Незалежні від обставин: Як Валентина Гатальська, Павло Віктор і Гліб Репіч навчають дистанційно не менш ефективно, ніж у класі

Незалежну державу будують незалежні вчителі та їхні учні. Попередній рік поставив багатьох перед складною реальністю, коли навчання можливе часом лише в дистанційному форматі. Але фіналісти Global Teacher Prize Ukraine 2021 виклики сприймають як нові можливості. А ще вони впевнені: справжня незалежність — це також незалежність від обставин. І саме дистанційне навчання ставить усіх у рівні умови. Талановиті вчителі віднайшли формати, що дозволяють вчитися «на повну» навіть перед монітором комп’ютера — ніби перед чарівним дзеркалом з казок. А може кожен з них справді володіє чарівним дзеркалом, яке показує їм, що потрібно учням?

Павло Віктор

МІСТО ОДЕСА

ВЧИТЕЛЬ ФІЗИКИ

«Будь собою, помиляйся, шукай разом з дітьми — діти тебе зрозуміють»

Я почуваюся цілком незалежним учителем. У нас у Рішельєвському науковому ліцеї завдяки статусу є свобода у виборі навчальних програм, і я нею користуюся. Тому послідовність викладання матеріалу на моїх уроках фізики відрізняється від стандартної програми. Ця свобода для мене дуже важлива. Мабуть, саме завдяки їй є результати — мої учні виборювали золоті й срібні медалі на міжнародних олімпіадах із фізики.

Коли в тебе нічого не болить, ти не помічаєш, як працює твій організм. Так і тут: коли не утискають твою свободу, ти цього не помічаєш. Якби мені заважали працювати за тією програмою, яку вважаю вартою, тоді б я це одразу відчув.

Записувати уроки я почав у 2012 році. Тоді в нас був локальний карантин, а ми саме проходили складну тему в 9-му класі, яку не можна пропустити. До того ж цієї теми не було в підручнику — адже в нас профільний клас, і ми часом вивчаємо те, чого в звичайному шкільному підручнику не знайдеш. Тому ввечері я розповів на відеокамеру матеріал, виклав у мережу, сказав учням, що вони мають законспектувати цей урок, так само як ніби він відбувався в класі. У результаті практично всі діти опанували тему, показали домашні роботи після карантину і впоралися з контрольною. Отже, спосіб працює!

Зрештою опікунська рада Рішельєвського ліцею вирішила придбати професійну знімальну та монтажну апаратуру і встановити її в кабінеті фізики. Ми скористалися досвідом Вінницької 17-ї гімназії і почали проводити уроки на YouTube в прямому ефірі. Ці записи лишаються на YouTube, і через кілька днів кількість переглядів перевершила наші очікування.

Спочатку я записав курс фізики для старшої школи. Коли завершив останній урок і видихнув, 11-класники випустились, я взяв 7-й клас — і знову карантин. Що ж, треба записувати уроки для них — так додався курс для основної школи. Загалом 720 уроків.

Щоб дистанційне навчання було ефективним, воно має мінімально відрізнятися від живого уроку. Я певен: успіх мого каналу саме в тому, що це не спеціально записані й змонтовані відео, а звичайні уроки. Коли я помиляюся — це все іде в запис: діти відповідають, допомагають мені проводити досліди, розв’язують задачі.

А головне — діти виправляють мої помилки! Коли я записував уроки під час карантину, без дітей у класі, то почувався невпевнено. Бо помилки так і лишались, і вже нічого зробити не можна. Виправлення помилок учителя — важливий момент співпраці: так урок стає якіснішим, вибудовується взаєморозуміння між учителем і учнями, а ще — діти пишаються тим, що вони знайшли в мене помилку.

Практикую педагогіку співпраці. Я для дітей — не начальник і не Бармалей, вони — мої колеги. На уроці ми всі формули виводимо разом з учнями. Нічого на дошці не з’являється «зі стелі», без доказу. Діти бачать, що складні речі складаються з простих і зрозумілих елементів, пов’язаних логікою. Фізика стає зрозумілою наукою, і це надає наснаги в її вивченні.

Треба просто добре ставитися до своїх учнів і довіряти їм. Вони мене ще жодного разу не підвели.

Ще важливо, що учні бачать у мені не лише вчителя фізики, а й людину, яка цікавиться багатьма хлопчачими речами. Я їжджу до школи велосипедом, ми разом влаштовуємо багато веломандрівок, беремо участь у змаганнях, навчальних експедиціях, відкриваємо цікавезні місця в різних куточках України.

Головне — бути собою. Не треба видавати себе за суперрозумника. Будь собою, помиляйся, шукай разом з дітьми — вони тебе зрозуміють. І, головне, стануть ближчими до тебе, повірять тобі.

Валентина Гатальська

МІСТО КИЇВ

ВЧИТЕЛЬКА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

«Молоді вчителі мають зрозуміти, в чому їхня суперсила, і створити свою методику»

Щоб плідно працювати, вчитель має бути незалежним у використанні методів навчання. Адже тільки він розуміє, що найкраще підходить для ефективної роботи в конкретному класі.

Усі класи різні, окрім того кожна дитина потребує індивідуального підходу, і що молодші діти, то більше уваги вони потребують. Тож нав’язування рекомендацій, методик, які можуть у конкретному випадку не підходити, заважає працювати. Мені не заважають, бо я впевнена у своїй вчительській незалежності ще з 1992 року.

Тоді відкрилася гімназія «Троєщина», одна з перших у Києві, і я разом із групою вчителів прийшла сюди працювати. Мене звабили перспективи свободи творчості. Спочатку не було ні підручників, ні приладдя. Весь роздатковий матеріал для маленьких я створювала сама. А коли матеріалу назбиралося чимало, ми з колегою створили посібники, навіть видали їх і отримали гриф «Рекомендовано МОНУ». Ми були вільні в розробці своєї методики навчання.

У 1995 році я постала перед проблемою: що мені робити з усім тим матеріалом, як його ефективніше використати? У мене було і відео, і різноманітні електронні енциклопедії. Я попросила програмістів розробити для мене інструмент, за допомогою якого я можу створювати свої мультимедійні уроки. Тепер у мене є система ЕЛАНТЕС із бібліотекою навчальних модулів для учнів з 5-го по 11-й клас. Тож я цілком незалежна: користуюся нею 25 років, як і інші вчителі гімназії.

Навчальна технологія ЕЛАНТЕС базується на поєднанні традиційних і сучасних методів навчання із систематичним використанням мультимедійних комп’ютеризованих модулів на уроках та в позаурочний час.

ЕЛАНТЕС складається з електронної платформи, медіатеки мультимедійних навчальних курсів, методики викладання з використанням цих курсів, рейтингової системи оцінювання і технології створення мультимедійних навчальних курсів.

Технологія дає можливість максимально індивідуалізувати навчання кожного учня в групі й водночас управляти навчальним процесом у класі згідно з програмами і форматами шкільного навчання. Як вчитель я постійно тримаю в полі зору рівень знань кожного учня, аналізую та вчасно допомагаю кожному в подоланні труднощів. А ще технологія звільняє вчителя від значної частини рутинної роботи на уроці і вивільняє час для творчої співпраці з класом.

Учні працюють у своєму темпі за комп’ютерами: рівень складності завдань та інтерактивність вправ сприяють навчанню. Після завершення учнівська робота автоматично перевіряється і оцінюється. Це дає можливість відразу виявити та пояснити учням їхні помилки. Якщо учень пропустив урок, то має можливість надолужити матеріал без затримки решти групи. Така система навчання допомагає вирівнювати знання і навички учнів на користь як сильним учням, так і слабким — усі отримують максимум, якісно опановуючи програму.

Молоді вчителі мають зрозуміти, в чому їхня суперсила, і створити свою методику. І ці свої найкращі методи систематизувати так, щоб надалі ними користуватись і вдосконалювати. Головне — вірити в себе: з вірою вчитель може реалізуватись у своїй професії і досягти чудових результатів.

Гліб Репіч

МІСТО КИЇВ

УЧИТЕЛЬ ХІМІЇ

«Незалежна Україна може бути побудована тільки освіченими людьми з критичним мисленням»

Як учитель я почуваюся цілком незалежним. У приватній школі, де я працюю, у мене немає купи папірців, які потрібно заповнювати вчителю, журналів — усе в електронному форматі. Це дуже спрощує життя: у мене залишається більше часу, щоб спілкуватися з учнями і створювати уроки.

Але важливо говорити і про незалежність учнів, яку ми можемо їм дати. Незалежність від обставин — ось справжня незалежність. І дистанційне навчання дає таку можливість усім. Бо, на жаль, у традиційній формі викладання якість освіти залежить від викладацького складу, який працює в певній школі. Якщо дитина мешкає у великому місті, у неї в більшості випадків є варіант, яку школу обрати. Але якщо дитина із села, далеко від великих міст — вона змушена ходити лише в ту школу, що є поруч. Саме тому я в команді з іншими вчителями нашої школи вирішив реалізувати амбітний проєкт: ми створюємо профільні курси природничих дисциплін у дистанційному форматі. Таким чином дитина, незалежно від місця її проживання, може отримати якісні знання з профільного предмета. І цей дистанційний курс — це не просто уроки: це і тести для самоперевірки, контрольні, консультації вчителя — все, що потрібно їй для повноцінного навчання.

Окрім уроків за програмою в нашій дистанційній школі передбачені онлайн-консультації. Це той час, коли я дуже часто виходжу за рамки програми. Я не лише вчитель, а й вчений, який понад 10 років працював у галузі хімії і біології. Тож я показую дітям, у яких формах реальна хімія зустрічається в нашому житті. Розповідаю про сучасні технології, як-от батарейки в наших смартфонах. Коли переходжу до сучасних зразків, це значно спрощує контакт між учителем і учнями — вони розуміють, для чого це вчити. У своїй школі відчуваю повну незалежність: роблю так, як вважаю за потрібне, і це приносить результат.

Бекграунд природничих наук на базовому рівні необхідно давати дітям у школі, але наразі в нас із цим великі проблеми. Розуміння навколишнього світу дуже важливе, адже коли діти виростуть, мають довіряти вченим і лікарям, а не астрологам чи ворожкам.

Незалежна Україна може бути побудована тільки освіченими людьми з критичним мисленням, якими не можна буде маніпулювати через популістські лозунги. Тільки освічена людина буде розуміти, як працюють процеси в державі: їй вже не повісиш локшину на вуха.

Але в першу чергу дітей треба зацікавити. Я вже 7 років займаюся популяризацією науки, зокрема веду рубрику «Корисна хімія» у програмі «Твій день» на «1+1». А нещодавно почав знімати відео в TikTok. На цю думку мене наштовхнула моя учениця: вона зауважила, що телебачення школярі не дивляться, а от на TikTok мене побачать. Це був виклик, адже щоб привернути увагу в цій соцмережі, треба робити короткі тупі відео. А я роблю відео про хімію тривалістю ціла хвилина. І це спрацювало! Я дуже швидко набрав 150 тисяч підписників. При тому відео я роблю українською.

Учні прагнуть бути схожими на зірок соцмереж, відомих тіктокерів. А коли на тіктокера схожий їхній учитель, це одразу викликає інтерес.

Саме особистий приклад вчителя, його харизма, успішність і енергія дає мотивацію учням. Школярі це відчувають і намагаються копіювати того, хто в їхніх очах успішний.

Освіторія Джерело:
Слідкуйте за новинами:
Поділитися:

Коментарі

Додати коментар