Особисті практики для мінімізації та подолання стресу на робочому місці

Автор: Nataliia Cheremisova

За предметом праці професія вчителя належить до категорії “Людина-Людина”. Це означає, що час від часу ми неминуче будемо в ситуаціях, коли хтось не розділяє наших поглядів, виявляє щодо нас агресію чи неповагу. Додамо до цього повітряні тривоги, сумні звістки з фронту та інші проблеми повсякденного життя. Водночас на робочому місці ми маємо зберігати спокій та поводити себе врівноважено.

В цьому дописі хочу поділитися своїм досвідом подолання стресу на робочому місці.

❇️ Книга цитат та афоризмів відомих людей

Колись давно друзі подарували мені книгу з цитатами відомих та успішних людей. Мудрі висловлювання та поради допомагають подивитися на свою проблему під іншим кутом і змінити ставлення до неї. Крім того, читання заспокоює та розслаблює.

❇️ Не засмучуйся через те, про що не згадаєш за 5 років!

Цю пораду колись я почула від подруги-психолога. Тому, коли намагаюсь себе заспокоїти, щоб зайти до учнів на урок в гарному настрої, завжди про неї згадую.

❇️ Усамітнення біля вікна.

Бувають ситуації, коли переповнюють біль, обурення чи образа. В такому разі на перерві можна виділити собі 5 хвилин біля вікна (звісно, не під час повітряної тривоги). Спостереження за тим, як стрибають горобці, падає листя з дерева, йде сніг або відбувається будь-яке явище в природі допомагають заспокоїтися.

❇️ Активний відпочинок з учнями на перерві.

На жаль, зараз мій заклад працює в дистанційному форматі, але до війни я любила проводити час на перерві з учнями. Взимку гралися з пухким снігом на подвір’ї, навесні та восени — в інші активні ігри. Навіть незначна фізична активність покращує настрій, а ще й коли бачиш щасливі обличчя дітей, то забуваєш про дрібні негаразди.

❇️ Смаколик.

Іноді стресова ситуація залишає нас без сил для жодної з попередніх порад. В такому разі мені допомагає шматочок шоколаду або інший смаколик. До війни в нашому закладі була кімната релаксації для вчителів, де можна було виділити собі час на смаколик.

❇️ Захисний аксесуар

Пам’ятаю, коли тільки прийшла після університету до школи й не мала досвіду спілкування з батьками учнів, батьківські збори були для мене стресовою ситуацією. Здавалося, що деякі люди прийшли для того, щоб висловити своє незадоволення та образу на цілий світ. На той час морально я була до цього не готова. Деякі колеги порадили одягати шпильку. На перший погляд, це звичайний забобон. Але з іншого боку, якщо уявити, що певний аксесуар чи прикраса захищає нас від негативу оточення, психологічно стає легше.