Автор: Людмила Булигіна, учитель інформатики.
Побували в музеї просто неба в Пирогові.
На порозі старої школи про що говорити? Звичайно ж, про освіту.
Але спочатку подивитись на різки, що зустрічають біля дверей, на розклад уроків, на «смарт», у якому жив вчитель, на старі фото.
Часи не змінюють нічого докорінно в одній людині, а випробування лише підсвічують те, що і так є.
Є ілюзія, що дистанційне навчання погіршило якість освіти. При цьому не враховується те, що технології покращили цю якість в рази доступом до контенту абсолютно іншого рівня. Хороший урок на онлайн-платформі набагато ефективніший, ніж оффлайн урок поганого вчителя.
Чому мало хто говорить про те, що відсоток учнів, які прагнули до навчання, не змінився, а їх рівень освіти став вищим? Доступ до кращих англомовних освітніх джерел, стрімкий розвиток українського контенту – все сприяє тому, що навчатись можна і цікавіше, і швидше.
Дистанційна лише висвітлила ту проблему, яка була: більшість не хоче вчитись, бо це не закладено в сім'ї як цінність.
Бо якщо це є, то знайти спосіб зараз немає жодної проблеми. Ну хіба що інтернет поганий. Але це точно вирішується.
А про різки на вході все ж таки треба пам'ятати.
І навчитись застосовувати для себе. Особливо тоді, коли проблему бачиш не в собі, а в інших.
Коментарі
Додати коментар