Освіта – це фундамент. А фундамент не ламають

Автор: Лариса Білозір, народна депутатка

Замість послідовної політики підтримки, ми спостерігаємо системну байдужість Міністерства освіти і науки та ігнорування викликів, з якими щодня стикаються громади, освітяни, батьки й діти.

Після першої зустрічі з міністром освіти і науки ще на початку його першого призначення, після зустрічей із його заступниками, після зустрічей на базі нашого Комітет держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування щодо формули нарахування освітньої субвенції, з якої виплачується заробітна плата педагогічним працівникам, щодо укриттів, сільських шкіл, стану субвенції на харчоблоки, освітніх потреб громад – я зрозуміла, що це немає ніякого сенсу. Більше не витрачаю час. Це без користі!

❌Діалогу немає. Міністр і його заступники не чують і, схоже, не збираються чути, суцільна втрата зв’язку з реальністю. Направивши біля десятка звернень до міністерства щодо різних освітянських питань – я отримала стільки ж «відписок» без жодних змістовних відповідей.

А тим часом освіта балансує на межі. Все тримається на освітянах і батьках. Сільські школи давно не бачили підтримки, та й багато міських теж. Ремонтують укриття, облаштовують класи, харчоблоки самотужки, власними зусиллями вчителі, батьки, бізнес.

Державні кошти виділяються, але використовуються МОН абсолютно неефективно. Для прикладу, ось один з аудитів рахункової палати за 2023 рік - https://rp.gov.ua/upload-files/Activity/Collegium/2024/32-1_2024/Zvit_32-1_2024.pdf

Це справжня оцінка роботи міністерства і вона негативна.

За 2024 рік ситуація по укриттям ще гірша, з 7,5 виділених нами мільярдів гривень використали 1,5 млрд, побудували 10 шкіл лише в 8 прифронтових областях, водночас повністю забравши можливість фінансування облаштування найпростіших укриттів. Це рішення відкинуло десятки шкіл, які могли б якісно облаштувати мінімально безпечні укриття, особливо у громадах, де немає ресурсів на масштабні проєкти. Створили 4000 місць для 4000 дітей, і вартість такого місця 350 тис. грн на одну дитину. І це в прифронтових регіонах, де значна частина дітей евакуйована, або можуть бути евакуйовані. Фактично туди діти не ходять, або ж ходить невелика кількість, решта все одно навчаються онлайн, бо дороги до шкіл прострілюються дронами, кабами.

І це ті ж самі прифронтові регіони, де МОН своїм наказом №1112 хотіло позбавити дітей права навіть на дистанційну освіту. Разом із колегами нам вдалося добитися його скасування.

❗️ Проте, заступник міністра заявила, що міністерство не відмовляється від головних ідей цього незаконного наказу і вони планують інтегрувати їх в інші нормативні акти до початку нового навчального року.

Також черговим форпостом боротьби стало питання закриття сільських шкіл під час війни й позбавлення права на освіту дітей, зокрема і дітей захисників. Це неприпустиме рішення, яке суперечить Конституції України. І про це я також неодноразово наголошувала.

❗️Нагадаю: Постанова Кабінету Міністрів №245 від 5 березня 2024 року фактично запустила процес масового закриття шкіл із кількістю учнів менше ніж 45, а з 2026 року - менше ніж 60. Тому що без державної освітньої субвенції громади просто не зможуть утримувати такі школи. Водночас ані дороги, ані шкільні автобуси для довезення дітей з сіл до опорних закладів не готові до такої «оптимізації».

📄 Як я вже розповідала раніше, ми з колегами зареєстрували постанову №13506 «Про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів щодо забезпечення доступу до освіти». Її мета - скасування Постанови КМУ №245 та норм, які ставлять під загрозу існування малокомплектних шкіл у сільських, гірських і прифронтових громадах.

📎 Детальніше про це я писала тут ⤵️ https://www.facebook.com/share/p/1A3MojgSp1/

👥 Крім того, ми підготували депутатські звернення до Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука та до голови Комітету з питань освіти Сергія Бабака, щоб цю Постанову розглянули на комітеті та включити її до порядку денного найближчого пленарного засідання Верховної Ради.

📍 Тим часом, МОН у розрахунках освітньої субвенції на вересень-грудень 2025 року вже заклало норму: учні ліцеїв, гімназій і спецзакладів з чисельністю менше 45 осіб не враховуються. Але у випадку, якщо заклад стане філією - фінансування передбачене. Проте це не вирішення проблеми. Замість системного рішення громадам пропонують варіанти «формального порятунку».

Тому ми продовжуємо боротьбу за право кожної дитини навчатися у своїй школі, у своїй громаді.

Інформувати вас і надалі про перебіг розгляду зареєстрованої нами Постанови.

Фактично на сьогодні ми бачимо суцільне відсторонення МОН від реального стану справ. Вони не виправляють помилок, не роблять висновків і далі продукуючи «гарні» презентації замість аналізу і дій. Тому єдиний правильний крок – перезавантаження міністерства і відставка чинного міністра освіти, бо дореформують освіту до стану коми.