Інформаційна підтримка педагога. Календар знаменних і пам’ятних дат. Вересень
Календар знаменних і пам’ятних дат
Вересень
1 вересня – День знань
У світі немає єдиної дати початку нового навчального року, але в Україні перший вересневий день – не тільки настання осені, а й початок навчання для здобувачів освіти в наступному класі чи на наступному курсі.
В умовах воєнного часу безпека кожної дитини – на першому місці, тому навчальний рік відбуватиметься за різними формами навчання, які обрали батьки.
Але оскільки в нашому суспільстві до освіти прийнято ставитися з особливою повагою, то 1 вересня – не просто початок освітнього процесу, а й щорічне свято всіх здобувачів освіти, їх батьків та педагогів.
5 вересня – Міжнародний день благодійності
На 58-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН (резолюція від 17.12.2012 № 67/105) проголошено про заснування Міжнародного дня благодійності 5 вересня, у день вшанування пам’яті матері Терези. Мета свята – привернути увагу до проблем людей, пов’язаних із бідністю та гуманітарними кризами, нагадати про важливість благодійності та волонтерської діяльності.
Більш детальну інформацію до Міжнародного дня благодійності буде представлено на сайті КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» в розділі «Бібліотека».
6 вересня – Всесвітній день читання книги (National Read a BookDay)
Свято започатковано з метою спонукати всіх більше читати, сприяти формуванню культури читання.
Читання знижує стрес на 68 відсотків. Читаючи всього 20 хвилин на день, ви зможете прочитати за рік 3 600 сторінок. Це 12 книг по 300 сторінок кожна.
Читання – це найшвидший спосіб поповнення словникового запасу. Кожна книга має значення. У світі відомо близько 130 мільйонів виданих книг (за даними Бібліотеки Конгресу США).
Учені зараховують до перших книг месопотамські глиняні таблички з клинописом, на яких стародавні мудреці наносили важливі відомості. Кожна така міцна пластина укладалась у спеціальний ящик для зберігання – перший відомий в історії вид палітурки, вік якого датується більше 5000 років.
Найменша книга (1'1мм) – казка «Старий король Коул», надрукована на папері щільністю 22 г/м2 тиражем 85 екземплярів у березні 1985 р. видавництвом «Гленіффер прес», Шотландія. Сторінки книги можна перегортати тільки за допомогою голки й дуже обережно.
Найбільшою книгою у світі за обсягом уважають роман Жуля Ромена «Люди доброї волі» (близько 2 млн слів), надрукований у 27 томах, який автор писав протягом 14 років.
Найдорожчою книгою є «Кодекс Лестера», куплений Біллом Гейтсом за 30,8 млн доларів. Ця книга складається із 72 сторінок і містить наукові ідеї та малюнки великого Леонардо да Вінчі. Трохи менше коштує Біблія Гуттенберга – 25 млн доларів.
Найбільшу кількість видань має Біблія. За приблизними підрахунками, у світі продано 3 900 000 000 її копій.
6 вересня – 160 років від дня народження Дмитра Граве (1863 – 1939), українського математика
Дмитро Граве – академік АН України, професор Харківського й Київського університетів, засновник математичної школи в Україні, першої наукової алгебраїчної школи (Київ), перший директор Інституту математики ВУАН у Києві. Започаткував знамениті наукові семінари Дмитра Граве, що відбулися в університеті та в нього вдома. Автор наукових праць і посібників для вищої школи. 1912 р. була видана його монографія «Енциклопедія математики» для широкого кола зацікавлених читачів.
6 вересня – 95 років від дня народження Миколи Дмитровича Ярмаченка (1928 – 2010),українського педагога
М. Д. Ярмаченко – відомий доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік, засновник і перший президент Академії педагогічних наук України, завідувач кафедри дефектології та проректор із навчальної роботи Київського педагогічного інституту, директор НДІ педагогіки, радник Президії АПН України, фундатор створення в Україні наукової школи сурдопедагогів та істориків-педагогів. Відомими є його монографії, підручники, посібники з історії педагогіки, психології, соціології, дефектології, навчання та виховання дітей із вадами слуху, з окремих методик викладання суспільних і природничих наук.
7 вересня – Міжнародний день чистого повітря для блакитного неба (International Day of Clean Airfor Blue Skies)
Цей день запроваджено резолюцією Генеральної Асамблеї ООН (від 19.12.2019 A/74/381), щоб привернути увагу до проблеми якості повітря.
Забруднення повітря є надзвичайно серйозним екологічним ризиком для здоров’я людини та другою найбільш поширеною причиною смерті від неінфекційних захворювань після куріння тютюну. Це глобальна проблема з віддаленими наслідками через перенесення забруднювачів на великі відстані. За відсутності рішучих дій кількість передчасних смертей, викликаних забрудненням повітря, за оцінками фахівців, до 2050 року може збільшитися на 50%.
8 вересня – Міжнародний день грамотності
ЮНЕСКО відзначає Міжнародний день грамотності з 1966 року, намагаючись привернути увагу суспільства й мобілізувати міжнародну суспільну думку, викликати інтерес і досягти активної підтримки зусиль, спрямованих на поширення грамотності, що є однієї з головних сфер діяльності ЮНЕСКО.
Традиція щорічно відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року. Саме ця конференція рекомендувала оголосити 8 вересня, дату урочистого відкриття конференції, Міжнародним днем грамотності та святкувати його щорічно в усьому світі.
8 вересня – Міжнародний день солідарності журналістів
Затверджено цей день у 1958 році на 4-му зібранні Міжнародної організації журналістів. Дата обрана на честь ушанування пам’яті Юліуса Фучика, чеського письменника та журналіста, заарештованого й страченого в нацистській в’язниці 8 вересня 1943 р. Його книга «Репортаж, писаний у зашморгу» є однією з найвідоміших чеських творів, перекладена більше ніж 90 мовами світу.
Цей день є проявом єдності та загальної позиції щодо захисту прав журналістів.
8 вересня – 125 років від дня народження Наталії Михайлівни Ужвій (1898 – 1986), української артистки, акторки театру «Березіль» (1926 – 1936)
Наталія Ужвій – видатна українська акторка, творчий шлях якої збігся з декількома значними ерами в історії національного театру й кіно; зокрема без неї не можна уявити собі історію «Березолю» Леся Курбаса, кінофабрики ВУФКУ, «евакуаційного» кіно часів Другої світової війни, Одеського, Харківського, Київського драматичних театрів.
У репертуарі Н. Ужвій близько 219 ролей у театрі та 20 в кінофільмах.
Найкращі з них: Фруманс («Золоте черево» Ф. Кроммелінка, 1926), Маґельон («Король бавиться» В. Гюґо, 1927), Джулія («Змова Фієско…» Ф. Шіллера, 1928), Тьотя Мотя («Мина Мазайло» М. Куліша, 1929), Череда («Кадри» І. Микитенка, 1931), Беатріче («Багато галасу даремно» В. Шекспіра, 1940) та ін.
Пізніше – ролі героїнь майже в усіх драмах О. Корнійчука,О. Левади, М. Зарудного та інших драматургів.
Її гра вражала глядача реалістичністю, актрисі вдавалося розкрити душевні переживання своїх героїнь. Вона не просто грала, а немов створювала образи, наповнювала їх почуттями.
Яскраві ролі в кіно: Ярина («Тарас Шевченко», 1951), Марина («Тарас Трясило», 1927), Настя («Прометей», 1936), Анна («Украдене щастя», 1952), Марія («Земля», 1954, за однойменною повістю О. Кобилянської) та ін.
Наталія Ужвій – перша українська акторка, фільм за участі якої був відзначений Головним призом асоціації кінокритиків США і Вищою премією газети DailyNews «За кращий іноземний фільм в американському прокаті 1944 року», а також призом Національної ради кіноглядачів США.
У 1954 – 1973 рр. вона очолювала Українське відділення Театрального товариства.
Обличчя славетної актриси увічнив скульптор М. Манізер у Пам’ятнику Тарасові Григоровичу Шевченку в Харкові (скульптурний портрет Катерини, статуя кріпачки з немовлям на руках).
9 вересня – День українського кіно
Свято започатковано Указом Президента України від 12 січня 1996 року й відзначається другої суботи вересня.
Історія українського кінематографа починається з 1893 року, коли механік Одеського університету Йосип Тимченко зібрав перший у світі апарат, що вмів знімати та відтворювати кіно (знаменитий винахід братів Люм’єр з’явився на два роки пізніше). Перший в Україні сеанс кіно відбувся 2 грудня 1896 року в Харківському оперному театрі, сучасній обласній філармонії. На сеансі було показано декілька короткометражних стрічок, відзнятих у Харкові українським фотографом і першим оператором хроніко-документальних фільмів Альфредом Федецьким. Відтоді по Україні в містах Дніпро, Київ і Одеса почали з’являтися невеликі кіностудії, які знімали перші водевілі, комедії та драми.
Справжній прорив у кіно відбувся на початку XX ст. із виходом фільмів Олександра Довженка «Звенигора», «Арсенал» і «Земля» (1928 – 1930). А в 1930-ті роки вперше з’явився звук у стрічках Івана Кавалерідзе «Коліївщина», «Прометей» та «Наталка Полтавка» (1933 – 1936). Пізніше з’явилися кінофільми відомих режисерів – Сергія Параджанова, Кіри Муратової, Леоніда Осики, у яких засяяли такі зірки, як: Іван Миколайчук, Леонід Биков, Ада Роговцева та Богдан Ступка.
9 вересня – День фізичної культури і спорту України
Свято було започатковано Указом Президента України від 29 червня 1994 року й відзначається другої суботи вересня.
Фізична активність є нашою природною потребою, необхідною для гарного самопочуття та загального благополуччя. Масовому залученню громадян до регулярних занять фізкультурою та спортом надають увагу в усіх країнах, оскільки це зміцнює здоров’я нації, посилює віру людей у власні сили, а також формує звички цивілізованого суспільства — дисципліну, чесну конкуренцію, почуття співпричетності.
11 – 16 вересня – Тиждень освіти дорослих
Це міжнародне свято започатковано в 1999 році за ініціативою ЮНЕСКО.
Метою тижня є акцентування уваги дорослого населення на тому, що вчитися ніколи не пізно й робити це потрібно впродовж усього життя.
Більш детальну інформацію про Тиждень освіти дорослих буде представлено на сайті КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» в розділі «Бібліотека».
11 вересня – Всесвітній день боротьби з тероризмом
11 вересня 2001 року стався терористичний акт у Нью-Йорку та Вашингтоні, коли літаки з терористами врізались у вежі-близнюки та Пентагон. Загальна кількість загиблих – 2 996 людей. Як пам’ять про жертви цих терактів із 2008 року щорічно відзначають Всесвітній день боротьби з тероризмом.
12 вересня – 85 років від дня народження Бориса Івановича Чурилова (1938 – 2008), українського художника, родоначальника мистецтва малювання на бересті, заслуженого майстра народної творчості України (1978).
Перший малюнок на бересті Борис Чурилов, родом із Харківщини, зробив у 1967 році. Усе почалося з того, що одного разу в нього не знайшлося паперу й він, сидячи на березовій колоді, відірвав шматок кори та почав писати на ньому.
Відтоді береста стала його улюбленим матеріалом для роботи. Спочатку було важко, оскільки спеціальної художньої освіти в нього не було, а помилки на бересті виправити неможливо.
Та з роками виробилась унікальна особиста техніка малювання на цьому матеріалі. На кальку Чурилов твердим, тонко відточеним олівцем наносив малюнок самого бересту, створюючи ескіз із урахуванням цього малюнка, переводив на берест контури й тільки потім починав малювати, а точніше, видавлювати власне на бересті.
Береста виявилася благодатним матеріалом, оскільки має різні відтінки.
Крім того, художник випадково виявив, що від натискання олівця або іншого заточеного предмета залишається об’ємний рельєфний слід. При цьому залежно від сили натискання колір сліду на бересті може варіюватися від жовтого до чорного.
Працюючи майже 30 років із цим матеріалом, Борис Чурилов досяг високого рівня виконавської майстерності. Опановуючи матеріал, митець максимально використовував багаті природні властивості берести, збагачуючи композицію за рахунок залишених фрагментів кори берези, що імітують природне середовище, наприклад, плинні хмари, потрісканий грунт, доповнюючи колаж натуральним лишайником, що в поєднанні з ніжним кольором м’якого тонального звучання малюнка створює відчуття реальності та часової віддаленості.
13 вересня – 150 років від дня народження Дениса Лукіяновича (1873 – 1965), українського письменника, педагога
Денис Лукіянович відомий як літературознавець, педагог, кандидат філологічних наук, учитель шкіл Галичини та Буковини, викладач Львівського університету. Автор збірок оповідань («Ескізи і оповідання», «Новели»), повістей («Від кривди», «За Кадильну»), літературно-критичних праць із творчості Т. Шевченка, І. Франка, Н. Кобринської.
15 вересня – Міжнародний день демократії
Ініціатором відзначення Міжнародного дня демократії стала Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй у 2007 році. Мета цього дня – акцентувати увагу на тому, наскільки цінними для кожної особистості є свобода думки та дотримання прав людини, що невід’ємною частиною свободи є рівноправність і прозорі вибори, на яких кожен може здійснити своє волевиявлення.
16 вересня – Міжнародний день охорони озонового шару
У 1994 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй запровадила Міжнародний день охорони озонового шару. Озоновий шар захищає атмосферу Землі від згубного впливу сонячного випромінювання, але руйнується внаслідок антропогенних дій. Тому мета цього дня – зосередити увагу на означеній проблемі та запропонувати способи її розв’язання.
16 вересня – 120 років від дня народження Петра Борзяка (1903 – 2000), українського фізика, заслуженого діяча науки
Петро Борзяк – засновник наукової школи в галузі фізичної електроніки, комплексних досліджень фізичної природи різних фотокатодів, членкореспондент НАНУ. Із 1929 року працював в Інституті фізики АН України.
Серед основних праць: «Фотоелементи», 1936; «Емісійні властивості та провідність острівцевих ланцюжкових наноструктур», 1998 (співавтор).
17 вересня – День усиновлення
Мета свята – акцентувати увагу населення на важливості виховання дітей у сім’ях, підтримати та розвивати усиновлення. Цей день ушановують одночасно зі святом Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Сім’я – оптимальне середовище, щоб виростити здорову та щасливу особистість, успішну в майбутньому.
На жаль, в умовах повномасштабної війни рф в Україні збільшилася кількість дітей, у яких загинули батьки. Саме тому День усиновлення стає таким актуальним і важливим.
18 вересня – Міжнародний день читання електронних книг
Перше велике святкування International Readane Book Day відбулось у 2014 році за ініціативою одного з провідних дистриб’юторів електронних книг OverDrive. Відтоді це свято відзначається в більшості країн світу, адже в такого формату є багато переваг, зокрема одна з найбільших – це зручність. Усі частини серії книг можуть бути об’єднані в один файл із можливістю пошуку. Також захисники довкілля наголошують на економії паперу, заради якого вирубуються гектари лісу.
21 вересня – Всесвітній день подяки
Святкування Дня подяки розпочалось у 1965 році на Гаваях, коли міжнародні збори вирішили визначити день, щоб офіційно висловити подяку за безліч чудових речей, які можна знайти у світі. Цей День покликаний нагадати про важливість вираження подяки, відчувати вдячність і захоплюватися життям.
Роберт Еммонс, провідний науковий експерт із питань вдячності, професор Каліфорнійського Університету, у своєму есе «Велике благо» описує ключові переваги вдячності: у світі є багато гарних речей, відчувати вдячність – це усвідомлювати, що не тільки ми, а й усі люди навколо можуть стати джерелом цього добра.
21 вересня – Міжнародний день миру
Установлений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН (від 30.11.1982), цей день відзначався третього вівторка вересня, пізніше Генеральна Асамблея (резолюція 55/282 від 7.09. 2001) ухвалила, що з 2002 року Міжнародний день миру буде щорічно відзначатися 21 вересня, як день глобального припинення вогню, відмовлення від насильства. Усім державам і народам запропонували дотримуватися припинення воєнних дій протягом цього дня.
У центральних установах Організації Об’єднаних Націй цей День щорічно розпочинається спеціальною церемонією біля Дзвону миру, який установлений у західній частині саду, у дворі комплексу, на газоні перед будівлею Секретаріату.
Зазвичай о 10 год 00 хв за місцевим часом (14 год 00 хв по Гринвічу) Генеральний секретар ООН, перш ніж ударити у дзвін, виступає зі спеціальним зверненням і закликає народи всього світу задуматися на мить над значенням миру для всіх людей. Після хвилини мовчання Голова Ради Безпеки також оголошує заяву від імені членів Ради.
Особливе значення миру відчувається в умовах воєнної агресії. Болючі людські втрати й економічні збитки демонструють надзвичайну актуальність Дня миру, бо ніщо не змушує людей так глибоко усвідомити всі переваги мирного життя, ніж особистий досвід війни у власній країні.
21 вересня – День європейського співробітництва (ЄС)
З метою ознаменування досягнень європейського співробітництва 21 вересня в Європі відзначається цей день. Європа – поєднання різних культур, мов, цінностей та економік. Саме тому так важливо мешканцям Європи навчитися взаєморозуміння для реалізації максимального потенціалу.
22 вересня – День партизанської слави
Мета цього свята – вшанування пам’яті партизанів і підпільників, подвиг яких допоміг наблизити довгоочікувану перемогу в Другій світовій війні.
І сьогодні українські партизани тримають загарбників і зрадників у постійному страхові, нагадуючи, що російський світ – це суцільне зло.
23 вересня – Міжнародний день проти сексуальної експлуатації та торгівлі жінками і дітьми
Саме в цей день у 1913 році уряд Аргентини ухвалив закон стосовно протидії дитячій проституції. Міжнародний день боротьби із сексуальною експлуатацією та торгівлею жінками й дітьми був заснований Всесвітньою конференцією Коаліції проти торгівлі людьми в координації з Жіночою конференцією, що відбулася в Дацці, Бангладеш у січні 1999 року й була організована Міжнародною коаліцією проти торгівлі жінками.
За оцінками експертів, 71% поневолених людей у світі – це жінки й дівчатка, 29% – чоловіки і хлопчики. Понад 1,8 мільйона людей у світі є жертвами торгівлі людьми. Є чимало випадків, коли роботодавці насправді виявлялися работоргівцями, які викрадали людей і використовували їх для власної вигоди.
24 вересня – Міжнародний день глухих
Міжнародний день глухих заснований у 1951 році на честь створення Міжнародної федерації глухих, відзначають четвертої неділі вересня.
Присвячують його людям, котрі мають проблеми зі слухом. За статистикою, порушеннями слуху страждає кожна дев’ята людина, втрачаючи його в результаті травми, хвороби чи вроджених пороків.
Десятки чудових особистостей були глухими: П’єр де Ронсар (поет епохи Відродження, якого називали «принцом французьких поетів», був прекрасним фехтувальником і танцівником); Віктор Гюго (автор «Собору Паризької Богоматері»); Людвіг ван Бетховен (видатний композитор); Антоніо Станьолі (один з італійських художників); Ясен (французький скульптор); Жан-Жак Руссо (письменник).
В Україні Товариство глухих засновано в 1933 році. Наша дердава, як член ООН, ЮНЕСКО, ВООЗ та МОП, у 1959 році приєдналася до Всесвітньої федерації глухих.
24 вересня – Всеукраїнський день дошкілля
Четвертої неділі вересня суспільство вшановує працю вихователів, завідувачів, молодшого персоналу дитячих садків.
Дошкільний вік – один із найбільш відповідальних і важливих періодів у житті підростаючого покоління, коли починається формування особистості, почуття любові до Батьківщини, природи, навколишнього світу.
Бути вихователем – високе покликання та глибока повага. Це високий професіоналізм, терпіння та мудрість, увага до унікального внутрішнього світу дитини.
26 вересня – Всесвітній день здоров’я довкілля
Відзначати це свято почали у 2011 році в Індонезії. Цілі сталого розвитку (ЦСР), також відомі як Глобальні цілі, що були прийняті Організацією Об’єднаних Націй у 2015 році як загальний заклик до дій щодо викорінення бідності, захисту планети й забезпечення того, щоб до 2030 року всі люди жили в мирі та процвітанні зараз і в майбутньому.
17 цілей сталого розвитку мають комплексний характер – вони визнають, що дії в одній царині вплинуть на результати в інших, що розвиток має забезпечувати баланс між соціальною, економічною та екологічною стійкістю, розв’язуючи проблему зміни клімату, збереження океанів і лісів.
Саме тому здоров’я довкілля відіграє ключову роль у реалізації Цілей сталого розвитку.
26 вересня – Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї
Згідно з ухваленим рішенням Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (від 5.12.2013) було засновано Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї.
Мета свята – привернути увагу громадськості до проблем, які несе зброя масового знищення, та забезпечити безпеку в усьому світі.
26 вересня – Європейський день мов
Європейський день мов проголошено 6 грудня 2001року Радою Європи за підтримки Європейського Союзу під час Європейського року мов. Єврокомісія зазначає, що збереження та розвиток мов, зокрема малих, декларується як офіційна мовна політика Євросоюзу. Отже, необхідно перейти від популяризації мультилінгвізму до вивчення громадянами ЄС іноземних мов упродовж життя.
26 вересня – 130 років із дня народження Микити Годованця (1893 – 1974), поета-байкаря
«Понад тисяча творів, що вийшли з-під його пера, – це справжня ріка мудрості. Початок її в джерелах фольклору, у казках і прислів’ях, у піснях і думах. І недаремно його називають патріархом української байки, бо через усе своє життя проніс він у серці незрадливу відданість до цього бойового жанру літератури», – так характеризував творчість митця літературознавець Феофан Скляр.
Перша книга байок Микити Годованця «Незаможний Клим» вийшла в 1927 році, потім – «До добробуту й культури» (1928); «Парася на парастасі», «Будяки», «Довгоносики» (1929); «У колективі» (1930); «Трактор і рало» (1931); «Байки» (1932). Після заслання – «Байки» (1957), «Заяча математика» (1961), «Конвалія і Лопухи» (1966), «Талановита Тріска» (1967).
27 вересня – Всесвітній день туризму. День туризму в Україні
Свято відзначають із метою популяризації туризму, висвітлення його внеску в економіку світової спільноти, розвитку зв’язків між народами різних країн.
Установила його в 1979 році в місті Торремолінос (Іспанія) Генеральна асамблея Всесвітньої туристської організації.
У жовтні 1997 року Україна стала дійсним членом Всесвітньої туристської організації – головної міжнародної міжурядової організації у сфері подорожей і туризму, що є виконавчим органом ООН і займається активізацією та розвитком туризму, розробкою та впровадженням світової туристичної політики.
У вересні 1999 року на XIII сесії Генеральної асамблеї Всесвітньої туристської організації, що проходила в м. Сантьяго (Чилі), Україну було обрано до Виконавчої ради організації.
28 вересня – Міжнародний день загального доступу до інформації
Доступ до інформації вважається одним із ключових понять демократії, бо є інструментом боротьби з корупцією та підзвітності урядів своїм громадянам.
Тому кожна людина має право шукати, отримувати й поширювати інформацію.
Визнаючи значущість доступу до інформації, 74 сесія Генеральної Асамблеї ООН (A/RES/74/5 і UNESCO 38 C/70) у жовтні 2019 р. проголосила 28 вересня Міжнародним днем загального доступу до інформації.
28 вересня – Всесвітній день моря
Всесвітній день моря, заснований 10 сесією Асамблеї Міжнародної морської організації (IMO), присвячений проблемам екологічної безпеки морських перевезень, збереженню біоресурсів. Відзначається з 1978 року останнього четверга вересня.
28 вересня – 220 років від дня народження Проспера Меріме (1803 – 1870), французького письменника
Проспер Меріме – відомий французький драматург, новеліст, історик, етнограф і романіст, сенатор (1853). Одним із найвідоміших його творів є новела «Кармен» (1845), на основі якої Жорж Бізе написав однойменну оперу, що з тріумфом до цього часу продовжує своє життя на всіх оперних сценах світу.
Проспер Меріме виявляв великий інтерес до визвольної війни українського народу, зокрема до історії запорозького козацтва (називав українських козаків «історичним народом», а Запорозьку Січ – «республікою запорожців»). Звичаї, побут, військову діяльність українських козаків відтворено в п’єсі «Перші кроки авантюрника» (1852). Важливу віху в наукових розробках Меріме позначила праця «Козаки України та їхні останні гетьмани» (1854), у якій висвітлено суспільний устрій запорожців, діяльність Богдана Хмельницького та Івана Мазепи. У книзі «Козаки минувшини» (1865) Меріме опублікував есе «Богдан Хмельницький», що було написано на матеріалах однойменної монографії Миколи Костомарова, високо оцінюючи в ній політичний і військовий талант гетьмана.
28 вересня – 105 років від дня народження Василя Олександровича Сухомлинського (1918 – 1970), українського педагога, гуманіста, мислителя
Василь Сухомлинський – заслужений учитель України, кандидат педагогічних наук (1955), фахівець у галузі теорії та методики виховання дітей у школі й родині, педагогічної майстерності, управління навчально-виховним процесом у школі. Понад 20 років був директором Павлиської середньої школи.
Творчий доробок Василя Сухомлинського переконливо доводить багатогранність його педагогічних поглядів і загальну цілісність педагогічного мислення: 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок для дітей. Твори педагога перекладено 59 мовами світу.
29 вересня – Європейська ніч вчених
Цей захід, організований Єврокомісією, фінансується в рамках акцій Дії Марії Склодовської-Кюрі (один із тематичних напрямів пріоритету «Передова наука» (ExcellentScience), спрямований на підтримку навчання, мобільності та розвитку кар’єри науковців). Проходить щорічно в останню п’ятницю вересня.
Мета його проведення – популяризувати дослідні та інноваційні ініціативи; сприяти розвитку поняття про роботу вчених, їх впливу на повсякденне життя людей; викликати інтерес у молоді до вибору кар’єри вченого.
29 вересня – Європейський день шкільного спорту
Захід, що проводиться щороку в останню п’ятницю вересня, є найбільшою подією Європейського тижня спорту, яка заохочує школи спонукати дітей рухатися вперед. Ініціатива спрямована на просування фізичної активності на міжнародному рівні, залучення до неї якомога більшої кількості дітей та молоді, шкіл і організацій.
29 вересня – День пам’яті трагедії Бабиного Яру
29 вересня – річниця від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівцями в Бабиному Яру (29 –30 вересня 1941 року).
Бабин Яр – це некрополь для понад 100 тисяч громадян: більшість жертв були євреями та ромами, хоча загинуло також і чимало українців (дорослих, дітей, військовополонених). Це були не лише жителі Києва, але й біженці, які на момент нападу нацистської Німеччини залишили рідні домівки та евакуювалися до міста.
30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек
Бібліотека – це одне з найдавніших культурних надбань людства, хоча роль її сьогодні змінюється: створюються електронні бібліотеки, медіатеки. Та все ж вони залишаються особливим місцем, де люди мимоволі стишують голос, чутно шурхіт сторінок, а повітря неповторно пахне типографською фарбою, клеєм і трохи пилом (адже книги можуть зберігатися століттями й дарувати свою мудрість не одному поколінню читачів).
Декілька цікавих фактів:
– 1037 р. Князь Ярослав Мудрий заснував першу державну бібліотеку на території Софійського собору, де в 1969 році встановлено пам’ятний знак у вигляді брили з граніту із зображенням князя Ярослава та сторінки давнього літопису (автор – український скульптор Іван Кавалерідзе);
– однією з найстаріших діючих бібліотек є Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, заснована в 1608 році (свого часу серед читачів цього закладу був гетьман Богдан Хмельницький);
– найбільшою сучасною бібліотекою є Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (інформаційний ресурс бібліотеки – 15 мільйонів примірників, посідає 18 місце у світовому рейтингу).
30 вересня – Міжнародний день перекладача
Міжнародний день перекладача щорічно відзначається на честь святого Єроніма, покровителя перекладу, який здійснив повний переклад Біблії з оригіналу (івриту) на латину. Відповідно до резолюції 71-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН (2017) професійний переклад вносить вагомий вклад у згуртування націй, поширення інформації, яка раніше була доступна лише представникам певної культури. Вважається, що робота перекладача як фахівця може вплинути на відносини між різними країнами й навіть змінити хід історії.
Використані джерела:
1. Вересень : свята та події. – Режим доступу: https://daytoday.ua/veresnsvyata-ta-podii/.
2. Календар знаменних і пам’ятних дат у галузі освіти і педагогічної науки на 2023 р. / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського ; [підготували: Павленко Т. С., Вараксіна Н. В., Ніколаєнко Я. М., Смола Л. М., Щегельська К. Б.]. – Київ, 2022. – 101 с. – Режим доступу: http://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/Kalendar_2023.pdf.
3. Календар знаменних і пам’ятних дат Харківщини на 2023 рік : бібліографічний покажчик / Харківська обласна універсальна наукова бібліотека. – Режим доступу: https://www.calameo.com/read/0070728424f2a8fa8afaf.
Матеріали підготовлені:
Жеребкіною З. Г., завідувачем бібліотеки,
Павловою Г. М., бібліотекарем,
Писаренко Т. І., методистом КВНЗ
Коментарі
Додати коментар