Між проєктами та реальністю: що принесе вчителям нова реформа зарплат?

Автор: Олександр Істер, учитель-методист, автор підручників та посібників з математики

Між проєктами та реальністю: що принесе вчителям нова реформа зарплат?

Не думав, що новий Міністр освіти пан Бутенко так оперативно відреагує на мій попередній допис, який у Фейсбуці всього за три доби зібрав уже більше 260 тисяч переглядів.

Жарт, звісно. Про реакцію Міністра — жарт. А от про мої 260 тисяч — ніяких жартів. Така шалена кількість переглядів пов'язана виключно з великими надіями громади на постать нового Міністра. Люди демонструють величезний кредит довіри й чекають, що людина, яка пройшла шлях від звичайного вчителя, дійсно змінить систему.

І ось якраз днями на сайті профспілок оприлюднили проєкт постанови Кабінету Міністрів України про нову модель оплати праці педагогів із 1 вересня 2026 року. Головна фішка — повна відмова від старої Єдиної тарифної сітки (ЄТС), яка є відвертим пережитком радянських часів, та прив'язка окладів до середньої зарплати по країні. МОН прогнозує середню зарплату вчителя на рівні 24–25 тисяч гривень уже з наступного вересня.

Я не економіст, тому висловлю виключно свою особисту думку як простого вчителя-практика.

1. Чому прив'язка до середньої зарплати — це крок уперед.

Якщо ця реформа дійсно запрацює, то, на мою думку, прив'язка саме до середньої заробітної плати в країні є значно кращою та справедливішою, ніж до мінімальної. Середня зарплата — це об'єктивний економічний показник, який демонструє реальну ситуацію на ринку праці. Натомість мінімальна зарплата в нас занадто часто регулюється суто політичними рішеннями та різними бюрократичними постановами. Прив'язати вчителя до реальної економіки й остаточно поховати радянську ЄТС — це правильний вектор.

2. Проєкти — це ще не гроші.

Проте документ поки що має статус лише проєкту. А між проєктом і реальною постановою з підписом Прем'єра лежить величезна прірва. «Пробивати» цю постанову через Кабмін та закладати під неї реальні мільярди у бюджет доведеться саме Андрію Петровичу Бутенку. І це буде його перший колосальний іспит на посаді.

3. Позиція «верхів».

Вчителі мають розуміти: реформа зарплат — це не одноосібне рішення МОН. Тут ключовими є позиції Прем'єр-міністра та Президента. Чи готові вони підтримати цей крок у фінансовому плані? Наразі ми цих позицій не знаємо.

4. Однією рукою дають, іншою — забирають?

Якщо уважно вчитатися в текст, фінансування реформи планують частково перекрити за рахунок урізання існуючих надбавок. Наприклад, пропонується скасувати щомісячну доплату у 2600 грн для всіх вчителів, а так звану «прифронтову» доплату зменшити вдвічі. Нам пояснюють, що ці кошти спрямують на збільшення базових окладів. Головне, щоб у підсумку бухгалтерія знову не накрутила цифри так, що реальне зростання виявиться не таким уже й відчутним.

5. Місцева влада знову вмиє руки?

Для дитячих садочків та позашкільної освіти перехід на нову систему взагалі зробили «рекомендованим» на розсуд місцевих бюджетів. Ми ж із вами прекрасно знаємо цю класичну відповідь багатьох громад: «Коштів немає». Дуже не хочеться, щоб ми отримали черговий фінансовий розкол всередині системи.

Я реаліст. Поява такого проєкту — це вже хороший знак того, що проблема зрушила з мертвої точки. Але поки документ не пройде через горнило бюджетного комітету, заглядати у свої гаманці зарано. Громада чекає на реальні рішення, а не лише на декларації.