Автор: Ірина Гондюл, викладачка в Українському центрі, Чорногорія
Українська школа сьогодні тримається переважно на поколінні 50+. Це здебільшого «бебі-бумери» (народжені до 1964-го) та «покоління Х» (1965–1980). Саме вони залишилися головним кадровим ядром.
Це люди, які звикли працювати роками на одному місці, для яких професія — не просто робота, а обов’язок, ще з тих часів, коли головними технологіями були крейда, плівковий діапроектор і касетний магнітофон. Вони пережили розпад старої системи, нескінченні реформи, кризові 90-ті, і все одно залишилися в школі. Їхня сила — у витривалості, дисципліні, відданості, готовності «тримати удар».
Це покоління — з досвідом, із пам’яттю професії, із відчуттям відповідальності, яке не завжди зрозуміле молодим. Вони — стержень, на якому тримається освітня реальність.
Але це люди 50+, і їхня сила сьогодні тримається на звичці витримувати, а не на ресурсах.
Парадокс у тому, що освіта XXI століття з новими платформами й гаджетами досі спирається на тих, хто починав працювати в епоху зовсім інших інструментів і цінностей.
І поки «зверху» говорять про зміни, саме це покоління щодня просто йде в клас. Йде без зайвого пафосу, але з тією мудрістю, яка приходить із роками: вони бачать покоління учнів у динаміці, вміють тримати баланс між старим і новим, пам’ятають, що мода на методики швидко змінюється, а людяність і витримка лишаються незмінними. Вони поєднують досвід минулого з викликами теперішнього: можуть однаково впевнено писати крейдою на дошці й працювати в електронному журналі. І на «модні реформи» вже не ведуться — усе фільтрують через власний досвід і здоровий глузд, залишаючи в роботі лише те, що справді працює.
Коментарі
100%
Все вірно, але нажаль, наш досвід цінують приватні структури та здебільшого приватні учні різних поколінь, чого не скажеш про державу позавчорашні, вчорашню та сьогоднішню
Ну,щоб працювати в електронному журналі великого розуму не треба.Записав з календарного і все.Але суть у грошах.Що по грошах ? Ті що 50+ вичерпаються,а далі що?Улибку рібьонка на хліб не на мажеш..І не треба дудіти про покликання
Старі методики і крейда ефективніше спрацьовують ніж комп'ютерні технології.аще оцінювання за групами і рівнями просто дурдом, інакше не висловився.
Цілком справедливо.
В наших школах на сьогодні нікому не потрібен наш досвід. Потрібна показуха у вигляді картинок, танців, віршиків, які сам вчитель і вчить, а ось знання потрібні не усім, а точніше, більша частина дітей має на увазі, а для чого це треба. Їх підтримують також батьки, маючи на увазі якось в вчимося потім, а зараз не треба старатися.
Треба, щоб вчителів більше цінували.. Бо зовсім не залишиться.
Правдива стаття. Хочу додати як студент, що так, вчителі 50+ вчать краще, але їх ніхто не поважає. Нажаль, в більшості вузів і коледжів студенти часто їм хамлять, без певної причини. Учні завжди будуть любити тих з ким легче ( можна списати без проблем, зробити все через штучний інтелект) а не тих, хто дуже вибагливий до виконання роботи. :(
Серед цих вчителів є такі тварюки, що отруюють не одне покоління
Уся освіта тримається на приватних вчителях 30+. А засилля пенсіонерів наслідок того, що роками вони не викисають і сидять тримаючись і за зп і за пенсії, тягнучи освіту на дно. І можуть лиш вимагати виконаного домашнього завдання. Не видуймуйте ото і не прикрашайте.
Цікаві коментарі. Я погоджуюсь із тим, що вчителі 50+ ,не тільки досвідчені, мудрі, витривалі крім того креативні. Такі ж мудрі, креативні, витривалі 20+, 30+. Але є і серед тих і тих, що просто заробляють гроші Це залежить, мабуть від покликання, відповідальності...... Так, що в представників кожного покоління є плюси і мінуси. Була випадково свідком розмови педагога 55+ і 20+. Молодий педагог дивується, що старший працює над собою, вчиться, щоб іти в ногу з часом. І з цією людиною набагато цікавіше дітям. А обзивати старших вчителів тварюками не коректно . Освіту на дно тягнуть часті реформи. А найголовніше їх впроваджують часто ті, хто жодного дня не працював у школі.
Підстаркуваті жіночки, що викладають в моєї дитини, не мають жодної поваги до дітей. Маю змогу порівнювати німецьких вчителів і українських. Між ними прірва. Просто зриваються на дітях через свою матеріальну незабезпеченість. Не здатні навіть заздалегідь надати посилання на урок або домашнє завдання.
Дивимось відео про школу і шорти, осягаємо рівень досвіду совєцкіх раритетів)
Як прикро що батьки та діти оцінюють роботу вчителя. Сходіть посидьте в класі з неділю і думка зміниться. Причому тут подобається чи ні, дитина на роботі, має навчатися. Надзвичайно в дітей велика велич, повага та вдячність не матеріальна відсутня, а людська для них невідома. Втрачаємо людяність, ми за це ще згадаємо, але буде пізно! Батьки про це дізнаються найперші.
В школах і в головах наших вчителів і всієї освіти панує суцільний "совок", на жаль. І це не про комп'ютери чи новітні технології, а про відношення до дітей, до батьків, про програми навчання. Державі потрібні раби, які будуть забезпечувати безтурботне життя купці корупціонерів. І ще, освітяни – головні фальсіфікатори виборів! Так було, так є і , на жаль, так буде далі . Одна з найпродажніших і найкорумпованіших структур.
Останній коментар демонструє стереотипне мислення. Проводити вибори у школах зручно? Підписувати на це учителів? Звичайно! Хто готовий волонтерити на виборах? Підніміть руки...
Справедливо. Хоча є молодь, яка не вписується в стереотип 'зумера', але такі на вагу платини.
Вибачте,педагоги пенсійного віку,але не треба вам ходити на роботу у школу з метою і померти в ній.Дітям ми нудні і нецікаві,наш зношений мозок починає гальмувати,не робіть себе посміховиськом перед дітьми заради грошей.Маю педагогічну пенсію 3670грн.,живу ж,і не жаліюсь,маю 31 рік стажу,насправді людині треба зовсім мало,щоб був мир і живі й здорові всі близькі.
Надія,не говорить неправду. Ви не живете на 3670, бо це неможливо.Крім пенсії,мабуть,ще є якісь доходи,як то наприклад: пенсія чоловіка чи допомога дітей? Якщо Ви,навіть,нічого не їсте і лише воду п'єте,то комунальні ніхто не відміняв.
Згодна з авторкою статті на всі 100!
Я не буду казати що як би не ми вчителя 50+ то все буде біда .Но у мене є молоді вчителі які цінують наш досвід і впроваджують його.А ми вчимося у молоді .Цей процес має бути постійним.
Дискутувати на дану тему можна багато і довго, але я поділюся думкою з коротким викладенням: якщо педагог працював і продовжує працювати у школі, тоді це говорить про його справжнє покликання, безмежну любов до дітей, величезне терпіння і справжню жертовність!
Додати коментар