Інформаційна підтримка педагога. Календар знаменних і пам’ятних дат. Січень

Календар знаменних і пам’ятних дат

Січень

1 січня – Новорічне свято

Одне з найдавніших і найпопулярніших свят, яке люблять і завжди з нетерпінням чекають люди різного віку багатьох країн і континентів.

Відзначають його відповідно до визнаного календаря.

Протягом XVI – XVII століть у більшості країн Європи перейшли на сучасну традицію святкування – 1 січня.

1 січня – Всесвітній день миру (World Day of Peace) або День всесвітніх молитов про мир

Відзначається цей день щорічно 1 січня. Започаткований він 8 грудня 1967 року головою католицької церкви Папою Римським Павлом VI. У Всесвітній день миру віруючі християни, об’єднуючись, здійснюють спільні молитви за мир на всій планеті, за припинення всіх кровопролитних війн.

1 січня – 120 років від дня народження Євгена Олександровича Адамцевича (1904 – 1972), українського кобзаря, бандуриста

Євген Адамцевич – сліпий бандурист, віртуозний виконавець українських народних пісень, автор «Запорозького маршу». Творчу діяльність розпочав у Ромнах (1927), де керував ансамблем бандуристів. У 1930-х виступав як мандрівний кобзар. Учасник 1-ї Республіканської наради кобзарів і лірників (1939). Улітку 1971 та 1972 років виступав на Чернечій горі біля могили Тараса Шевченка, де виконав більше сотні пісень. У своїй творчості тяжів до творів переважно літературного походження: на слова Тараса Шевченка, Олександра Олеся, Миколи Вороного, Павла Грабовського («Із-за гори ворон кряче», «Ой не пугай, пугаченьку», «Суд Байди», «Пісня про Морозенка», «Про Палія Семена», «Євшан-зілля», «Запорозький марш» та ін.). Відомі твори Євгена Адамцевича: «У неволі» (1941), «Дума про Івана Федька» (1966), «Запорозький марш» для бандури (в обробці В. Гуцала ввійшов до репертуару майже всіх оркестрів народних інструментів, військових духових оркестрів, став одним із музичних символів України), думи про Голодомор.

Уся його мистецька діяльність є тим джерелом, що живить творчу думку сучасних народних виконавців.

1 січня – 110 років від дня народження Юрія (Григорія) Оліферовича Збанацького (1914 – 1994), українського письменника, кінодраматурга

Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1970), Премії імені Лесі Українки (1975), відомий учитель, директор неповної середньої школи, завідувач Остерського районного відділу освіти, редактор Остерської районної газети Чернігівської області, командир партизанського загону, а потім з’єднання в роки війни. Після війни Юрій Збанацький викладав літературу, а згодом очолював філологічний факультет у Київському педагогічному інституті (нині – Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова). З 1949 року – заступник голови правління Спілки письменників України, з 1971 – секретар правління Спілки письменників України. У складі делегації України неодноразово брав участь у сесіях Генеральної Асамблеї ООН. Автор улюблених творів багатьох читачів: «Малиновий дзвін», «Ми не з легенди», «Хвилі», «Сеспель», «Кують зозулі», повістей для дітей «Таємниця Соколиного бору», «Лісова красуня» та інших.

2 січня – День наукової фантастики (Science Fiction Day)

Це свято, засноване в США, традиційно проводиться у світі щорічно 2 січня. Саме в цей день 1920 року народився відомий американський письменник-фантаст Айзек Азімов, професор біохімії, автор книжки «Я, робот». Поряд із Робертом А. Гайнлайном («Зоряний десант») і Артуром К. Кларком («2001 рік: космічна Одіссея») він вважається одним із трьох найвпливовіших письменників-фантастів усіх часів. Саме ж словосполучення «наукова фантастика» вперше було використано у пресі в 1851 році. Батьком наукової фантастики є Жуль Верн, який започаткував цей жанр. Один із найвидатніших фантастів усіх часів – Герберт Веллс.

2 січня – 135 років від дня народження Стефана Болеслава Шумана (1889 – 1972), польського психолога, педагога

Стефан Шуман – відомий доктор медичних і психологічних наук, професор, член Польської академії мистецтв і наук (1939, нині – Польська академія наук), польських наукових товариств із психології, філософії, психіатрії; засновник факультету педагогічної психології Яrеллонського університету (1928, Краків), ректор Краківського педагогічного університету (1946 – 1948), нині – Педагогічний університет імені Комісії Національної освіти. Автор праць із питань естетичного виховання в школі, підготовки підручників і посібників із дитячої психології.

3 січня – Міжнародний день здоров’я душі та тіла

Початок нового року – це ще один привід створити «нового себе». За твердженням фахівців, зв’язок розуму, тіла й душі відіграє важливу роль у здоров’ї та добробуті людини: емоції, цілі, духовний досвід, переконання, дії та звички впливають на гармонію душі й тіла. Тому цей день – гарна нагода почати жити по-новому. Mens sana in corpore sano (Iuvenalis) – Здоровий дух у здоровому тілі (Децім Юлій Ювенал, I – II ст. н. е., видатний римський поет).

4 січня – Всесвітній день абетки Брайля

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН (A/RES/73/161) встановлено цей день у грудні 2019 року – у день народження Луї Брайля (1809 – 1852).

Відповідно до Конвенції про права осіб з інвалідністю унікальна абетка Брайля для мільйонів незрячих людей є засобом спілкування, відіграє визначальну роль у їхній освіті, доступі до інформації, реалізації права на свободу висловлювання поглядів і переконань.

6 січня – Всесвітній день дітей-сиріт війни (World Day for War Orphans)

Цей день за ініціативи французької правозахисної організації SOS Enfants en Detresses покликаний привернути увагу громадськості до нелегкої долі та до проблем дітей, які осиротіли через війну. Одним із найважливіших завдань є також допомога в усиновленні тих сиріт, які втратили свої сім’ї та були направлені в притулки й дитячі будинки.

Щорічно другого понеділка листопада відзначається Всесвітній день сиріт, започаткований у США благодійним фондом The Stars Foundation.

7 січня – Міжнародний день програмістів (International Programmers Day)

Це щорічне професійне свято людей, які займаються програмуванням і роблять наше життя суттєво легшим, цікавішим завдяки новим технологічним розробкам. Програмування поєднує елементи мистецтва, науки, математики та інженерії. Практично кожен електронний пристрій – від пульта дистанційного керування до складних промислових верстатів із програмним керуванням – проходить через руки цих фахівців.

8 січня – 200 років від дня народження Вільяма Вілкі Коллінза (1824 – 1889), англійського письменника, драматурга

Вілкі Коллінз – один із засновників детективного жанру в англійській літературі, представник нової школи – сенсаційного роману, один із найближчих друзів Чарлза Дікенса. Відомими є його романи «Жінка в білому», «Місячний камінь», «Армадель», «Чоловік і жінка». Усього у творчій спадщині письменника 30 романів, 14 п’єс і більше 60 оповідань. Шедеври «Жінка в білому» та «Місячний камінь» перекладені на десятки мов, зокрема й українською, багаторазово екранізовані й дотепер популярні серед читачів.

8 січня – 145 років від дня народження Степана Васильовича Васильченка (справжнє – Панасенко, 1879 – 1932), українського письменника й педагога

Степан Васильченко – відомий учитель шкіл Київщини та Полтавщини, популяризатор творів Т. Г. Шевченка, автор статті «Народна школа і рідна мова на Вкраїні: замітки народного вчителя». Його твори, зокрема «Мужицька арифметика», «Вечеря», «У панів», «На чужину», «Циганка», пройняті любов’ю до людини праці. Одна з провідних тем творчості – життя народних учителів, яке було йому особливо близьким («Учителька», «Вечеря», «З самого початку»). Проблема виховання молодої людини значною мірою зумовила звернення письменника до художнього опрацювання дитячої тематики, органічно пов’язаної з творами про вчителів. Глибоке розуміння психології дитини дало змогу Степанові Васильченку показати поетичний духовний світ дитини («Дощ», «Дома», «Волошки», «Петруня», оповідання «Роман», «Увечері», «Свекор», «Басурмен»). Оптимізм особливо виразно виявився в одному з найкращих його творів, присвячених дітям, – «Циганка». Цікавою сторінкою спадщини Васильченка є драматичні твори, переважно одноактні п’єси, які за тематикою та багатьма художніми засобами органічно близькі до його прози («Минають дні», «Кармелюк»), кіносценарії за фольклорними мотивами. Письменник задумав створити велику біографічну повість про Тараса Шевченка, але з п’яти запланованих частин завершив тільки першу – «В бур’янах» (вийшла посмертно в 1938).

9 січня – 100 років від дня народження Сергія Йосиповича Параджанова (1924 – 1990), українського та вірменського кінорежисера, сценариста, художника

Сергій Параджанов – знаменитий на увесь світ режисер-авангардист, один із представників хвилі українського поетичного кіно. В українському образотворчому мистецтві започаткував жанр колажу, який створював на засадах концептуалізму, хоча за життя ці твори перебували в андеграунді, і на виставках з’явилися лише після смерті художника. Відомий як режисер кінострічки «Тіні забутих предків», створеної за мотивами однойменної повісті Михайла Коцюбинського, котра посідає перше місце у списку ста найкращих українських фільмів. Цей фільм приніс Параджанову міжнародне визнання: 39 міжнародних нагород, 28 призів на різноманітних кінофестивалях і конкурсах у 21 країні світу (із них 24 – гран-прі). У 1990 році отримав звання народного артиста України (посмертно), лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1991, посмертно).

10 січня – Всесвітній день метро

Саме в цей день у 1863 році в Лондоні було відкрито першу лінію метрополітену довжиною шість кілометрів. Для XIX століття це стало резонансною подією, адже в багатьох країнах головним видом транспорту тоді ще залишався кінний. У наш час метро має ключове значення для міської інфраструктури, оскільки його потужності дозволяють перевозити величезну кількість пасажирів у 187 містах 59 країн.

Перші лінії Київського метро було відкрито 6 листопада 1960 року – довжиною 5,2 кілометра від станції Дніпро до Вокзальної. Сьогодні метро Києва – 52 станції, три лінії довжиною близько 70 кілометрів. Харківський метрополітен відкрито 23 серпня 1975 року, має три лінії довжиною близько 38,1 км. У березні 2020 р. метрополітен був закритий на карантин у зв’язку з коронавірусом, відкрили його 25 травня. Але через воєнну агресію рф, активні бойові дії з 24 лютого до 24 травня 2022 року рух метрополітену тимчасово не здійснювався, а станції використовувались як бомбосховище. Зараз метрополітен працює в штатному режимі, а на деяких станціях облаштували метро-школу, в якій проходять навчальні заняття.

11 січня – Міжнародний день «Дякую»

Щороку 11 січня у світі святкують цей день. Запроваджено це свято за ініціативою ЮНЕСКО та ООН 2008 року. З кожним роком до нього долучається все більше країн. Щирі почуття зігрівають душу й розганяють смуток, дарують надію та просто покращують настрій. За допомогою слова «дякую» можна не лише висловити вдячність тим, хто робить наше життя кращим і щасливішим, але й продемонструвати свою вихованість і гарні манери. Ще римський філософ Цицерон вважав вдячність не просто найбільшою людською чеснотою, а й матір’ю всіх інших чеснот. У цей день люди насамперед дякують усім, хто захищає мирне життя та щасливе дитинство.

11 січня – Міжнародний день заповідників і національних парків

Відзначається цей день з 1997 р. за ініціативою Центру охорони дикої природи та Всесвітнього фонду дикої природи. Заповідати – це передавати в спадщину щось дороге і цінне. Заповідники є найвищою формою охорони природи. Загалом у світі створено понад 11 тисяч заповідних територій, що мають статус заповідника чи національного парку. Сучасна мережа природнозаповідних об’єктів України сформувалась у результаті праці багатьох поколінь природоохоронців. Вона відіграє важливу роль у вирішенні проблем збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, у підтримці екологічної рівноваги в природі, формуванні світоглядних орієнтирів людини, спільнот, суспільства. На жаль, унаслідок російської воєнної агресії щодня маємо факти умисних дій окупантів, що спричиняють техногенні аварії, загрожують екологічній безпеці тисяч людей, навколишньому середовищу загалом.

11 січня – 120 років від дня народження Олександра Яковича Усикова (1904 – 1995), українського фізика

О. Я. Усиков – відомий учений у галузі радіофізики та електроніки.

Закінчив Xарківський інститут народної освіти (1929), працював у Xарківському фізико-технічному інституті (1936 – 1955 рр.), був засновником і першим директором Інституту радіофізики та електроніки АН України (нині – Інститут радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України). Наукові дослідження вченого присвячені фізиці надвисоких частот, новим методам генерації міліметрових радіохвиль, квантовій електроніці.

12 січня – День українського політв’язня

Ця пам’ятна дата відзначається щороку з 1975 р. за ініціативою Вячеслава Чорновола на честь тих, хто не корився тоталітарній системі, зберігав вірність своїм принципам та ідеалам, був заарештований, сидів у в’язницях і психіатричних лікарнях. Серед них: Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл, Ірина та Ігор Калинці, Леонід Плющ, Микола Плахотнюк, а також багато інших, хто зазнав переслідування за свої політичні переконання. 12 – 14 січня 1972 року – дні найбільшої репресивної акції проти українських дисидентів, коли одночасно заарештували більшість відомих представників національно-демократичного руху. Розпочався так званий генеральний погром українського «шістдесятництва». Репресії 1972 року поклали край цьому рухові. Український самвидав припинив діяльність, а боротьба проти тоталітаризму була таким чином зупинена.

12 січня – 115 років від дня народження Марії Оксентіївни Примаченко (1909 – 1997), української майстрині, народної художниці в жанрі «наївного мистецтва»

Поширену інформацію про майстриню буде представлено на сайті КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» в розділі «Бібліотека».

15 січня – День народження Вікіпедії (2001 р.)

Вікіпедія – універсальна енциклопедія, головна перевага якої полягає в можливості вільного обміну людськими знаннями. Недолік Вікіпедії — довідник наповнюють люди з різними рівнями освіти й компетентності. Це призводить до того, що деякі статті містять неточності або недостовірні факти.

Але водночас Вікіпедія надає можливість редагування, тому наповнюються новими матеріалами бази даних сайту.

Відомі споріднені з Вікіпедією проєкти, які засновані на платформі wiki: Вікісловник, Вікіцитатник, Вікіновини, Вікітека та інші. Їх поява є показником великої популярності проєкту серед користувачів всесвітньої Інтернет-мережі.

Вікіпедія виявилась одним із найуспішніших серед сміливих, дивних і непередбачуваних проєктів XX століття.

16 січня – День пам’яті кіборгів

У цей день в Україні вшановують захисників, які з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року тримали оборону Донецького аеропорту від російських окупантів і терористів. «Кіборгами» нескорених українців назвав сам ворог. За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинуло більше 200 військових. Кіборги стали символом мужності й відданості ідеалам вільної та незалежної України.

17 січня – Міжнародний День дітей-винахідників (Kid Inventors Day)

Датою цієї календарної події обрана дата народження дипломата, вченого, журналіста, державного діяча Бенджаміна Франкліна, який був не тільки одним із фундаторів незалежності США, а й із дванадцяти років цікавився винахідництвом. Найцікавіші винаходи дітей у світі: піч Франкліна, шрифт Брайля, ласти на руки для плавання, крісло-гойдалка, батут, водні лижі, снігохід, фруктове морозиво, рукавички без пальчиків, калькулятор, навушники з хутра, пакет із паперу з прямокутним днищем, робот-інженер БТІ, світлодіодний прилад для худоби, клітинний фільтр, навігатор для сліпих, спосіб перероблення гумових відходів, геліоустановка, захисна пластина, електромобіль. Прагнення винаходити – це природний стан усіх дітей.

Винахідництвом займаються щорічно близько 500 000 дітей у світі. А їхні оригінальні винаходи, як і дорослих, роблять наше життя більш зручним і цікавим.

21 січня – Міжнародний день обіймів (International Hug)

Свято виникло 1986 року в США (штаті Мічиган) і поширилося по всьому світу. Учені стверджують, що для виживання людина потребує чотирьох обіймів на день, для почуття безпеки – 8, а для розвитку – 12. Дослідники з Університету Карнегі-Меллона провели дослідження (2015 р.), у якому взяли участь 404 здорових дорослих, і виявили, що соціальна підтримка та обійми можуть захистити людину від застуди після її контакту з вірусом. Люди, які відчували більшу соціальну підтримку, рідше хворіли. Дослідники також підрахували, що ефект обіймів на 32% пом’якшує стрес. Навіть ті застуджені, які відчували більшу соціальну підтримку й отримували більше обіймів від близьких, мали менш виражені симптоми. Пояснюють це тим, що під час обіймів в організмі виділяється окситоцин – гормон, який розслабляє та знижує тривожність («гормон обіймів»). Вивільняючись протягом 20 секунд обіймів, він знижує кров’яний тиск і зменшує гормон стресу норадреналін.

Міжнародний день обіймів допомагає зрозуміти, що ми залежні одне від одного й щодня потребуємо дотиків від навколишніх.

22 січня – День Соборності України

Свято встановлено згідно з Указом Президента України «Про День Соборності України» від 21 січня 1999 року, у день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

Із 30 грудня 2011 року святкувався День Соборності та Свободи України, а з 13 листопада 2014 року (відповідно до Указу Президента України № 871/2014) свято було відновлено знову як День Соборності України.

22 січня – 135 років від дня народження Антона Казимировича Сушкевича (1889 − 1961), українського математика

Антон Сушкевич − професор Харківського університету, фундатор одного з підрозділів сучасної алгебри – алгебраїчної теорії напівгруп перетворень над нескінченними множинами. Наукові інтереси пов’язані з різними галузями алгебри. Започаткував дослідження квазігруп, увів поняття напівгрупи та зробив значний внесок у створення теорії напівгруп. Автор понад 60 наукових праць із алгебри, теорії чисел, історії математики й методики математики, монографій та навчальних посібників із вищої алгебри.

24 січня – Міжнародний день освіти (International Day of Education)

Уперше світова спільнота відзначала цей день у 2019 році під гаслом «Освіта для сталого розвитку». Покликаний він звернути увагу на актуальні проблеми в галузі освіти. Проголошений рішенням Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ 73/25 3 грудня 2018 року на міжнародній конференції в Брюсселі, присвяченій проблемам сучасної освіти. Ініціатором запровадження такого дня стала Нігерія. Також було складено відповідну Резолюцію на підтримку якісної рівноцінної освіти, доступної для кожної людини незалежно від її національності, статі та соціального стану. У засадах ООН вказано, що кожна людина повинна мати доступ до якісної освіти, щоб стати грамотною, отримати впевненість у собі, забезпечити добробут для себе та своєї родини в майбутньому. Акцентовано на важливості реалізувати право людей на вищу освіту, щоб розкрити таланти й розвинути творчість і практичні навички для сталого розвитку у світі. У Міжнародний день освіти на державному рівні відбуваються численні переговори, покликані покращити якість і умови освіти.

25 січня – 150 років від дня народження Вільяма Сомерсета Моема (1874 – 1965), англійського письменника

Вільям Сомерсет Моем – один із кращих британських прозаїків XX століття. У його бібліографії сотня романів, п’єс, оповідань, нарисів, дорожніх нотаток. Досягнув він значної популярності та визнання за притаманну йому майстерність оповідача, правдивість, відточеність літературної форми, заснованої на принципі простоти, дохідливості та милозвучності. Найвідоміші книги: «Театр», «Місяць і мідяки», «Тягар пристрастей людських», «Ліза з Ламберта», «На лезі бритви», «Радощі життя».

Театральні постановки його п’єс і екранізація романів мають величезний успіх і сьогодні.

26 січня – Всесвітній день екологічної освіти

Цей день було започатковано в 1972 році на конференції ООН у Стокгольмі. Але саме після проведення Міжнародної конференції (Белград, 1975) щодо довкілля та видання спеціальної Белградської хартії екоосвіти його було затверджено на офіційному рівні. Спрямований він на досягнення гармонійних відносин людини та довкілля. Мета проведення – звернути увагу на проблеми забруднення довкілля, оскільки люди самі можуть вплинути на якість свого життя завдяки підвищенню екологічної свідомості. У ЮНЕСКО екологічне виховання визнане одним із найважливіших пріоритетів.

27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Ця пам’ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН (від 1.11.2005 A/RES/60/7), є знаковою для визволених в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі, у якому було знищено понад 5 млн людей.

27 січня – 185 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839 – 1884), українського фольклориста, етнографа, поета, правознавця,

громадського та просвітницького діяча, автора слів Державного Гімну України Павло Чубинський – відомий український етнолог, історик, поет і журналіст, діяч українського національного відродження, член київської «Громади», педагог, організатор і вчитель недільної школи в Борисполі. Був автором журналу «Основа». На зібраннях «основ’ян» мав нагоду особисто познайомитися зі світочами української культури – Миколою Костомаровим, Пантелеймоном Кулішем, Тарасом Шевченком, який був для нього духовним учителем, провідником у житті та творчості. Вірш «Ще не вмерла Україна» став неперевершеним виразником загальнонаціональних устремлінь, символом нації. Значний внесок зробив Чубинський у народознавство. Його етнологічні та фольклористичні дослідження донині слугують важливим підґрунтям розвитку вітчизняної наукової думки. Він є автором «Трудів етнографічно-статистичної експедиції» (у 7 т.), праць із проблем педагогіки: «Історія Бориспільської школи», «Два слова про сільське училище взагалі та про училище для сільських вчителів», «Кілька слів про становище народної освіти».

28 січня – Міжнародний день захисту персональних даних

Цей День, починаючи з 2007 року, відзначається відповідно до рішення Комітету міністрів Ради Європи (Data Protection Day). Мета його: підвищення обізнаності, пропагування приватності та найкращих способів їх захисту; акцентування уваги користувачів мережі не забувати про дотримання правил поведінки в інтернеті, які допомагають убезпечити їх віртуальне реальне життя.

28 січня – Міжнародний день конструктора «Лего»

Саме в цей день у 1958 році було запатентовано цеглинку, яка до цього часу є основою для більшості наборів. «Лего» вважається одним із найбільш знакових брендів на планеті. Основні переваги цього конструктора – бездоганна якість виробів, універсальність і необмежений творчий потенціал (з цеглинок можна складати безліч різних іграшок). Компанія пропонує набори для різних вікових категорій, починаючи від 1,5 року до 99 років.

29 січня – День пам’яті героїв Крут

У цей день, згідно з Указом Президента України від 15.01.2007 №15/2007, вшановують героїв події кінця січня 1918 року, коли київські студенти стримували наступ військ Муравйова під Крутами, де в нерівній боротьбі полягло 300 юнаків, які захищали українську державність. Це дало час українській делегації укласти Берестейський мирний договір.

29 січня – Свято пазлів і головоломок

Ця дата пов’язана з найпершим винаходом пазлів у світі, які створив Джон Спілсбері у XVIII столітті. Винахідник придумав таку тематичну гру, розділивши чорно-білу карту світу за контуром кордонів країн, і запропонував зібрати їх знову. Такі головоломки до XIX століття використовувались як навчальні елементи. На цей час технологія виробництва мало змінилася, тому пазли й досі користуються популярністю у світі.

29 січня – Міжнародний день мобілізації проти загрози ядерної війни

Головна мета цього Міжнародного дня – проведення запобіжних заходів, спрямованих на попередження загрози ядерної війни. Усе частіше лунають заклики, пов’язані з припиненням ядерного озброєння та необхідністю його ліквідації. Тільки таким чином можна уникнути будь-яких загроз щодо розгортання воєнних дій.

30 січня – Шкільний день ненасильства та миру

Дата святкування обрана на честь Махатми Ґанді, який був найяскравішим прикладом упровадження філософії ненасильства, що вплинула на національні та міжнародні рухи прихильників мирних змін. Він усе життя вів боротьбу з кастовою нерівністю та домагався незалежності Індії мирними способами. У цей день у багатьох закладах освіти проводяться заходи, спрямовані на підтримання та поширення ідеї ненасильства.

Схожі події: Організація Об’єднаних Націй у 2012 році проголосила 4 травня Міжнародним днем боротьби з булінгом і запрошує небайдужих людей протистояти цькуванню (булінгу).

Матеріали підготовлені:

Жеребкіною З. Г., завідувачем бібліотеки,

Павловою Г. М., бібліотекарем,

Писаренко Т. І., методистом КВНЗ

«Харківська академія неперервної освіти»