Оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів НУШ: нові рекомендації МОН

Готуємось до 2026/2027 навчального року

Наказом МОН від 14.08.2026 №1427 затверджено Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів (далі – Рекомендації), які застосовуватимуться в закладах освіти з 1 вересня 2026 року. Цей нормативний документ визначає підходи до оцінювання, зокрема особливості планування, вибору методів та інструментів, проведення формувального, поточного й підсумкового оцінювання, а також організації оцінювання учнів з ООП. Водночас документ вносить важливі зміни до чинного нормативного поля. Зокрема:

• визнано таким, що втратив чинність, наказ МОН від 02.08.2024 № 1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»;
• встановлено, що орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти з предметів інваріантної складової навчального плану, затверджені наказом МОН від 21.08.2013 № 1222, не застосовуються до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів 5–9 класів.

Тож із початком нового навчального року педагогам варто врахувати оновлені підходи до організації оцінювання та переглянути власні практики його планування й проведення.

Загальні засади оцінювання результатів навчання

Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти 5–9 класів здійснюють відповідно до Системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, затверджених наказом МОН від 04.05.2026 № 722.

Об’єктом оцінювання є досягнення учнями очікуваних результатів навчання, визначених Державним стандартом базової середньої освіти та конкретизованих і впорядкованих у модельній навчальній або навчальній програмі.

Саме результати навчання, передбачені програмою на певний період –  семестр або навчальний рік, – мають бути орієнтиром для планування освітнього процесу та визначення семестрових і річних оцінок.

Водночас важливо розрізняти поняття «оцінювання» та «оцінка». Оцінювання – це процедура отримання та аналізу інформації про навчальні досягнення учня, тоді як оцінка є підсумком цієї процедури й демонструє рівень опанування очікуваних результатів навчання.

Окремо в Рекомендаціях акцентовано увагу на тому, що вчитель не зобов’язаний:

• накопичувати та фіксувати в класному журналі оцінки за кожною групою результатів;
• зазначати індекси груп результатів біля поточних оцінок;
• створювати окремі стовпці за групами результатів або дублювати одну й ту саму оцінку в кількох стовпцях.

Таким чином, оцінювання не має перетворюватися на механічне заповнення журналу великою кількістю оцінок чи додаткової документації.

Якщо електронний класний журнал або освітня інформаційна система дає змогу співвідносити оцінки з окремими результатами навчання чи групами результатів, учитель може використовувати цей функціонал для систематизації та аналізу інформації про навчальний поступ учнів, а також для підготовки якісного зворотного зв’язку.

Планування оцінювання

Планування оцінювання має бути спрямоване на отримання достатньої інформації про процес і результати навчання учнів, передбачені відповідною програмою на певний період та в характерних для предмета видах діяльності.

На початку навчального року, семестру, вивчення теми тощо вчитель самостійно визначає:

• кількість і частотність застосування різних видів оцінювання –  формувального, поточного, підсумкового;
• доцільні методи та інструменти оцінювання.

Цю інформацію можна відобразити в навчальній програмі, календарно-тематичному плануванні або зафіксувати іншим способом, зручним для педагога. Водночас МОН наголошує: встановлення універсальних стандартів оформлення календарно-тематичного планування в межах закладу освіти, міста, району чи області законодавством не передбачено.

Вхідна діагностувальна робота

На початку навчального року доцільно передбачити проведення вхідної діагностувальної роботи, яка допоможе визначити рівень досягнення учнями результатів навчання попереднього періоду. Важливо, що така робота є інструментом формувального оцінювання, тому її результати не враховують під час поточного чи підсумкового оцінювання. Їх використовують передусім для визначення необхідної учням підтримки та подальшого планування освітнього процесу.

За потреби діагностувальні роботи можна проводити також на початку другого семестру, теми, розділу, модуля програми тощо.

Що варто визначити під час підготовки до уроку

Під час підготовки до уроку вчитель визначає:

• результат або результати навчання, над досягненням яких працюватимуть учні;
• діяльність і завдання, у яких ці результати формуватимуться та виявлятимуться;
• критерії оцінювання такого завдання або комплексу завдань;
• спосіб надання учням зворотного зв’язку та, за потреби, спосіб фіксування отриманої інформації.

Такий підхід допомагає пов’язати між собою мету уроку, діяльність учнів, оцінювання та подальші навчальні кроки.

Методи, інструменти та критерії оцінювання 

Методи та інструменти оцінювання вчитель обирає самостійно, враховуючи очікувані результати навчання, специфіку навчального предмета та освітні потреби учнів. Для отримання інформації про досягнення результатів навчання можна використовувати:

• педагогічне спостереження;
• усні та письмові відповіді;
• тести;
• практичні та лабораторні роботи;
• роботу з текстами, даними й джерелами;
• розв’язання задач і навчальних проблем;
• дослідження;
• проєкти;
• створення та презентацію продуктів;
• комплексні завдання;
• інші доцільні способи оцінювання.

Важливо, що вибір інструменту має визначатися не його популярністю чи зручністю для педагога, а тим, наскільки він дає змогу отримати достатню інформацію про досягнення конкретного результату навчання.

Компетентнісне оцінювання

Для реалізації компетентнісного підходу доцільно використовувати практико-орієнтовані завдання, які передбачають застосування знань і вмінь у навчальних та практичних ситуаціях. Водночас це не означає, що кожне оцінювальне завдання обов’язково має бути масштабним або комплексним. Коротке завдання, тест, усна відповідь, практична дія, дослід чи задача також можуть бути цілком доречними, якщо дають змогу отримати необхідну інформацію про досягнення відповідного результату навчання.

Для добору та розроблення інструментів компетентнісного оцінювання МОН рекомендує використовувати методичні посібники та ресурси:

• «Як оцінювати в НУШ?» для 10 освітніх галузей;
• «Каталог компетентнісних робіт для НУШ»;
• ресурс «Інтерактивний поступ» на цифровій платформі «Освіта для життя».

Критерії, правила та процедури оцінювання в закладі освіти

Відповідно до пункту 3 статті 41 Закону України «Про освіту», критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання здобувачів освіти мають бути оприлюднені закладом освіти. Основою для їх розроблення є Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів, затверджені наказом МОН від 04.05.2026 № 722. За потреби заклад освіти може розробити критерії оцінювання за:

• освітніми галузями;
• навчальними предметами;
• інтегрованими курсами.

Також заклад освіти може організовувати оцінювання за групами результатів, щоб системно відстежувати досягнення учнями результатів навчання, визначених Державним стандартом.

Дихотомічна шкала

За рішенням педагогічної ради заклад освіти може застосовувати дихотомічну шкалу «зараховано» / «незараховано» для оцінювання:

• окремих навчальних предметів, інтегрованих курсів та інших освітніх компонентів;
• навчальних досягнень учнів, які перебувають за кордоном або проживають (проживали) на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або які були тимчасово окуповані Російською Федерацією, відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376.

Що не може бути підставою для оцінки

МОН окремо звертає увагу на важливий принцип: ставлення та цінності враховують під час оцінювання лише тоді, коли вони виявляються через передбачені Державним стандартом і програмою результати навчання. Водночас поведінка, дисциплінованість, старанність, темп роботи та інші особистісні характеристики не є підставою для визначення оцінки.

Тобто оцінювати необхідно не «зручність» учня для вчителя, його швидкість роботи чи дисциплінованість, а конкретні результати навчання, які були визначені як об’єкт оцінювання.

Інформування учнів та їхніх законних представників про результати оцінювання

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною вчителям, які здійснюють відповідне оцінювання, учневі та його законним представникам.

Інформування про результати навчання може здійснюватися:

• під час індивідуального спілкування;
• за допомогою паперових або електронних засобів комунікації;
• із використанням інформаційно-комунікаційних технологій;
• за допомогою Свідоцтва досягнень.

На прохання учня або його законних представників учитель пояснює:

• які результати навчання було оцінено;
• які критерії застосовувалися;
• на якій інформації ґрунтується виставлена оцінка.

Оскарження результатів оцінювання здійснюють у порядку, визначеному законодавством та відповідними документами закладу освіти.

Оцінювання як основа для педагогічних рішень

Інформацію, отриману під час оцінювання, використовують не лише для виставлення оцінки. Насамперед вона має допомагати вчителю приймати подальші педагогічні рішення, зокрема щодо:

• коригування змісту й темпу навчання;
• визначення необхідної підтримки;
• повторного опрацювання навчального матеріалу;
• планування наступних навчальних кроків;
• інформування учнів та їхніх законних представників.

Персоніфіковані результати оцінювання не використовують для публічного рейтингування учнів або порівняння вчителів за середніми оцінками їхніх учнів.

Оцінювання в процесі навчання

У процесі навчання визначальними для вибору виду оцінювання –  формувального чи поточного – є його мета та спосіб використання отриманої інформації.

Якщо інформацію використовують насамперед для:

• надання зворотного зв’язку;
• виявлення навчальних потреб;
• визначення подальших навчальних кроків;
• педагогічної підтримки;
• коригування освітнього процесу,

то таке оцінювання є формувальним.

Якщо ж учитель визначає та фіксує рівень досягнення результатів навчання на певному етапі для подальшого використання під час підсумкового — тематичного та/або семестрового – оцінювання, йдеться про поточне оцінювання.

Отже, відмінність між цими видами оцінювання полягає не лише у формі проведення чи наявності оцінки, а передусім у меті та подальшому використанні отриманої інформації.

Особливості формувального оцінювання

Формувальне оцінювання доцільно організовувати так, щоб учень мав реальну можливість покращити свій результат.

Зокрема, учневі можна запропонувати:

• доопрацювати завдання;
• повторно продемонструвати окреме вміння;
• виконати інше рівноцінне завдання.

Це означає, що формувальне оцінювання має бути частиною навчального процесу та допомагати учневі зрозуміти, що вже вдалося, що потребує доопрацювання і який наступний крок варто зробити.

Оцінки, виставлені під час формувального оцінювання, не враховують у рамках підсумкового оцінювання.

Учитель фіксує результати формувального оцінювання у зручний для себе спосіб. Для цього за потреби можна використовувати:

• робочі нотатки;
• контрольні переліки;
• матриці;
• щоденники спостережень.

Такі матеріали є внутрішніми робочими інструментами педагога й не потребують оформлення як окремої звітності.

Фіксування результатів формувального оцінювання в класному журналі не є обов’язковою вимогою. Водночас за потреби педагог може зробити відповідний запис «Формувальна» у стовпці з відповідною датою.

МОН також звертає увагу, що індивідуальні консультації підлягають винятково формувальному оцінюванню.

Особливості поточного оцінювання

Поточне оцінювання здійснюють для встановлення та фіксування проміжного рівня досягнення учнями очікуваних результатів навчання у межах структурної одиниці програми – модуля, теми, розділу тощо. Частотність поточного оцінювання вчитель визначає самостійно, враховуючи:

• зміст навчальної програми;
• кількість навчальних годин;

специфіку результатів навчання, які оцінюються.

Важливо: поточні оцінки не потрібно виставляти на кожному уроці або за кожне виконане навчальне завдання.

Тож педагог має можливість зосередитися не на кількості оцінок у журналі, а на отриманні достатньої та релевантної інформації про поступ учнів.

Підсумкове оцінювання та Державна підсумкова атестація

Підсумкове оцінювання – тематичне, семестрове, річне – здійснюють шляхом зіставлення досягнутих результатів навчання з очікуваними. При цьому результати формувального оцінювання не враховують під час тематичного та семестрового оцінювання.

Особливості тематичного оцінювання

Тематичне оцінювання здійснюють одним із способів або шляхом їх поєднання:

• узагальнення поточних оцінок, отриманих протягом періоду навчання, що охоплює відповідну тему, розділ, модуль тощо;
• проведення підсумкової тематичної роботи, яка охоплює ключові очікувані результати навчання, визначені програмою для відповідної теми, розділу, модуля тощо.

Підсумкову тематичну оцінку визначають або як середнє арифметичне всіх поточних балів, отриманих учнем протягом відповідної теми, або на підставі інших підходів.

Якщо заклад освіти застосовує інші підходи, вони мають бути відображені в критеріях, правилах і процедурах оцінювання закладу освіти.

Особливості семестрового оцінювання

Семестрове оцінювання здійснюють шляхом узагальнення в один із способів:

• тематичних оцінок, отриманих протягом семестру, а в разі їх відсутності – поточних оцінок;
• тематичних оцінок, а в разі їх відсутності – поточних оцінок, отриманих протягом семестру, та оцінки за семестрову підсумкову роботу.

Підсумкову семестрову оцінку визначають або як середнє арифметичне всіх балів за підсумками тематичного оцінювання, отриманих учнем протягом семестру, або на підставі інших підходів, які мають бути визначені в критеріях, правилах і процедурах оцінювання закладу освіти.

За результатами семестрового оцінювання визначають одну семестрову оцінку з навчального предмета або інтегрованого курсу.

Підсумкова робота 

Підсумкова робота має охоплювати результати навчання, передбачені програмою на відповідний період, які належать до однієї або різних груп результатів у Державному стандарті.

Під час планування підсумкових робіт доцільно враховувати:

• результати навчання, які необхідно оцінити;
• наявну інформацію про їх досягнення;
• навчальний час;
• загальне навчальне навантаження учнів.

При цьому проведення окремої підсумкової роботи після кожної теми, розділу чи модуля програми не є обов’язковим.

Також не рекомендується визначати семестрову оцінку лише за результатом однієї підсумкової роботи, якщо в учителя вже є інша достатня та релевантна інформація про досягнення учнем результатів навчання протягом семестру.

Річна оцінка

Річну оцінку визначають:

• або як середнє арифметичне семестрових оцінок;
• або на підставі інших підходів, які мають бути відображені в критеріях, правилах і процедурах оцінювання закладу освіти.

Проведення окремої підсумкової роботи для визначення річної оцінки не передбачено, крім учнів, які здобувають освіту за індивідуальними формами.

Якщо вивчення навчального предмета або інтегрованого курсу передбачено лише в одному семестрі навчального року, річне оцінювання здійснюють на підставі семестрового оцінювання лише за той семестр, у якому цей навчальний предмет або інтегрований курс викладався.

Державна підсумкова атестація

Державна підсумкова атестація є різновидом підсумкового оцінювання. Її метою є встановлення відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту базової середньої освіти.

Особливості проведення ДПА, вимоги до її змісту та критерії оцінювання визначає МОН в установленому законодавством порядку.

Особливості організації оцінювання

Оцінювання результатів навчання учнів з ООП

Оцінювання учнів з особливими освітніми потребами здійснюють відповідно до загальних критеріїв оцінювання, але з урахуванням індивідуальної програми розвитку та індивідуального навчального плану –  за його наявності. Загальні критерії можуть бути адаптовані відповідно до особливостей освітнього процесу, освітнього середовища та індивідуальних потреб учня, визначених в індивідуальній програмі розвитку.

Адаптація процесу оцінювання може передбачати зміну:

• способу подання завдання;
• форми відповіді;
• часу виконання;
• організації освітнього середовища;
• використання допоміжних засобів або інших умов, необхідних для того, щоб учень міг продемонструвати результат навчання.

Водночас застосування таких адаптацій не змінює результату навчання, який оцінюється, і не є підставою для зниження оцінки.

Якщо зміст навчального предмета або інтегрованого курсу модифіковано, оцінювання здійснюють відповідно до індивідуальних навчальних цілей, визначених в індивідуальній програмі розвитку, з урахуванням динаміки навчального поступу учня.

Оцінювання під час дистанційного та змішаного навчання

Під час дистанційного та змішаного навчання застосовують загальні вимоги щодо:

• відповідності методів та інструментів результатам навчання;
• критеріальності;
• достатності інформації;
• академічної доброчесності.

Технічні або організаційні обставини, які не характеризують рівень досягнення результатів навчання, не можуть бути самостійною підставою для зниження оцінки.

Якщо через такі обставини вчитель не має достатньої інформації для обґрунтованого висновку про рівень досягнення результату навчання, учневі доцільно надати доступний спосіб і, за потреби, інший строк для демонстрування відповідних результатів навчання.

Дострокове оцінювання

У разі вибуття учня із закладу освіти, зокрема через:

• виїзд за кордон;
• надання соціальної відпустки;
• призов на військову службу;
• інші підстави,

оцінювання результатів його навчання може бути проведено достроково.

Процедуру такого оцінювання визначає заклад освіти.

Академічна доброчесність під час оцінювання

Оцінювання результатів навчання здійснюють із дотриманням цінностей, принципів і правил академічної доброчесності, визначених законодавством та внутрішніми документами закладу освіти.

Педагогічному працівникові доцільно до початку виконання завдання чітко визначити та повідомити учням умови його виконання.

Зокрема, варто заздалегідь зазначити:

• які джерела інформації дозволено використовувати;
• які види допомоги допускаються;
• чи можлива співпраця між учнями;
• чи можна використовувати цифрові інструменти;
• чи дозволене використання засобів штучного інтелекту.

Це особливо важливо в умовах активного поширення цифрових інструментів і ШІ, адже учень має розуміти, яка допомога під час виконання конкретного завдання є допустимою, а яка – ні.

Оцінюванню підлягають персональні результати діяльності учня, досягнуті ним особисто, або результати спільної діяльності, якщо така форма виконання була передбачена умовами завдання.

Несамостійно виконане завдання вважається невиконаним і не підлягає оцінюванню. Факт порушення академічної доброчесності фіксують у документі про результати оцінювання у спосіб, визначений закладом освіти. Відповідний порядок має бути відображений у критеріях, правилах і процедурах оцінювання закладу освіти.