Новий навчальний рік: що зміниться в школах з 1 вересня

Новий 2025–2026 навчальний рік розпочнеться зі значними оновленнями в освітньому процесі. Проте, на відміну від попередніх років, всі ці зміни є запланованими і готувалися задовго до початку нового навчального року.

Жодних кардинальних змін напередодні 1 вересня в організації освітнього процесу не відбудеться, заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час серпневої конференції “Освіта для мінливого світу”, відповідаючи на запитання медіа “Нова українська школа”. “Навчальний рік почнемо спокійно у плановому режимі”, - пообіцяв міністр.

Щодо змін, які були ухвалені заздалегідь Міністерством освіти та науки в рамках освітньої реформи, розповідаємо, яких новацій варто очікувати, до чого готуватися вчителям, учням та батькам у новому році.

В цьому матеріалі ми торкнемося наступних тем:

✔ Дистанційне навчання: як буде організований процес

✔ Що буде з малокомплектними школами

✔ Реформа старшої профільної школи

✔ Формування мережі ліцеїв

✔ “Освіта для життя” - що це означає і як буде запроваджуватися

✔ Новий предмет в шкільній програмі

✔ Нові підходи у підготовці підручників

✔ Сертифікація вчителів: що нового

✔ Дошкільна освіта

✔ Освіта для дітей з особливими освітніми потребами

Дистанційне навчання: обмеження скасовані

В липні 2025 року Міністерство освіти та науки скасувало наказ №1112 (7 серпня 2024) та деякі положення наказу №1115 (8 вересня 2020), які регулювали організацію дистанційної освіти в українських школах. Відповідні зміни вже зареєстровані Міністерством юстиції.

Оновлення спрямовані на вдосконалення системи дистанційної освіти в умовах війни, а також на підтримку учнів з прифронтових територій, тимчасово окупованих регіонів та школярів, які перебувають за кордоном.

Раніше у межах політики “Школа офлайн” МОН намагалося ввести обмеження щодо мінімальної кількості дітей у дистанційному класі. Також запроваджувалися обмеження щодо навчання дітей за кордоном. З 1 вересня українські діти за кордоном мали б навчатися не за повною програмою української школи, а вивчати лише предмети українознавчого компоненту - українську мову і літературу, історію та географію України, основи правознавства та Захист України. Для дітей закордоном МОН створив спеціальну платформу з інформацією про українознавчий компонент і переліком шкіл, в яких можна навчатися за ним безкоштовно. Головна мета, заявлена МОН - уникнути перевантаження дітей навчанням в двох школах одночасно. Однак, це викликало протести, адже неможливість навчатися за повною шкільною програмою, серед іншого, зменшувало шанси українських дітей за кордоном на складання НМТ, обовʼязковою частиною якого є математика.

Скасування відповідних наказів стало результатом політичних домовленостей в парламенті напередодні призначення нового уряду. Воно фактично повернуло дистанційну освіту в українську школу в повному обсязі, без обмежень. Але таке рішення не вирішило чинних проблем, пов’язаних із дистанційкою.

✔ Як позбутися дистанційних шкіл, які перетворили освіту на формальність, без забезпечення якості?

✔ Як, навпаки, підтримати дистанційні школи, які ціною неймовірних зусиль зберігають професійні кадри і високу показники дітей у навчанні?

✔ Як забезпечити українською освітою дітей в тимчасовій окупації?

✔ Як не втратити для України українських дітей за кордоном?

На ці питання депутати та освітяни будуть шукати відповіді протягом року. Принаймні, таку обіцянку дав новий перший віцепрем’єр міністр Михайло Федоров.

Він наголосив, що збільшення оффлайн навчання та забезпечення безпекових умов для цього залишається пріоритетом уряду.

Для дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях і мають обмежений доступ до Інтернету, Міністерство освіти і науки вже запровадило нову модель навчання — педагогічний патронаж.

Для того, щоб дитина могла взяти участь у навчанні за цією формою, потрібно подати заявку в будь-яку школу, яка надає патронатні послуги. Перелік шкіл є на сайті МОН.

Нагадаємо, що система педагогічного патронажу — це індивідуальні заняття з учителем з урахуванням потреб і безпекової ситуації. Навіть якщо школа не має відкритих класів, вона може працювати через патронаж, і вчитель отримає оплату за навчання конкретної дитини.

Малокомплектні школи

Від 1 вересня 2025 року загальноосвітні заклади (за винятком початкових шкіл, спеціальних та навчально-реабілітаційних центрів), де навчається менше ніж 45 учнів, більше не отримуватимуть фінансування з державного бюджету через освітню субвенцію. З 1 вересня 2026 року ця норма пошириться на школи з меншою кількістю учнів, а саме менше 60 осіб.

Це положення було затверджене урядом ще у березні 2024 року — в межах змін до Порядку надання освітньої субвенції, встановленого постановою Кабінету Міністрів № 6 від 14.01.2015. У роз’яснювальному листі МОН від 4 червня 2025 року зазначено, що місцеві ради мали достатньо часу для оптимізації шкільної мережі. Водночас саме органи місцевого самоврядування ухвалюють рішення про кількість шкіл у громаді.

Школи з менш ніж 45 учнями зможуть продовжити роботу тільки за кошти місцевих бюджетів або інших дозволених джерел фінансування.

На думку посадовців, рішення допоможе оптимізувати мережу шкіл, підвищити рівень знань учнів та ефективність витрат на освіту.

Що це означає для малокомплектних шкіл

✔ Школи, що не відповідатимуть новим критеріям наповнюваності, втратять державне фінансування для оплати праці вчителів.

✔ Відповідальність за подальше існування таких шкіл перейде до місцевих громад. Остаточне рішення щодо кількості закладів на території громади приймають саме місцеві органи влади. При цьому утримувати школи з меншою кількістю учнів доведеться виключно за кошти місцевих бюджетів або інших дозволених джерел. Зокрема вони зможуть організувати підвезення учнів до найближчих більших шкіл.

У Верховній Раді розглядають постанову №13506 “Про забезпечення доступу до освіти”, яка може змінити підхід до фінансування малокомплектних шкіл.

Ініціативу вже підтримали понад 80 народних депутатів.

Постанова пропонує звернутися до уряду з вимогою скасувати норму, яка передбачає припинення державного фінансування шкіл (крім початкових, спеціальних і навчально-реабілітаційних центрів) з менш ніж:

✔ 45 учнями — з 1 вересня 2025 року

✔ 60 учнями — з 2026 року

За даними МОН, наразі в Україні працюють 57 шкіл, які потрапляють під ці критерії. Найбільше ризикують навчальні заклади у гірських та прифронтових громадах, де складно організувати підвезення учнів.

Формально постанова не передбачає закриття шкіл, однак втрата освітньої субвенції може змусити громади або фінансувати заклади власним коштом, або реорганізовувати їх, наприклад, приєднуючи до опорних шкіл як філії.

18 серпня голова парламентського Комітету з питань освіти Сергій Бабак повідомив, що малокомплектні школи становлять лише 8% від загальної кількості закладів освіти в Україні.

Комітет проаналізував дані по 57 таких школах. У 48 випадках громади погодилися фінансувати їх самостійно. Щодо решти 9 — інформацію розглянули на засіданні: кількість учнів, обсяг освітньої субвенції, залишки на рахунках громад, можливість їх спрямування на школи, наявність автобусів і маршрути підвезення.

“Залишаються питання по трьох школах. Міністерство освіти має вирішити їх у робочому порядку протягом тижня”, — зазначив Бабак.

У зв’язку з цим Комітет вирішив не підтримувати депутатську постанову №13506 “Про забезпечення доступу до освіти” в первинному вигляді, а доопрацювати її. Особливо це стосується положення, яке передбачає припинення фінансування шкіл з менш ніж 60 учнями з 1 вересня.

Бабак наголосив, що урядова постанова потребує корекції, адже в Україні існують різні типи закладів:

• гімназії, де за законом може бути 45 учнів

• ліцеї повного циклу — від 55

• ліцеї з гімназією без початкової школи

Комітет одноголосно ухвалив рішення звернутися до Кабінету Міністрів із вимогою змінити постанову та узгодити її з чинним законодавством, з урахуванням норм щодо мінімальної наповнюваності класів.

Реформа старшої школи

З 1 вересня 2025 року в Україні розпочинається пілотування реформи старшої школи, яка передбачає нову модель профільного навчання в 30 пілотних ліцеях.

Наступний етап пілотного проєкту запланований на 2026-2027 рік - до експерименту долучаться ще 100-150 ліцеїв.

На 2027-2028 навчальний рік запланований повноцінний запуск реформи по всій України.

Реформа старшої школи — частина великої реформи “Нова українська школа”, що впроваджується з 2018 року. Її головна мета — дати учням старшої школи (10–12 класи) можливість обирати напрям освіти та поглиблено вивчати предмети, які відповідають їхній майбутній професії чи інтересам.

Основні складові реформи профільної школи:

✔ Індивідуалізація освітньої траєкторії: Після 9 класу кожен учень має право обирати навчання в академічному ліцеї або професійному коледжі відповідно до своїх інтересів.

✔ Профільність навчання: Учні в академічних ліцеях формують власний профіль, поглиблено вивчаючи вибрані предмети, а решта предметів вивчається на базовому рівні. З кожним роком кількість обовʼязкових предметів зменшуватиметься, а кількість вибіркових - збільшуватиметься.

✔ Компетентнісний підхід: формування сучасних компетентностей, критичного мислення, адаптивності та здатності приймати рішення.

✔ Для реалізації по всій Україні створюється мережа академічних і професійних ліцеїв, з її картою можна ознайомитись тут, докладніше про мережу ліцеїв читайте також далі в нашому матеріалі.

Ліцеї та профільна середня освіта

18 березня 2025 року у Верховній Раді України зареєстрували проєкт закону №13120 “Про внесення змін до Закону України “Про повну загальну середню освіту” щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв”. Документ спрямований на поліпшення процесів створення та функціонування ліцеїв в Україні.

Головним комітетом для розгляду визначено Комітет з питань освіти, науки та інновацій під головуванням Сергія Бабака. Паралельно законопроєкт опрацьовуватимуть комітети з питань бюджету, антикорупційної політики, інтеграції України до ЄС, місцевого самоврядування та інші дотичні комітети.

Ініціатива пропонує суттєво оновити механізми формування мережі ліцеїв. Зокрема, передбачається відхід від моделі “закладів загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів” (тобто закладів, які охоплюють навчання з 1 до 11(12) класу).

Однією з ключових змін є заборона для ліцеїв забезпечувати здобуття початкової освіти. Якщо у чинному Законі зазначено: “За рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти та, як виняток, здобуття початкової освіти”, то у законопроєкті слова “та, як виняток, здобуття початкової освіти” вилучені. Таким чином, пропонується чітко відмежувати початкову школу від ліцеїв.

Засновників закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, зобов’язують до 1 вересня 2027 року привести установчі документи у відповідність із вимогами цього Закону, врахувавши строки набрання чинності окремими його положеннями.

Якщо раніше плани формування мережі закладів, що забезпечують повну загальну середню освіту, мали бути затверджені до 1 вересня 2024 року, то законопроєкт пропонує нову норму: “до 1 вересня 2025 року затвердити та подати до центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки плани формування мережі комунальних ліцеїв, виходячи з мінімальної кількості учнів у класі”. У документі також визначені числові параметри: для здобувачів профільної середньої освіти в очній (денній) або вечірній формах мінімальна наповнюваність класу — 24 учні, максимальна — 30. Це означає підвищення мінімальної кількості учнів у 10–12-х класах із 5 до 24.

Заклади, які не відповідатимуть прописаним у законопроєкті вимогам, пропонується позбавляти державного фінансування.

Окремо визначено механізм “страхового” ухвалення планів: якщо центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки не затвердить їх до 1 вересня 2025 року або затвердить із порушенням зазначених критеріїв, до 1 січня 2026 року ці плани має затвердити Кабінет Міністрів України.

У пояснювальній записці ініціатори обґрунтовують необхідність змін тим, що вони дозволять “продовжити впровадження реформи повної загальної середньої освіти шляхом формування ефективної мережі комунальних ліцеїв та впровадження обов’язкового поділу 10–12 класів на групи при вивченні окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), що забезпечить здобуття якісної профільної середньої освіти”.

Оновлення змісту освіти: старт пілотування

“Освіта для життя” — нова стратегія МОН, що продовжує реформу “Нової української школи” та оновлює зміст шкільного навчання. Її головна мета — створити цілісний освітній простір, де навчальні програми, методи викладання та шкільне середовище гармонійно поєднуються, допомагаючи дітям краще пізнавати себе і світ навколо.

У концепціях описано особливості, мету й структуру кожної освітньої галузі, окреслено актуальні виклики й шляхи їхнього подолання відповідно до потреб сучасного українського суспільства. Ці документи пропонують цілісне бачення того, як має вибудовуватися навчання з 1 до 12 класу — послідовно, логічно та з урахуванням міжпредметних зв’язків.

Після обговорення концепцій і врахування пропозицій громадськості МОН розробить цифрову платформу для освітян у межах політики “Освіта для життя”.

21 серпня відбудеться щорічна освітня конференція “Серпнева”, під час якої буде презентовано 10 концепцій освітніх галузей реформи НУШ “Освіта для життя”.

З 1 вересня 2025 року розпочнеться пілотування оновленого змісту освіти в рамках політики “Освіта для життя”, заснованої на початку 2025 року, яка охопить природничу, мистецьку та технологічну галузі у 5–6 класах, передбачаючи тісніші міжгалузеві зв’язки та сучасні освітні концепції.

Пілотування торкнеться природничої, мистецької та технологічної освітніх галузей.

Головною метою є подолати розрив між практичними учнівськими потребами та теоретичним матеріалом. Для цього зміст матеріалу “підтягнуть” до сучасних освітніх концепцій.

В межах цієї політики також планується оновлення кабінетів за сучасними стандартами (наприклад, виділено 2,5 млн грн на обладнання кабінетів природничої, математичної та технологічної галузей для пілотних 8-х та 10-х класів), спрощення методичних вимог для вчителів та зменшення паперової роботи.

Новий предмет та зміни у викладанні

З 1 вересня 2025 року в українських школах запроваджується новий обов’язковий предмет “Підприємництво та фінансова грамотність” для учнів 8-х класів, а з 2026 року – для 9-х класів, з метою розвитку практичних навичок у фінансовій сфері та підприємницького мислення. Національний банк України (НБУ) спільно з МОН розробив відповідний підручник та модельну навчальну програму для цього курсу.

Програма розроблена з урахуванням вікових особливостей, включає теми з формування фінансової культури, управління особистими фінансами, банківських послуг, податків, а також основи підприємництва та реалізації проєктів, таких як “Шкільне підприємництво”.

Викладати цей предмет можуть вчителі будь-якого профілю після проходження відповідного навчання.

Також з 1 вересня 2025 року в українських школах запроваджуються суттєві зміни у викладанні предмета “Захист України” для учнів 10–11 класів, що передбачає збільшення навчального навантаження до 2 годин на тиждень (раніше 1,5–2 години) та оновлену програму, яка акцентує на практичних навичках і сучасних аспектах безпеки та оборони, включаючи домедичну допомогу, безпілотні системи та протидію дезінформації.

Буде скасовано поділ на групи за статевою ознакою; всі учні (хлопці та дівчата) вивчатимуть предмет разом, незалежно від статі.

Планується залучати до викладання ветеранів, які мають відповідну освіту, а також спеціалістів, які займаються виключно цією дисципліною.

На оновлення предмета “Захист України” виділено значні кошти (1,74 мільярда гривень у грудні 2023 року).

Апробація підручників: новий стандарт якості та логістики в освіті

З 2024 року всі підручники, що видаються за кошти державного бюджету, проходять апробацію — тестування в школах перед масовим друком. Участь у першій хвилі взяли понад 2 тисячі вчителів із 538 закладів освіти. 87% педагогів вважають, що процедура покращує якість навчальних матеріалів.

Апробація включає два етапи: використання підручників у навчальному процесі та надання зворотного зв’язку, а також діагностувальні роботи учнів. У 2024/2025 навчальному році пріоритетом стали підручники для 8 пілотного класу.

За словами заступниці міністра освіти Надії Кузьмичової, усі етапи циклу підручникотворення перебувають у стадії якісних змін. Станом на 31 липня 2025 року всі заплановані підручники надруковані, залишилось вирішити питання логістики.

Щоб пришвидшити доставку, уряд 11 червня 2025 року ухвалив новий алгоритм: підручники доставлятимуть напряму зі складів видавництв до шкіл, замість попередньої схеми через обласні бази. За даними Кузьмичової, цього року 35% підручників буде доставлено безпосередньо до закладів освіти.

Для прозорості процесу в інформаційно-комунікаційній системі АІКОМ впровадили новий функціонал — електронні накладні за результатами доставлення. Детальніше про це можна прочитати тут.

Освіта для дітей з особливими освітніми потребами (ООП)

З 1 вересня 2025 року в Україні діятиме новий Порядок організації спеціальних класів для учнів з ООП, що передбачає формування класів з урахуванням конкретних особливостей розвитку дітей, створення індивідуальних освітніх траєкторій, введення посади асистента вчителя та можливість залучення асистента учня. У листі від 05.05.2025 №1/9090-25 Міністерство освіти та науки також надало рекомендації стосовно Порядку.

Що зміниться з впровадженням нових підходів до спеціальних класів

✔ Персоналізоване формування класів:

Спеціальні класи створюватимуться з урахуванням особливостей розвитку кожної дитини, її освітніх потреб і рівня необхідної підтримки. Індивідуальний підхід забезпечуватиметься незалежно від типу труднощів — затримка розвитку, аутизм, порушення слуху або зору.

✔ Індивідуальна освітня траєкторія для кожного учня:

Для кожної дитини розроблятимуть програму розвитку і персональний навчальний план. Це дозволить враховувати здібності та темп засвоєння матеріалу, щоб навчання стало максимально ефективним і комфортним.

✔ Команди психолого-педагогічного супроводу:

У школах працюватимуть фахівці, які слідкуватимуть за розвитком і успішністю учня, коригуватимуть освітню траєкторію, надаватимуть підтримку учням та педагогам.

✔ Асистенти вчителя та вихователя:

На уроках працюватимуть асистенти, які надаватимуть індивідуальну допомогу дітям. Особливо це важливо у початкових класах та класах з високим рівнем підтримки. У групах продовженого дня — асистенти вихователя сприятимуть соціалізації та допомагатимуть з навчальними завданнями.

✔ Асистенти учня для соціальної адаптації:

Для задоволення соціальних потреб дитини можуть залучатися соціальні працівники, батьки чи інші уповноважені особи. Їхня участь допоможе дітям адаптуватися до шкільного середовища і налагодити взаємодію з колективом.

✔ Інклюзивне освітнє середовище:

У школах створюватимуть спеціальні умови, що враховуватимуть інтереси та можливості кожної дитини. Це включатиме використання жестової мови, шрифту Брайля, допоміжних навчальних і комунікаційних засобів.

✔ Розподіл учнів за категоріями освітніх труднощів:

Формування класів здійснюватиметься з урахуванням виду освітніх труднощів, рівня їх прояву і необхідної підтримки — для максимально точного налаштування освітнього процесу.

Сертифікація вчителів

З 1 вересня 2025 року відбудуться зміни у Положенні про сертифікацію педагогічних працівників, які стосуються умов участі, можливості повторного проходження та оскарження результатів.

Мета сертифікації — виявити й заохотити педагогів із високим рівнем майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання та поширюють їх серед колег.

Що саме зміниться в сертифікації з 1 вересня 2025 року:

✔ Взяти участь у сертифікації зможуть педагоги, які на момент реєстрації мають відповідне педагогічне навантаження не менш як 0,25 тарифної ставки з дисципліни, з якої бажають пройти сертифікацію.

✔ Педагоги, які відмовляються продовжувати участь у сертифікації на одному з етапів, матимуть право повторно пройти сертифікацію наступного року.

✔ Учасники сертифікації можуть оскаржити результати вивчення експертами їхнього практичного досвіду. Це можна буде зробити впродовж 3 календарних днів після отримання експертного висновку.

✔ Нова редакція чітко встановлює термін початку дії сертифіката, щоб уникнути очікування між його отриманням і початком виплати 20% надбавки. Зокрема, сертифікат діятиме впродовж 3 років, починаючи з 1 січня року, що настає після успішного проходження сертифікації. Наприклад, сертифікат учителя, який завершив сертифікацію у грудні 2025 року, діятиме з 1 січня 2026 року до 1 січня 2029 року.

✔ Визначено, що незалежне тестування проводиться в паперовій формі та/або у формі компʼютерного тестування.

✔ Встановлено процедуру підготовки експертів. Ними можуть бути педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів освіти й інші особи з досвідом педагогічної діяльності не менш як 5 років. Лише тих експертів, які успішно пройшли навчання, залучатимуть до проведення сертифікації.

✔ Якщо педагог є у списках експертів, які вивчають практичний досвід роботи учасників сертифікації, керівник закладу освіти має забезпечити заміну цього педагога на час його залучення. Список затверджує ДСЯО.

✔ Визначено, що адміністрація закладу освіти має підтримувати педагогів, які виявили бажання пройти сертифікацію, та сприяти цьому.

✔ Положення узгоджено із законодавством та іншими актами, зокрема, Законом України “Про публічні електронні реєстри” й Положенням про атестацію педагогічних працівників.

✔ Міністерство освіти і науки України затвердило програму незалежного тестування фахових знань і вмінь учителів англійської мови. Про це йдеться в наказі МОН № 1730 від 12 грудня 2024 року.

✔ Ця програма – основа для розроблення тестових завдань першого етапу сертифікації вчителів англійської мови у 2025 році (тобто незалежного тестування фахових знань та вмінь). Детальніше про програму читайте на сайті НУШ.

✔ Попри те, що реєстрація для всіх категорій відбуватиметься в один час, вчителі англійської мови, які проходитимуть тестування восени, а вчителі чотирьох інших категорій – навесні.

Ті педагоги, що успішно пройшли сертифікацію, отримують 20% доплати протягом трьох років, а також мають право на зарахування сертифікації як атестації. Окрім того, успішне проходження сертифікації є підставою для присвоєння кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання. Як і раніше, участь в сертифікації є добровільною.

Відповідно до постанови КМУ під час воєнного стану зареєструватися для проходження сертифікації можуть не більше ніж 5000 осіб щороку.

Дошкільна освіта

З 1 січня 2025 року набув чинності новий Закон України “Про дошкільну освіту“. Новий Закон передбачає розширення форм дошкільних закладів (мобільні, сімейні, корпоративні, мінісадки), створення Центрів підтримки батьків у кожній громаді, нові вимоги до безпеки й інклюзивності.

Законом також передбачено скорочення робочого часу педагогічних працівників та гарантує мінімальну тривалість оплачуваної відпустки (56 календарних днів) для всіх працівників дошкільної освіти. Впроваджуються мобільні, сімейні та міні-садки, що розширює можливості для батьків та дітей. Також покращена територіальна доступність садочків та можливість вибору форм навчання.

Місцева влада отримує додаткові зобов’язання щодо ресурсного забезпечення садочків та справедливої оплати праці вихователів.

Англійська мова в закладах дошкільної освіти з 2025 року стане обов’язковою для п’ятирічних дітей. МОН уже пропонує добірку повністю безкоштовних платформ для вихователів, які хочуть опанувати англійську з нуля: підготовлено базовий онлайн-курс, а також 8-тижневу програму “Teaching English to Very Young Learners”, розроблену спільно з Американською Радою і побудовану на підході навчання через гру. Щоб ще більше поглибити знання, для вихователів готують методичний дистанційний курс від Cambridge University Press and Assessment та видавництва “Лінгвіст”.

Вихователям цього року також запропонують безкоштовне навчання за Safeguarding policy (політика захисту дітей). Заняття відбуватимуться в інститутах післядипломної освіти.

Наразі пілотується проєкт, що передбачає виведення з обов’язків закладів дошкільної освіти всіх непрофільних функцій — прання, ремонтів, утримання будівель, охорони та харчування. Подібний експеримент діяв із 2021 року в Маріуполі: пральня й їдальня обслуговували одразу кілька дитсадків, а спеціальні бригади виконували кваліфіковані ремонти за заявками садків. Нині у Кривому Розі прораховано ефективність переходу на зовнішню охоронну систему Ajax: економія становить 12 млн грн.

Закон про дошкільну освіту входить до програми Ukraine Facility, тобто є в євроінтеграційних треках для нашої країни.

Підсумовуючи…

Новий навчальний рік стане для української освіти черговим етапом випробувань та оновлення. Попри складні обставини, у яких доводиться працювати школам, дитячим садкам та ліцеям, система не стоїть на місці — вона адаптується, розширює можливості дистанційного й змішаного навчання, впроваджує профільність у старшій школі, а також підвищує увагу до якості дошкільної освіти.

Зміни, які стартують з 1 вересня, спрямовані не лише на удосконалення навчальних програм, але й на створення умов, що дозволять дітям навчатися безпечніше, цікавіше й сучасніше. Водночас вони покликані підтримати вчителя, адже саме від його професійності, мотивації та готовності працювати по-новому залежить успіх усіх реформ.

Українська освіта продовжує рух до європейських стандартів, поступово вибудовуючи систему, у якій кожна дитина — незалежно від місця проживання чи формату навчання — матиме доступ до якісних знань. Це процес непростий, але саме він визначає майбутнє нашої держави, адже школа формує покоління, яке зможе відбудувати країну, розвивати науку, культуру та економіку.