ІПР відповідно до нових вимог та зібрали практичні поради щодо заповнення її основних розділів.
Загальні положення
Індивідуальна програма розвитку – це основний документ, який визначає особливості організації освітнього процесу для учня з особливими освітніми потребами, його освітні цілі, необхідні адаптації та модифікації, а також перелік додаткових послуг підтримки.
ІПР розробляє команда психолого-педагогічного супроводу протягом одного місяця з початку навчання для кожного здобувача освіти, який потребує підтримки в освітньому процесі.
Для учнів, які потребують підтримки І рівня, програма складається у формі, визначеній закладом освіти, та повинна містити:
• загальну інформацію про учня;
• інформацію про особливості та динаміку його розвитку;
• особливості засвоєння освітньої програми або окремих освітніх компонентів;
• потреби в адаптації освітньої програми;
• необхідні методи, прийоми, засоби навчання та навчальні матеріали.
Для учнів, які потребують підтримки ІІ–V рівнів, ІПР оформляється за формою, визначеною додатком 3 до оновленого Порядку.
Батьки беруть участь у розробленні ІПР, ознайомлюються з її змістом та підтверджують свою згоду підписом. Копія ІПР надається законним представникам учня у таких випадках:
• за їхньою вимогою;
• у разі переведення дитини до іншого закладу освіти;
• під час відрахування із закладу освіти.
Цей документ зберігається в особовій справі учня не менше трьох років та обліковується в системі автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів.
Період виконання ІПР
Індивідуальна програма розвитку розробляється на один навчальний рік. Водночас вона не є статичним документом – команда супроводу має переглядати її не рідше двох разів на рік, а за потреби – частіше. Це дозволяє своєчасно коригувати поставлені цілі, обсяг підтримки та освітні стратегії відповідно до актуальних потреб учня.
Загальні відомості про учня
Цей розділ містить основну інформацію про дитину та її законних представників. Зокрема зазначаються:
• прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) дитини;
• дата народження дитини;
• дані законних представників та їхні контактні телефони;
• адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування);
• повне найменування закладу освіти;
• дата зарахування до закладу;
• клас і рік навчання.
Важливо пам’ятати, що ІПР містить персональні та конфіденційні дані. Тому її оприлюднення або поширення стороннім особам є неприпустимим.
Рівень підтримки
Цей розділ є фундаментом усієї програми розвитку, адже від повноти та точності зазначеної інформації залежить якість подальшого планування освітньої траєкторії дитини. До ІПР вносяться такі дані:
• категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів), ступінь їх прояву, рівень підтримки згідно з висновком ІРЦ про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини;
• рівень підтримки, визначений командою психолого-педагогічного супроводу (із зазначенням дати та номеру протоколу засідання). За потреби команда супроводу разом із фахівцем ІРЦ та за погодженням із батьками може змінити рівень підтримки та обсяг додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять у межах суміжного рівня відповідно до динаміки розвитку учня.
Створення інклюзивного освітнього середовища
Цей розділ присвячений створенню інклюзивного освітнього середовища, яке допомагає усунути бар’єри, що можуть перешкоджати навчанню та повноцінній участі дитини з ООП у житті класу. У ньому зазначається така інформація:
• заходи щодо розумного пристосування освітнього середовища. Це може стосуватись забезпечення фізичної доступності приміщень, особливостей освітлення робочого місця, регулювання рівня шуму, організації місця для усамітнення та відновлення емоційної рівноваги, використання інформаційних позначок і візуальних орієнтирів, добору відповідних меблів та інших елементів освітнього середовища;
• адаптацій освітнього процесу. Залежно від потреб дитини можуть використовуватися візуальні розклади, індивідуальні позначки, додатковий час для виконання завдань, підказки та нагадування, демонстрація зразків виконання роботи, чергування різних видів діяльності, система заохочень, засоби концентрації уваги, а також картки-підказки чи картки-інструкції;
• модифікації освітнього процесу. На відміну від адаптацій, вони передбачають зміну окремих елементів навчання відповідно до можливостей і потреб дитини. Це може бути модифікація змісту навчального матеріалу, зміна вимог до виконання навчальних завдань, коригування підходів до оцінювання або застосування інших рішень, які дозволять забезпечити реалістичні та досяжні освітні цілі;
• використання альтернативної та додаткової комунікації. Це можуть бути жестова мова, шрифт Брайля, календарні системи, комунікаційна система обміну зображеннями (PECS) та інші засоби комунікації.
• навчальні предмети (інтегровані курси), зміст яких потребує адаптації/модифікації із зазначенням ПІБ відповідального педагогічного працівникам.
У програмі також зазначається:
• чи потребує учень індивідуального навчального плану;
• чи навчається за загальним або адаптованим розкладом;
• які допоміжні засоби необхідні для навчання.
Індивідуальні особливості розвитку учня та цілі, завдання, очікувані результати за освітніми галузями, які планується досягти
Один із найважливіших розділів ІПР присвячений плануванню розвитку дитини. Для кожної освітньої галузі, навчального предмета або напряму корекційно-розвиткової роботи визначаються:
• наявні знання, уміння та навички учня;
• довгострокові цілі;
• конкретні завдання;
• очікувані результати;
• фактичні результати наприкінці навчального року.
Під час формулювання цілей важливо орієнтуватися на реальні можливості дитини та її індивідуальну динаміку розвитку.
Додаткові психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги
Чітке планування додаткових занять дозволяє координувати роботу всіх спеціалістів та забезпечувати комплексну підтримку учня. У цьому розділі зазначаються:
• види занять і послуг;
• фахівці, які їх проводять;
• дні проведення;
• час проведення.
Особливості оцінювання
Оцінювання результатів навчання учнів із ООП також має бути адаптованим до потреб дитини. Серед можливих особливостей оцінювання команда супроводу може обрати:
• спрощення інструкцій;
• використання коротких алгоритмів дій;
• наочна підтримка;
• збільшення часу на виконання завдань;
• поділ завдань на частини;
• зменшення кількості завдань;
• використання різних форм оцінювання;
• застосування доступних форматів подання інформації;
• використання допоміжних засобів;
• створення комфортних умов під час оцінювання;
• уникнення зайвих зорових або слухових подразників.
Важливо, щоб особливості оцінювання були не формальними, а справді допомагали учню продемонструвати свої знання та досягнення.
Потреба у продовженні строків навчання
Наприкінці навчального року команда супроводу визначає, чи потребує учень продовження строків здобуття освіти. Відповідне рішення фіксується в ІПР та враховується під час подальшого планування освітнього маршруту дитини.
Погодження ІПР з батьками
Завершальним етапом є погодження програми розвитку із законними представниками учня або особою, яка досягла чотирнадцятирічного віку (за потреби). Такий підхід забезпечує партнерську взаємодію між закладом освіти та сім’єю, що є однією з ключових умов успішного інклюзивного навчання.
Індивідуальна програма розвитку є ефективним інструментом планування та координації роботи всіх учасників команди психолого-педагогічного супроводу. Саме якісно розроблена ІПР допомагає створити для учня оптимальні умови навчання, забезпечити його поступовий розвиток і максимально реалізувати потенціал кожної дитини.
Коментарі
Додати коментар