Медіаграмотність і Canva: як навчати учнів розпізнавати фейки

Поговоримо, як навчати школярів свідомо працювати з інформацією за допомогою сервісу Canva

У сучасному медіапросторі, де повідомлення, світлини та відео блискавично поширюються через соціальні платформи, значення медіаграмотності постійно зростає. Педагоги стають першими провідниками, які мають навчити учнів орієнтуватися в інформаційному потоці, відрізняти достовірні факти від маніпуляцій і формувати навички критичного аналізу. Одним із доступних і водночас ефективних інструментів, який сприяє цьому процесу, є сервіс Canva. Як за його допомогою навчати школярів розпізнавати фейки? Про це і поговоримо!

Медіаграмотність – це навичка, без якої сучасному учню складно залишатись захищеним від фейків, пропаганди, маніпуляцій та інформаційного перевантаження. У  формуванні цієї здатності Canva може стати містком між теорією і практикою: учні не тільки дізнаються про фейки, а й створюють власні медіапродукти, вчаться працювати з візуальними елементами, шрифтами, логікою повідомлення. Крім того, ця платформа для візуального дизайну залучає учнів до активної участі та відкриває широкі можливості для того, щоб навчання стало практичним і цікавим.

Аналіз фейків за допомогою візуальних інструментів

Розпізнати фейкову інформацію складніше, ніж здається. Особливо коли вона супроводжується яскравим дизайном, сенсаційними заголовками,  відомими логотипами та начебто «експертними» коментарями. Саме тому потрібно вчити учнів  аналізувати не лише зміст, а й форму подання інформації – тобто критично оцінювати візуальні повідомлення.

Canva як доступний онлайн-інструмент для створення графічного контенту стає надзвичайно корисним у цій роботі. Він дає змогу не тільки створювати навчальні матеріали, а й дати учням практичний досвід у створенні та деконструкції фейків, що розвиває критичне мислення та візуальну уважність. Ось декілька вправ щодо застосування Canva під час освітнього процесу:

Інфографіка «Ознаки фейкової новини»

Запропонуйте учням створити або проаналізувати постер, який демонструє візуальні та текстові сигнали, за якими можна запідозрити фейк. Canva дозволяє зробити це яскраво, наочно й креативно. Наприклад, у такій інфографіці можуть бути вказані:

• Великі літери або клікбейтні заголовки: «ШОК!», «НЕЙМОВІРНО!» – типовий прийом маніпуляції.

• Емоційно забарвлена лексика: страх, обурення, тривога – усе це посилює вплив на читача.

• Відсутність джерел: новина без посилання на автора, без вказання часу або місця події.

• Підозрілі URL-адреси: помилки у назві сайту, надто довгі або дивні доменні імена.

• Редаговані фото чи скріни: візуальні елементи, які не відповідають тексту або виглядають неприродно.

Такий постер можна розмістити в класі або використовувати як роздатковий матеріал.

Схема «Як перевірити новину?»

Canva ідеально підходить для створення логічних схем або чеклістів, які допомагають учням навчитися перевіряти достовірність інформації. Така схема може включати запитання:

• Хто автор цієї публікації?

• Чи є дата та джерело новини?

• Які джерела інформації згадано? Чи вони авторитетні?

• Чи можна знайти підтвердження в інших ЗМІ?

• Чи не суперечить ця інформація логіці або фактам?

Ці схеми можна виготовити разом із учнями – у формі діаграми, кроків або ілюстрованого гіда. Робота з ними навчає структурно мислити і застосовувати перевірку на практиці.

Порівняльні візуальні вправи

Один із найефективніших методів – візуальне порівняння. Продемонструйте учням два схожі за темою повідомлення, створені в Canva, з яких одне – фейкове, а інше – достовірне. Наприклад:

•  Два плакати про одну подію, але з різними заголовками, оформленням і джерелами.

•  Два скріни постів: один із ознаками маніпуляцій, інший – з перевіреними даними.

•  Два фото з подією: одне – реальне, друге – змінене за допомогою редагування.

Завдання учнів – виявити різницю, пояснити, які ознаки свідчать про фейк, і обгрунтувати свій вибір. Такий формат стимулює уважність до деталей та вміння аргументувати.

Розбір реальних прикладів фейків

Ще одна важлива складова медіаграмотності – аналіз реальних інформаційних маніпуляцій, які були поширені в медіапросторі. Запропонуйте учням створити у Canva шаблон “аналізу фейку”, який містить такі блоки:

• Скриншот або зразок фейку.

• Ознаки, які викликають сумнів (заголовок, мова, логотипи, джерело).

• Інформація з перевірених джерел щодо цієї теми.

• Висновок: чому це фейк і як його розпізнати.

Такі завдання можна використовувати як групову роботу, де кожна команда аналізує один фейк і презентує результати класу. Учні бачать, що навіть найпереконливіший контент може бути маніпуляцією, якщо не застосовувати критичне мислення.

Створення фейкової новини з подальшою деконструкцією

Ця вправа допоможе показати учням, як легко створити фейк, а отже – навчати не довіряти зовнішній формі без аналізу змісту. Запропонуйте учням об'єднатися у групи та повідомте їм завдання – створити фейкову новину в Canva за таким алгоритмом:

• вигадати «сенсацію»;

• оформити заголовок, фото, підпис;

• придумати джерело. 

Далі кожна група має обмінятись створеними матеріалами з іншою та проаналізувати їх на ознаки фейків. Наприкінці кожна команда презентує висновки: що насторожило, які були візуальні «гачки» (емоції, стилістика, шрифт, кольори, образи тощо). Такий підхід тренує навичку «бачити наскрізь» медіаконтент і розуміти, як ним можна маніпулювати.

Переробка фейку на достовірне повідомлення

Ця вправа допоможе навчити учнів не лише критикувати, а й пропонувати якісну альтернативу. І це є важливим кроком у формуванні активної громадянської позиції. Продемонструйте учням приклад фейку (скриншот, текст, візуальне повідомлення) та попросіть їх створити нову версію цього повідомлення, в яке включити:

• перевірені факти;

• посилання на надійні джерела;

• нейтральну лексику;

• об’єктивний дизайн.

Порівняйте разом із учнями обидві версії та обговоріть, як вигляд і зміст змінюють сприйняття. Така діяльність розвиває навички редагування, медіадизайну та інформаційної етики.

Візуальні кейси «Поясни, що не так»

Ця вправа допомагає навчити школярів швидко помічати типові «сліпі зони» у візуальному контенті, звертати увагу на деталі, які можуть видавати фальсифікацію або маніпуляцію.

Створіть серію інтерактивних карток у сервісі Canva, на яких навмисне вставлені частково приховані або малопомітні фейкові елементи,  наприклад:

• змінений або підроблений логотип відомої компанії;

• неправдоподібна або суперечлива дата;

• нетиповий стиль заголовка;

• надто емоційне зображення, що не відповідає темі;

• ознаки монтажу чи AI-генерації (наприклад, зайві пальці, розмиті тіні тощо).

Об’єднайте учнів в пари або малі групи. Кожна команда отримує одну або кілька карток і має проаналізувати зображення, знайти підозрілі елементи та аргументувати, чому саме вони можуть бути ознаками фейку. Після роботи в групах проведіть спільне обговорення – запропонуйте учням поділитись своїми знахідками, порівняти припущення, сформулювати загальні висновки. Поясніть їм, які саме деталі дійсно були фейковими, як їх можна було помітити, та чому вони важливі для розпізнавання недостовірної інформації.

Такий формат не лише тренує уважність до дрібниць, а й розширює інформаційний кругозір, формує навички аналітичного мислення та сприяє формуванню відповідального ставлення до медіаконтенту. 

Аналіз дизайну фейкових постів у соцмережах

Ця вправа допомагає учням навчитись виявляти емоційні та маніпулятивні складові, виробляти навички аналітичного сприйняття інформації та формувати «візуальну інтуїцію» – здатність відрізняти якісний контент від маніпулятивного..

Створіть візуальні макети постів у Canva, наслідуючи стиль популярних платформ – Instagram, Facebook, Telegram. Частина цих постів має містити правдиву інформацію з надійних джерел, а частина – фейкові або маніпулятивні повідомлення, створені з використанням типових прийомів:

• клікбейтні заголовки;

• перекручені цитати;

• викривлені зображення;

• неправдиві статистичні дані.

Запропонуйте учням індивідуально або в групах проаналізувати кожен пост і визначити, що викликає довіру, а що – підозру. На що вони звертають увагу: тон заголовку, оформлення зображення, відсутність джерела, надмірне емоційне забарвлення, заклики до дії чи нагнітання тривоги? Така вправа особливо корисна для підлітків, адже саме вони найчастіше отримують новини через соцмережі. Аналіз фейкових постів не лише загострює увагу до деталей, а й розвиває навички цифрової безпеки та відповідального споживання інформації.