Оцінювання в НУШ: нормативне та методичне забезпечення

Огляд інструктивних матеріалів МОН

Нещодавно Міністерство освіти та науки презентувало інструктивні матеріали «Особливості оцінювання в НУШ: нормативно-правові акти», які розроблені на основі посібника «Як оцінювати в Новій українській школі: путівник з кожної освітньої галузі». У цій статті ми підготували вибірковий огляд ключових положень, який допоможе педагогам зрозуміти нову систему поточного й підсумкового оцінювання за групами результатів та впевнено впроваджувати її у щоденну практику.

Концептуальні засади оцінювання за групами результатів

Перехід від оцінювання десятків окремих результатів навчання до узагальненого оцінювання за трьома-чотирма групами результатів є ключовою інновацією Нової української школи. Такий підхід змінює саму логіку оцінювання: замість перевірки окремих знань чи умінь увага зосереджується на комплексному розвитку компетентностей учнів. Це дозволяє вчителю бачити цілісну картину освітнього поступу, а учням – усвідомлювати власний прогрес у межах великих змістових блоків, а не лише за окремими темами чи завданнями.

Ключовими перевагами оцінювання за групами результатів є:

• Спрощення процесу. Узагальнення учнівського поступу через виведення 3-4 семестрових оцінок замість десяти і більше значно зменшує навантаження на вчителя та робить процес оцінювання більш керованим та осмисленим.

• Зниження бюрократизації. Підхід не потребує обов'язкової фіксації оцінок на кожному уроці, що дозволяє вчителю зосередитись на формувальному оцінюванні та наданні зворотного зв'язку. Ключовою перевагою є те, що він скасовує необхідність проведення додаткового тематичного оцінювання, що є одним із головних чинників зменшення робочого навантаження вчителя.

• Відстеження динаміки. Система, що поєднує поточні та підсумкові оцінки в межах кожної групи результатів, дозволяє ефективно відстежувати динаміку успішності учня протягом семестру та вчасно коригувати освітню траєкторію.

Глосарій ключових термінів

• Поточне оцінювання – регулярна оцінка навчальних досягнень учнів у межах певної групи результатів, що відбувається протягом семестру. Вона фіксується у класному журналі в колонці з датою уроку та позначкою відповідної групи (наприклад, ГР1).

• Підсумкове оцінювання – оцінювання, що проводиться один раз на семестр для кожної групи результатів (або як одна комплексна робота для всіх груп). 

• Семестрова оцінка – це підсумковий бал за семестр, який виводиться у два етапи. Спочатку для кожної групи результатів виставляється семестрова оцінка за групою на основі поточних та підсумкової оцінок. Потім, загальна семестрова оцінка за предмет обчислюється як середнє арифметичне всіх семестрових оцінок за групами.

Нормативно-правове та методичне підґрунтя оцінювання

Для забезпечення стандартизації та прозорості процедур оцінювання в закладах освіти ключове значення має опора на чинну нормативно-правову базу. Вона не лише окреслює загальні рамки, але й надає конкретні інструкції та рекомендації, що є обов'язковими для виконання. Основними нормативно-правовими актами, що регулюють оцінювання в НУШ, є:

• Наказ МОН від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти».

• Наказ МОН від 02.08.2024 № 1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання» (встановлює загальні рекомендації для базової школи).

• Лист МОН від 14.03.2025 №1/4895-25 «Про окремі питання оцінювання результатів навчання» (надає роз'яснення щодо практичного застосування нових підходів).

• посібник «Як оцінювати в Новій українській школі: путівник з кожної освітньої галузі» (містить детальні галузеві рекомендації, приклади завдань та критеріїв).

Практичні кроки: планування, фіксація та виведення семестрової оцінки

Впровадження нової системи оцінювання вимагає стандартизованого процедурного алгоритму. Його наявність забезпечує послідовність, об'єктивність та прозорість оцінювання в межах одного закладу освіти, а також створює єдині правила для всіх учасників освітнього процесу. Наведені нижче алгоритми допоможуть організувати цю роботу ефективно та відповідно до чинних рекомендацій.

Алгоритм планування поточного оцінювання

1) Інтеграція в календарно-тематичне планування (КТП). У КТП слід заздалегідь передбачити, коли і якими формами роботи буде здійснюватися оцінювання. Для кожного уроку, що передбачає перевірку певної групи результатів, потрібно визначити види завдань, критерії та інструменти оцінювання (спостереження, практичні роботи, мінітести, презентації тощо).

2) Визначення частоти оцінювання. Для забезпечення об'єктивності семестрової оцінки важливо подбати про достатню кількість поточних оцінок:

•  для малогодинних предметів рекомендовано проводити не менше двох поточних оцінювань для кожної групи результатів протягом семестру;

•  для предметів, що мають понад три години тижневого навантаження, цю кількість можна збільшити відповідно до педагогічної доцільності.

3) Вибір інструментів. Рекомендується гнучко добирати інструменти оцінювання. Як основу можна використовувати ті види діяльності, які запропоновані в модельних навчальних програмах, адаптуючи їх до потреб та рівня підготовки учнів класу.

Алгоритм виведення семестрової оцінки

• Семестрова оцінка за групою результатів виставляється на підставі всіх поточних оцінок та оцінки за підсумкову роботу, отриманих учнем у межах цієї групи.

• Загальна семестрова оцінка за навчальний предмет або інтегрований курс здебільшого виводиться як середнє арифметичне семестрових оцінок за всіма групами результатів.

Процедура фіксації оцінок у класному журналі

1) Поточні оцінки:

•  Записуються у колонці з датою уроку, на якому проводилося оцінювання.

•  Унизу колонки обов’язково вказується індекс групи результатів (ГР1, ГР2).

2) Підсумкові роботи:

•  Якщо робота проводилася за однією групою результатів, оцінки ставляться в колонку з датою проведення, з позначкою групи.

•  Якщо робота була комплексною і охоплювала кілька або всі групи результатів, під однією датою робляться окремі колонки з відповідними індексами груп.

3) Оцінка за ведення зошита.  Ця оцінка не впливає на семестрову. Вона фіксується в окремій колонці без дати та використовується лише для зворотного зв’язку – як показник старанності, акуратності та самодисципліни учня.

Ці загальні правила є універсальними, однак їх реалізація адаптується до специфіки різних навчальних предметів та освітніх галузей.

Галузеві рекомендації: інструменти та приклади завдань

У цьому розділі розглянуто специфіку застосування системи оцінювання для кожної освітньої галузі, як це представлено в «Путівнику з оцінювання». Однак експерти рекомендують вчителям не обмежуватися своєю галуззю, адже такі інструменти, як рубрики з мистецтва чи проєктний підхід з інформатики, можуть бути ефективно адаптовані для оцінювання компетентностей у будь-якому предметі. 

Мовно-літературна освітня галузь

Оцінювання у мовно-літературній галузі має комплексний характер і спрямоване на виявлення динаміки розвитку ключових комунікативних умінь учнів. Система результатів навчання охоплює чотири основні групи:

• МОВ 1. Усна взаємодія – 8 результатів;

• МОВ 2. Робота з текстом – 7 результатів;

• МОВ 3. Письмова взаємодія – 3 результати;

• МОВ 4. Дослідження мовлення – 2 результати.

Приклад завдання для оцінювання з групи МОВ 1 «Унаочнення та візуалізація почутого (ментальна карта)»: 

Це завдання передбачає створення ментальної карти на основі прослуханого аудіоматеріалу – подкасту, виступу або інтерв’ю. Учні слухають текст, уточнюють деталі та візуалізують інформацію, відображаючи структуру, зміст і смислові зв’язки. Оцінювання здійснюється за шкалою від 1 до 12 балів залежно від рівня опрацювання інформації: від простого відтворення випадкових фактів із мінімальною візуалізацією до комплексного та структурованого представлення з глибоким аналізом змісту та мовних особливостей.

Громадянська та історична освітня галузь

Загальний підхід до оцінювання в цій галузі передбачає аналіз здатності учнів орієнтуватися в часі та просторі (ГР1), працювати з інформацією та джерелами (ГР2) та взаємодіяти з іншими (ГР3).

Приклади видів робіт для оцінювання

Поточні види діяльності / роботи:

• Для ГР1: хронологічні вправи, робота з історичною картою, створення ліній часу.

• Для ГР2: аналіз достовірності джерел, виявлення маніпуляцій, перетворення текстової інформації в схеми чи ментальні карти.

• Для ГР3: обговорення в групах, аналіз проблемних ситуацій, участь у дебатах, волонтерських проєктах.

Комплексна підсумкова робота:

• Створення історичного маршруту або плану екскурсії.

• Укладання лінії часу із зазначенням змін, які відбулися в житті суспільства.

• Представлення результатів колективного проєкту з презентацією.

• Участь у дебатах, дискусіях, мініконференціях.

Математична освітня галузь

Оцінювання в математичній галузі розглядається як невіддільна частина навчального циклу: збір даних про результати учнів, надання зворотного зв'язку та планування наступних кроків для покращення навчання. Такий підхід дозволяє вчасно виявляти прогалини та коригувати освітню траєкторію. У «Путівнику з оцінювання» для математичної галузі наведено приклади таких видів робіт:

• Самостійна робота. Може використовуватися для оцінювання досягнень за трьома групами результатів.

• Підсумкова робота. Дозволяє комплексно перевірити результати за двома групами (наприклад, ГР1 та ГР3).

• Комплексна підсумкова робота. Призначена для оцінювання досягнень за всіма трьома галузевими групами результатів наприкінці семестру.

Природнича освітня галузь

Ключовими акцентами в оцінюванні результатів навчання у природничій галузі є формування наукового світогляду, розвиток медіаграмотності та дослідницьких навичок. Оцінювання має бути спрямоване на перевірку здатності учнів застосовувати знання на практиці, критично мислити та працювати з інформацією.

Специфіка оцінювання за групами результатів:

• ГР 1. Досліджує природу. Оцінювання зосереджується на розвитку наукового мислення та формуванні дослідницьких умінь. Важливо оцінити як процес, так і результат діяльності: уміння формулювати гіпотезу, планувати дослідження, точно виконувати вимірювання, аналізувати результати й дотримуватися правил безпеки. Для цього застосовують різні інструменти: спостереження, моделювання, практичні роботи, дослідницькі практикуми, проєкти та звіти.

• ГР 2. Здійснює пошук та опрацьовує інформацію. Основна увага приділяється розвитку медіаграмотності, аналітичного мислення й уміння ефективно працювати з інформацією. Оцінюється здатність учнів порівнювати джерела, аналізувати дані (тексти, схеми, графіки), інтерпретувати їх і застосовувати цифрові інструменти. Для цього використовуються аналітичні завдання, робота з джерелами різної надійності, тестування, створення інформаційних проєктів і презентацій.

• ГР 3. Усвідомлює закономірності природи. Ця група спрямована на формування наукового світогляду, системного мислення та екологічної свідомості. Оцінюється здатність учнів пояснювати природні явища, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, оцінювати вплив людини на довкілля та аргументовано висловлювати власну позицію. Інструментами оцінювання виступають ситуаційні завдання, тематичні кейси, моделювання, дискусії, ділові ігри, творчі проєкти та лепбуки.

Інформатична освітня галузь

Оцінювання в інформатичній галузі переважно має проєктно-орієнтований підхід. Це дозволяє перевіряти не лише теоретичні знання, а й практичні навички створення інформаційних продуктів, роботи в цифровому середовищі та дотримання етичних норм.

Структура діяльності при виконанні проєкту:

1) Дослідження проблеми – формулювання теми та завдань, добір та оцінка джерел, структурування даних.

2) Проєктування і створення продукту – визначення мети, розробка структури та дизайну, створення цифрового продукту (сайту, презентації, відео).

3) Робота з цифровими інструментами – використання платформ для опрацювання інформації, комунікації та спільного редагування.

4) Безпечна та етична поведінка – усвідомлення принципів авторського права, конфіденційності та відповідального використання ресурсів.

5) Презентація та рефлексія – публічне представлення продукту, аргументація рішень, самооцінка та рефлексія.

Зауважити! У «Путівнику» не надано опису для високого рівня за Групою 4, оскільки очікується, що на достатньому рівні учень вже повністю дотримується вимог безпечної та відповідальної роботи.

Соціальна та здоров'язбережувальна освітня галузь

Оцінювання у соціальній та здоров’язбережувальній освітній галузі має виразну практичну спрямованість і орієнтується на формування життєво необхідних навичок, пов’язаних із безпекою, здоровим способом життя, фінансовою грамотністю та відповідальним прийняттям рішень. Головна мета – не лише перевірити знання, а й оцінити здатність учнів застосовувати їх у реальних життєвих ситуаціях.

Приклад оцінювання розрахункового завдання «Складання бюджету»:

Це завдання демонструє, як через практичну діяльність можна визначити рівень сформованості фінансової грамотності учнів. Воно передбачає створення особистого або сімейного бюджету, що дає змогу оцінити, наскільки учні вміють планувати доходи й витрати, ставити фінансові цілі та приймати зважені рішення. Оцінювання включає такі ключові аспекти: 

• усвідомлення суті бюджету;

• облік доходів;

• вміння заощаджувати;

• постановку фінансових цілей;

• аналіз витрат та систематичність ведення обліку. 

Рівні оцінювання – від початкового, коли учень має загальне уявлення про бюджет, до високого, що передбачає аналіз джерел доходів, планування заощаджень, SMART‑цілей та регулярне ведення фінансового обліку з використанням інструментів.

Інші освітні галузі

«Путівник з оцінювання» також містить детальні рекомендації та приклади для інших освітніх галузей, які вчитель може використовувати у своїй роботі:

• Мистецька: для цієї галузі наведено зразки рубрик оцінювання виконання пісні та практичних завдань з образотворчого мистецтва.

• Технологічна: у путівнику деталізовано структуру оцінювання груп результатів у межах проєктно-технологічної діяльності.

• Фізична культура: для цієї галузі представлено приклади інструментів для оцінювання, зокрема тести для оцінювання рівня розвитку фізичних якостей.

Важливо підкреслити, що наведені рекомендації та приклади є орієнтовними. Вчитель може та має адаптувати їх до індивідуальних потреб, можливостей та рівня підготовки учнів свого класу, створюючи власні унікальні інструменти оцінювання.