Іспити = тривога? Як батькам допомогти дитині впоратися з тривогою перед іспитами

Тривожність та страх перед іспитами – розповсюджене явище. Прагнення батьків підтримати свою дитину — природне й важливе. Та нерідко знайти потрібні слова або дібрати ефективні способи підтримки буває непросто. Щирі фрази на кшталт: «Не хвилюйся так» чи «Вчися сумлінно — і все в тебе вийде» можуть викликати у дитини не полегшення, а роздратування або образу.

🔍 З чого можна почати?

Почніть з того, що оцініть рівень хвилювання. Для цього можна використати 10-бальну шкалу. На скільки балів зараз тривожитеся ви щодо майбутніх іспитів? Це саме питання можна поставити і дитині.

Отримані результати допоможуть зрозуміти, з чиєю тривогою в першу чергу варто працювати. Оскільки нерідко буває так, що саме батьки передають дітям своє надмірне хвилювання.

Також результати такої «мінідіагностики» допоможуть визначити подальші дії. Чим вищий бал, тим більше кроків може знадобитися, щоб подолати тривожність. Проте маленькі, але послідовні та систематичні кроки точно призведуть до результату!

💬Обговоріть з дитиною, чому ця цифра саме така? З чого складається це хвилювання? Будьте терплячі та уважні, вислуховуючи відповідь, бо саме вона і визначатиме послідовність подальших кроків. Іноді хвилювання має суто емоційну природу, пов’язану особливостями характеру, але частіше серед причин можна виділити:

•  брак інформації про процес;

•  нерозуміння того, як ефективно спланувати підготовку;

•  невпевненість у своїх знаннях: істина та помилкова;

• відсутність деяких практичних речей (посібник, застосунок для тренування);

• деструктивні думки, пов’язані з гіперболізацією події (якщо не здам, то…).

Кожен з цих пунктів потребуватиме окремого індивідуального підходу.

Проте, проаналізуймо деякі важливі аспекти підготовки до екзаменів, на які можуть повипливати батьки.

Подбайте про простір, в якому навчається дитина. Чи достатньо світла, чи зручний стілець, чи є все необхідне канцелярське приладдя? Чи потребують поліпшення технічні умови: можливості телефону та комп’ютера для встановлення необхідних застосунків, якість інтернету для перегляду навчальних відео тощо.

Уважно проаналізуйте режим харчування, сну та фізичної активності вашої дитини. Чи варто додати в раціон продукти, що містять вітаміни та мікроелементи, які поліпшують роботу мозку? Чи має дитина проблеми зі сном? Скільки годин на добу вона спить? Чи виходить на прогулянки?

Проаналізуйте, які стратегії заспокоєння та перемикання має ваша дитина? Як вона відпочиває від уроків? Які заняття приносять їй задоволення? Іноді в стані сильного стресу людина забуває про прості та дієві способи, що можуть поліпшити її стан. А близькі поруч можуть про них нагадати і допомогти організувати.

“Сходімо в парк та посмакуємо солодкою ватою. Ти так її любиш, а цієї весни ще не їв(ла) її у парку”.

Згадайте фрази, якими ви підтримуєте дитину. Проаналізуйте реакції дитини на ці фрази. Які з них є особливо приємними для неї, які залишають її байдужою? Словесна підтримка важлива! Деякі слова окриляють, а деякі обрубають крила. Скажіть:

✨ «Я вірю в тебе»

✨ «Ти впораєшся»

✨ «Я поруч і хочу допомогти. Скажи як»

✨ «Все вдасться, ми завжди щось придумаємо»

✨ «Бачу, як ти стараєшся»

✨ Безумовне «Люблю тебе»

А ось фрази-порівняння з іншими, знецінення прикладених зусиль або катастрофізування майбутнього точно посилять тривогу:

🚫«Твій однокласник днями сидить готується, а ти думаєш, що за 2 години в день щось вивчиш?»

🚫«І яке майбутнє тебе чекає, якщо ти не складеш цей іспит?»

🚫«Доведи, що ти не слабак»

Не нав’язуйте дитині свої способи підготовки, а допоможіть дослідити власні.

• В тебе вже складається своя система підготовки! Що ефективно працює? А що плануєш змінювати?

• Як я можу тобі допомогти?

• Якщо хочеш, поділюся тим, як я готувався(лась) до екзамену. Що було особливо ефективним для мене.

• Яка інформація про іспити тобі допомогла, а якої ще не вистачає? Подумаймо, де і як її дізнатися.

Створюйте план «Б». Що ви будете робити, якщо результат буде не таким, як дитина очікує. Пам’ятайте, оцінки – це важливо, але найважливіше – це здоров’я дитини, її позитивне уявлення про себе і ваші відносини.

Опановуйте самі та допоможіть дитині опанувати техніки зниження тривоги: дихання, релаксаційні вправи, самомасаж, антистреси. Детальніше про них ми розповімо в наступних дописах.

Якщо ви бачите, що дитина дуже тривожиться, а вам складно налагодити з нею контакт і впровадити запропоновані поради – розгляньте можливість звернення до психолога.

Варто звертати увагу на те, як почувається дитина: чи не порушився в неї сон та апетит, чи є сили на виконання рутинних справ (гігієна, складання речей, мінімальна фізична активність), що вона говорить про себе і про своє майбутнє. Ці маркери свідчать про стан психічного здоров’я підлітка і їх не можна ігнорувати та лишати поза увагою.

🚫 Чого не варто робити?

Системно вживати заспокійливі засоби без призначення лікаря! Лише лікар може оцінити, чи потребує дитина медикаментозної підтримки для нервової системи, а також визначити дозування та мінімізувати побічні дії препаратів.

Вживати заспокійливі засоби перед самим іспитом. Вони на всіх діють по-різному. І ймовірність, що в найвідповідальніший момент відбудеться гальмування нервової системи дуже висока. Тому не ризикуйте і не приймайте препарати напередодні іспиту.

Порушувати режим. Перед іспитами важливо достатньо поспати, мати відпочинок, їсти звичну їжу та виконувати звичні дії у спокійній доброзичливій атмосфері.

🌟 Вірте у свою дитину! Вона вже велика молодчинка, бо навчання під час війни – це нелегкий процес!