МОН затвердило концепцію реформування історичної освіти в школі

Міністерство освіти і науки України затвердило концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти.

Про це йдеться в наказі МОН №1072 від 30 липня 2024 року.

Концептуальні засади складаються зі вступу й 3-х розділів:

1. “Мета й завдання історичної освіти в системі загальної середньої освіти”;

2. “Організація та структура курсу історії в системі загальної середньої освіти”;

3. “Зміст історичної освіти в закладах загальної середньої освіти”.

У документі, зокрема, йдеться, що потреба реформування історичної освіти в школах зумовлена широкомасштабним вторгненням росії в Україну, яке розпочало новий етап глобальної історії та викликало разючі зміни в:

✔ українському суспільстві;

✔ геополітичній і культурній ситуації в Європі та всьому світі.

Адже історична освіта, що є базовим складником національної безпеки країни, відіграє ключову роль у формуванні світогляду українських школярів і школярок.

Зокрема, згідно з положеннями концепції, сучасна шкільна історична освіта має низку проблем:

✔ невідповідність між навчальним часом, обсягом навчального матеріалу та очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів і учениць;

✔ спроба поєднати анахронічну схему історичного процесу з низкою новацій: механічне додавання нового за умови домінування старих пояснювальних схем створює труднощі з адекватним логічним представленням минулого;

✔ недостатня інтеграція історичної та громадянської освіти. Громадянську освіту в базовій школі переважно сприймають як традиційний окремий курс суспільствознавства або позаурокової діяльності учнів. Водночас поєднання її з вивченням історії відкриває значні можливості для розуміння історичних джерел демократії, ідеї прогресу, соціальної справедливості, громадянської солідарності та національної єдності;

✔ потреба в осучасненні програм підготовки / перепідготовки вчителів.

Навчання / вивчення історії, згідно з документом, має відбуватися в межах 6 циклів:

1. перший цикл початкової освіти (1–2 класи): адаптаційно-ігровий, з історії – інформаційно-ознайомлювальний: пропонує найзагальніші відомості про людину, родину, громаду, рідний край, Україну як державу;

2. другий цикл початкової освіти (3-4 класи): основний, з історії – інформаційно-фрагментарний: пропонує найважливіші сюжети Історії України, про Україну в Європі та у світі;

3. перший цикл базової середньої освіти (5-6 класи): адаптаційний, з історії – пропедевтичний сюжетний (по 2 год на тиждень для кожного класу): спирається на історичні відомості, здобуті в початкових класах, готує до вивчення систематичного курсу історії та представляє значущі сюжети історії України та світу від найдавніших часів до сьогодення;

4. другий цикл базової середньої освіти (7-9 класи): базове предметне навчання (по 3 години на тиждень у 7 і 8 класах і по 4 години – у 9 класі), з історії – проблемно-тематичний (зі збереженням хронологічно-подієвої логіки): представляє основні події історії України та світу, відповідно до історично-культурних періодів;

5. перший цикл профільної середньої освіти (10 клас, профільно-адаптаційний) і другий цикл профільної середньої освіти (11–12 класи, профільний): з історії – профільний проблемно-тематичний; по 3 години на тиждень для неісторичних профілів і по 6 годин – для 11–12 класів історичного профілю: представляє історію України та світу через основні явища і процеси від найдавніших часів до сьогодення і реалізується через взаємодію єдиного загальноосвітнього та спеціальних (відповідно до профілю) курсів.

Крім того, у МОН наголосили на потребі запровадження єдиного загальноосвітнього курсу історії. Адже історія України є невід’ємним складником європейської та загалом світової історії. Тому фахівці пропонують замість “Історії України” та “Всесвітньої історії” запровадити курс “Історія” (інші можливі назви: “Історія: Україна і світ”, “Історія України та світу”).

Ще одним важливим компонентом, для оновлення вивчення історії в школах, згідно з документом, є вивчення громадянознавчої тематики безпосередньо через історичний матеріал.

У концептуальних засадах також пропонують запровадити спеціальні історичні курси для профільної середньої освіти, наприклад:

✔ історичну географію;

✔ локальну / регіональну історію;

✔ інтелектуальну історію;

✔ історію культури;

✔ історію етнічних та/або релігійних громад;

✔ історію й досвід виживання / протистояння тоталітарним режимам, Імперіям під час війн тощо.

Для профілів інших спрямувань можливі спеціальні курси, пов’язані з історією:

✔ наукових відкриттів;

✔ технічних винаходів;

✔ фінансів та економіки;

✔ збереження довкілля тощо.

Водночас, на думку фахівців, на сучасному етапі й у найближчому майбутньому актуальними змістовими акцентами для вивчення в школі мають бути:

✔ “Територіальні та демографічні зміни”;

✔ “Історія українського націєтворення і державотворення”;

✔ “Європейські / світові контексти (зв’язки) української історії”;

✔ “Ідентичність на різних етапах історичного розвитку”;

✔ “Екологічна історія”;

✔ “Соціальні катастрофи (війни, епідемії, голоди, геноциди, техногенні аварії)”;

✔ “Опір тоталітарним та Імперським режимам, протистояння насильству та агресії (зокрема, у контексті російсько-українських відносин)”;

✔ “Історія повсякденна та мікроісторія”;

✔ “Жіноча історія”;

✔ “Історія України й українства у світі, роль і культурні надбання української діаспори”.

А структурні елементи предметної історичної компетентності (хронологічна, просторова, інформаційна, логічна, аксіологічна) мають формуватися шляхом внутрішньогалузевої та міжгалузевої інтеграції.