Під час війни вивчення Захисту України, скорочується до 1 разу на місяць і учні мають їхати за десятки кілометрів до осередку

Автор: Андрій Близнюк

Наше Міністерство освіти і науки України не дає сумувати. Тепер батькам дітей 9-11 класів, потенційно 7-8 класів, коледжів, а також вчителям, директорам. 

З цього року вони вирішили скасувати предмет "Захист України" в звичайних школах і ввести лише в окремих школах - Осередках, які обираються в територіальних громадах з розрахунку 80- 1999 учнів 10-11 класів на 1 осередок. І всі ці учні раз на місяць повинні їхати в ці Осередки, щоб вивчати Захист України там протягом дня (6 уроків,  що робити тим, хто хворіє і пропускає всі 6 уроків, не уточнюється. Якщо відпрацювати дистанційно, не зрозумілий сенс проекту. Якщо їхати оффлайн з іншою школою, в інший день, це величезний додатковий стрес для дитини). 

Тобто під час війни вивчення такого предмету, як Захист України, скорочується до 1 разу на місяць і учні мають їхати за десятки кілометрів до осередку, щоб це зробити.  

Навіщо? Бо виділено 1.5 млрд грн субвенцій на покращення вивчення цього предмету, і це - покращення. 

Осередки зможуть закупити додаткове обладнання і підвищити кваліфікацію вчителів своєї школи з цих предметів. Всі інші школи мають скасувати цей предмет у себе, бо його викладання не буде оплачуваним. 

Якщо експеримент виявиться невдалим, все ніби має повернутися взад, але це не точно, і після 2026 року, коли авторів експерименту вже не буде, як і субвенції. 

В зв'язку з цим у мене декілька питань до МОН:

1. Чи можливо забезпечити безпеку життя та здоров'я близько 500 тис учнів, які в умовах тривог, блекаутів, бездоріжжя та інших воєнних ризиків розпочнуть масовий ранковий і вечірній рух до та з Осередків?

Хто буде супроводжувати і відповідати за життя дітей(30 дітей в класі, 2-3 класи 10 і стільки ж 11, тобто сумарно майже 200 дітей від кожної школи їдуть або шкільними автобусами, якщо є, або громадським транспортом)? Наскільки доцільно організовувати такий рух у воюючій країні, і як ці стреси відобразяться на психоемоційному стані дітей, особливо, коли поруч приліт, чи громадський транспорт висадив їх тупо посеред дороги чи мосту під час тривоги?

2. Чи не стануть осередки військової підготовки дітей військовою ціллю для ворога під час війни і ракетних обстрілів? Може Україна має зайві засоби ППО, щоб захистити кожен з цих Осередків, в кожному місті та селищі?

3. Чи ефективно навчати учнів будь-якому предмету протягом одного дня на місяць, і чому б тоді не зробити це зі всіма предметами? 

4. Чому не можна обладнати всі школи необхідним обладнанням (до війни в Україні було 16 тис державних шкіл, зараз без врахування окупованих чи знищених, буде не більше 12 тис, тобто 1.5 млрд грн, це близько 100 -125 тис грн на кожну школу). 

Якщо моїй дитині потрібно буде брати участь в такому "добровільно" примусовому експерименті, організованому в кращих традиціях совка і культу особистості, я не допущу цих поїздок і вона буде відпрацьовувати пропущені уроки дистанційно.

А поки в очікуванні відповідей від МОН декілька порад:

1. Батькам - якщо ваша школа не є Осередком, ви можете відмовитися від участі вашої школи в цьому експерименті і вимагати викладання предмету на базі вашої школи. Пишіть звернення про це на директора школи та департамент чи управління освіти. Не варто ризикувати своїми дітьми. Далеко не кожен Осередок має надійне укриття, спроможне захистити дітей своєї школи, а тим більше одночасно сотню дітей з інших шкіл. Про шлях до Осередку писати не буду, кожен сам розуміє ризики. 

2. Директорам шкіл, які є Осередками - беріть субвенцію, закуповуйте обладнання, все інше - без фанатизму. Ви не можете впливати на директорів інших шкіл, а тим більше на учнів та батьків. Ну не вдався експеримент. Обладнання вже не заберуть. 

3. Директорам шкіл, які не є Осередками - не забувайте, що відповідно до законодавства ви несете відповідальність за безпеку дітей під час навчального процесу, зокрема, якщо дитина дорогою до чи з Осередку вляпається в пригоди чи поруч буде приліт, чи міна, чи ДРГ, чи дитина, знаходячись в учбовому процесі, попаде під машину, впаде з моста тощо. 

Тому участь в експерименті добровільна і ніхто, жодна людина не може вас примусити відправляти кудись дітей, звільняти своїх педагогів чи створювати інші незручності в освітньому процесі. Якщо вам буде потрібна юридична позиція для захисту себе в суді, звертайтеся, ми допоможемо.