Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання математики у 2023-2024 навчальному році
Метою математичної освітньої галузі є розвиток особистості учня через формування математичної компетентності у взаємозв’язку з іншими ключовими компетентностями для успішної освітньої та подальшої професійної діяльності впродовж життя, що передбачає засвоєння системи знань, удосконалення вміння розв’язувати математичні та практичні задачі; розвиток логічного мислення та психічних властивостей особистості; розуміння можливостей застосування математики в особистому та суспільному житті. Реалізація мети ґрунтується на ціннісних орієнтирах.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів на рівні базової середньої освіти, загальний обсяг їх навчального навантаження, розподілений за освітніми галузями, структуру та зміст базової середньої освіти визначає Державний стандарт базової середньої освіти. Вони передбачають, що учень:
- досліджує проблемні ситуації та виокремлює проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;
- моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії, плани дій для розв’язання проблем; - критично оцінює процес і результат розв’язання проблем;
- розвиває математичне мислення для пізнання і перетворення дійсності, володіє математичною мовою.
Вимоги визначено на основі компетентнісного підходу. Однією з ключових компетентностей є математична компетентність, що передбачає здатність розвивати і застосовувати математичні знання та методи для розв’язання широкого спектра проблем у повсякденному житті; моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичного апарату; усвідомлення ролі математичних знань і вмінь в особистому та суспільному житті людини.
Внаслідок пандемії COVID-19 та в умовах воєнного часу відбулися кардинальні зміни в системі освіти. Коронавірусна інфекція поклала початок широкого запровадження дистанційного навчання. Ці надзвичайні ситуації зумовили не тільки зниження рівня навчальних досягнень учнів, але й призвели до втрат в особистісному розвитку здобувачів освіти, поглибились нерівності в освіті. Через освітні втрати знижується добробут члена суспільства і відповідно країни.
Методичні рекомендації до початку нового навчального року в умовах сьогодення опублікували фахівці інституту педагогіки НАПН України у посібнику „Загальна середня освіта України в умовах воєнного стану та відбудови: реалії, досвід, перспективи / методичний порадник науковців Інституту педагогіки НАПН України до початку нового 2023–2024 навчального року : методичні рекомендації / за заг. ред. Олега Топузова, Тетяни Засєкіної : Ін-т педагогіки НАПН України. — [Електронне видання] — Київ : Педагогічна думка, 2023. — 192 с. У цій добірці висвітлено орієнтири міжнародних та неурядових організацій щодо забезпечення неперервності освіти в умовах війни, питання організації дистанційного навчання в Україні. Розглянуто інноваційні зміни в організації освітнього процесу у зв’язку із реформою загальної середньої освіти „Нова українська школа” та умовами воєнного стану.
Режим доступу:
https://undip.org.ua/wp-content/uploads/2023/08/Metodychni_rekomendatsii_interaktyv.pdf.
Організація сучасного освітнього середовища
При організації освітнього середовища слід керуватися листом МОН України No 1/12186-23 від 16 серпня 2023 р. „Про організацію 2023/2024 навчального року в закладах загальної середньої освіти”
Режим доступу:
Згідно з листом освітній процес у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 н.р. може бути організовано за очною, дистанційною формами навчання або їх поєднанням (за змішаним режимом) залежно від можливостей фонду захисних споруд у цих закладах.
Організація освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в кожному населеному пункті. Структура і тривалість навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти в межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого навчальним планом, та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, особливостей регіону тощо.
Також освітнє середовище потрібно організувати у відповідності до наказу МОН України від 29.04.2020 року No574 „Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і stem-лабораторій”, які розташовані на сайті МОН.
Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0410-20#Text.
У зв’язку з викликами сьогодення звертаємо увагу на особливості організації процесу навчання в умовах дистанційного навчання, які висвітлені, наприклад, у методичних рекомендаціях: Міністерства освіти і науки (лист від 23.03.2020 No1/9-173)
Режим доступу:
„Організація дистанційного навчання в школі” (упорядник І. Коберник за підтримки МОН України)
Режим доступу:
Освітні втрати характеризують недостатні знання, уміння, навички у порівнянні з обов’язковими результатами навчання, визначеними стандартами та програмами, а також зниження темпів інтелектуального, емоційного, соціального розвитку особистості. Вони зростають пропорційно тривалості дистанційного навчання, яке широко запровадилось на зміну традиційного, та накопичуються і ця тенденція характерна для різних країн світу.
Для створення сучасного освітнього середовища із використанням дистанційного навчання математики, співробітники відділу математичної та інформатичної освіти Інституту педагогіки НАПН України провели опитування вчителів математики різних областей України. Ними були з’ясовані труднощі організації дистанційного навчання і шляхи їх подолання.
Детальніше з результатами опитування можна ознайомитись на сайті Національної академії педагогічних наук України.
Режим доступу (QR код):
Серед основних причин рівня навчальних втрат можна виділити наступні:
⎯ можливість використання сучасних засобів навчання,
⎯ доступ до Інтернету,
⎯ домашній освітній простір,
⎯ забезпечення дидактичними матеріалами для дистанційного навчання,
⎯ недосконалість технологій організації дистанційного навчання,
⎯ недостатній рівень сформованості в здобувачів освіти цифрової грамотності,
⎯ недостатній рівень розвитку цифрової компетентності в педагогів,
⎯ готовність до застосування на практиці технологій дистанційного навчання,
⎯ недостатній рівень компетентності самоосвітньої навчально-пізнавальноїдіяльності,
⎯ підтримка батьків,
⎯ зацікавленість учнів.
Рекомендовано такі шляхи подолання освітніх втрат:
⎯ збільшення тривалості навчання за рахунок скорочення канікул;
⎯ запровадження шестиденного навчального тижня;
⎯ реалізація програм прискореної освіти, що передбачають ущільнення навчального матеріалу та зосередження уваги на ключових питаннях програми;
⎯ корекційні освітні програми у формі індивідуальних занять для окремого учня або групи учнів;
⎯ технології адаптивного навчання, під час якого клас поділяється на окремі групи, які працюють поза основним навчальним часом над усуненням конкретних прогалин у знаннях і навичках відповідно до освітніх потреб здобувачів;
⎯ короткочасні програми надолуження освітніх втрат, спрямовані на додаткове опрацювання окремих питань в позаурочний час або під час вихідних;
⎯ попередня діагностика, що ґрунтується на методології освітніх вимірювань та здійснюється з використанням стандартизованих інструментів визначення рівня академічних досягнень здобувачів загальної середньої освіти різних рівнів;
⎯ використання відкритих онлайн-платформ, що містять дидактичні матеріали для учнів і педагогів, тренажери, засоби віртуального навчального експерименту та доповненої реальності, діагностувальні роботи, що постійно оновлюються.
Зокрема, звертаємо увагу на Всеукраїнську школу онлайн за підтримки МОН України.
Режим доступу:
Також рекомендуємо для використання у роботі вчителя математики посібник, який розташований на дистанційній платформі Moodle Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти: „М.Й. Шеверя. Використання цифрових засобів навчання при дистанційному викладанні математики. – Навчально-методичний посібник. Ізянський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Хустської міської ради Закарпатської області, 2023. – 114 с”. У даному посібнику описано особливості використання та застосування цифрових засобів при дистанційному викладанні математики. Розглядаються можливості різних програмних продуктів – як загального так і спеціального призначення. Інтеграція різних цифрових ресурсів у освітній процес проілюстрована прикладами з досвіду роботи авторки.
Режим доступу:
http://org.zakinppo.org.ua/mod/forum/discuss.php?d=52
5-6 класи
У 2023/2024 навчальному році вивчення математики у 5-6 класах буде здійснюватися за Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. No 898 (далі – Державний стандарт) та Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 р. No 235 (далі – Типова освітня програма).
Режим доступу:
Міністерством освіти і науки України рекомендовано модельні навчальні програми „Математика. 5 – 6 класи” для закладів загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 No 795). Вони розміщені на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України.
Режим доступу:
та офіційному сайті ДНУ „Інститут модернізації змісту освіти”.
Режим доступу:
https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal- ni-prohramy/matematychna-osvitnia-haluz/matematyka/.
У модельних навчальних програмах реалізовано компетентнісний потенціал математичної освітньої галузі, базові знання, зазначені в додатку 7 Державного стандарту, та вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з математичної освітньої галузі, зазначені в додатку 8 Державного стандарту. У вступі авторами модельних навчальних програм розкрито характеристику навчального змісту, шляхи реалізації програми та особливості організації освітнього процесу.
Для реалізації мети повної загальної середньої освіти, а також належної організації освітнього процесу кожен заклад освіти розробляє та використовує в освітній діяльності освітню програму закладу освіти, яка розробляється на основі Типової освітньої програми і містить перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, та/або навчальних програм, створених на основі модельних навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що мають містити опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не меншому, ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами. Відповідно, заклад освіти може обрати одну із запропонованих модельних навчальних програм і на її основі створити навчальну програму закладу освіти.
Типовим навчальним планом (додаток 3 до Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України 19 лютого 2021 року No 235 (далі – Типова освітня програма), для вивчення математичної освітньої галузі в 5 класі рекомендовано 5 годин на тиждень. Слід зазначити, що навчальне навантаження у типових навчальних планах орієнтоване на „рекомендований” навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі на адаптаційному та предметному циклах навчання базової середньої освіти. Згідно з пунктом 3 Додатку 3 до Типової освітньої програми кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі визначається закладом освіти самостійно у межах заданого діапазону – від мінімальної (4 год на тиждень) до максимальної (6 год на тиждень).
Наказом Міністерства освіти і науки України від 01 квітня 2022 р. No 289 затверджено „Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти” (далі – Рекомендації). Згідно з Рекомендаціями серед основних видів оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом освіти, особлива роль відводиться формувальному оцінюванню. Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім рівневого або бального може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).
Звертаємо також увагу, що для 5 класів за рішенням педагогічної ради (за потреби) заклад освіти може визначити адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання.
Період адаптації до навчання у 5-му класі є одним із найважчих періодів шкільного життя. Це обумовлено сукупністю тих змін, що відбуваються в шкільному середовищі й внутрішньому світі дітей 10–11-річного віку. А саме: збільшення обсягу й розмаїтість змісту освіти; збільшення ваги багатопредметного навчання й якісне ускладнення вимог, що пропонуються школяру різними вчителями з різним стилем викладання; на місце першої вчительки приходить новий класний керівник; відбувається перехід до кабінетної системи навчання. Стан дітей у цей період з педагогічної точки зору характеризується низькою організованістю, неуважністю й недисциплінованістю на уроках, зниженням інтересу до навчання і його результатів; із психологічної – зниженням самооцінки, високим рівнем ситуативної тривожності.
Адаптаційний період надає можливість безболісно пристосуватися до нових умов навчання та знизити рівень стресу. Недопустимим є перевантаження учнів зайвими за обсягом домашніми завданнями, їх необхідно дозувати з урахуванням рівня підготовки учня, гігієнічних вимог віку. Щоб знайти оптимальні форми та методи взаємодії, учителі, які навчатимуть математиці учнів 5 класів, мають познайомитися з освітніми програмами для початкової школи, методикою роботи з дітьми конкретного вчителя початкової школи, від якого клас переходить в основну школу. Для реалізації якнайкращої співпраці вчителя-початківця та вчителя математики методистом математики навчально-методичного кабінету методики викладання природничо-математичних дисциплін, технологій та фізичної культури Петечук К.М. у співпраці з науковцями кафедри теорії і методики професійної освіти та інноваційних технологій ЗІППО методичні рекомендації щодо викладання математики в початковій школі, які також розташовані на дистанційній платформі Moodle Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти.
Режим доступу:
http://org.zakinppo.org.ua/mod/forum/discuss.php?d=23
7-9 класи
Вивчення математики у 7-9 класах у 2023/2024 навчальному році буде здійснюватися за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року No 1392, Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня і Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня.
Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF#Text.
Звертаємо увагу на те, що також Міністерство освіти і науки України для практичного використання надало методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу у 7-9 х класах в умовах реалізації концепції „Нова українська школа” для закладів загальної середньої освіти, які є учасниками інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою „Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти”.
Режим доступу:
https://zakinppo.org.ua/novyny/metodychni-rekomendatsii-mon-dlia-7-9-klasiv-nush/
Учні 7-9 класів продовжують навчатись за навчальною програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 No 804, Навчальні програми розміщені на сайті МОН України. Режими доступу:
Режими доступу:
для 8-9 класів з поглибленим вивченням математики
Навчальні програми укладено на компетентнісній основі. Розставлені наголоси на формування практичних навичок для подальшого їх застосування в реальному житті замість опрацювання великого об’єму теоретичного матеріалу без можливості його застосування на практиці. Шкільний курс математики спрямований не лише для розвитку математичної компетентності, а й інших ключових компетентностей. У програмах наведено таблицю з їх переліком та завданнями, покладеними на математику для розвитку компетентностей.
Пропонуємо, працюючи з учнями, приділити більше уваги прикладній спрямованості математики, використовувати завдання, що розвивають уміння бачити математику в реальному світі, застосовувати вивчені формули та способи розв’язування математичних задач для досягнення особистих (повсякденних, життєвих) цілей і потреб. Зосереджуватись не лише на задачах на відсоткові розрахунки, на прийнятті рішень стосовно особистих та колективних фінансових питань, а й на завданнях, у яких необхідно пояснити або обґрунтувати власну думку, спираючись на результати виконаних розрахунків, довести або спростувати твердження на підставі отриманих результатів обчислень. Використовувати завдання на аналіз графіків і діаграм, розшифрування представлених там даних, їх пояснення. Для розвитку вмінь учнів розв’язувати геометричні задачі так званої „практичної” спрямованості більше уваги приділяти формуванню в учнів умінь і навичок, будувати й досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи в життєвих ситуаціях. Також під час роботи з учнями на уроках математики варто звертати увагу на такі комплексні завдання, для виконання яких необхідно поєднувати як алгебраїчні, так і геометричні знання й уміння, знаходити різні способи вирішення однієї проблеми. Досягненню таких цілей також можуть сприяти як уроки з міжпредметними зв’язками, так і інтегровані уроки.
У контексті положень „Нової української школи” завданням педагогів є формування в учнів різних ключових компетентностей та спільних для них вмінь. З цією метою у програми з математики імплементовані чотири наскрізні змістові лінії ключових компетентностей: „Громадянська відповідальність”, „Екологічна безпека та сталий розвиток”, „Здоров’я і безпека”, „Підприємливість і фінансова грамотність”. Інтеграція наскрізних ліній ключових компетентностей у процесі навчання математики дає змогу вчителю формувати в учнів практичні навички з метою їх успішного застосування в реальних життєвих ситуаціях. Гарну добірку завдань саме такого характеру містить збірник задач „Д.В.Васильєва, Н.І.Василюк. Збірник задач з математики. 5-9 класи: Наскрізні лінії ключових компетентностей та їх реалізація. / Київ. – 2017. Вид. „Освіта”. – с.111”.
Розподіл годин для вивчення математики рекомендовано здійснити у 7-9 класах так: 4 години на тиждень – 2 години алгебри та 2 години геометрії, а для 8-9 класах (поглиблене вивчення) – 8 годин на тиждень – 5 годин алгебри та 3 години геометрії.
10-11 класи
Вивчення математики у 7-9 класах у 2023/2024 навчальному році буде здійснюватися за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року No 1392, Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня і Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня.
Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF#Text.
Учні 10-11 класів продовжують навчатись за навчальною програмою „Математика (рівень стандарту). 10-11 класи” та „Математика (профільний рівень). 10-11 класи”, затверджені наказом МОН від 23.10.2017 No1407 „Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти”
Режим доступу:
рівень стандарту https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-klas/2018-2019/matematika.-riven-standartu.docx;
профільний рівень https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-klas/2018-2019/matematika-profilnij-rivenfinal.docx;
початок вивчення на поглибленому рівні з 8 класу
Варто нагадати, що навчальна програма з математики (Алгебра і початки аналізу та геометрія, рівень стандарту) для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти розрахована на 3 години на тиждень. Вивчаються 2 окремих предмета: „Алгебра і початки аналізу” та „Геометрія”. У І семестрі 10 класу виділяється 2 години на геометрію та 1 година на алгебру і початки аналізу, у ІІ семестрі навпаки – 1 година на геометрію та 2 години на алгебру і початки аналізу. Разом на вивчення алгебри і початків аналізу відводиться 54 години протягом року, а на геометрію 51 година. Математика (профільний рівень) – 9 годин на тиждень (6 годин алгебри і початків аналізу та 3 години геометрії).
Наприкінці кожної теми з алгебри і початків аналізу та з геометрії вчитель проводить тематичне оцінювання. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми, крім оцінок за ведення зошита.
Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичного окремо з алгебри і початків аналізу, і окремо – з геометрії. Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню передбачено оцінювання учнів 10-11-х класів з математики.
Семестрова оцінка з математики виводиться як середнє арифметичне семестрових оцінок з двох математичних курсів (алгебри і початків аналізу та геометрії) і здійснюється округлення до цілого числа. Наприклад, учень/учениця має семестрові оцінки 8 з алгебри і початків аналізу та 9 – з геометрії. Тоді середнє значення становитиме (8+9):2=8,5≈9. Отже, семестрова оцінка з математики – 9. Семестрова оцінка з математики у класному журналі виставляється без дати на сторінці з алгебри і початків аналізу в стовпчик із надписом „І семестр. Математика”, „ІІ семестр. Математика” та на сторінці зведеного обліку. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню відповідно до „Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів”, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03 червня 2008 року No 496. Коригована семестрова оцінка з математики виводиться як середнє арифметичне скоригованих семестрових оцінок з двох математичних курсів (алгебри і початків аналізу та геометрії) та здійснюється округлення до цілого числа за наведеним вище прикладом. Виставляється коригована семестрова оцінка з математики на сторінку з алгебри і початків аналізу.
Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок з математики. Річна оцінка з математики виставляється на сторінку з алгебри і початків аналізу в стовпчик з надписом „Річна. Математика”. На сторінку зведеного обліку навчальних досягнень учнів річна оцінка з математики виставляється у стовпчик „Математика”.
Можливе виділення додаткових годин із варіативного складника навчального плану.
Розподіл додаткових годин між алгеброю і початками аналізу та геометрією залишається на розсуд вчителя. Додаткові години поповнюють години резерву. В свою чергу години резерву вчитель, на власний розсуд може витрачати на систематизацію та повторення матеріалу на початку та в кінці року, збільшення кількості годин на кожну із вказаних тем, зокрема для внесення змін до орієнтовного календарно-тематичного плану.
Реалізації варіативної складової навчальних планів
• Програми курсів за вибором та факультативів з орієнтовним календарно-тематичним плануванням та методичними рекомендаціями щодо їх викладання:
• Збірник програм для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах) (упорядники Прокопенко Н.С., Єргіна О.В., Вашуленко О.П.).
• Логіка. Програма факультативного курсу для 5-9 класів (авт. Буковська О.І., Васильєва Д.В.).
• Навчальна програма курсу за вибором „Логіка” (авт. Митник О.Я.).
• Математика. Навчальна програма для учнів 5-7 класів загальноосвітніх навчальних закладів математичного, економічного та інформаційно-технологічного профілів (упорядники Яценко С.Є., Сіра Л.І., Цьома Т.І.).
• Навчальна програма „Математика” для учнів 5-7 класів закладів загальної середньої освіти з класами з поглибленим вивченням математики (автор Харік О.Ю.).
Академічна свобода вчителя
Освітня програма закладу загальної середньої освіти є основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів. Вона має бути розроблена закладом освіти з урахуванням гарантованих державою прав щодо академічної, організаційної, фінансової і кадрової автономії закладу освіти, а також прав педагогічних працівників на академічну свободу. Академічна свобода вчителя передбачає: свободу викладання; свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність; вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі; розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проектів; використання різних освітніх методик і технологій, методів і засобів у відповідності до Держстандарту. Навчальні програми спрямовані насамперед на реалізацію вимог Державного стандарту базової середньої освіти. Отже, зміст навчальних програм з математики передбачає механізм впровадження завдань компетентнісного підходу при викладанні математики в умовах Нової української школи. На основі навчальної програми, затвердженої педагогічною радою закладу, вчитель складає календарно-тематичне планування та поурочні плани-конспекти уроків у довільній формі з урахуванням навчальних можливостей учнів класу, їх фізичного, психічного, інтелектуального розвитку, освітніх потреб, з можливістю використання друкованих чи електронних джерел та ін. Встановлення стандартів є неприпустимим. При викладанні математики вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання. При цьому він зобов’язаний забезпечити розкриття змісту навчального матеріалу, передбаченого програмою. Аналізуючи засвоєння і вміння застосовувати навчальний матеріал, учитель має право переносити теми уроків, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Адміністрація закладу загальної середньої освіти та працівники методичних служб можуть тільки надавати методичну допомогу вчителю з метою покращення освітнього процесу, а не його контролю.
Нагадаємо, що при викладанні математики основною ланкою в системі контролю у закладах загальної середньої освіти є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення рівнів опанування навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання. Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести, тощо спрямовано на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою класу. Також звертаємо увагу на важливість урахування мотиваційно-стимулюючої функції поточного оцінювання.
Тематичне оцінювання пропонується здійснювати на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються. Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів.
Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.
Оцінювання має бути зорієнтованим на очікувані групи результатів навчання, передбачені навчальною програмою.
Навчальна література
Перелік навчальної літератури та навчальних програм, що мають грифи „Рекомендовано Міністерством освіти і науки України”, „Схвалено для використання в освітньому процесі” або висновок „Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах”, постійно оновлюється і доступний на офіційному вебсайті ДНУ „Інститут модернізації змісту освіти”, що розміщено за покликанням.
Режим доступу:
https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/
Акцентуємо увагу, що електронні версії підручників з математики для 5-11 класів розміщено на офіційному сайті Інституту модернізації змісту освіти.
Режим доступу:
https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/
Звертаємо також увагу на використання в освітньому процесі тільки навчальної літератури, яка має гриф Міністерства освіти і науки України або висновок „Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах” відповідною комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України.
Зауважимо, що методичні рекомендації щодо навчання математики у 7-11 класах, надані у листі Міністерства освіти і науки України від 19.08.2022 року No1/9530-22 „Про інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році”, залишаються чинними і в 2023/2024 навчальному році.
Робота із обдарованими учнями
Звертаємо увагу на важливість роботи із обдарованою молоддю. Це і розв’язування нестандартних завдань при викладанні математики, так і організація та проведення різноманітних інтелектуальних змагань, в тому числі олімпіад та конкурсів.
Наприклад, варто згадати про Міжнародний математичний конкурс „Кенгуру”. Вперше конкурс-гру „Кенгуру” в нашій державі було проведено у 1997 році. Метою конкурсу є залучення учнів у цікавий і пізнавальний світ математики. Учасником конкурсу може бути кожен учень від 2-го по 11-й клас з усіх куточків України. Гра цікава як призерам Всеукраїнських олімпіад із різних предметів, так і тим, хто лише починає засвоювати ази цієї чудової науки – математики. Особливість конкурсу полягає у тому, що ані переможців, ані переможених немає. Кожна дитина знає, що це насамперед особиста перемога. Серед „кенгурят” понад 20 призерів Міжнародних предметних олімпіад і тисячі дітей, які вперше зацікавились математикою саме під час конкурсу. Варто згадати, що у 2013-2014 роках учасниками від Закарпатської області були майже 20 000 школярів.
Режим доступу:
Зазначимо, що в Ужгороді відбувся ІV етап LХ Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики, в якому взяли участь команди із 21 області України, міста Києва та Українського фізико-математичного ліцею. Також для участі у змаганнях прибули й 14 школярів, які через війну в Україні тимчасово перебувають за кордоном. Змагання за звання найкращого знавця математики тривали з 3 до 7 квітня 2023 року на базі Ужгородського наукового ліцею Закарпатської обласної ради. У заключному етапі олімпіади з математики змагалися 2 учні 7 класу, 35 учнів 8 класу, 33 учні 9 класу, 40 учнів 10 класу, 31 учень 11 класу, загалом – 141 учасник. Організація та проведення заходу здійснювалися за надійної підтримки та сприяння Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації – обласної військової адміністрації та Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти.
Учні 8-11-х класів за звання найкращого знавця математики змагалися протягом тижня.
Дипломи І ступеня отримали 9 школярів, із них 6 представили Україну на міжнародному рівні цього літа в Японії і вибороли 1 срібну та 5 бронзових медалей. Дипломи ІІ ступеня виборов 21 учасник, а ІІІ ступеня – 37 школярів.
Закарпаття теж продемонструвало високий рівень знань на ІV етапі LХ Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики. Маємо двох переможців олімпіади. Це вихованці Ужгородського наукового ліцею: десятикласник Сергій Король (диплом ІІ ступеня) та учениця 9 класу Аліна Міца (диплом ІІІ ступеня).
Із завданнями, вказівками до них і критеріями оцінювання можна ознайомитися, наприклад, на платформі Moodle ЗІППО.
Режим доступу:
IV етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики 2023 р., 1 день
http://org.zakinppo.org.ua/mod/forum/discuss.php?d=48
IV етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики 2023 р., 2 день
http://org.zakinppo.org.ua/mod/forum/discuss.php?d=49
IV етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики 2023 р., критерії
http://org.zakinppo.org.ua/mod/forum/discuss.php?d=50
Для роботи з обдарованими учнями методистом математики навчально-методичного кабінету методики викладання природничо-математичних дисциплін, технологій та фізичної культури Петечук К.М. у співпраці з науковцями кафедри теорії і методики професійної освіти та інноваційних технологій видано методичні рекомендації щодо розв'язування олімпіадних завдань, які також розташовані на дистанційній платформі Moodle Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти.
Режим доступу:
http://org.zakinppo.org.ua/mod/forum/discuss.php?d=25
Також на цій ж платформі розташовані для користування і розвитку творчих здібностей школярів завдання і вказівки до них ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнської олімпіади з математики за 2022/2023 навчальний рік.
Режим доступу:
ІІ етап Всеукраїнської олімпіади з математики 2023 рік
http://org.zakinppo.org.ua/mod/forum/discuss.php?d=46
ІІІ етап Всеукраїнської олімпіади з математики 2023 рік
http://org.zakinppo.org.ua/mod/forum/discuss.php?d=47
Про оцінювання якості освіти
Звертаємо увагу на те, що Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) – це державна установа, яка здійснює зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на певному освітньому рівні, та проводить моніторингові дослідження якості освіти.
На сайті УЦОЯО можна знайти матеріали:
⎯ щодо нормативного забезпечення дослідження,
⎯ для підготовки учнів до тестування (ЗНО, НМТ),
⎯ моніторингового дослідження PISA,
⎯ для учасників вступних випробовувань у ВНЗ,
⎯ моніторингового дослідження початкової освіти,
⎯ щодо сертифікації педагогічних працівників.
Режим доступу:
Напрацювання науково-педагогічних та педагогічних працівників Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти щодо питань ЗНО і НМТ з математики розташовані на дистанційній платформі Moodle.
Режим доступу:
http://org.zakinppo.org.ua/mod/forum/discuss.php?d=18
http://org.zakinppo.org.ua/mod/forum/discuss.php?d=43
На сайті українського проекту „Якість освіти” можна долучитися до STEM-навчання.
Режим доступу:
Укладач:
Катерина Петечук,
методист навчально-методичного кабінету
методики викладання природничо-математичних
дисциплін, технологій та фізичної культури ЗІППО
Додатково див. • Методичні рекомендації до 2023-2024 начального року від Вінницької академії безперервної освіти
Коментарі
Додати коментар