Небезпечний інтернет: захист дітей від шкідливого контенту соцмереж та Telegram

Поговоримо, як захистити дітей від потенційних небезпек

Соціальні мережі та месенджери, зокрема Telegram, вже давно стали не лише платформами для спілкування, а й простором, де переховуються серйозні загрози як для дорослих, так і для дітей. А в умовах війни ризик натрапити на небезпечний контент або стати жертвою маніпуляцій значно зріс. 

Ми підготували огляд найнебезпечніших груп, про які варто знати, адже до них можуть потрапити діти та підлітки, а також декілька дієвих порад, що допоможуть подбати про вашу безпеку в цифровому світі.

Челенджі з ризиком для здоров’я та життя

Останнім часом в Україні набули популярності небезпечні челенджі у соціальних мережах, які спонукають підлітків до дій, що загрожують їхньому здоров'ю та життю. Наприклад, все частіше з’являються відео, де діти виконують небезпечні експерименти з вогнем. Серед них – підпалення предметів, створення саморобних вибухових пристроїв, зокрема петард, або навіть підпал власного одягу заради вірусного контенту. Ці виклики можуть спричинити не лише серйозні травми та тривале лікування автора відео, а й викликати масштабні пожежі та травмування інших осіб. Національна поліція України попереджає про небезпеку таких трендів та закликає батьків бути уважними до діяльності своїх дітей у мережі. А у закладах освіти варто проводити виховні заходи, де обговорювати тему небезпеки таких челенджів, запрошувати представників ДСНС чи демонструвати їхні навчальні ролики.

«Групи смерті»

Так звані «групи смерті» – це небезпечні онлайн-спільноти, які маніпулюють дітьми та підлітками, змушуючи їх виконувати серію завдань, що можуть включати самопошкодження, психологічний тиск і навіть доводити до суїциду. Про такі групи відомо давно, але вони й досі активно поширюються в соціальних мережах і месенджерах під виглядом «секретних спільнот» або «закритих клубів». Їхні методи впливу включають:

• вербування через соцмережі – адміністратори таких спільнот зацікавлюють підлітків загадковими або містичними темами, викликами та таємницями;

• поступове психологічне залучення – учасникам дають «невинні» перші завдання, щоб викликати довіру, а потім поступово ускладнюють їх;

• маніпуляція та шантаж – дітей змушують виконувати небезпечні дії під загрозою розголошення особистих даних або погрозами рідним;

• створення атмосфери безвиході – жертвам нав’язують думку, що вони «особливі» або «обрані», але для завершення «гри» їм доведеться зробити фатальний крок.

За інформацією громадської правоохоронної організації «Ла Страда Україна» найбільш вразливою категорією є діти, які прямо постраждали від війни – проживали в зоні активних бойових дій чи на тимчасово окупованих територіях, втратили рідних чи друзів через воєнні дії. Проте насправді будь-яка дитина, яка має доступ до інтернету, може долучитися до такої групи. 

Контент, що підбурює до диверсій або правопорушень

Контент, що підбурює до диверсій або правопорушень, є однією з найбільших загроз для безпеки підлітків у сучасному цифровому світі. Російські спецслужби активно використовують месенджер Telegram для вербування українських підлітків з метою здійснення диверсій, зокрема підпалів автомобілів Збройних Сил України та будівель територіальних центрів комплектування. Вони створюють мережі ботів і каналів, де під виглядом швидкого заробітку пропонують неповнолітнім виконати небезпечні завдання. Ознаками вербування є:

• привабливі оголошення – у Telegram-каналах розміщують повідомлення про можливість швидкого заробітку для підлітків, обіцяючи високі доходи за маленьку працю;

• анонімність – спілкування відбувається через анонімні акаунти, що ускладнює ідентифікацію вербувальників і дозволяє їм діяти безкарно;

• психологічний тиск – вербувальники запевняють дітей, що за їхні дії не буде покарання, маніпулюючи їхньою довірою;

• терміновість – завдання часто ставляться з вимогою негайного виконання, щоб підліток не мав часу обміркувати наслідки;

• залякування –  у разі відмови від виконання завдань, вербувальники можуть вдаватися до залякувань та шантажу.

Але виконання таких завдань є серйозним правопорушенням, що може призвести до тяжких наслідків. Національна поліція України попереджає про підступність ворога та встановлену законом кримінальну відповідальність за такі дії. Зокрема за вчинення диверсій загрожує до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.

Продаж наркотичних речовин та «закладки»

Наркоторговці активно використовують месенджери, зокрема Telegram, для продажу наркотиків. Вони створюють канали та чати, де приймають замовлення від клієнтів. Після оплати покупець отримує координати так званої «закладки» – місця, де приховано наркотик. Це дозволяє уникнути особистих зустрічей та знижує ризик бути викритими. За даними Національної поліції України, деякі злочинні групи отримували понад 10 мільйонів гривень щомісяця від продажу наркотиків через такі канали.

Реклама заборонених товарів і послуг

Окрім наркотиків, у соціальних мережах та месенджерах можна натрапити на рекламу інших заборонених товарів і послуг, таких як підроблені документи, зброя та боєприпаси, незаконні фінансові послуги. Часто такі пропозиції маскуються під невинні оголошення або поширюються через закриті групи та канали в Telegram, де адміністратори використовують боти для автоматичного прийому замовлень. 

Анонімні чати для приниження та цькування інших

Останнім часом в різних регіонах країни почали набирати популярності анонімні телеграм-канали, в яких діти та підлітки можуть безконтрольно публікувати фото своїх ровесників, супроводжуючи їх різними коментарями. Суть таких спільнот проста: будь-хто може анонімно надіслати фото іншої людини. У відповідь аудиторія залишає коментарі, які нерідко містять образи, погрози або заклики до насильства. Найчастіше жертвами такого кібербулінгу стають діти та підлітки віком від 8 до 17 років, хоча іноді в каналах з’являються й фотографії дорослих, здебільшого вчителів.

Адміністратори таких груп використовують ситуацію для власного збагачення – за публікацію фото можуть вимагати невелику плату. Однак справжній заробіток починається після того, як жертви булінгу намагаються видалити свої фото. Адміністратори пропонують їм платні «послуги» за видалення поста або  надання інформації про особу, яка його опублікувала.

Ці дії не лише приносять прибуток організаторам, а й підштовхують дітей до шантажу та фінансового тиску.

Групи, що романтизують депресію та самопошкодження

Деякі онлайн-спільноти та контент у соціальних мережах представляють психічні розлади, зокрема депресію, як щось романтичне або естетично привабливе. Це може створювати хибне уявлення про серйозність таких станів та спонукати підлітків до наслідування. Наприклад, у соціальних мережах поширюються зображення або цитати, які естетизують депресію чи самопошкодження, що може призводити до їх романтизації.

Шахрайські схеми швидкого заробітку

Шахраї все частіше використовують соціальні мережі та месенджери, щоб залучити підлітків до фінансових схем, обіцяючи легкий і швидкий заробіток. Вони маніпулюють наївністю дітей, пропонуючи інвестувати невеликі суми з обіцянками величезних прибутків або запрошуючи до участі у фінансових пірамідах. Ось декілька прикладів популярних шахрайських схем:

• «Інвестиції у криптовалюту» – пропонується вкласти невеликі суми в «перевірену» платформу, але після переказу коштів акаунти шахраїв зникають.

• «Робота в Інтернеті без навичок» – обіцяють високий дохід за прості завдання, але вимагають передоплату за «навчання» або доступ до «ексклюзивних вакансій».

• «Легкий заробіток на відгуках» – спершу платять невеликі суми за написання відгуків, але потім вимагають вкладення для «розширення можливостей» або доступу до «преміум-завдань». Після внесення грошей шахраї зникають.

• «Посередництво у переказах» – під виглядом роботи просять отримувати та пересилати кошти, що може зробити вас співучасником шахрайства або відмивання грошей. У найгірших випадках на вас можуть відкрити фіктивний банківський рахунок, що призведе до кримінальної відповідальності.

Як розпізнати небезпечну групу в соцмережах і Telegram

Ось основні ознаки, за якими можна визначити, що група є потенційно небезпечною:

• Анонімні або агресивні адміністратори. Власники групи зазвичай приховують свою особистість або використовують псевдоніми. Вони можуть поводитися агресивно, тиснути на учасників, змушувати виконувати певні дії. Зазвичай у таких групах немає чітких правил, і будь-які заперечення щодо контенту жорстко придушуються.

• Сумнівні умови участі. Для того, щоб залишитися в групі, новачкам можуть давати «завдання» – записати відео, зробити фото або взяти участь у певній активності. Також адміністратори можуть забороняти говорити про групу з іншими людьми або додавати до спільноти тільки через запрошення від інших учасників.

• Небезпечний контент. У таких групах публікують сцени насильства, жорстокого поводження, інструкції щодо шкідливих дій, просуваються депресивні теми, романтизація самопошкодження або суїциду. Учасників можуть підштовхувати до агресії, ненависті або незаконних дій.

• Закрита система запрошень і вимога особистих даних. У цю групу неможливо просто так вступити – необхідно отримати запрошення від когось із членів. Також адміністратори можуть вимагати фото, паспортні дані, місце проживання або контакти в соцмережах або використовувати кодові слова або специфічні символи для ідентифікації «своїх».

Що робити, якщо ви потрапили в небезпечну групу

Якщо дитина або навіть дорослий випадково опинилися в спільноті, яка здається підозрілою або небезпечною, головне – не панікувати, а швидко діяти:

• Негайно вийдіть з групи. Вихід з групи – це перший і найважливіший крок для власного захисту. Не залишайтеся в цій спільноті, навіть якщо вам цікаво «подивитися, що там відбувається».

• Не виконуйте жодних завдань чи прохань. Не надсилайте фото, відео, особисті дані та не переходьте за підозрілими посиланнями. Не відповідайте на провокативні або настирливі повідомлення від інших учасників.

• Повідомте компетентні органи. Це допоможе розібратися, чи справді група була небезпечною і що робити далі. Тож якщо до вас звернувся учень або ви потрапили у такую ситуацію, слід звернутись до правоохоронних органів. 

• Заблокуйте та поскаржтесь на групу або її адміністраторів. Більшість соціальних мереж і месенджерів (Telegram, Instagram, Facebook) мають функцію «Поскаржитися». Тож чим більше людей подасть скаргу, тим швидше адміністратори платформи видалять небезпечний контент. Також можна заблокувати адміністратора або учасників, які вас турбували, щоб вони не змогли зв’язатися з вами знову.

В умовах війни проблема шахрайств та інших злочинів набула надзвичайної актуальності З огляду на це Департамент кіберполіції Національної поліції України в рамках проєкту «Кібербезпека UA» пропонує переглянути серію пізнавальних відео, що допоможуть користувачам інтернету захистити себе у кіберпросторі.